Юридическая Компания

Авторське право. Все, що потрібно знати про судовий захист авторського права в Україні.

Опубликовано 14 Янв 2019 в Главная | Нет комментариев

Відповідно до частини першої статті  41  Конституції  України
кожен   має  право  володіти,  користуватися  і розпоряджатися     своєю     власністю,     результатами     своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

     Згідно зі   статтею   418    Цивільного    кодексу    України особа  має  особисті  немайнові  права інтелектуальної власності та (або) майнові  права  інтелектуальної власності.

     Право на судовий  захист  прав  інтелектуальної  власності  є
конституційним правом кожної особи (стаття 55 Конституції України).

Відповідно Закону України «Про авторське право та суміжні права» охороняються твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, наукового, технічного або практичного характеру (книги, брошури, статті, комп’ютерні програми тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) музичні твори з текстом і без тексту;

4) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу;

5) аудіовізуальні твори;

6) скульптури, картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва;

7) твори архітектури;

8) фотографії;

9) твори прикладного мистецтва, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність;

10) ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури та інших галузей науки;

11) сценічні обробки творів, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цієї статті, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

12) похідні твори;

13) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, включаючи бази даних, інші складові твори за умови, що вони є результатом творчої праці по добору, координації або упорядкуванню змісту без заподіяння шкоди охороні творів, що входять до них;

14) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів кінематографії; 

15) інші твори.

 Авторське  право   виникає   в   силу   факту   створення
інтелектуальною творчою працею автора або співавторів твору науки,
літератури  і  мистецтва.  Твір  вважається  створеним  з  моменту
первинного  надання йому будь-якої об’єктивної форми з урахуванням
суті твору (зокрема,  письмової форми,  електронної форми, речової
форми).   Якщо   не   доведено   інше,  результат  інтелектуальної
діяльності вважається створеним творчою працею.

     Правова охорона  поширюється  як на оприлюднені,  так і на не
оприлюднені,  як на  завершені,  так  і  на  не  завершені  твори,
незалежно   від  їх  призначення,  жанру,  обсягу,  мети  (освіта,
інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

     Відповідно до  статті 9 Закону України «Про авторське право та суміжні права» частина твору,  яка може використовуватися  самостійно,  у  тому  числі  й оригінальна  назва  твору,  розглядається  як  твір і охороняється відповідно до цього Закону.  Таким чином, назва твору, фрази,   словосполучення   та   інші  частини  твору,  які  можуть використовуватися  самостійно,  підлягають   охороні   як   об’єкт авторського  права тільки у тому випадку,  коли вони є результатом творчої діяльності автора і є оригінальними.

 Відповідно до статті 9 Конституції України чинні  міжнародні  договори,  згода  на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,  є частиною  національного  законодавства України.    Якщо    чинним   міжнародним   договором,   згода   на обов’язковість якого надана Верховною Радою  України,  встановлено інші  правила,  ніж  ті,  що містяться в законодавстві України про авторське  право  і  суміжні  права,  то  застосовуються   правила міжнародного договору.

     У зв’язку з тим, що ряд положень, які містяться у міжнародних
договорах,  не закріплені в законодавстві України, суд
и
враховув
ують,  що Україна є учасницею низки міжнародних  договорів,
які регулюють дані правовідносини, зокрема:

     Бернської конвенції  про  охорону  літературних  і   художніх
творі
в  (Паризького  акта  від  24 липня 1971 року,
зміненого 2  жовтня  1979  року)  (дата   приєднання   України   —
31 травня   1995  року,  дата  набрання  чинності  для  України  —
25 жовтня 1995 року);

     Всесвітньої конвенції   про   авторське   право   1952   року
(Женева,  6 вересня 1952 року,  дата набрання чинності
для України — 17 січня 1994 року);

     Договору Всесвітньої  організації  інтелектуальної  власності
про авторське   право,   прийнятого   Дипломатичною   конференцією
20 грудня 1996  року  (дата  приєднання  України  —
20 вересня 2001 року);

     Міжнародної конвенції  про  охорону   інтересів   виконавців,
виробників фонограм  і  організацій  мовлення  (Рим,
26 жовтня    1961    року,    дата    приєднання     України     —
20 вересня   2001  року,  дата,  з  якої  Україна  є  учасником  —
12 червня 2002 року);

     Конвенції про    охорону    інтересів   виробників   фонограм
від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971 року
(дата приєднання України — 15 червня 1999 року,  дата
набрання чинності для України — 18 лютого 2000 року);

     Договору Всесвітньої  організації  інтелектуальної  власності
про виконання і фонограми,  прийнятого Дипломатичною  конференцією
20 грудня  1996  року    (дата  приєднання  України —
20 вересня 2001 року);

     Угоди про  торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
від 15 квітня 1994 року  (дата  приєднання  України  —
16 травня 2008 року).

Щодо судової юрисдикції:

     При  визначенні  судової  юрисдикції  слід  мати на увазі,  що автором   вважається  фізична  особа,  яка  своєю  творчою  працею створила твір.

     У зв’язку  з  цим  усі  спори щодо визнання авторства на твір належать розгляду в порядку цивільного судочинства, в тому числі в разі набуття юридичною особою права суб’єкта права інтелектуальної власності на твір, який створений у зв’язку з виконанням трудового договору або який створено за замовленням.

     При визначенні  судової юрисдикції інших категорій справ щодо захисту  авторського  права  і  (або)  суміжних  прав  судам  слід враховувати наступне: в порядку цивільного судочинства підлягає вирішенню спір за участю фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності,  якщо цей спір виник не у зв’язку зі  здійсненням  нею господарської діяльності.

Варто знати, що авторське право  на  твір виникає внаслідок факту створення твору.  Тому для виникнення  та  здійснення  авторського   права   не   вимагається реєстрація   права  на  твір  чи  будь-яке  інше  спеціальне  його оформлення,  а  також  виконання  будь-яких  інших  формальностей.
Реєстрація  може  здійснюватись  на  вимогу  суб’єкта  авторського права, але вона не має правовстановлюючого характеру.

     У зв’язку  з цим у спорах,  що виникають у сфері використання об’єктів  авторського  і  суміжних   прав,   здійснюється   захист цивільних  прав  та інтересів суб’єктів,  а не вирішуються питання про порушення в сфері публічно-правових відносин.  Тому такі спори не  підлягають  розгляду  адміністративними судами,  незалежно від того,  що  відповідачем  у   справі   може   виступати   Державний департамент   інтелектуальної   власності   як   суб’єкт   владних повноважень, оскільки характер спору є цивільним.

      Позови про захист авторського права і (або) суміжних  прав пред’являються   до  суду  за  загальними  правилами  підсудності.

У справах про захист авторського права  і  (або)  суміжних прав  позивачами  є:  автори творів,  їх спадкоємці та особи,  які набули права на твори відповідно до договору чи  закону  (суб’єкти авторського права);  виконавці творів, їх спадкоємці та особи, які набули  суміжні  права  відповідно  до  договору  чи  закону  щодо виконань;  виробники фонограм,  їх спадкоємці (правонаступники) та особи,  яким на законних підставах передано суміжні майнові  права щодо     фонограм;     виробники    відеограм,    їх    спадкоємці (правонаступники) та особи,  яким на законних  підставах  передано суміжні  майнові права щодо відеограм;  організації мовлення та їх правонаступники  (суб’єкти  суміжних  прав);  інші  заінтересовані особи   мають  право  в  разі  смерті  автора  та  за  відсутності уповноваженої ним особи звернутися до суду з позовом  про  охорону недоторканності твору.

Якщо  твір  опубліковано  анонімно  чи   під   псевдонімом (за винятком,   коли  псевдонім  однозначно  ідентифікує  автора),видавець твору (його ім’я чи назва мають бути зазначені на  творі) вважається   представником  автора  і  має  право  захищати  права останнього.  Це положення діє до того часу,  поки автор  твору  не розкриє  своє  ім’я  і  не  заявить  про  своє  авторство.

     У зв’язку   з  цим  позов  на  захист  прав  такої  особи  як представник пред’являє видавець.  У таких випадах  суд  не  вправі вимагати  розкриття  імені  автора.  Якщо автор не розкриває свого імені та  не  бере  участі  у  справі,  то такий спір,  залежно від суб’єктного складу,  підлягає розгляду  в порядку господарського судочинства.

     Якщо автор такого твору не розкриє своє ім’я або  не  заявить про  своє  авторство  до  вирішення  справи  по суті,  суд ухвалює рішення  про  задоволення  позову  на  користь  видавця,  який   у подальшому  передає  стягнуте  за  рішенням  суду автору або іншій особі, якій належать авторські майнові права на відповідний твір.

Особисті   немайнові   права   автора   не  можуть  бути  передані (відчужені) іншим особам, вони охороняються безстроково.

Право на визнання  свого  авторства  (зазначення  імені), право  залишатись  анонімом,  право вибирати псевдонім чи право на недоторканність  твору  є  особистими  немайновими  правами.  Тому на вимоги про захист таких прав позовна давність не поширюється.

     На позовні   вимоги   майнового   характеру,   наприклад  про стягнення винагороди за договором тощо,  застосовується  загальний строк позовної давності, визначений ЦК.

Як зареєструвати авторське право?

Постановою КМУ від 27.12.2001 року № 1756 затверджено Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір.

Відповідно Порядку, Заявку на реєстрацію до Мінекономрозвитку подає заявник суб’єкт авторського права або його довірена особа.

 Заявка —  сукупність  документів, що складається із:

—  заява,  викладену  українською  мовою,  що  складається за
формою, затвердженою Мінекономрозвитку;

     примірник  твору  (оприлюднений   чи   неоприлюднений)   у
матеріальній формі, визначеній пунктом 15 цього Порядку;

документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору;

    документ  про  сплату  збору  за  підготовку до реєстрації
авторського права на твір  або  копія  документа,  що  підтверджує
право на звільнення від сплати збору;

документ  про  сплату  державного мита за видачу свідоцтва
або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати
мита   за  видачу  свідоцтва.  Зазначений  документ  подається  до
Мінекономрозвитку після одержання заявником рішення про реєстрацію
авторського права на твір;

довіреність,   оформлену  в  установленому  порядку,  якщо
заявка від імені автора або його  спадкоємця  подається  довіреною
особою,   або   копію   довіреності,   засвідченої  відповідно  до
законодавства;

документ,  що засвідчує перехід у спадщину майнового права
автора (якщо заявка подається спадкоємцем автора)
.

Даний перелік не є вичерпним, може корегуватись у зв’язку із індивідуальними обставинами.

Розгляд заявки і прийняття рішення про реєстрацію авторського права на твір та реєстрацію договору, який стосується права автора на  твір,  здійснюється  протягом  місяця  від дати надходження до Мінекономрозвитку правильно оформлених документів заявки.

    Важливо знати: Під   час  розгляду  заявки  Мінекономрозвитку  не  проводить експертизу твору і не встановлює факт виникнення авторства.

     Мінекономрозвитку  може надсилати заявнику запити про надання додаткових   документів,   потрібних  для  прийняття  відповідного рішення у разі виникнення сумніву щодо вірогідності інформації, що містять   подані   документи.  У  цьому  разі  відповідне  рішення приймається  в  двотижневий термін від дати надходження додаткових документів,  але  не  пізніше  двох  місяців  від  дати  одержання заявником запиту.

На підставі рішення про реєстрацію авторського  права  на твір  та  за  наявності  документа  про  сплату державного мита за видачу свідоцтва або копії  документа,  що  підтверджує  право  на звільнення   від  сплати  державного  мита  за  видачу  свідоцтва,відомості про реєстрацію авторського права на твір  заносяться  до Державного  реєстру  свідоцтв  про реєстрацію авторського права на твір. Після  здійснення  реєстрації  Мінекономрозвитку  публікує  в своєму  офіційному  бюлетені  визначені  в  установленому  порядку відомості   про  реєстрацію  авторського  права  на  твір  та  про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір.

Якщо у Вас залишились питання по даній темі, звертайтесь, будь-ласка, за контактними телефонами, вказаними на сайті.

Співробітники Юридичної компанії Лєгал нададуть розвернуту консультацію щодо Вашого питання, допоможуть здійснити реєстрацію авторського права та/ або здійснити судовий захист порушених прав.

 З повагою, адвокат Л.Я. Єфімова!