ФАКТ ВАГІТНОСТІ ДРУЖИНИ Є БЕЗУМОВНОЮ ПІДСТАВОЮ, ЯКА УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ПОДАЛЬШИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ ПРО РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ: ВС

Частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України передбачено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

Суди розглядали справу про розірвання шлюбу за позовом чоловіка. Відповідач заявила клопотання про залишення позову без розгляду, надавши суду докази про вагітність та оригінал медичної картки для огляду в судовому засіданні. Позивач заперечував, покликаючись на сфабрикованість доказів.

Суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду, з огляду на приписи статті 110 СК України.

Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції та направив справу для продовження розгляду. 

Суд апеляційної інстанції навів роз’яснення, надані у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з якими вказане у ч. 2 ст. 110 СК обмеження стосується як чоловіка, так і дружини, включаючи випадки, коли дитина народилася мертвою або померла до досягнення нею одного року. Встановивши зазначені обставини, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, а якщо воно було відкрито, — припиняє провадження у справі. Ухвали такого роду не є перепоною для повторного звернення до суду з тих самих підстав у зв’язку зі зміною обставин, згаданих у вказаній нормі.

Апеляційний суд звернув увагу, що позивач звернувся із позовом про розірвання шлюбу у травні 2017 року. А згідно з довідкою від грудня 2017 року відповідач перебуває на 11-12 тижні вагітності.

З наведеного суд дійшов висновку, що на час пред’явлення позову, відповідач не була вагітною, а відтак при зверненні до суду із позовом про розірвання шлюбу, позивачем не були порушені вимоги ч. 2 ст. 110 СК України.

КЦС ВС скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий апеляційний розгляд.

При цьому ВС зазначив, що висновки апеляційного суду про те, що на час пред’явлення позову відповідач не була вагітною, а тому при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу позивачем не були порушені вимоги частини другої статті 110 СК України не ґрунтуються на вимогах закону.

Суд зауважив, що приписи частини другої статті 110 СК України виключають провадження у справі за умови вагітності дружини. Факт вагітності дружини є безумовною підставою, яка унеможливлює подальший розгляд справи, що не було враховано апеляційним судом (постанова від 17.10.2018 у справі № 753/8546/17).