КГС ВС НАГАДАВ, ЩО ПОВИНЕН ВРАХОВУВАТИ СУД ПРИ ВЖИТТІ ЗАХОДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ

Підприємство звернулось до суду з позовом про зобов’язання товариства припинити зловживання правом, у кожному випадку реалізації такого права, тобто постійно, на відключення від енергопостачання. Позивач зазначав, що відповідач зловживає наданим йому правом по припиненню/обмеженню електропостачання окремих об’єктів (елементів) системи централізованого питного водопостачання, та вказані дії відповідача створюють реальну загрозу заподіяння шкоди суспільним та/або особистим правам та інтересам третіх осіб.

Позивач також просив суд забезпечити позов шляхом тимчасової заборони Товариству, до вирішення справи по суті, вчиняти дії по припиненню, обмеженню енергопостачання. 

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для забезпечення позову. Суди зазначили, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі (заборона вчиняти дії) не призводить до вирішення спору по суті (припинення зловживання правом), оскільки факт наявності чи відсутності права відповідача на відключення від електропостачання позивача буде встановлено під час повного, всебічного і об’єктивного розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи.

КГС ВС не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, скасував судові рішення, а у задоволенні заяви Підприємства про вжиття заходів забезпечення позову відмовив.

Суд касаційної інстанції зазначив, що забезпечення позову по суті — це обмеження суб’єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. 

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

КГС ВС звернув увагу що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов’язання.

Згідно з частиною 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

А частиною 11 ст. 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

КГС ВС дійшов висновку, що, забезпечуючи позов у даній справі, суди не взяли до уваги те, що вжиті заходи забезпечення позову за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, що є порушенням ч. 11 ст. 137 ГПК України (постанова від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).