НЕВИКОНАННЯ ПРИПИСУ КОНТРОЛЮЮЧОГО ОРГАНУ Є ТРИВАЮЧИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ: КАС ВС

Позивач оскаржував постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП (невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду) з накладенням стягнення у вигляді штрафу 6800 гривень.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки встановив, що позивачем не виконано у наданий строк вимоги припису відповідача, а тому його правомірно притягнуто до відповідальності за невиконання вимог припису.

Суд апеляційної інстанції скасував судове рішення та позов задовольнив. Апеляційний суд виходив з того, що приписом від 29.09.2015, позивачу надано термін в дев’ять місяців для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом оформлення відповідних документів, які дають право на роботи з реконструкції житлового будинку. Під час проведення повторної перевірки відповідачем було встановлено, що виявлені порушення не усунуті, вимоги припису не виконано, тому вважається що з 30.06.2016 позивач допустив невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням строку, передбаченого ч.1 ст.38 КУпАП, що є підставою для її скасування, оскільки згідно з ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності позивача тільки 19.09.2016, тобто більше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення.

З такими висновками не погодився Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, який судові рішення скасував, а справу направив для нового розгляду до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції зазначив про те, що відповідно до положень п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно — будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, для посадових осіб відповідача не встановлено будь-яких обмежень щодо строків перевірки виконання суб’єктом містобудування приписів про усунення порушень, у зв’язку з чим дійшов висновку, що законодавством не встановлено обов’язку відповідача здійснити перевірку виконання свого припису протягом якогось певного обмеженого строку.

ВС вказав на те, що правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого, оскільки ним не було виконано припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ні протягом наданого строку (до 29.06.2016), ні після спливу цього строку. Порушення тривало на час, коли його було зафіксовано (05.09.2016).

Суд роз’яснив, що триваюче правопорушення — це проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об’єктивно існує цей обов’язок, виконанням обов’язку відповідним суб’єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Така позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17.

Враховуючи те, що правопорушення, вчинене позивачем, носить характер триваючого, та на час винесення спірної постанови відповідача обов’язки відповідно до обов’язкового до виконання припису відповідача не виконано, КАС ВС дійшов висновку, що відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності в межах строків, визначених у ст. 38 КУпАП (постанова від 23.11.2018 у справі № 489/4756/16-а).