Юридическая Компания

Новости

Як не пропустити строк пред’явлення виконавчого документа

Опубликовано 5 Мар 2024 в Новости | Нет комментариев

Як не пропустити строк пред’явлення виконавчого документа

Що треба знати про строки пред’явлення виконавчого документа до виконання, розповідає Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.Окрім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом 3 місяців.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Що таке строки пред’явлення виконавчого документа

Строки пред’явлення виконавчого документа – це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред’явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.Зазвичай ці строки встановлюються судом або іншим уповноваженим органом у межах встановленого законом терміну.

У випадках, коли виконавчий документ повертається стягувачу через неможливість повного або часткового його виконання, строк передявлення цього документа до виконання після перерви починається з дня повернення. Якщо виконавчий документ повертається через законну заборону на тягнення майна або коштів боржника, а також на проведення інших виконавчих заходів, строк пред’явлення припиняється з моменту закінчення дії цієї заборони. 

Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

  • пред’явлення виконавчого документа до виконання;
  • надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як не пропустити строк пред’явлення виконавчого документа до виконання?

Перш за все необхідно:

  • слідкувати за датою набрання законної сили рішенням суду та строками його виконання;
  • у разі виникнення труднощів звертатися за роз’ясненнями до суду або виконавця;
  • не ігнорувати будь-які повідомлення, що надходять від суду або виконавця;
  • своєчасно реагувати на всі вимоги та дії виконавця;
  • у разі пропуску строку негайно звертатися до суду з заявою про його поновлення. Заява подається до суду, який видав виконавчий документ. 

Проте, якщо пропустили строки, Ви маєте право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Джерело:https://yur-gazeta.com

Далее

ОП КЦС ВС визначила, чи можливе позбавлення батьківських прав щодо дитини, яка під час розгляду справи досягла 18 років

Опубликовано 28 Фев 2024 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

ОП КЦС ВС визначила, чи можливе позбавлення батьківських прав щодо дитини, яка під час розгляду справи досягла 18 років

Досягнення дитиною повноліття під час розгляду судом справи про позбавлення батьківських прав не може бути самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених ст. 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення.

Такого висновку, забезпечуючи єдність судової практики, дійшла Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.

За обставинами справи, мати звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка. Позов обґрунтований тим, що батько від виховання неповнолітнього сина самоусунувся, станом його здоров’я не цікавиться, з дитиною не спілкується, аліменти з часу їх стягнення не сплачує. Служба у справах дітей та сім’ї надала до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно дитини.

На час ухвалення судового рішення дитина досягла повноліття. 

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав батька, оскільки таке можливе лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, а на момент завершення розгляду справи син позивачки та відповідача вже був повнолітнім. Водночас місцевий суд зазначив, що якби рішення ухвалювалося до повноліття дитини, то були б усі передбачені законом підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.

ОП КЦС ВС скасувала ухвалені судові рішення, передала справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.

Верховний Суд зауважив, що факт досягнення дитиною повноліття під час розгляду спору та ухвалення відповідного судового рішення не може впливати на правовий результат вирішення справи судом, оскільки суд має оцінювати в сукупності факти виконання / невиконання батьками своїх обов’язків щодо дитини за період до її повноліття, які й стали підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Положення СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина / дочки після досягнення ними повноліття.

При досягненні повноліття особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком / матір’ю та сином / дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв’язок як батьків і дитини. Це, відповідно, означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов’язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них – навіть після смерті одного з них.

Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов’язки стосовно неї, які ґрунтуються на факті їх кровного споріднення. Із повноліттям дитини виникають права батьків на утримання і піклування з боку повнолітніх сина / дочки та відповідні кореспондуючі їм обов’язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав, є спадкоємцями своєї дитини за законом.

Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином / дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та мати, які належно виконували свої обов’язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках –навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина / дочки, а також на спадкування за законом. Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов’язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування в майбутньому.

Отже, у разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини суд не може відмовити в такому позові з тієї підстави, що під час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов’язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Вирішуючи спір, суди не з’ясували, які докази свідчать про умисне ухилення відповідача від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини і, як наслідок, вказують на необхідність застосувати до відповідача крайній захід впливу у вигляді позбавлення батьківських прав. З’ясування цих обставин має істотне значення для правильного вирішення справи.

Постанова Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) за посиланням.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Оформлення тимчасового посвідчення громадянина України на територіях, де ведуться бойові дії

Опубликовано 27 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Оформлення тимчасового посвідчення громадянина України на територіях, де ведуться бойові дії

Уряд ухвалив документ «Про реалізацію експериментального проєкту щодо оформлення тимчасового посвідчення громадянина України громадянам України, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією». Експериментальний проєкт запроваджується терміном на два роки.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Дана постанова спрямована на повернення громадян України з тимчасово окупованих територій через треті країни.

Зазначається, що оформлення посвідчення особи на повернення в Україну громадянам України, які знаходяться на тимчасово окупованій території, є неможливим з огляду та те, що окремими країнами, особливо державою-агресором, це буде використано як визнання Україною окупованих територій — територією іноземної держави.

Враховуючи зазначене, на засіданні Координаційного штабу було прийнято рішення про розробку проєкту, яким передбачено оформлення тимчасового посвідчення громадянина України людям, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих рф.

Його прийняття дає можливість громадянам України отримати документ, що буде посвідчувати особу та підтверджувати громадянство. За допомогою якого особи матимуть можливість виїхати через територію, зокрема російської федерації, в’їхати на територію третіх країн та звернутися до закордонних дипломатичних установ для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Можливість використання такого документа на території інших держав буде узгоджуватися за сприянням Міністерства закордонних справ.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

З 10 лютого строки зберігання бухгалтерських і фінансових документів змінено: що передбачає наказ Мін’юсту

Опубликовано 26 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

З 10 лютого строки зберігання бухгалтерських і фінансових документів змінено: що передбачає наказ Мін’юсту

10 лютого 2024 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції від 4 січня 2024 року № 40/5, яким внесено зміни до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі — Перелік).

Зазначений Перелік визначає строки зберігання відповідних документів, звернула увагу Державна податкова служба.

З урахуванням цих змін строки зберігання документів, що зазначаються у цьому Переліку та регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, застосовуються фізичними особами — підприємцями, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (тоді як раніше це було добровільним для ФОП). При цьому строк зберігання для документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, для фізичних осіб — підприємців встановлюється відповідно до Податкового кодексу (далі — ПКУ) та становить 3 роки (п. 1.4 Переліку).

Також п. 2.10 Переліку визначено, що строки зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, внесків, інших обов’язкових платежів, розраховуються з дня подання податкової чи іншої звітності, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання — з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності.

Крім цього, змінилися і строки зберігання окремих конкретних документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності. Зокрема, такий строк було збільшено з 1 або 3 років до 5. При цьому для таких документів встановили застереження такого характеру:

— документи, пов’язані з предметом податкової перевірки, інспектування (ревізії) органу державного фінансового контролю та/або адміністративним чи судовим оскарженням прийнятого за її (його) результатами рішення, зберігаються не менше встановленого мінімального строку та протягом одного року після закінчення передбаченого законом строку для судового оскарження такого рішення, а у разі такого оскарження — протягом одного року з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи, а у разі оскарження такого судового рішення — протягом трьох місяців з дня набрання законної сили остаточним судовим рішенням, подальше оскарження якого неможливе;

— документи, щодо яких сплинув мінімальний строк зберігання, що стосуються звітних періодів, за які більше не може проводитись податкова перевірка, інспектування (ревізія), підлягають знищенню (крім тих, що можуть бути використані для документального забезпечення процесу відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації);

— документи та інформація, на які поширюються вимоги статей 39 і 39-2 ПКУ, зберігаються не менше 7 років.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Модель спільної фізичної опіки у спорах щодо місця проживання дітей: ВС

Опубликовано 20 Фев 2024 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Модель спільної фізичної опіки у спорах щодо місця проживання дітей: ВС

При вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд, керуючись міжнародними нормами та принципом рівності прав і обов’язків батьків, з урахуванням обставин справи, має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим із батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини в помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.

На цьому неодноразово наголошував Верховний Суд у судових рішеннях, ухвалених протягом 2023 — 2024 років.

У Верховному Суді зазначили, що станом на середину лютого 2024 року немає судових рішень, що набрали законної сили, якими було б застосовано модель спільної фізичної опіки, хоча така модель тривалий час активно застосовується в країнах англо-американської правової системи та країнах Європи.

У справі, яка перебувала на розгляді Верховного Суду, батько і мати заявили зустрічні позовні вимоги про визначення місця проживання трьох неповнолітніх синів.

Суд першої інстанції визначив місце проживання старших синів із батьком, молодшого — з матір’ю.

Апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції, визначив місце проживання молодшого сина також з батьком.

Верховний Суд ухвалив судове рішення, яким визначив місце проживання двох молодших малолітніх дітей (старшому вже виповнилося 15 років) почергово з кожним із батьків: два тижні з батьком, два тижні з матір’ю, акцентувавши на тому, що старший має право приєднуватися до братів. Після двох тижнів той із батьків, із ким проживали діти, зобов’язаний супроводити (привезти) їх до місця проживання другого з батьків та передати під фізичну опіку іншого з батьків.

Касаційний суд врахував, що сторони працюють в одному місті та проживають у передмісті Львова, позитивно характеризуються, висловлюють бажання однаковою мірою піклуватися про дітей.

Під час розгляду справи в суді касаційної інстанції було проведено три судових засідання за участю учасників справи та їх представників. Кожна зі сторін погоджувалася на встановлення почергової спільної опіки, подала проєкт мирової угоди, однак остаточної згоди щодо всіх умов сторони не дійшли.

Колегія суддів узяла до уваги пропозиції сторін, викладені в проєктах мирових угод, та погодилася з остаточним висновком органу у справах дітей щодо застосування в сімейній ситуації, з приводу якої існує спір, моделі спільної фізичної опіки батьків щодо дітей.

Оскільки діти тривалий час проживають із батьком, вони мають відповідні соціальні контакти за місцем проживання батька, виявляють більшу прихильність до нього. Однак вочевидь діти потребують і материнської турботи та любові, що має позитивно впливати на їхній розвиток. Діти, позбавлені любові, можуть перетворитися на дорослих, сповнених ненависті. Як зазначав професор Гарвардського університету, фахівець із чоловічої психології Віліам Поллак, за відсутності зв’язків із батьками (зокрема матір’ю) маленькі хлопчики, як правило, страждають мовчки, і замість сліз вони згодом можуть «заплакати кулями».

Використання спільної фізичної опіки у цій справі спрямоване на повернення матері в життя і виховання дітей, які потребують як материнського, так і батьківського виховання, що разом формують основу становлення дітей як повноцінних членів суспільства.

Суд також узяв до уваги необхідність забезпечення спільного проживання братів з огляду на їхній емоційний зв’язок, взаємопідтримку та бажання проживати разом, що відповідає принципу якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Постанова КЦС ВС від 16 лютого 2024 року у справі № 465/6496/19 (провадження № 61-16408св23)

За повідомленням Верховного Суду

Далее

Житловий сертифікат на зруйноване майно: як отримати

Опубликовано 19 Фев 2024 в Новости | Нет комментариев

Житловий сертифікат на зруйноване майно: як отримати

Як отримати компенсацію за зруйноване чи пошкоджене нерухоме майно та отримати житловий серифікат, розповіли у Координаційному центрі з надання правничої допомоги.

Житловий сертифікат на придбання об’єкта житлової нерухомості — електронний документ, що підтверджує гарантії держави щодо забезпечення фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) в обсязі, що дорівнює грошовій сумі, зазначеній у такому документі.

Отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна є:

1) фізичні особи — громадяни України, які є:

  • власниками пошкоджених/знищених об’єктів нерухомого майна;
  • замовниками будівництва;
  • власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об’єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об’єкт;
  • особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об’єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
  • членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього;
  • спадкоємцями осіб, визначених підпунктами «а» — «ґ» цього пункту

2) об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків.

Порядок подачі заяви 

Для отримання компенсації заявник подає заяву до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, уповноваженої розглядати заяви на відповідній території.

Заява про надання компенсації подається до Комісії за вибором заявника:

  • в електронній формі — засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

Заявник, який подає заяву в електронній формі:

1) встановлює мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії та проходить електронну ідентифікацію та автентифікацію;

2) відкриває спеціальний рахунок в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір електронної інформаційної взаємодії (далі — банк), та перевіряє номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації;

3) обирає у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) послугу «Компенсація за знищене майно»;

4) подає у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) заяву;

5) отримує у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) автоматичне повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

6) забезпечує доповнення запитуваної інформації у разі надходження відповідних повідомлень у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) або додаткове подання документів.

  • у паперовій формі — через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Адміністратор центру надання адміністративних послуг, посадова особа органу соціального захисту населення або нотаріус у день звернення особи з метою подання заяви та переліку документів:

1) встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання звернення представником);

2) заповнює заяву (з переліком документів, які додаються до заяви) засобами Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстровану заяву, інший документ (за бажанням особи) та забезпечує її підписання отримувачем компенсації;

4) видає заявнику примірник зареєстрованої заяви із зазначенням реєстраційного номера заяви та цифрового коду.

УВАГА Подання заяв про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна здійснюється в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), з 15 липня 2023 року.

Використання житлового сертифіката

Житловий сертифікат використовується отримувачем компенсації для фінансування придбання квартири, будинку чи іншого житла. Обсяг такого фінансування дорівнює грошовій сумі, зазначеній у житловому сертифікаті.

Якщо фактична вартість житла буде більшою, ніж вартість, яка вказана в житловому сертифікаті, отримувач компенсації самостійно сплачує таку різницю.

Житловий сертифікат може бути використаний лише його власником або його спадкоємцем та не може бути відчужений третім особам.

Отримувач компенсації не має права відчужувати (продавати/дарувати) квартиру, будинок, інше житлове приміщення, придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, протягом п’яти років.

Житловий сертифікат на придбання об’єкта житлової нерухомості містить таку інформацію:

  1. відомості про отримувача компенсації;
  2. наявність/відсутність пріоритетного права на отримання компенсації;
  3. розмір компенсації, зазначений у рішенні Комісії;
  4. реєстраційний номер житлового сертифіката в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна;
  5. відомості про рішення Комісії та відповідних органів місцевого самоврядування чи військової адміністрації, на яких ґрунтується видача житлового сертифіката;
  6. відомості про знищений об’єкт нерухомого майна, за який надається компенсація;
  7. згенерований QR-код для швидкого розпізнавання скануючими пристроями.

Кабінетом Міністрів України прийнято зміни до Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна.

Встановлено обмеження по площі до знищених об’єктів нерухомого майна: 

  • площа квартири не повинна перевищувати 150 кв. метрів;
  •  площа будинку садибного типу, садового або дачного будинку не повинна перевищувати більше як 200 кв.

Надалі площа, щодо якої не була нарахована компенсація, буде використана у разі подання заяви на компенсацію коштом репарацій або інших джерел, якщо така компенсація буде передбачена нормативно-правовими актами.

Громадяни самі можуть обирати тип житла, його місце розташування, нотаріуса для оформлення угоди. У випадку нав’язування рішень щодо реалізації сертифіката, варто звертатися на гарячу лінію Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за номером (044) 351-48-00 або на спеціальну лінію НАБУ за номером 0 800 213 200.

Джерело:https://yur-gazeta.com

Далее