САМЕ ПО СОБІ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ НЕ Є НЕОБҐРУНТОВАНИМИ ДІЯМИ ПОЗИВАЧА: ВС

Особа звернулася до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, який згодом просила суд залишити без розгляду.

Відповідач у цій справі звернулась до суду з заявою про компенсацію витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, та просила стягнути компенсацію витрат на правову допомогу адвоката. Заявник покликалась на те, що позивач була вимушена звернутися до суду із заявою про залишення її позову без розгляду, оскільки зрозуміла безпідставність своїх позовних вимог.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні такої заяви. Суд зазначив, що звернення позивача до суду із заявою про залишення її позову про захист честі, гідності та ділової репутації без розгляду не свідчить про безпідставність та необґрунтованість її позову. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, оскільки це його право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень у його реалізації.

Апеляційний суд дійшов іншого висновку та стягнув з позивача компенсацію витрат на правову допомогу. Суд апеляційної інстанції зазначив, що неявка свідків у судове засідання, на показання яких позивач розраховувала, зумовило подання заяви про залишення позову без розгляду. Зазначене свідчить про необґрунтовані дій позивачки при зверненні з таким позовом до суду. При цьому правову допомогу відповідачу надавав фахівець у галузі права на підставі відповідного договору, розмір витрат на правову допомогу підтверджено документально та судом перевірено.

Суд касаційної інстанції визнав вірним висновок суду першої інстанції, а ухвалу апеляційного суду скасував.

ВС зазначив, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача — це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія — це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Суд касаційної інстанції погодився, що саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
А звернення до суду з позовом є суб’єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

У зв’язку з цим ВС визнав передчасним і таким, що не відповідає вимогам закону висновок апеляційного суду про компенсацію витрат на правову допомогу, здійснених відповідачем лише за те, що позивач подала заяву про залишення її позову без розгляду.

КЦС ВС зазначив, що з аналізу статті 89 ЦПК України(у редакції чинній на час розгляду питання про компенсацію витрат) для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов’язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов’язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред’явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету — ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується (постанова від 26.09.2018 у справі№ 148/312/16-ц).

Зазначимо, що відповідно до поточної редакції статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. 

Згідно з частиною 9 статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.