Юридическая Компания

Що потрібно знати про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей

Опубликовано 20 Июн 2019 в Главная | Нет комментариев

На нашу думку питання утримання повнолітніх дітей є доволі актуальним. Адже, вісімнадцять років дитині виповнилось, стягнення аліментів до повноліття припиняється і дитина залишається на утриманні того із батьків, з ким постійно проживає. Але, при цьому витрати на дитину продовжують збільшуватись, так як вашій доньці чи сину необхідно навчатись далі.

Саме на такий випадок законодавець передбачив право на утримання повнолітньої дитини. Хто може звернутись із позовом, за наявності яких обставин можливе звернення поговоримо у даній статті.

Відповідно ст. 198 Сімейного Кодексу України, — батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно ст. 199 Сімейного Кодексу України, — якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.

Відповідно ст. 191 Сімейного Кодексу України, — аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Підсумуємо головне із наведених норм: на момент звернення до суду дитина повинна бути повнолітня, право на подання позову має як дитина, так і один із батьків з ким вона (він) проживає, дитина повинна продовжувати навчання. Зазначимо, що обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які отримують вищу освіту, не залежить від форми навчання, таке твердження відображено у висновку Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 квітня 2019 року (касаційне провадження №61-12782св18) в результаті перегляду справи №644/3610/16-ц.

Відповідно ст. 200 Сімейного кодексу України, розмір аліментів можливо визначити як у твердій грошовій сумі (при цьому зазначену суму потрібно аргументувати), так і у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Як бачите, практично кожна правова норма посилається на матеріальну змогу сплачувати аліменти. Тому, моя порада, перед тим, як звертатись із позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину, необхідно підготувати докази матеріальної забезпеченості платника аліментів. Це може бути витяг із реєстру речових прав на нерухоме майно, який наддасть інформацію про нерухомість, що перебуває у власності платника аліментів. Це може бути інформація про авто, зареєстрованих за певною особою, відомості про відкриті банківські рахунки. Хоча, останні являються банківською таємницею та можуть бути розголошені тільки за відповідним рішенням суду. Інформація щодо заробітної плати платника аліментів, тощо.

До збору доказів потрібно підходити дуже відповідально, адже саме цими документами ви підтверджуєте можливість платника аліментів сплачувати зазначену вами грошову суму.

Тим більше, суд, розглядаючи такий позов посилається на п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» — вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров’я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інших обставини, що мають істотне значення.

Статтею 182 Сімейного Кодексу України, визначаються обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Так, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Важливо: чинним законодавством не передбачено звільнення відповідача від обов’язку сплачувати аліменти під час перебування повнолітньої дитини на канікулах. Хоча під час канікул  остання не проходить навчання, цей час входить в період навчання – відповідний висновок викладено ВС/КЦС, справа № 346/103/17, 23.01.19.

Якщо Ви зібрались звертатись із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, маю надію, що наведений матеріал буде Вам в пригоді.

Але, для досягнення очікуваного результату, все ж рекомендую звернутись до адвоката, якій в змозі Вам надати відповідну правову допомогу, тим більше, що понесені Вами витрати на правову допомогу підлягають надалі стягненню із відповідача по справі, у разі ухвалення позитивного рішення суду.

Для консультації Ви можете звернутись за адресою: м. Одеса, Адміральський проспект 25 або за телефоном: 097-754-79-48; 068-124-25-85

З повагою, адвокат Єфімова Лариса Яківна!