ВС ВКАЗАВ, КОЛИ ДІЇ ОСОБИ НЕ МОЖУТЬ БУТИ КВАЛІФІКОВАНІ ЯК ВИМАГАННЯ ХАБАРА

Вироком суду, залишеним без зміни апеляційним судом, особу засуджено за ч. 1 ст. 368 КК до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Відповідно до вироку суду особа звернувся до начальника абонентського відділу районного відділення енергозбуту з проханням щодо розробки та затвердження документації, необхідної для переведення житлового будинку на електроопалення та застосування тарифу побутовим споживачам електричної енергії, які використовують електротермічні засоби опалення приміщень житлових будинків. Особі було надано перелік документів, необхідних для підключення електроопалення. В подальшому службова особа був затриманий після отримання неправомірної вигоди в сумі 7000 гривень. 

Органом досудового розслідування дії особи було кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК як прийняття службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що органом досудового розслідування та стороною обвинувачення не надано будь-яких доказів про наявність у діях обвинуваченого кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 3 ст. 368 КК, а саме, вимагання неправомірної вигоди, та кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 368 КК.

Прокурор не погоджувався з кваліфікацією та вважав, що суд необґрунтовано кваліфікував дії особи за ч. 1 ст. 368 КК, пославшись на відсутність у його діях такої кваліфікуючої ознаки, як вимагання неправомірної вигоди. 
Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині кваліфікації дій засудженого.

ВС зазначив, що апеляційний суд обґрунтовано підтвердив правильність кваліфікації дії засудженого за ч. 1 ст. 368 КК, зазначивши, що особа унаслідок відсутності у нього відповідно до «переліку» документів, зокрема, правовстановлюючих документів на житловий будинок, прагнув уникнути встановленої, тобто законної процедури вирішення питання щодо одержання пільгового тарифу на електроопалення, що виключає факт вимагання неправомірної вигоди.

ВС нагадав, що відповідно до правого висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 21 січня 2016 року (справа № 5-124кс15), вимагання хабара виключається, якщо хабародавець зацікавлений у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо (постанова від 20.11.2018 у справі № 621/2190/16-к)