Як зняти із реєстраційного обліку (виписати) колишнього члена сім’ї (чоловіка чи дружину).

Розглянемо звичайну ситуацію, — пара перебувала у шлюбі, весь час проживали на особистій житловій території одного із подружжя, скажімо, чоловіка. Шлюб розірвано, дружина добровільно переїхала проживати в інше місце, але залишилась зареєстрованою у квартирі чоловіка. Що робити останньому? Як зняти із реєстраційного обліку бувшу дружину, коли вона самостійно цього зробити не бажає.

Відповідає Адвокат Юридичної компанії-Лєгал Єфімова Л.Я.

Закон України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов’язані із зняттям з реєстрації місця проживання.

Положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов’язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Так, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про:

    позбавлення права власності на житлове приміщення;

    позбавлення права користування житловим приміщенням;

    виселення;

    визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

В ситуації, яка розглядається, підходить варіант втрати права користування житловим приміщенням. Чому саме він, проаналізуємо, виходячи із правових норм, які регулюють дані відносини.

В даному випадку, об’єкт права власності є житловим приміщенням, тому режим мешкання в ньому регулюється нормами Житлового кодексу України.

Відповідно до ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім’ї наймача може бути визнано й інші особи, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно ст. 65 ЖК України особи, які вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням.

Згідно зі ст. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 15 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім’ї не звільняє їх від виконання обов’язків за договором найму жилого приміщення.

Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

При цьому, припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу не позбавляє колишніх членів сім’ї права користування житлом і не є підставою для виселення.

 Таким чином, якщо особа вселилася у житло як член сім’ї власника, то виселити таку особу власнику доволі важко, адже на підставі ст. 405 ЦК така особа має право проживати у помешканні.

 Однак, коли член сім’ї та колишній член сім’ї без поважних причин понад один рік не проживає в житловому приміщені та не бере участь у витратах по утриманню будинку (квартири), а також за наявності інших обставин, які мають істотне значення, в такому випадку власник житла має право звернутися до суду з позовною заявою про визнання члена своєї сім’ї таким, що втратив право користуватися житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Для цього потрібно суду довести наступне: що дійсно відповідач (колишній член сім’ї)  зареєстрований у вказаному житловому приміщенні, але там не мешкає тривалий час (більше року), відповідач фактично звільнив дане житло, за комунальні послуги не сплачує, в даному приміщенні відсутні його особисті речі.

В даному випадку рекомендую факт тривалої відсутності відповідача по місцю знаходження спірного житла підтверджувати  довідкою та актами житлової комунальної обслуговуючої організації, яка повинна бути складеною на підставі письмових пояснень сусідів та затверджена житловою організацією за місцем знаходження житла.

За таких обставин реєстрація колишнього члена сім’ї  в такому житлі перешкоджає власнику майна в повній мірі користуватися та розпоряджатися своїм житлом, відтак і позов повинен підлягати задоволенню.

Як приклад, приведу постанову Верховного Суду  від 29.01.2018 року по справі № 766/1955/16-ц, якою відповідача визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Позовна заява в зазначеній справі мотивована тим, що позивачу на праві власності належить 12/25 частини житлового будинку. Окрім нього в житловому будинку зареєстрований відповідач, яка є колишнім членом сім’ї попереднього власника будинку. Відповідач добровільно знятися з реєстраційного обліку не бажає та його реєстрація в житловому будинку створює перешкоди і позбавляє можливості в повній мірі використовувати об’єктом права власності.

В своїй постанові Верховний Суд послався на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року по справі № 6-158цс14 котра зазначає, що право членів сім’ї власника будинку (квартири) користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім’ї якого вони є; із припиненням права власності у особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім’ї.

У зв’язку із цим, під час звернення до суду із позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім’ї, попередніми членами його сім’ї, а також членами сім’ї попереднього власника житла, які не є і не були членами сім’ї власника житлового приміщення, адже всі ці відносини регулюються різними нормами права.

Хочу зазначити, що наведене є прикладом зняття із реєстраційного обліку лише в конкретній ситуації. На справді, кожна ситуаціє є індивідуальна і потребує свого аналізу та вибору вірної правової позиції. У зв’язку із чим я рекомендує не втрачати час та відразу звернутись до адвокату, який зможе надати вам кваліфіковану правову допомогу.

Нагадуємо, що офіс Юридичної компанії-Лєгал, адвокати якої мають великий досвід в категорії справ по житловим спорам, знаходиться за адресою: Адміральський проспект, 25. Записатись на консультацію можливо за контактним телефоном: (048) 701-88-71; 068-124-25-85; 097-754-79-48

З повагою, Адвокат Л.Я. Єфімова