Нові правила ліцензування для учасників небанківського фінринку:
Нацбанк оприлюднив проєкт Положення для обговорення з ринком нових правил ліцензування та реєстрації надавачів фінансових послуг на ринку небанківських фінансових послуг.
Для цього опубліковано проєкт Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг (далі – Положення).
Нові правила розроблені з урахуванням ризик-орієнтованого підходу до діяльності небанківських установ та передбачають суттєве оновлення ліцензійних умов, а також дозвільних процедур.
Удосконалення підходів до реєстрації небанківських фінустанов та видачі ліцензій Національний банк пропонує чітко врегулювати процедуру одночасного включення заявника до Державного реєстру фінансових установ та видачі їй ліцензії.
Водночас буде оптимізовано перелік документів, які подаються для отримання ліцензії, а також передбачено право не подавати деякі документи для отримання ліцензії, якщо заявник раніше вже подавав їх до Національного банку.
Погодження набуття істотної участі
Положення суттєво вдосконалює процедуру погодження набуття чи збільшення істотної участі.
Зокрема: встановлює випадки, коли настає опосередкована істотна участь; визначає ознаки спільного володіння істотною участю, а також передбачений порядок подання клопотання про незастосування ознак спільного володіння істотною участю; передбачає порядок призначення довіреної особи для випадків, коли набуття істотної участі не було погоджено регулятором.
Вимоги до ділової репутації керівників та власників установ Національний банк пропонує суттєво оновити підходи до вимог та оцінки ділової репутації надавачів фінансових послуг. Зокрема, Положення передбачає такі категорії ознак небездоганної ділової репутації: пов’язані з дотриманням закону та публічного порядку; пов’язані з виконанням фінансових зобов’язань; пов’язані з професійною діяльністю; пов’язані з обійманням посад або володінням істотною участю в фінансових установах; пов’язані з правопорушеннями.
Крім того, нові правила передбачатимуть можливість подання особою клопотання до Національного банку про незастосування окремих ознак небездоганної ділової репутації.
Корпоративне управління та вимоги до кваліфікаційних вимог керівників установ
Національний банк пропонує перелік кваліфікаційних вимог до керівників та передбачає обов’язок установ самостійно перевіряти, чи відповідають їм керівники.
Також Положення встановлює загальні вимоги до корпоративного управління, управління конфліктом інтересів, суміщення посад в надавачі фінансових послуг. Водночас документ передбачає обов’язок для страховиків та об’єднаних кредитних спілок погоджувати із Національним банком призначення керівників на посаду. Решта учасників ринку повинні будуть повідомляти НБУ про призначення керівників.
Вимоги до фінансового стану установи та її власників
Національний банк пропонує комплексно змінити підходи до оцінки фінансового стану надавачів фінансових послуг. Так, Положення передбачає критерії оцінки фінансового стану юридичної особи або майнового стану фізичної особи для кожного конкретного випадку (критерії оцінки під час реєстрації або ліцензування, набуття істотної участі тощо). Також нові правила передбачатимуть обов’язок осіб розкривати інформацію про розмір власних коштів, джерела їх походження, а також трасу (маршрут) платежу. Національний банк оцінюватиме фінансовий або майновий стану особи на підставі інформації аудитора, зокрема висновку про наявність у заявника власних/грошових коштів, а також оцінку достатності підтверджень джерел їх походження (розкриття траси платежу).
Електронна комунікація
Всі процедури ліцензування та реєстрації здійснюватимуться в електронній формі. Водночас Положення передбачає право Національного банку переходити на паперову форму комунікації. Нагадаємо, що 30 березня 2021 року Правлінням Національного банку було прийнято постанову «Про затвердження Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов)».
Цей документ фактично став «тимчасовими» ліцензійними умовами, які не змінювали підходи до ліцензування небанківських установ. Натомість оприлюднений проєкт Положення покликаний якісно удосконалити регулювання відносин у сфері ліцензування та реєстрації надавачів фінансових послуг.
З 6 липня повноцінно запрацює процедура автоматичного списання боргів на вимогу державних і приватних виконавців.
Зазначається, що автоматично списуватимуться борги за аліменти, житлово-комунальні послуги, зарплати та штрафи.
Для автоматичного списання банк має надати виконавцеві інформацію про реквізити рахунків боржника та про суму коштів на них. Відтак, виконавець знатиме, скільки коштів на рахунку боржника і зможе автоматично списувати лише необхідну суму, а не всі кошти. При цьому спрощується лише сама процедура списання боргу для якої, як і раніше, буде необхідне рішення суду.
Банки і виконавці будуть взаємодіяти в електронному вигляді – через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Автоматично списувати борги з рахунків зможуть через ПриватБанк, Monobank, ТАСкомбанк, Оксі Банк, Банк Восток, Індустріалбанк, ПроКредит Банк.
Зазначається, що ще 44 банки підключені до тестового режиму, 11 банків перебувають на стадії попередніх налаштувань для початку тестування. Таким чином, найближчим часом 62 з 73 банків приєднаються до системи автоматизованого списання боргів.
Як відбуватиметься процедура списання коштів
державний чи приватний виконавець за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) направляє в банки вимогу на отримання інформації про рахунки боржника;
банки протягом однієї робочої години після отримання вимоги повинні надати інформацію;
виконавець за допомогою АСВП направляє в банки, де відкриті рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
банки арештовують кошти і повідомляють про це виконавця;
виконавець створює платіжні вимоги на примусове списання коштів і направляє їх банкам;
банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби;
16 июля начнется новый этап воплощения норм Закона Украины «Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного». Это означает, что украинский язык увеличит свое присутствие в публичном пространстве.
Об этом рассказал уполномоченный по защите государственного языка Тарас Кремень, пишет Твоє місто.
По его словам, украинского языка в общественном, политическом, информационном, частном секторах становится значительно больше.
В первую очередь, воплощать нормы закона начнет Национальная комиссия по стандартам государственного языка, которая займется проведением экзаменов на уровень владения украинским языком.
Этот экзамен будет состояться из тестов, письменного задания и интервью.
«По результатам прохождения этого теста каждый может получить свой сертификат, который будет действовать бессрочно. Если претендент не наберет определенного количества баллов, в следующий раз сможет сдать повторно экзамен через 4 месяца и вплоть до того времени, пока не сдаст. Экзамен не сложный», — рассказал Кремень.
Так, претендентами на сдачу таких экзаменов являются высшие государственные должности: от президента до заместителей глав государственных администраций. Все должности государственной службы, прокуроры и судьи, Нацполиция, правоохранительные органы, а также руководители всех мероприятий образования. Также экзамены будут сдавать лица, которые будут приобретать гражданство Украины.
Вместе с тем, 16 июля вступает в силу еще 2 статьи Закона о языке – 23 и 26. Статья 23 касается того, что все развлекательные мероприятия (концерты, шоу-программы и т.д.) должны выполняться на украинском языке, в том числе и сопровождение. Также это касается экскурсионной и туристической деятельности.
Статья 26 отмечает, что распространение и демонстрирование фильмов в Украине происходит на государственном языке.
«Иностранные фильмы распространяются и демонстрируются, в частности на телевидении, дублированными или озвученными на государственном языке. Демонстрирования иностранных фильмов субтитрами в кинотеатрах разрешается только, если количество таких сеансов не превышает 10% от всех сеансов или в рамках кинофестиваля», — объясняет Тарас Кремень.
30 червня набула чинності постанова НБУ від 29 червня 2021 № 62, яка запроваджує низку змін у напрямку валютної лібералізації, зокрема:
уповноважені установи матимуть змогу продавати готівкову іноземну валюту фізичним особам за безготівкові кошти в гривні через платіжні пристрої з використанням електронного платіжного засобу;
уповноваженим установам буде дозволено здійснювати купівлю та продаж готівкової іноземної валюти фізособам за безготівкові кошти у гривні у касах;
банки зможуть здійснювати операції з купівлі та продажу банківських металів із фізичною поставкою за безготівкові кошти у гривні фізособам, а також операції з продажу банківських металів у вигляді монет — юридичним особам.
Крім того, розшируються можливості громадян з інвестування за кордон — фізособа-резидент зможе проводити відповідні операції за участі резидента-торговця цінними паперами.
Для здійснення інвестиції в іноземні фінансові інструменти торговець діятиме як брокер (за рахунок такої фізособи). Так, кошти в іноземній валюті переказуватимуться з поточного рахунку громадянина в банку на поточний рахунок торговця, відкритий в цьому ж банку, з подальшим їх переказом за кордон або на поточні рахунки нерезидентів, відкриті в Україні, із дотриманням ліміту — 200 тис. євро (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті / гривні) на рік.
Україна через розповсюдження нового штаму коронавірусу «Дельта» вимагає від своїх громадян, які повернулися з Португалії, Росії, Великої Британії та Індії або перебували на їхніх територіях не менше 7 днів протягом останніх 14 днів, встановлювати додаток «Вдома».
Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації, пише ПІК.
“Щоб повернутися в Україну з цих країн, потрібно буде додатково пройти експрес-тест на антиген безпосередньо в пункті пропуску через державний кордон або пройти обов’язкову 14-денну самоізоляцію чи обсервацію. Іноземцям, які приїжджають з цих країн, теж потрібно здати експрес-тести в аеропорту. Без цього заборонять перетинати кордон України”, – йдеться у повідомленні.
Для в’їзду в Україну з інших країн правила не змінювалися — якщо держава перебуває у «зеленій» зоні, «Дію» встановлювати не потрібно.
Висновок Верховного Суду у постанові від 27.01.2021 р. у справі № 523/5462/19 (провадження № 61-14572св20) щодо виїзду дитини за кордон.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі — Правила).
Вказані Правила передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред`явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий із батьків відсутній у пункті пропуску.
Тимчасовий виїзд малолітньої дитини за межі України повинен відбуватись лише за погодженням з іншим з батьків, оскільки такий переїзд спричиняє зміну режиму спілкування дитини з іншим із батьків, порядок участі у вихованні дитини, зміну звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, що впливає на її подальше життя, розвиток і виховання.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює конкретний (одноразовий) виїзд дитини за кордон із визначенням його початку й закінчення.
Тимчасовий виїзд за кордон у супроводі одного з батьків має відповідати найкращим інтересам дитини і такий дозвіл за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, з визначенням його початку й закінчення.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що навчання неповнолітнього сина сторін у Всесвітній Індійській міжнародній школі відповідає інтересам дитини, оскільки дитина отримує міжнародний рівень освіти, а також умови навчання є сприятливими для розвитку дитини.
Проте, оскільки дитина перебуває за межами України, то вирішувати питання щодо надання дозволу на її виїзд можливо тільки після її повернення до України, тобто, з визначенням конкретної дати виїзду та повернення до України.
Доводи касаційної скарги про те, що судом не було враховано, що навчання сина сторін відповідає найкращим інтересам дитини є необґрунтованим, оскільки питання про надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон без згоди матері у цій справі є недоцільним, оскільки встановленим є факт перебування, на час розгляду справи судом, неповнолітньої дитини у Республіці Сінгапур разом з батьком.
Таким чином, оскільки дитина не перетинала кордон України, тому вирішення питання щодо надання йому дозволу на виїзд за кордон є передчасним, і може бути вирішено у судовому порядку у разі повернення дитини до України.
