Опубликовано director 16 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев
Закон президента України Володимира Зеленського про»суд у смартфоні», набув чинності 16 червня.
Закон опублікували у виданні «Голос України».
У дію новий закон введуть після шести місяців з дня опублікування.
Закон передбачає створення інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування. Вона забезпечить створення, збирання, зберігання, пошук, обробку і передачу матеріалів та інформації у кримінальних процесах.
Цією системою зможуть користуватися слідчі, дізнавачі, прокурори, слідчі судді, суд, захисники та інші учасники кримінального провадження для реалізації своїх повноважень, прав та інтересів.
Матеріали досудового розслідування, які перебуватимуть у цій системі, передаватимуться в електронній формі. Однак за рішенням слідчого, дізнавача, прокуратури, слідчого судді або суду їх можуть передавати і в паперовій формі.
Підписані та узгоджені за допомогою електронного підпису документи в системі і їх копії в електронній та паперовій формі визнаються оригіналами.
Несанкціоноване втручання у роботу інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Далее
Опубликовано director 16 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев
Як вже повідомлялось, 15 червня Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (законопроект № 5156).
Так, Законом передбачено звільнення від відповідальності за ухилення від сплати подактів та ЄСВ, за яких умов, читаємо далі.
Новими частинами до ст. ст. 212 та 212-1 КК встановлено, наступне — якщо діяння пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів, щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму податкових зобов’язань, то вони не вважаються умисним ухиленням від:
Статтю 88-1 «Недопустимість доказів, отриманих у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування» КПК викладено в редакції, згідно з якою, докази, отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень.
Документи, подані особою в порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування, зокрема одноразова (спеціальна) добровільна декларація, не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1 Кримінального кодексу, в межах складу та вартості об’єктів декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Крім того, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 155-1, 162, 162-1, 163-1 (щодо самозайнятих осіб), 163-2 (щодо самозайнятих осіб у частині сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску), 163-4 (щодо самозайнятих осіб), 163-15 (щодо самозайнятих осіб), 164 (щодо самозайнятих осіб), 164-1, 164-2 (щодо самозайнятих осіб), 165-1 (щодо самозайнятих осіб), 166-6 (щодо самозайнятих осіб) Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності в разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплати узгодженої суми збору відповідно до підрозділу 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX Податкового кодексу України, якщо такі діяння вчинені до 1 січня 2021 року та пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування або розпорядженням ними (в межах складу та вартості об’єктів декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).
За матеріалами https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 15 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев
Верховная Рада приняла закон №5153 «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно стимулирования детенизации доходов и повышения налоговой культуры граждан путем введения добровольного декларирования физическими лицами принадлежащих им активов и уплаты единовременного сбора в бюджет». Документ поддержали 243 народных депутата.
Фракции голосовали так:
- Слуга народа: за -176, против — 0, воздержались 16, не голосовали — 13;
- ОПЗЖ: за — 1, против — 0, воздержались — 16, не голосовали — 19;
- Батькивщина: за — 2, против — 0, воздержались — 18, не голосовали — 5;
- За майбутнє: за — 2, против — 0, воздержались — 11, не голосовали — 4;
- Довіра: за — 4, против — 0, воздержались — 11, не голосовали — 4;
- Голос: за — 0, против — 0, воздержались — 15, не голосовали — 0;
- Внефракционные: за — 6, против — 1, воздержались — 4, не голосовали — 6.
«Принятие Закона позволит создать стимулы для вывода из тени доходов, скрытых от налогообложения, будет способствовать повышению эффективности противодействия размыванию налоговой базы, привлечению в экономику Украины дополнительных ресурсов и ее активизации, повышению налоговой культуры граждан», — говорится в пояснительной записке.
Согласно документу, в Украине с 1 сентября 2021 года до 1 сентября 2022 года состоится одноразовое (специальное) добровольное декларирование активов физических лиц.
Под сбором с такого декларирования подразумевается одноразовый обязательный платеж, который декларант сам рассчитывает из стоимости принадлежащих ему активов. При этом он должен учитывать ставку такого сбора.
Закон предусматривает 5% сбора в отношении валютных ценностей, размещенных на счетах украинских банков. Также плательщик может выбрать 6% ставки и платить налоговое обязательство тремя равными частями ежегодно.
За валютные ценности, размещенные в иностранных банках определено 9% сбора. Также можно выбрать ставку в 11,5% и платить обязательства тремя равными частями ежегодно.
Также установлена ставка в 2,5% за номинальную стоимость гособлигаций со сроком более года, которые нельзя досрочно погасить. Это касается облигаций, приобретенных с 1 сентября 2021 го по 31 августа 2022 до представления добровольной декларации. Альтернативой является ставка 3%, которую равными частями надо будет выплачивать три года.
Добровольно задекларировать свои доходы смогут:
- физические лица, являющиеся резидентами Украины, в том числе и самозанятые лица;
- физические лица, не являющиеся резидентами Украины, но были ими в момент получения объектов декларирования, или на момент получения доходов, за которые получил соответствующее имущество.
Тех, кто имеет право на добровольное декларирование, но не воспользовались такой возможностью, закон будет определять такими, что сообщили контролирующий орган об отсутствии в собственности активов, полученных с доходов, с которых не уплачены или уплачены не в полном объеме налоги и сборы.
Не могут быть добровольными декларантами:
- лица, которые на начало периода такого декларирования является малолетними/несовершеннолетними или недееспособными и находятся на полном содержании других лиц (в том числе родителей) или государства;
- лица с ограниченной дееспособностью, и над которыми установлена опека или попечительство;
- лица, которые начиная с 1 января 2010 года выполняют или выполняли в Украине публичные функции, предусмотренные законом «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения»;
- лица, находящиеся под специальными экономическими и другими санкциями, введенными против них Украина.
В первом чтении Верховная Рада приняла закон №5153 во время заседания 30 марта. В первом чтении за него проголосовали 245 народных депутатов.
В то же время Верховная Рада приняла в целом еще один закон из пакета о налоговой амнистии. Речь идет о документе №5155, который вносит изменения в ст. 16 закона «О валюте и валютных операциях». Во втором чтении за него проголосовали 255 народных депутатов. Документ должен решить спорные вопросы в сфере валютного регулирования. В частности, закон отменяет штрафы за нарушение валютного законодательства или нормативных правовых актов Национального банка Украины. Однако, это касается только тех украинцев, которые согласились воспользоваться налоговой амнистией и добровольно задекларировали свое имущество.
Источник: https://zn.ua
Далее
Опубликовано director 14 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев
С 3 июня 2021 года в странах Европейского Союза начали действовать новые правила ввоза и вывоза наличных денег, ценных бумаг и вещей. При этом определение «наличных» расширено за счет включения в данный термин некоторых других ценных предметов.
Об этом сообщается на сайте Еврокомиссии. В частности отмечается, что новые правила внедрены в рамках усилий ЕС по борьбе с отмыванием денег и финансированием терроризма.
Теперь все путешественники, въезжающие на территорию ЕС или выезжающие с нее, обязаны заполнить декларацию о наличных деньгах на сумму 10 тысяч евро или более. Таможенные органы имеют право проверять людей, их багаж и транспортные средства, а также задерживать незадекларированные наличные деньги.
Под новые правила ЕС подпадают не только наличные суммой 10 тыс. евро и более (либо эквивалент в другой валюте), а также и «другие ценные предметы, включенные в новое понятие наличных денег». В частности, к таким ценным предметам отнесены:
- банкноты и монеты (включая валюту, которая сейчас вышла из обращения, но которую все еще можно обменять в финансовом учреждении или центральном банке);
- инструменты на предъявителя, такие как чеки, дорожные чеки, векселя и денежные переводы;
- золотые монеты с содержанием золота не менее 90%;
- золотые слитки, самородки или комки с содержанием золота не менее 99,5%.
Таможенные органы теперь могут также требовать представления декларации о пересылке 10 тысяч евро или более наличными по почте или курьером. В самой кассовой декларации указывается подробная информация о происхождении и будущее использование наличных.
Важным новшеством является то, что новые правила разрешают таможенным органам действовать в отношении сумм и меньше 10 тысяч евро, когда есть признаки того, что наличные деньги связаны с преступной деятельностью.
В своем сообщении Европейская Комиссия не указала, какие конкретно ждут штрафы возможных нарушителей, однако отметила, что каждая страна-член ЕС может применять свои собственные санкции. В некоторых странах Евросоюза также есть национальные положения, регулирующие перевозки наличных между государствами-членами ЕС или даже внутри одной страны.
Источник: OBOZREVATEL
Далее
Опубликовано director 14 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев
Апеляційний суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу заінтересованої особи (боржника) на ухвалу районного суду у справі за заявою банку про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред’явлення його до виконання. Апеляційний суд залишив без змін ухвалу місцевого суду, постановлену у відкритому судовому засіданні, про задоволення заяви банку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
У касаційній скарзі заінтересована особа послалася на те, що суд першої інстанції не повідомив її про дату, час і місце розгляду справи, судових повісток вона не отримувала, а апеляційний суд помилково розглянув справу в порядку спрощеного провадження, й вона була позбавлена доступу до правосуддя.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також статей 8–12, 128–130, 372 ЦПК України.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка отримала судові повістки про розгляд районним судом заяви банку.
Порушень припустився й суд апеляційної інстанції.
Призначаючи справу до судового розгляду, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що вона буде розглядатись у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Апеляційний суд прийняв постанову по суті спору, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Проте згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною 2 ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37–40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Предметом розгляду цієї справи в суді першої інстанції було: поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання (п. 24 ч. 1 ст. 353 ЦПК України); видача дубліката виконавчого документа, що унормовано підпунктом 17.4 п. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України.
Ухвал суду щодо вирішення вказаних процесуальних питань немає в переліку, що наводиться в ч. 2 ст. 369 ЦПК України, на що апеляційний суд уваги не звернув, безпідставно розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Із постановою Верховного Суду від 2 червня 2021 року у справі № 2-2617/2009 (провадження № 61-4650св21) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень – https://reyestr.court.gov.ua/.
Далее
Опубликовано director 14 Июн 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичної особи в інтересах неповнолітньої дочки до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
У зв’язку із смертю колишнього чоловіка, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, позивачка в інтересах їхньої спільної неповнолітньої дочки звернулася до відповідача із заявою про отримання в порядку ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» одноразової допомоги в сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Також через настання страхової події, дочці загиблого як особі, яка перебувала на його утриманні, була призначена та виплачена одноразова допомога в сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте в задоволенні вимог заявниці відмовили з посиланням на те, що її дочка не входить до складу сім’ї загиблого. Вважаючи такі дії протиправними, позивачка оскаржила їх до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що неповнолітня дочка потерпілого не є членом сім’ї свого батька, оскільки проживала окремо, спільним побутом вони з ним пов’язані не були, взаємних прав та обов’язків не мали. Натомість згідно з інформацією, зазначеною в довідці Виконкому селищної ради, разом із загиблим чоловіком мешкала його співмешканка.
Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій та ухвалив нове – про часткове задоволення позову.
Визначення поняття сім’ї та її членів закріплено в Сімейному кодексі України. За його нормами дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає (абз. 3 ч. 2 ст. 3 СК України).
Суд указав, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не містить визначення сім’ї та її членів.
За такого правового регулювання, з урахуванням предмета спору, Верховний Суд дійшов висновку, що СК України є спеціальним законом, який має враховуватися при визначенні поняття сім’ї та її членів під час вирішення питання щодо наявності права на отримання допомоги, передбаченої Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Отже, факт проживання неповнолітньої дочки після розлучення подружжя окремо від батька (в цьому випадку потерпілого) не свідчить, що вона перестала належати до сім’ї потерпілого та, відповідно, втратила право на отримання страхових виплат внаслідок настання страхового випадку.
Постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 360/1239/19.
Далее
