Кабмін ухвалив постанову, яка забороняє працівникам держпідприємств та їх керівникам працювати віддалено за межами України.
Зазначається, що працювати дистанційно дозволяється лише за наявності можливості забезпечення належної (безперервної) роботи.
«Установити, що на період воєнного стану для працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки за рішенням виконавчого органу або керівника суб’єкта господарювання може запроваджуватися дистанційна робота за наявності організаційної і технічної можливості для виконання їх обов’язків», — йдеться в документі.
Водночас робота працівників, членів виконавчого органу та керівників суб’єктів господарювання за межами України допускається лише у разі службового відрядження, оформленого в установленому порядку.
«У разі перебування працівників державного сектору економіки в робочий час поза межами робочого місця в Україні, без рішення керівництва або перебування в робочий час за кордоном, за винятком перебування у відрядженні, оформленому в установленому порядку, до них може бути застосоване дисциплінарне стягнення чи припинено їх повноваження в установленому порядку «, — сказано в постанові уряду.
Постанова діє під час воєнного часу. Зазначається, що норма щодо роботи з-за кордону починає діяти від 3 травня.
Джерело: https://yur-gazeta
Далее
«Починаючи з травня 2022 року, процедура отримання допомоги від держави на проживання внутрішньо переміщеним особам (ВПО) відбуватиметеся за чіткою та врегульованою процедурою», – пояснили у Мінреінтеграції.
Отримати допомогу на проживання від держави зможуть ті громадяни, що перемістилися з територіальних громад із затвердженого переліку, а також ВПО, у яких житло зруйноване або непридатне внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування.
Допомога надається у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей – 3 000 гривень; для інших – 2 000 гривень.
Затверджений перелік територіальних громад можна переглянути тут.
Також уряд запустив гарячу лінію, де можна дізнатись про виплати для внутрішньо переміщених осіб, допомогу по безробіттю та іншу соціальну підтримку: 0 800 33 18 34.
Далее
МОЗ затвердило Мінімальні вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення під час екстреного облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб у зв’язку із збройною агресією рф. Відповідний наказ № 554 набув чинності сьогодні, 22 квітня.
Місця тимчасового перебування ВПО у зв’язку із збройною агресією рф, облаштовуються поза зоною бойових дій та інших потенційно небезпечних районів.
Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя осіб, які перебувають в місцях тимчасового перебування досягається шляхом дотримання вимог щодо розміщення, харчування, водопостачання, здійснення лабораторного контролю харчових продуктів та питної води, проведенням комплексу профілактичних та протиепідемічних заходів щодо попередження занесення, виникнення та поширення інфекційних захворювань серед осіб в місцях тимчасового перебування, а також надання медичної допомоги.
Місця тимчасового перебування необхідно облаштовувати, зважаючи на наявну транспортну, медичну, торгівельну та спортивно-оздоровчу інфраструктуру.
Житлова зона місця тимчасового перебування має бути забезпечена належним освітленням, місцями для сну та відпочинку.
Параметри мікроклімату приміщень повинні бути максимально наближені до рекомендованих: 18° C при відносній вологості 30 — 70 %.
При розміщенні спальних місць необхідно формувати мінімальну відстань між ними в 1 м та 0,8 м від зовнішніх стін.
На території місць тимчасового перебування має бути організоване місце для приготування їжі та зберігання продуктів та\або забезпечене централізоване харчування з дотримання законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
З метою недопущення виникнення випадків захворювання на гострі кишкові інфекції забороняється в місцях тимчасового перебування приймання та вживання в їжу страв, приготовлених поза межами організованих місць для приготування їжі, окрім централізованого харчування з дотриманням законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
За можливості, місця тимчасового перебування мають бути забезпечені бездротовим доступом до мережі Інтернет.
Місця тимчасового перебування повинні мати доступ до електричної мережі з можливістю підзарядки портативних електронних пристроїв та засобів зв’язку.
Під час організації та облаштування місця тимчасового перебування слід забезпечити взаємодію із закладами охорони здоров’я, які надають медичну допомогу на відповідній території.
У місцях тимчасового перебування ВПО повинні мати доступ до медичної допомоги та лікарських засобів. За потреби, у місцях тимчасового перебування ВПО організовується чергування медичних працівників закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу на відповідній території. При перебуванні одночасно понад 100 осіб наявність медичного працівника обов’язкова.
ВПО при прибутті до місця тимчасового перебування та при підготовці подальшого організованого переміщення до інших місць тимчасового перебування оглядаються медичним працівником.
Місця тимчасового перебування повинні бути забезпечені рідким милом, антисептиками, паперовими рушниками, облаштовані місцем для обробки рук антисептиком.
В місцях тимчасового перебування проводиться регулярне провітрювання не менше трьох разів на добу, вологе прибирання — один раз на добу, дезінфекція поверхонь, до яких часто доторкаються, — не менше 2 разів на добу.
Місця тимчасового перебування облаштовуються з розрахунку наявності:
душових — не менше ніж 1 на 50 осіб;
умивальників — 1 кран на 5 — 7 осіб;
постачання питної води — 20 літрів на людину на добу;
постачання води для санітарно-гігієнічних потреб — 50 літрів на людину на добу.
Статтею 73 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) встановлено 9 святкових днів (зокрема 1 травня — День праці, 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) та 4 неробочі дні — релігійні свята, в які не проводиться робота (7 січня і 25 грудня — Різдво Христове, один день (неділя) — Пасха (Великдень), один день (неділя) — Трійця).
Відповідно до статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день, визначений статтею 73 КЗпП України, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Таким чином, навесні 2022 року мали б бути вихідними днями понеділки 25 квітня (перенесення вихідного з 24.04.2022), 2 травня (перенесення вихідного з 01.05.2022) та 9 травня (святковий день).
Однак статтею 6 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме призупинено дію статті 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 25 квітня, 2 травня та 9 травня є звичайними робочими днями, робота в які оплачується у звичайному порядку.
Зазначене роз’яснення надали фахівці Держпраці.
Далее
Верховна Рада прийняла законопроєкт №7201, що передбачає уточнення терміну «малозабезпечена особа» та врегульовує процес виплати для переселенців по догляду за рідними.
Про це повідомляє голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
Зазначається, що якщо раніше для визначення цього статусу враховувався дохід за останні шість місяців, то після набуття законом чинності, будуть враховуватися два квартали, які передують місяцю, що є попереднім до місяця звернення.
Так, компенсація за догляд за фізособами призначатиметься і виплачуватиметься внутрішньо переміщеним українцям, якщо у бюджетах сільських, селищних, міських рад передбачені кошти на виплату компенсації з урахуванням чисельності внутрішньо переміщених осіб.
Якщо ж такі кошти не передбачені, то визначатиметься право та підтверджуватиметься факт догляду без виплати компенсації.
Також документ передбачає екстрене надання соціальних послуг у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану.
Далее
Кабінет Міністрів вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Серед іншого, зміни визначають деякі питання щодо перетинання кордону в період дії на території України надзвичайного або воєнного стану.
Нововведення, зокрема, затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 29 березня 2022 р. № 383 та від 01 квітня 2022 р. № 399.
Згідно з цими Постановами, особи з інвалідністю мають право перетинати державний кордон за наявності таких документів:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі — документи, що підтверджують інвалідність).
Перетин державного кордону може здійснюватися:
особою з інвалідністю І чи ІІ групи — у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);
особою з інвалідністю І чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду,— у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб (за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, а у разі супроводу особи з інвалідністю І чи ІІ групи — додатково документів, що підтверджують інвалідність);
особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, — у супроводі її опікуна (за наявності рішення про призначення опікуном над такою недієздатною особою), а у разі коли опікуна такій особі не призначено, — у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність);
особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання крім певних, визначений постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, — у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/ особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено категорію “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та/або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями). Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки.
При цьому виїзд за межі України визначених постановою КМУ категорій осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи інших осіб, які потребують постійного догляду, разом із супроводжуючою особою може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування.
Супровід дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, за наявності довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або документа, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, а також документів, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)”.
Уряд також визначив, що особи з інвалідністю І групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.
Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю).
Нагадаємо, у зв’язку із запровадженням воєнного стану в Україні, за деякими виключеннями заборонено виїзд за межі країни чоловіків віком від 18 до 60 років.
Крім виключень, зазначених вище, зазначені обмеження, не застосовуються до таких осіб:
— які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік (відповідно до рішення Уряду про затвердження переліку посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час);
— які мають висновок військово-лікарської комісії про непридатність з виключенням з військового обліку.
— на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.
— які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
— на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю віком до 18 років або повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, до досягнення нею 23 років.
— усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років.
— зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Також перетнути державний кордон на виїзд з України можуть громадяни України, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено українськими дипустановами та здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за кордоном за денною або дуальною формами здобуття освіти (студенти, слухачі).
Крім того, нагадаємо, що перетнути кордон на виїзд з України згідно з вимогами Постанови Уряду № 194 від 3.03.202, можуть особи, які здійснюють перевезення для потреб Сил оборони України, перевезення медичних, гуманітарних вантажів, а також військовозобов’язані працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці.
Варто зазначити, що постановою № 399 норма щодо можливості перетину державного кордону під час дії воєнного стану військовозобов’язаним, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, не поширюється на осіб, визначених в абзацах 2-8 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Окремо звертаємо увагу, що всі громадяни, які підпадають під виключення, що мають право на перетинання кордону, повинні мати необхідні документи для підтвердження. При цьому у ході заходів прикордонного контролю перевірятиметься їх дійсність і факт видачі відповідними органами.
Далее
