Суд стягнув з правонаступника відповідача заборгованість за договором позики.
Позичальник зобов’язаний повернути позику позикодавцеві у строк та в порядку, що встановлені договором (згідно зі ст. 1049 Цивільного Кодексу України). Якщо позичальник помер, то спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину (згідно з ч.1 ст. 1282 ЦК України). Якщо не встановлено осіб, які прийняли спадщину після смерті, то залучають до участі у справі в якості правонаступника — орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини ( ст. 1277 ЦК України).
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу, вказавши, що позичив останньому грошові кошти у сумі 11 000 грн, що підтверджується розпискою, але зобов’язання виконано частково і неповернута сума коштів складає 8500,00 грн.
Тож у цій справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт виникнення між сторонами договірних відносин, які за своїм характером мають ознаки договору позики. Водночас, доказів сплати вказаної суми боргу матеріали справи не містили.
У зв’язку зі смертю відповідача, в ході розгляду справи Херсонським апеляційним судом в якості правонаступника відповідача було залучено до участі у справі орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Тому, оскаржуване судове рішення апеляційним судом скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, стягнуто з правонаступника відповідача заборгованість за договором позики в сумі 8500,00 грн, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті відповідача.
Судові рішення у вказаній справі можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень за №658/4201/19.
Джерело: https://ukrainepravo.com
Далее
Міноборони розробило нову редакцію наказу щодо взяття на військовий облік жінок і надіслало його на погодження до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України. Про це повідомила прес-служба відомства.
Зокрема, у новому наказі визначено 14 спеціальностей та 6 професій, здобуття та отримання яких передбачає постановку на військовий облік. Зазначені спеціальності та професії споріднені з близько 100 військово-обліковими спеціальностями. Раніше мова йшла про 35 фахових напрямків, що об‘єднував понад 200 спеціальностей.
«Логіка нового варіанту наступна: за допомоги військового обліку ми повинні не тільки забезпечувати поточні потреби війська, але й дбати про розвиток Збройних Сил. У наказі ми затверджуємо не усі спеціальності, які нам колись теоретично можуть знадобитися, а тільки ті, що наші військові вважають актуальними в осяжній перспективі. Це дозволило значно скоротити перелік спеціальностей і професій, які потребують військового обліку жінок на даному етапі. Відповідно, це дозволить спокійно, без ажіотажу організувати та забезпечити облік визначених груп, проаналізувати результати і рухатись далі», — сказав Міністр оборони України Олексій Резніков.
Переважно йдеться про спеціальності та професії у сфері медицини, електроніки, зв’язку, метрології та картографії, фінансів, бухгалтерського обліку та аудиту тощо. Остаточний перелік буде затверджено після отримання погоджень від інших відомств.
Також у проекті наказу закладено механізм перегляду цього переліку.
Крім того, Олексій Резніков роз’яснив ситуацію щодо застосування штрафів до жінок, які мають стати на військовий облік згідно з наказом Міноборони від 11 жовтня 2021 року.
«Що стосується штрафів, то їх не можуть застосовувати до жінок, спеціальності яких передбачають постановку на облік. Військовозобов’язані — це громадяни, які перебувають у запасі для комплектування збройних сил та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Військовозобов’язаним людина стає лише після постановки на військовий облік. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено штрафів для жінок які вперше стають на облік як військовозобов’язані. Тобто, ще раз: жінки стають військовозобов’язаними лише після того як стають на військовий облік і до моменту ставання на облік вони не є такими», — зазначив він.
Далее
Кабінет Міністрів оприлюднив порядок застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань тероборони, повідомляє Укрiнформ.
Відповідну постанову № 1448 Кабінет Міністрів схвалив 29 грудня 2021 року.
“Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України “Про основи національного спротиву” затвердити Порядок застосування членами добровольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань територіальної оборони”, — ідеться у постанові.
Постанова набрала чинності 1 січня 2022 року.
Зокрема у Порядку йдеться, що особисту мисливську зброю та набої до неї можуть застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони всі члени добровольчих формувань. При цьому виготовлення, придбання, зберігання та облік особистої мисливської зброї та набоїв до неї здійснюються відповідно до вимог законодавства.
Під час перенесення або перевезення особиста мисливська зброя членів добровольчих формувань може бути у зарядженому стані та поза спеціальним чохлом, кейсом, футляром тощо, але виключно під час виконання ними завдань територіальної оборони. При цьому при собі треба мати дозвіл на зброю і посвідчення добровольця тероборони.
Члени добровольчих формувань (які не є військовослужбовцями) під час виконання завдань територіальної оборони, мають право застосовувати особисту мисливську зброю для:
Летальне застосування членами добровольчих формувань особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань територіальної оборони дозволяється для індивідуальної самооборони, самооборони, а також з метою виконання завдань щодо відсічі збройній агресії проти України та під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Джерело: https://kurs.com.ua
Далее
На засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято постанову «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів».
Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.
Ця постанова приводить у відповідність до чинного законодавства та вдосконалює порядок перереєстрації транспортного засобу в разі звернення до сервісного центру МВС щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників.
«Сьогодні положення відповідного Порядку не кореспондуються з положеннями законів України, які надають права заставодержателям на продаж заставного майна — автомобілів, які були передані в заставу саме цьому окремому кредитору. Зокрема, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» чітко визначено, що продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом. Натомість на практиці сервісні центри МВС відмовляють у реєстрації транспортних засобів, проданих банком відповідно до вимог цього Закону, за новим власником, у випадках, коли органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями відкриті будь-які інші провадження щодо стягнення коштів із особи, яка передала банку в заставу автомобіль», — пояснила необхідність прийняття постанови заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць.
Крім того, потребує приведення Порядку у відповідність до Закону № 1701-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні», який визначає, що реалізація арештованого майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною.
«Ми пропонуємо вдосконалити порядок перереєстрації транспортного засобу шляхом розширення переліку виключень проведення перереєстрації транспортного засобу в разі звернення до сервісного центру МВС щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, а саме доповнити підставами щодо безоплатного отримання транспортного засобу та придбання транспортного засобу в порядку, визначеному статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», — зазначила заступниця Міністра.
«Відтепер покупці предмета обтяження зможуть безперешкодно реєструвати придбаний транспортний засіб, а кредитори – реалізовувати своє право на продаж та реєстрацію за новим власником предмета забезпечувального обтяження», — наголосила Валерія Коломієць.
