Юридическая Компания

Новости

Який податок на нерухомість у 2022 році

Опубликовано 13 Янв 2022 в Новости | Нет комментариев

Який податок на нерухомість у 2022 році

У зв’язку з підвищенням мінімальної заробітної плати зростає розмір ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, — оскільки Податковим кодексом передбачена загальна ставка податку не більше ніж 1,5 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

У 2022 році її розмір становитиме 97,50 грн. за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Податківці нагадали, що податком на нерухомість обкладається площа, що знаходиться у власності фізичної особи та перевищує для квартири 60,0 кв. м і 120,0 кв. м для приватного будинку.

Далее

Пропонується спростити процедуру надання дозволу на імміграцію іноземним висококваліфікованим IT–спеціалістам

Опубликовано 13 Янв 2022 в Новости | Нет комментариев

Пропонується спростити процедуру надання дозволу на імміграцію іноземним висококваліфікованим IT–спеціалістам

Уряд направив на розгляд Парламенту законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про імміграцію”.

Про це повідомляє Департамент комунікації МВС України.

Проєкт закону передбачає удосконалення механізмів надання дозволу на імміграцію, зокрема, спрощення процедури надання дозволу на імміграцію іноземним висококваліфікованим IT–спеціалістам. Насамперед зменшується строк розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію з одного року до 6 місяців.

Законодавча ініціатива удосконалює процедури відмови в наданні дозволу на імміграцію, скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання.

Також передбачено: 

  • посилення заходів протидії нелегальній міграції стосовно осіб, яким відмовлено у видачі дозволу на імміграцію або скасовано такий дозвіл; 
  • отримання біометричних даних заявників при подачі документів;
  • удосконалення квотного принципу надання дозволу на імміграцію;
  • запровадження нової підстави надання дозволу на імміграцію для осіб, які проживали на території понад 5 років;
  • забезпечення законодавчого регулювання питання відмови у наданні дозволу на імміграцію особам, які мають намір легалізуватись на території України на підставі фіктивних шлюбів.
Далее

Недійсність шлюбу: ВС

Опубликовано 13 Янв 2022 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Недійсність шлюбу: ВС
Позивач просив суд визнати недійсним шлюб батька, який помер, оскільки, відповідно до висновку комплексної судово-психіатричної експертизи, на час його укладення батько страждав на хронічний психічний розлад, не усвідомлював сповна значення своїх дій і не міг керувати ними.

Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що: експертизою не зроблено висновку про абсолютну неспроможність батька позивача усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, як це передбачено ст. 225 ЦК України; висновок підготовлено в рамках кримінального провадження, а дозволу слідчого на розголошення відомостей досудового розслідування до матеріалів справи не долучено; суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про застосування позовної давності тому, що відмовлено в задоволенні позову по суті.

Апеляційний суд залишив рішення без змін, вказавши, що висновок експертизи міг бути підставою для визнання шлюбу недійсним, однак є недопустимим доказом, оскільки в матеріалах справи немає дозволу слідчого на розголошення відомостей досудового розслідування.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував попередні судові рішення як передчасні та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки.

У СК України закріплено три види недійсності шлюбу, який: а) є недійсним у силу вказівки закону (ст. 39); б) визнається недійсним за рішенням суду (ст. 40); в) може бути визнаний недійсним за рішенням суду (ст. 41).

Добровільність шлюбу є однією з основних засад сучасного сімейного права (ст. 24 СК України). Тому порушення умов щодо добровільності шлюбу є підставою для визнання його недійсним. Згода особи не вважається вільною, зокрема, якщо в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, у результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними.

Шлюб визнається судом недійсним, якщо особа саме в момент реєстрації шлюбу страждала на психічний розлад, тобто коли її хворобливий психічний стан не є хронічним. Якщо ж особа була визнана недієздатною у зв’язку з тим, що внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (ч. 1 ст. 39 ЦК України), шлюб із такою особою є недійсним у силу прямої вказівки закону (ч. 3 ст. 39 СК України).

У ч. 3 ст. 40 СК України передбачена можливість конвалідації шлюбу: коли відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім’ю, шлюб не може бути визнаний недійсним.

Статтею 42 СК України визначено, хто може зверзвернутися з позовом про визнання шлюбу недійсним, тому вона стосується лише двох видів недійсного шлюбу, передбачених статтями 40 і 41 СК України. Шлюб, який є недійсним (ст. 39 СК України), не потребує звернення до суду, оскільки його недійсність визначається законом.

Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають, зокрема, інші особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу. Тобто в разі пред’явлення позову особою, яка вважає, що були порушені її права, слід установити, у чому полягає таке порушення.

До вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується.

Для використання як доказу висновку експертизи, підготовленого й отриманого позивачем у рамках кримінального провадження, окремого дозволу слідчого не потрібно, він стосується предмета доказування у цій справі.

Крім того, суди не врахували, що шлюб не є правочином і до нього не застосовуються відповідні конструкції ЦК України.

Постанова Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19 (провадження № 61-17134св20) за посиланням.

Далее

Процедуру запровадження карантину в Україні може бути змінено: закопроект

Опубликовано 12 Янв 2022 в Новости | Нет комментариев

Процедуру запровадження карантину в Україні може бути змінено: закопроект
Народні депутати пропонують зобов’язати Кабінет міністрів погоджувати з Радою національної безпеки та оборони питання про запровадження карантину на території, яка розташована у межах більш ніж 6 областей.
У Верховній Раді зареєстровано проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання запровадження карантину (№6508).
Цим документом у законі «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонується передбачити, що встановлення карантину на території, яка розташована у межах більш ніж шести областей (у тому числі міст Києва та Севастополя, Автономної Республіки Крим), запроваджується за погодженням із Радою національної безпеки і оборони України.
Карантин встановлюється на строк, що не перевищує двох місяців.
У разі несприятливої епідемічної ситуації Кабінет Міністрів України ухвалює рішення про продовження карантину.
Поряд з цим в законі залишаються чинними норми про те, що карантин запроваджується, а також продовжується та скасовується Кабміном. Питання про встановлення карантину порушує перед урядом Міністерство охорони здоров’я за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Серед іншого, також законопроектом пропонується передбачити, що протиепідемічні заходи можуть включати особливі умови і режим пересування населення та ведення господарської діяльності; підстави та порядок обов’язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталів); особливі умови в’їзду та виїзду з території, на якій запроваджено карантин; особливі умови і режим пасажирських перевезень; особливі умови і режим відвідування закладів освіти.
Законопроект розроблений «з метою врегулювання питання запровадження карантину та покращення взаємодії органів державної влади в умовах глобальних викликів, пандемій та епідемій».
Джерело: iportal.rada.gov.ua

Далее

Як ділиться майно ФОП під час розлучення: ВС

Опубликовано 12 Янв 2022 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Як ділиться майно ФОП під час розлучення: ВС

Майно фізичної особи-підприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу. Проте за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №279/6459/14-ц від 19-го лютого 2020 року.

«Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у спільній сумісній власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна», — йдеться у матеріалах справи.

До суду першої інстанції жінка звернулася з позовом до чоловіка, у якому просила визнати спільним сумісне майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що з квітня 2005 вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірваний у листопаді 2014 року. Під час перебування у шлюбі сторонами було набуто рухоме майно, згоди щодо поділу якого ними досягнуто не було, а тому позивач просила задовольнити заявлені нею позовні вимоги.

Судом першої інстанції було визнано право власності дружини на частину автівки. Це рішення було вмотивоване тим, що за час перебування у шлюбі сторони за спільні кошти придбали авто.

Апеляційну скаргу дружини суд задовольнив повністю. Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову жінки про поділ торговельного контейнера скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення. Було визнано спільним сумісне майно подружжя та поділено торговельні металеві контейнери.

У касаційній скарзі чоловік просив скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.  

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що спірне майно було придбано ним за власні кошти. Крім того, майно фізичної особи-підприємця не може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Верховний Суд встановив, що майно фізичної особи-підприємця, яке використовується для її господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів.

«Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що майно фізичної особи-підприємця може бути об`єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя», — йдеться у матеріалах справи.

ВС зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували набуття спірного майна за рахунок коштів відповідача як підприємця, тобто за його особисті кошти, розмір цих коштів та джерело їх походження.

За таких обставин, доводи касаційної скарги чоловіка про те, що спірне майно, набуте за його особисті кошти, є необґрунтованими, оскільки останній презумпцію спільності права власності подружжя на вказане майно не спростував. Тож його касаційну скаргу ВС залишив без задоволення.

Джерело: https://sud.ua

Далее

Використання державної мови у галузі друкованих засобів масової інформації: 16.01.22 набуває чинності норма закону

Опубликовано 11 Янв 2022 в Новости | Нет комментариев

Використання державної мови у галузі друкованих засобів масової інформації: 16.01.22 набуває чинності норма закону

З 16 січня набуває чинності норма закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» про видання державною мовою друкованих засобів масової інформації. Про це йдеться у тексті закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», передають Українськi Новини.

16 січня набуває чинності стаття 25 закону, яка регламентує використання державної мови у галузі друкованих засобів масової інформації. 

Відповідно до закону, з 16 січня всі друковані ЗМІ загальнодержавної та регіональної сфер поширення в Україні мають видаватися державною мовою.

Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати один одному за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів та видаватися в один день.

При цьому ці вимоги не поширюються на друковані засоби масової інформації, які видаються виключно кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою.

Проте, згідно зі статтею 25 закону, у кожному місці розповсюдження друкованих засобів масової інформації друковані засоби масової інформації державною мовою повинні становити не менше 50 відсотків.

Як повідомлялось раніше, з 16 липня набула чинності норма закону про обов’язкове видання 50% книг українською мовою, про проведення концертів, шоу-програм, культурних та розважальних заходів та про демонстрацію фільмів українською мовою.

Далее