Юридическая Компания

Новости

Частину ФОПів на єдиному податку звільнено від ведення обліку товарних запасів – ДПС.

Опубликовано 8 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев

Частину ФОПів на єдиному податку звільнено від ведення обліку товарних запасів – ДПС.

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку» який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033 (далі – Порядок № 496).

Наголошуємо, що Порядок № 496 не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.

Із загального числа платників єдиного додатку ІІ – ІV груп, Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, визначених п.61 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, які здійснюють:

 реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

 реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

 реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

У той же час Порядок № 496 встановлює обов’язок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації для ФОП, які використовують загальну систему оподаткування та здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вся актуальна інформація щодо діяльності ДПС – на порталі ДПС (tax.gov.ua) та на офіційних сторінках ДПС у соцмережах.

Далее

Праця вагітних жінок і працівників із дітьми: всі нюанси

Опубликовано 8 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев

Праця вагітних жінок і працівників із дітьми: всі нюанси
Для яких категорій працівників не дозволено встановлювати випробувальний термін?
Законодавство про працю забороняє встановлювати випробувальний термін для вагітних жінок і одиноких матерів із дітьми до 14 років або дітьми з інвалідністю.
Також випробувальний термін не встановлюється для внутрішньо переміщених осіб, випускників навчальних закладів, при переведенні на іншу роботу та з інших причин.
Які умови праці має забезпечити роботодавець?
Жінки не можуть працювати на підземних роботах.
Але жінкам дозволяється доручати не пов’язану з фізичною працею роботу під землею, наприклад санітарне та побутове обслуговування. Також забороняється залучати жінок до підіймання й переміщення вантажів, вага яких перевищує встановлені граничні норми.
Якщо працівниця вагітна або має дітей до 3 років і не може виконувати свої обов’язки, ви маєте перевести її на легшу й безпечнішу роботу, знизити норму виробітку зі збереженням середньої зарплати.
Також вам заборонено вимагати від неї працювати вночі (з 10 години вечора до 6 години ранку), у понаднормові години та вихідні або їздити у відрядження.
Якщо жінка має трохи старших дітей — від 3 до 14 років, або ж доглядає дитину з інвалідністю, за бажанням вона може працювати понаднормово чи їздити у відрядження.
Ці самі вимоги поширюються на працівників, які виховують малолітніх дітей без матері.
Які відпустки надаються вагітним жінкам і працівникам із дітьми? Оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів (70 днів у разі народження двох і більше дітей чи ускладнення під час пологів).
На прохання жінки роботодавець зобов’язаний додати до цієї відпустки щорічні основну й додаткову відпустки незалежно від тривалості роботи жінки в поточному році.
Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини Відразу після пологів одна близька особа породіллі може взяти відпустку до 14 календарних днів.
Зокрема це стосується: чоловіка, дружина якого народила дитину, батька дитини, який не одружений із матір’ю дитини, але проживає з нею разом, бабусі, дідуся або іншого повнолітнього родича дитини, який фактично доглядає за дитиною, мати чи батько якої є одинокими.
Відпустка для догляду за дитиною
За бажанням мати або батько можуть узяти відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Якщо за медичними показаннями дитина потребуватиме довшого домашнього догляду, один із батьків може подовжити відпустку — максимум до шести років.
Такі самі відпустки — повністю або частково — можуть узяти бабуся, дідусь чи інші родичі дитини, які фактично доглядають за нею; особа, яка всиновила чи взяла під опіку дитину; один із прийомних батьків чи батьків-вихователів; особа, що виховує малолітню дитину без матері.
Важливо! Під час відпустки мати, батько або інші особи можуть працювати неповний робочий час або вдома.
Вони також можуть у будь-який момент перервати відпустку і вийти на робоче місце. Відпустка працівникам, які всиновили дитину (дітей)
Одна особа з подружжя, що всиновило дитину, або особа, яка виховує малолітніх дітей без матері, може взяти відпустку 56 календарних днів (70 днів, якщо дітей двоє або більше).
Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи Ви маєте надати щорічну додаткову відпустку тривалістю 10 календарних днів таким працівникам: одному з батьків двох або більше дітей до 15 років, одному з батьків дитини з інвалідністю, одному з батьків, які всиновили дитину, одному з батьків особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує її без матері (зокрема в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, особі, яка виховує малолітніх дітей без матері.
Якщо наявні одразу декілька підстав, загальна тривалість такої відпустки збільшується до 17 календарних днів.
Які додаткові гарантії мають працівники з дітьми?
На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років, дитину з інвалідністю або доглядає за хворим членом сім’ї, або особи, яка виховує малолітніх дітей без матері, ви зобов’язані перевести їх на неповний робочий день/тиждень.
Матерям дітей до півтора року, крім загальної перерви для відпочинку й харчування, надаються додаткові перерви для годування дитини — по 30 хвилин (60 хвилин, якщо дітей двоє й більше) кожні три години. Також у разі необхідності ви маєте надати вагітним жінкам і жінкам із дітьми до 14 років або дітьми з інвалідністю путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безплатно або на пільгових умовах, а також надати їм матеріальну допомогу.
У яких випадках заборонено звільняти вагітних жінок та працівників з дітьми?
Ви не можете з власної ініціативи звільнити вагітних жінок і матерів із дітьми віком до трьох років (до шести років — якщо жінка подовжила відпустку для догляду за дитиною), одиноких матерів із дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю.
Навіть за повної ліквідації підприємства або закінчення строкового трудового договору ви маєте працевлаштувати таких працівниць. Ця вимога також поширюється на осіб, які виховують малолітніх дітей без матері.
Джерело: nv.ua

Далее

Роменський міськрайонний суд скасував наказ про відсторонення від роботи нещепленої вчительки.

Опубликовано 7 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев

Роменський міськрайонний суд скасував наказ про відсторонення від роботи нещепленої вчительки.

Роменський міськрайонний суд, що на Сумщині, скасував наказ про відсторонення від роботи нещепленої вчительки. Позивачка – працівниця школи № 2 у Ромнах. На оскарження рішення є 30 днів.

Суд проходив у спрощеному провадженні. Відповідачем у справі є директорка Роменської ЗОШ №2 Олена Юракова.

Вчителька англійської Ганна Поліщук вважає своє відсторонення від роботи порушенням права на працю. Посилається на ст. 46-ту Конституції України: «В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням їх строку дії цих обмежень. А на сьогоднішній день в Україні не введено воєнного чи надзвичайного стану. За таких обставин неприпустимим є обмеження на працю, отримання заробітної плати, а також права на захист від дискримінації за будь-якими ознаками».

Вона просила суд визнати незаконним і скасувати наказ про відсторонення, допустити до роботи та виплатити гроші за вимушений прогул. Директорка Олена Юракова розповіла, що не видавати наказ не могла, бо виконувала урядову постанову. Керувалась й іншим. «Як керівник школи, я повинна була ще і піклуватися про дітей. Тому що відсутність 100% вакцинації загрожувала дистанційному навчанню, а це, дійсно, відбивається на наших дітях», — сказала вона.

Водночас директорка зазначила, що є рішення комісії з ТЕБ та НС та стаття 117 Конституції, де вказано: «Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання». Також посилаються на наказ МОЗ 153 – перелік професій, які підлягають обов’язковій вакцинації.

Окрім того, як говорить вона, інформація про щеплення не належить до інформації про діагноз або стан здоров’я.

На питання судді, чому вчителька не продовжила викладати свій предмет дистанційно, якщо вважала наказ незаконним, Ганна Поліщук відповіла, що її групу передали іншому вчителю. Своєю чергою, на питання чому вирішили відстороняти від роботи, якщо навчання все одно дистанційне, директорка сказала, що у постанові Кабміну про форму навчання не йдеться. У разі невідсторонення невакцинованого працівника директору загрожував штраф до 170 тис. грн.

Після нарадчої кімнати, суд задовольнив позов частково: скасували наказ про відсторонення. Однак прохання про відшкодування грошей, які вчителька втратила за час, протягом якого не працювала – не задовольнили.

Повний текст сторони зможуть отримати у четвер – 9 грудня, термін його оскарження — 30 днів. Чи скористаються правом на апеляцію вони не знають. “Не знаю, не готова ще вам сказати. Тут все двояке, тому що нам вчителі потрібні, нам хочеться повернути їх до школи, до роботи, але чи відповідає це законодавство, як я буду чинити, я не знаю,”- сказала Олена Юракова.

«Поки що ми подумаємо іще. Тільки-тільки судове засідання закінчилося, чи далі подавати, чи ні в апеляційний суд. Так само як і частково мої позовні вимоги були ухвалені, так само частково я і задоволена», — сказала Ганна Поліщук.

Джерело: https://suspilne.media

Далее

Коли стартує виплата 1000 грн за вакцинацію та як отримати, читайте далі

Опубликовано 6 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев

Коли стартує виплата 1000 грн за вакцинацію та як отримати, читайте далі
Скористатися коштами в рамках програми з підтримки громадян і бізнесу в умовах пандемії «єПідтримка» можна буде упродовж чотирьох місяців після дня надходження коштів.
Про це в коментарі Укрінформу повідомила заступниця міністра економіки Ірина Новікова.
«Головна ідея програми «єПідтримка» – це про взаємодопомогу держави, людей, бізнесу в умовах пандемії.
Держава надає повнолітнім вакцинованим громадянам України можливість придбати послугу і одночасно підтримати бізнес, який постраждав від пандемії.
Ідеться про підтримку легального бізнесу шляхом стимулювання попиту», – зазначила вона.
За словами Новікової, програма стартує 19 грудня та триватиме упродовж наступного року.
Скористатися нарахованою сумою можна буде протягом чотирьох місяців після дня надходження коштів.
Фінансові операції здійснюватимуться банками-партнерами, які мають надійні системи захисту платежів.
Взяти участь у програмі на першому етапі можна буде через мобільний застосунок «Дія».
На другому етапі (за часом – третій квартал 2022 року) буде запропоновано альтернативний механізм нарахування, над яким зараз працюють.
«Через застосунок «Дія» громадянин, що бажає взяти участь у програмі, проходитеме перевірку на відповідність встановленим критеріям програми.
Важливо – якщо ви вакциновані, краще вже згенерувати сертифікати про вакцинацію, не чекати старту програми.
Учаснику програми буде відкриватись віртуальний рахунок.
Віртуальні рахунки – безкоштовні, комісій за обслуговування не буде», – уточнила заступниця міністра. Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський раніше анонсував, що з 19 грудня в Україні запрацює програма з надання 1 тис. грн громадянам, які пройшли повний курс вакцинації проти COVID-19.
Прессекретар глави держави Сергій Никифоров уточнив, що ініціатива є масштабною програмою підтримки бізнесу. Він також запевнив, що процес отримання грошей тими, у кого є «Дія», і тими, у кого немає, відрізнятиметься, але ні про кого не забудуть.
За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, для виплат вакцинованим від коронавірусу цього року з держбюджету виділять 3 млрд грн, а на початку 2022 року — ще 3 млрд грн, але можливе розширення фінансування цієї програми.
Джерело: https://www.ukrinform.ua

Далее

В Україні зявиться нове свято – День українського борщу

Опубликовано 3 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев

В Україні зявиться нове свято – День українського борщу

Народні депутати внесли до Верховної Ради проект постанови, яка встановлює в Україні нове свято – День українського борщу.

Як повідомляє сайт парламенту, наразі ініціативу розглядає комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У тексті проекту постанови наголошується, що відзначати День українського борщу планується щороку другої суботи вересня.

«Український борщ – традиційна перша страва українців, а також маркер національної ідентичності. (…) Ця страва виявляє свою стійкість вживання та тяглість історичну, географічну та навіть геополітичну. Неможливо уявити український дім без приготування борщу. Завдяки своєму глибокому впливу на суспільне життя України, український борщ відіграє важливу роль у культурі як прояв гостинності», — йдеться у пояснювальній записці до документа.

У ній уточнюється, що ініціатива встановлення Дня українського борщу, «коли українці готують, їдять, діляться рецептами борщу та таким чином обмінюються цінною культурологічною інформацією», покликана забезпечити збереження і вшанування традиційної української кухні та культури.

Джерело: https://ua.interfax.com.ua

Далее

Прийнято Державний бюджет 2022

Опубликовано 2 Дек 2021 в Новости | Нет комментариев

Прийнято Державний бюджет 2022

Сайт ВРУ сповіщає про прийняття в другому читанні та в цілому Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект № 6000).

Законом установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня — 2393 гривні, з 1 липня — 2508 гривень, з 1 грудня — 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня — 2100 гривень, з 1 липня — 2201 гривня, з 1 грудня — 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2618 гривень, з 1 липня — 2744 гривні, з 1 грудня — 2833 гривні;

працездатних осіб: з 1 січня — 2481 гривня, з 1 липня — 2600 гривень, з 1 грудня — 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня — 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1934 гривні, з 1 липня — 2027 гривень, з 1 грудня — 2093 гривні.

Вирішили установити у 2022 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 гривень, з 1 жовтня — 6700 гривень;

у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 гривні, з 1 жовтня — 40,46 гривні.

Для вирішення питань, як соціального, так і економічного характеру, передбачено збільшення видатків державного бюджету, зокрема на:

здійснення заходів, направлених на соціальну підтримку у зв’язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, що призвели до тимчасового зупинення діяльності суб’єктів господарювання – 3 000 млн грн;

фінансування Загальнодержавної цільової соціальної програми «Питна вода України» на 2022 – 2026 роки» – 1 000 млн гривень. Видатки будуть спрямовані на забезпечення населених пунктів якісним централізованим водопостачанням, а саме на будівництво водозабірних споруд, призначених для задоволення потреб споживачів у питній воді, із застосуванням новітніх технологій відповідно до встановленого режиму зон санітарної охорони, доведення якості питної води до встановлених нормативних вимог, будівництво та впровадження станцій (установок) доочищення питної води із застосуванням новітніх технологій, будівництво водопровідних та очисних споруд водовідведення із застосуванням новітніх технологій, будівництво водопровідних мереж та мереж водовідведення, створення лабораторій контролю якості питної води та лабораторій контролю стічних вод, оснащених сучасним контрольно-аналітичним обладнанням;

підвищення заробітної плати медичним працівникам державних закладів охорони здоров’я за бюджетними програмами відповідних головних розпорядників бюджетних коштів з метою забезпечення виконання Указу Президента України від 18 червня 2021 року № 261/2021 «Про заходи щодо підвищення конкурентоспроможності закладів охорони здоров’я та забезпечення додаткових гарантій для медичних працівників» – 2 052,6 млн грн;

цифровізацію (Національна програма інформатизації, електронне урядування) – 1 857,7 млн грн;

реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності– 1 701,9 млн грн;

розвиток закладів загальнодержавного значення, в тому числі Музею Майдану – 1 500 млн грн;

державну підтримку кінематографії – 1 000 млн грн;

розвиток туристичної інфраструктури національних природних парків та заповідників – 900  млн грн;

фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури –3 400 млн грн;

поповнення статутного капіталу акціонерного товариства «Українські національні авіалінії» – 1 000 млн грн;

оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень – 4 300 млн грн;

облаштування інфраструктури державного кордону, в тому числі будівництво та реконструкція пунктів пропуску – 900 млн грн;

компенсацію фінансових зобов’язань за кредитними та лізинговими договорами у галузі машинобудування – 1 000 млн грн (підтримка машинобудівної галузі через часткове відшкодування фінансових зобов’язань за кредитними та лізинговими договорами);

здійснення заходів з реконструкції, модернізації та відновлення меліоративних систем – 1 000 млн грн;

забезпечення підготовки інфраструктури до впровадження накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування – 50 млн грн;

централізовану закупівлю дороговартісних лікарських засобів та медичних виробів, зокрема лікарських засобів для лікування СМА – 300 млн грн;

централізовану закупівлю медичного обладнання – 243,6 млн грн;

виплати працівникам закладів охорони здоров’я у зв’язку з переїздом на нове місце роботи, перекваліфікацією під час формування спроможної мережі госпітальних округів – 100 млн грн;

видання, зберігання та доставку підручників і посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників – 517,1 млн грн;

реалізацію проекту «Президентський університет» – 400 млн грн;

підготовку кадрів у сфері статистики – 2,6 млн грн;

розвиток матеріально-технічної бази мистецьких закладів освіти – 144,8 млн грн;

оплату комунальних послуг та енергоносіїв, а також розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази окремих науково-дослідних установ Національної академії медичних наук України для надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню – 343,3 млн грн;

розвиток соціальних послуг з врахуванням їх адресності та потреб та впровадження стратегії безбар’єрності – 75 млн грн (Указ Президента України від 29.01.2021 року № 30/2021 «Про деякі заходи щодо забезпечення права громадян на якісні та безпечні соціальні послуги»);

охоплення реабілітаційними послугами більшої кількості дітей з інвалідністю – 25 млн грн;

реалізацію заходів, пов’язаних з підготовкою та проведенням в Україні у 2023 році чемпіонату світу з футболу серед учнів та Всесвітньої гімназіади із зимових видів спорту – 52,6 млн грн;

здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій (впровадження положень Закону України «Про основні засади молодіжної політики») – 45 млн грн;

розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту (створення та розвиток баз олімпійської підготовки) – 751,8 млн грн, з яких за загальним фондом – 720 млн грн та за спеціальним фондом на – 31,8 млн грн;

розвиток спортивної інфраструктури, у тому числі реконструкцію, будівельно-ремонтні роботи об`єктів закладів фізичної культури і спорту, що забезпечують розвиток резервного спорту, льодових палаців/арен та стадіонів – 150 млн грн (створення спортивних комплексів для проведення в Україні Євробаскет-2025);

розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази державної наукової установи «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» – 41 млн грн;

збільшення кількісного складу суддів місцевих та апеляційних судів (Державна судова адміністрація України) – 500 млн грн;

створення належних умов у приміщеннях Верховного Суду по вул. Московській,8 – 72,9 млн грн;

здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом – 63,7 млн грн;

забезпечення функціонування закордонних дипломатичних установ (Міністерство закордонних справ України) – 353,6 млн грн;

забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини (Міністерство юстиції України) – 100 млн грн;

реалізацію заходів щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, що позбавлені особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною владою та/або органами влади Російської Федерації (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) – 18,5 млн грн;

реалізацію заходів із створення баз даних для документування фактів порушень прав осіб внаслідок агресії Російської Федерації – 46 млн грн;

забезпечення засад функціонування належної судової влади (Вища рада правосуддя) – 21,6 млн грн;

здійснення заходів з питань європейської інтеграції – 30 млн грн;

розширення мережі Укрінформ за кордоном, забезпечення діяльності центру протидії дезінформації – 100 млн грн;

фінансову підтримку газети «Урядовий кур’єр» – 50 млн грн;

заходів щодо головування України у Стратегії ЄС для Дунайського регіону – 5 млн грн (забезпечення підготовки та проведення на належному рівні заходів, пов’язаних з головуванням України у 2021 – 2022 роках у Стратегії ЄС для Дунайського регіону);

проведення наукових досліджень науковими установами Національної академії наук України – 197 млн грн;

розвиток наукової інфраструктури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського – 190 млн грн;

науково-експертне забезпечення нормативно-правової діяльності органів державної влади Національною академією правових наук України – 5,7 млн грн;

здійснення наукових досліджень НДС «BELGICA», встановлення протипожежної сигналізації в УкрНЦЕМ – 34,6 млн грн;

створення Інституту раннього розвитку дитини та дошкільної освіти Національної академії педагогічних наук України – 11,4 млн грн;

загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин – 400 млн грн;

підтримку книговидавничої справи та популяризація української літератури у світі – 183 млн грн;

створення центрів культурних послуг (субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам) – 100 млн грн;

забезпечення діяльності Українського інституту (Міністерство закордонних справ України) – 20 млн грн;

проведення в місті Івано-Франківськ V Міжнародного фестивалю мистецтв «Карпатський простір» (Міністерство культури та інформаційної політики України) – 7 млн грн;

забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України — 149,2 млн грн;

забезпечення діяльності Офісу Генерального прокурора — 475,7 млн грн;

забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань — 112,3 млн грн;

забезпечення функціонування Державної кримінально-виконавчої служби України — 189,2 млн грн;

забезпечення проведення Міжнародних змагань фахівців з ІЕ технологій Хакатон НАТО (Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України) – 10 млн грн;

підготовки до проведення Всеукраїнського перепису населення (Господарсько-фінансовий департамент Секретаріату Кабінету Міністрів України)– 415,6 млн грн;

забезпечення діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим та Національної тристоронньої соціально-економічної ради (Державне управління справами)– 16 млн грн;

забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради України – 83,9 млн грн;

керівництво та управління у сфері кінематографії (Державне агентство України з питань кіно) – 14,6 млн грн;

керівництво та управління у сфері енергетики (Міністерство енергетики України) — 4,2 млн грн;

керівництво та управління у сфері інфраструктури (апарат Міністерства інфраструктури України) – 66,8 млн грн;

керівництво та управління у сфері морського та річкового транспорту (Державна служба морського та річкового транспорту України) – 348,3 млн грн;

керівництво та управління у сфері розвитку туризму (Державне агентство розвитку туризму України) – 28,4 млн грн;

забезпечення діяльності Державного агентства інфраструктурних проектів України – 29,8 млн грн;

забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті – 130,8 млн грн;

керівництво та управління у сфері фінансового контролю (Державна аудиторська служба України) – 45,9 млн грн;

керівництво та управління у сфері фінансового моніторингу (Державна служба фінансового моніторингу України) – 19,6 млн грн;

керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики (реалізація проектів цифровізації та цифрової трансформації сфери культури та інформаційної політики) – 40 млн грн;

забезпечення діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – 23,3 млн грн;

забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України – 28,2 млн грн;

керівництво та управління у сфері фондового ринку (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) – 5,4 млн грн;

забезпечення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції – 26,6 млн грн;

забезпечення діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – 73,1 млн грн;

забезпечення діяльності Рахункової палати – 19 млн грн;

забезпечення діяльності Державної регуляторної служби України –
7,9 млн грн;

керівництво та управління у сфері цифрової трансформації (Міністерство цифрової трансформації України) – 36 млн грн;

забезпечення діяльності Національної комісії з радіаційного захисту населення України – 0,85 млн грн;

забезпечення діяльності Міністерства фінансів України – 91,3 млн грн, у тому числі на придбання серверного та мережевого обладнання;

сплату внеску України – 69,8 млн грн відповідно до Угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля, ратифікованої Законом України від 21.10.2021 № 1829-ІХ;

забезпечення захисту від інфляційних процесів коштів фінансового резерву для зняття з експлуатації ядерних установок шляхом їх інвестування у облігації внутрішньої державної позики – 792,1 млн грн;

здійснення заходів з технічного переоснащення та модернізації державних вугледобувних підприємств – 400 млн грн;

формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – 200 млн грн, який виконуватиме функції із забезпечення підтримки суб’єктів мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва, фізичних осіб — підприємців, що провадять діяльність у галузі сільського господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами;

функціонування інституції з підтримки та просування експорту – 25 млн грн;

забезпечення функціонування офісу із залучення та підтримки інвестицій– 25 млн грн;

здійснення природоохоронних заходів – 100 млн грн;

забезпечення безпеки зберігання компоненту рідкого ракетного палива (гептилу), відновлення технологічного обладнання для утилізації компоненту рідкого ракетного палива (гептилу) – 100 млн грн;

будівництво залізично-автомобільного мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський – Дарниця – 706 млн грн;

забезпечення належних умов в’їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України – 204 млн грн;

стимулювання розвитку індустріальних парків – 400 млн грн (виконання Закону України від 07.09.2021 року № 1710-IX «Про внесення змін до Закону України «Про індустріальні парки» та деяких інших законодавчих актів України щодо залучення інвестицій у промисловий сектор економіки шляхом стимулювання створення індустріальних парків»);

будівництво та реконструкція об’єктів соціально-культурної інфраструктури – 600 млн грн (будівництво та реконструкцію об’єктів соціально-культурної інфраструктури).

доходи місцевих бюджетів збільшено – 21 924,5 млн грн;

трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам збільшено – 21 169,1 млн гривень.

Далее