КАС ВС РОЗ’ЯСНИВ, ЧИ МОЖЕ АКТ, СКЛАДЕНИЙ ВІДНОСНО ЗАМОВНИКА БУДІВНИЦТВА, БУТИ ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЙ ДО ПІДРЯДНИКА

До суду звернулося Товариство з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради про визнання протиправним та скасування приписів та постанов.

Посадовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил комунальним підприємством. За результатами перевірки було прийнято приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил по об’єкту та винесено постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на Товариство — підрядника.

 Позивач не погодився із рішеннями відповідача та зазначив, що висновки акту позапланової перевірки не ґрунтуються на фактичних обставинах виконання будівельних робіт.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги. Суд виходив з того, що акт перевірки комунального підприємства не може бути носієм доказової інформації про вчинені позивачем порушення. Протоколи і приписи стосовно Товариства, складені на підставі такого акту, не є наслідком перевірки позивача, тому вони не можуть бути підставою для прийняття постанов про визнання позивача винним у вчиненні правопорушень норм містобудівного законодавства, а також про застосування до нього санкцій.

Апеляційний суд постанову суду першої інстанції скасував, а позов задовольнив частково. Апеляційний суд зазначив, що виявлене під час перевірки замовника по відповідному об’єкту будівництва порушення позивача як підрядника вимог законодавства, що регулює містобудівну діяльність, може слугувати підставою для прийняття протоколу, припису про усунення порушень та постанови про застосування санкцій.

Верховний Суд погодився з позицією суду першої інстанції, а постанову апеляційного суду скасував.

Суд касаційної інстанції вказав на те, що виявлені посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил фіксуються у відповідних актах, які складаються відносно кожного конкретного суб’єкта містобудування (адже у п. 18 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зазначається, що акт надається керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки), який виконує (або виконував) відповідні роботи на об’єкті будівництва, який підлягає перевірці.

ВС зауважив, що однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб’єктів містобудування, закріплених у п. 13 Порядку.

Тому Суд погодився з доводами касаційної скарги щодо того, що акт, складений стосовно комунального підприємства, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача. Акт відносно товариства не складався. Суд зазначив, що той факт, що акт, в якому були встановлені порушення товариства, був складений щодо комунального підприємства порушило право позивача бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень (постанова від 07.02.2019 у справі №201/3017/17(2-а/201/281/2017).