Юридическая Компания

Новости

Чи є підставою для звільнення за прогул відсутність працівника на робочому місці більше ніж три години?

Опубликовано 11 мая 2026 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Чи є підставою для звільнення за прогул відсутність працівника на робочому місці більше ніж три години?

Чи є підставою для звільнення за прогул відсутність працівника на робочому місці більше ніж три години за умови недоведення ним виконання трудових функцій поза межами офісу? Встановлення факту відсутності працівника на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин та недоведеність виконання ним у цей час трудових функцій поза межами робочого місця є підставою для звільнення за прогул відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України

08 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного
прогулу.

Суть спору:

На обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він працював у відповідача на посаді заступника керівника напрямку по Hard Collection, 02.04.2020 його було звільнено за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України). Підставою для звільнення стала відсутність позивача на робочому місці понад три години 03.03.2020 (з 12:00 до 18:00). Позивач стверджував, що після 12:00 виїхав для роботи з боржниками поза офісом, закінчив її о 16:30, після чого зустрівся зі знайомим у кафе, де виник конфлікт, що змусило його звернутися до поліції. Він вважав звільнення безпідставним, оскільки фактично виконував роботу поза межами приміщення банку. Суд першої інстанції позов задовольнив частково, поновив позивача на роботі, мотивуючи своє рішення тим, що роботодавець не довів фактичне
ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком роботи, що, на думку суду, свідчило про відсутність вини працівника.
Апеляційний суд не погодився з висновками місцевого суду, рішення скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Рішення суду мотивовано тим, що позивач працював у банку понад 15 років і не міг не знати графіку роботи. Крім того, позивач не довів факт виконання службових обов’язків поза межами офісу після 12:00, а факту його перебування в кафе з 14:00 підтверджувався матеріалами перевірки поліції та його власними поясненнями.

Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції з огляду
на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України прогулом визнається відсутність працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Визначальним є не лише факт відсутності, а й відсутність поважних
причин для цього. Трудова діяльність може здійснюватися як на фіксованому робочому місці, так і в іншому просторі для виконання обов’язків. Однак для кваліфікації відсутності як прогулу необхідно встановити, чи виконував працівник у цей час свої трудові функції. Суди встановили, що факт відсутності позивача на роботі понад три години підтверджений матеріалами службової перевірки та поліції. Позивач не надав доказів того, що він дійсно працював із боржниками у спірний час; натомість було підтверджено його перебування в кафе з 14:00.
Доводи про необізнаність із правилами розпорядку є безпідставними, оскільки посадова інструкція позивача передбачала обов’язок їх виконання, а тривалий стаж роботи в установі підтверджує знання режиму роботи.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі
№ 686/14032/20 (провадження № 61-7414св22) можна ознайомитися за посиланням —
https://reyestr.court.gov.ua/Review/107804710
Джерело: https://court.gov.ua/

Далее

Обов’язок закладів середньої освіти розробити та затвердити правила доступу та перебування на території

Опубликовано 30 Апр 2026 в Новости | Нет комментариев

Обов’язок закладів середньої освіти розробити та затвердити правила доступу та перебування на території
Міністерство освіти і науки України наказом № 243 від 11.02.2026 затвердило Типові правила доступу і перебування учасників освітнього процесу та інших осіб на території та в приміщеннях закладу загальної середньої освіти (далі – Типові правила). Документ набрав чинності 17.04.2026 року.
✔️Типові правила мають сприяти створенню безпечних умов перебування учасників освітнього процесу на території та в приміщеннях закладів освіти, мінімізації загрози життю та здоров’ю учасників освітнього процесу, запобіганню терористичним загрозам щодо учасників освітнього процесу.
Що мають містити:
📌порядок доступу учасників освітнього процесу та інших осіб на територію та в приміщення закладу освіти;
📌обмеження щодо пропуску осіб на територію та до приміщень закладу освіти;
📌порядок пропуску транспортних засобів на територію закладу освіти.
📑Документ розробили на виконання підпункту 2 пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про повну загальну середню освіту” щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти».
ЗАКЛАДИ ОСВІТИ МАЮТЬ РОЗРОБИТИ ТА ЗАТВЕРДИТИ ПРАВИЛА ДОСТУПУ І ПЕРЕБУВАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ІНШИХ ОСІБ НА ТЕРИТОРІЇ ТА В ПРИМІЩЕННЯХ ЗЗСО
✅На основі цих Типових правил заклади освіти мають розробити власні Правила доступу і перебування учасників освітнього процесу та інших осіб на території та в приміщеннях закладу загальної середньої освіти (далі – Правила закладу освіти).
Правила закладу освіти схвалюються загальними зборами (конференцією) колективу закладу освіти, погоджуються засновником і затверджуються керівником такого закладу, а також оприлюднюються відповідно до ст. 30 Закону України «Про освіту». Правила закладу освіти обов’язково розміщуються в приміщенні закладу освіти перед пунктом пропуску, на видному та доступному для відвідувачів місці.
‼️Важливо зауважити, що такі Правила закладу освіти не повинні порушувати принципи рівності громадян, визначені ст. 24 Конституції України, зокрема призводити до надання учасникам освітнього процесу привілеїв чи обмежень за будь-якою ознакою, порушувати їхні права та/або законні інтереси, а також не можуть бути підставою для прийняття управлінських рішень, що не відповідають законодавству.
Не допускається у Правилах закладу освіти визначати умови чи вимоги, які передбачають дискримінацію за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою (зовнішнім виглядом, одягом тощо).
Зазначені вище вимоги визначені п. 10 розділу І Типових правил.
✔️Дотримання Правил закладу освіти є обов’язковим. На це вказує ч. 4 ст. 41-1 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.
Додатково, до Правил також необхідно затвердити:
—  ЖУРНАЛ ВІДВІДУВАЧІВ

— ЖУРНАЛ В’ЇЗДУ (ВИЇЗДУ) ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ НА (З) ТЕРИТОРІЮ(-Ї)

 

Далее

Оподаткування спадщини від неблизьких родичів

Опубликовано 30 Апр 2026 в Новости | Нет комментариев

Оподаткування спадщини від неблизьких родичів

Якщо ви отримали нерухомість у спадщину від родичів не першого чи другого ступеня спорідненості, такий дохід оподатковується на загальних підставах. До таких родичів, зокрема, належать вітчим або мачуха, дядько або тітка, прадід або прабабуся, двоюрідні брати і сестри тощо. Як оподатковується такий вид спадщини, роз’яснюють у ДПС.

Які податки потрібно сплатити

Для фізичних осіб — резидентів України встановлено такі ставки:

  • податок на доходи фізичних осіб – 5%
  • військовий збір – 5%

Тобто 10% від оціночної вартості об’єкта спадщини.

Хто сплачує податок

Платником є особа, яка отримує спадщину. Обов’язок зі сплати виникає з моменту набуття права власності на нерухоме майно.

Як сплатити податок?

Є два варіанти: 

1. До нотаріального оформлення об’єктів спадщини

У такому випадку:

  • декларація про майновий стан і доходи не подається;
  • нотаріус подає до ДПС інформацію про отриманий дохід та сплачений податок.

2. Після оформлення спадщини

Якщо податок не було сплачено під час нотаріального оформлення, платник зобов’язаний:

  • подати річну податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним;
  • самостійно визначити суму податкових зобов’язань;
  • сплатити задекларовані податкові зобов’язання до 1 серпня.

Декларацію можна подати через Електронний кабінет платника податків або особисто до податкового органу.

Наприклад:

Якщо оціночна вартість квартири становить 1 800 000 грн, сума податку складе:

  • ПДФО – 90 000 грн,
  • військовий збір – 90 000 грн.

Загальна сума до сплати – 180 000 грн.

У разі неподання декларації або несвоєчасної сплати податку до платника застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня.

джерело: https://yur-gazeta.com/

Далее

Вимоги до кандидатів на посади у закладах освіти

Опубликовано 28 Апр 2026 в Новости | Нет комментариев

Вимоги до кандидатів на посади у закладах освіти

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2026 № 297 затверджено Порядок підтвердження відповідності кандидатів на посади працівників закладів дошкільної та загальної середньої освіти (далі – Порядок). Цей документ визначає критерії, за якими особа не може бути допущена до взаємодії з дітьми, та встановлює чіткі правила для керівників закладів освіти і засновників під час прийому працівників на роботу.  

Законодавче регулювання та категорії осіб, на які поширюється Порядок

Порядок визначає процедуру підтвердження відповідності кандидатів на посади працівників ЗДО, ЗЗСО та інших суб’єктів освітньої діяльності незалежно від форми власності. Основна мета документа — встановити критерії, що гарантують безпеку дітей та відповідність персоналу законодавчим вимогам.  Дія Порядку поширюється на:

  • педагогічних та науково-педагогічних працівників (згідно з переліком посад, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 № 963);
  • інших працівників закладів освіти, які можуть безпосередньо взаємодіяти з дітьми;
  • юридичних осіб з філіями або структурними підрозділами, що забезпечують здобуття освіти;
  • фізичних осіб-підприємців, які здійснюють освітню діяльність у сфері дошкільної освіти.

Порядок базується на нормах законів України, що чітко визначають осіб, непридатних для роботи з дітьми:

«Про дошкільну освіту». У ч. 3 статті 25 визначено, що в закладі дошкільної освіти не має права працювати особа, яка:

  • визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена судом;
  • має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
  • відповідно до рішення суду позбавлена права обіймати відповідну посаду;
  • відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили, вчинила умисне кримінальне правопорушення щодо дитини, у присутності дитини, з використанням дитини чи жорстоке поводження з дитиною.

«Про повну загальну середню освіту».  У ч. 3 ст. 19 зазначено, що не може працювати в закладі освіти або залучатися до участі в освітньому процесі (проведення навчальних занять, лекцій, тренінгів, семінарів, майстер-класів, конкурсів, оцінювання результатів навчання тощо) особа, яка:

  • має непогашену або не зняту в установленому законом порядку судимість;
  • визнана в установленому законом порядку винною у вчиненні правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи;
  • має адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, булінгом (цькуванням), або за невиконання обов’язків щодо виховання дітей.

Процедура підтвердження відповідності

Процедура підтвердження відповідності кандидатів вимогам проводиться до укладання трудового договору чи контракту з кандидатом на посаду. Це гарантує, що всі особи, які будуть працювати з дітьми, відповідають законодавчим критеріям та стандартам безпеки.

Кандидат разом із заявою про прийняття на роботу або в строки, визначені конкурсом,  подає пакет документів, який містить:

  • повний витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» в паперовій або електронній формі;
  • копію вироку в кримінальному провадженні (за наявності інформації про судимість); 
  • довідку про наявність/відсутність інформації про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, булінгом (цькуванням), або за невиконання обов’язків щодо виховання дітей (для кандидатів у сфері загальної середньої освіти).

Відомості про кандидата мають бути отримані ним не раніше ніж за 30 календарних днів до дати подання пакета документів. Порядок визначає чітку відповідальність за перевірку документів і спрощує процес контролю. Залежно від посади кандидата документи подаються:

  • на посаду керівника закладу освіти — засновнику або уповноваженому органу;
  • на інші посади — керівнику закладу, юридичної особи або фізичній особі-підприємцю, що забезпечує освітню діяльність.

Всі персональні дані кандидатів і копії документів обробляються, зберігаються та поширюються з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Після подання документів керівник або засновник закладу протягом двох робочих днів ухвалює відповідне рішення:

  • у разі підтвердження кандидат отримує повідомлення електронною поштою;
  • у разі відмови рішення можна оскаржити в судовому порядку.

Новий порядок підтвердження відповідності кандидатів на посади у закладах освіти гарантує чіткий, зрозумілий і справедливий механізм оцінки професійної придатності, забезпечує прозорість процесу, безпеку для дітей та відповідність працівників законодавчим вимогам.

Джерело: https://naurok.com.ua

Далее

Оформлення заповітів і довіреностей військових без нотаріуса: актуальні правила

Опубликовано 27 Апр 2026 в Новости | Нет комментариев

Оформлення заповітів і довіреностей військових без нотаріуса: актуальні правила

В умовах воєнного стану доступ до нотаріальних послуг на фронті обмежений, проте військовослужбовці можуть урегулювати майнові питання через своїх командирів. Відповідно до постанови КМУ № 164 та ст. 1252 ЦКУ право на посвідчення заповітів і довіреностей мають командири частин, з’єднань та начальники госпіталів.

Ключові нюанси:

  • Юридична сила: Посвідчені командирами документи прирівнюються до нотаріально засвідчених.

  • Обмеження: Командири не мають права посвідчувати довіреності на розпорядження нерухомим майном, цінними паперами чи корпоративними правами.

  • Процедура: Для заповіту обов’язкова присутність не менш як двох свідків. Свідками не можуть бути командир, спадкоємці або їхні родичі.

  • Реєстрація: Документи через Генштаб або Міноборони передаються до Мін’юсту для внесення відомостей до Єдиного реєстру довіреностей або Спадкового реєстру.

Недотримання процедури (наприклад, відсутність дати чи свідків) робить заповіт нікчемним.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/

Далее

Втрата посвідчення водія: що робити?

Опубликовано 21 Апр 2026 в Новости | Нет комментариев

Втрата посвідчення водія: що робити?

Міністерство внутрішніх справ України в межах проєкту «Запитай у МВС» розповіло 24 Каналу, що потрібно для того, аби знову отримати водійське посвідчення після його втрати.

У МВС розповіли: якщо людина втратила посвідчення водія, то здійснюється відновлення документа, а не його повторне отримання. Це означає, що особа не проходить заново процедуру підготовки водіїв і не складає іспити.

«Коли людина звернеться до сервісного центру МВС адміністратори перевірять її водійську інформацію в Єдиному державному реєстрі МВС. Якщо дані підтверджуються, оформлюється нове посвідчення водія зі збереженням усіх відкритих категорій, які були зазначені в попередньому документі. У такому випадку не має значення, коли саме видали посвідчення – навіть якщо ви його отримали багато років тому, повторно складати іспити не потрібно», – йдеться в повідомленні.

Після відновлення посвідчення водія змінюють строк його дії: новий документ видають терміном на 30 років від дати оформлення. Проте, вказали в МВС, в українському законодавстві є ситуації, коли потрібно обов’язково скласти іспити, щоб відновити водійське посвідчення у разі його втрати. Зокрема, це стається, якщо людину позбавили права керувати транспортними засобами. Тоді посвідчення водія повертають після успішного складання теоретичного та практичного іспитів.

Відновити посвідчення водія у разі втрати можна двома способами:

1. Офлайн – у сервісному центрі МВС:

  • звернутися до будь-якого територіального сервісного центру МВС;
  • подати необхідні документи;
  • зробити фото на місці;
  • отримати нове посвідчення водія.

2. Онлайн – через електронні сервіси:

  • авторизуватися в Кабінеті водія або через застосунок Дія;
  • подати заявку на відновлення посвідчення;
  • обрати спосіб отримання (у сервісному центрі МВС або з доставленням).

Для відновлення посвідчення водія необхідно підготувати:

  • документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України або інший документ);
  • витяг про місце реєстрації;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • медична довідка (на час воєнного стану не є обов’язковою).
Далее