Юридическая Компания

Новости

Загиблих військових виключатимуть зі списків особового складу за датою актового запису про смерть

Опубликовано 20 Ноя 2026 в Новости | Нет комментариев

Загиблих військових виключатимуть зі списків особового складу за датою актового запису про смерть

Військовий облік передбачає чітке документальне оформлення проходження служби, переміщення між підрозділами та змін у статусі військовослужбовців. Особливої уваги потребують випадки підтвердження загибелі осіб, які раніше вважалися зниклими безвісти або перебували в полоні, а також повернення військових після СЗЧ. Для врегулювання цих та інших питань Міноборони внесло зміни до Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, а також надало роз’яснення.

Одна з ключових змін стосується визначення дати виключення зі списків особового складу військовослужбовців, загибель яких підтвердили після зникнення безвісти, перебування в полоні, захоплення як заручників або інтернування. Тепер такою датою буде дата складання актового запису про смерть, зазначена у свідоцтві про смерть. Водночас раніше видані накази про виключення зі списків не переглядатимуть автоматично. Якщо родина бажає змінити зазначену в них дату, це питання потрібно вирішувати в судовому порядку. Також встановлюються окремі правила оформлення призначень на посади військовослужбовців, які добровільно повернулися після СЗЧ або дезертирства. Зокрема, у відповідних кадрових наказах не зазначатимуть їхню попередню посаду, а перелік персональних відомостей буде скорочено.

Крім того, змінено порядок обліку військовослужбовців, які переміщуються до інших військових частин у складі команд на поповнення. Їх зараховуватимуть до списків нового підрозділу з дня підписання старшим команди акта приймання поповнення, навіть якщо вони ще не прибули до місця служби. Окремо врегульовано облік мобілізованих громадян до включення до списків особового складу, а також іноземців та осіб без громадянства, які проходять відбір на військову службу за контрактом.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/

Далее

Оренда паю, хто платить мінімальне податкове зобов’язання

Опубликовано 20 Ноя 2026 в Новости | Нет комментариев

Оренда паю, хто платить мінімальне податкове зобов’язання

Якщо власник сільськогосподарської земельної ділянки офіційно передав її в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, мінімальне податкове зобов’язання за таку землю сплачує орендар або інший користувач, повідомили в ДПС.

Головна умова – договір оренди чи іншого користування землею має бути оформлений офіційно відповідно до Цивільного та Земельного кодексів України, а також закону «Про оренду землі». У такому разі власнику земельної ділянки самостійно сплачувати мінімальне податкове зобов’язання не потрібно.

Якщо ж власник не передавав землю в оренду або не має належно оформленого договору та самостійно обробляє сільськогосподарські угіддя, МПЗ сплачуватиме саме він.

Для фізичних осіб, які не зареєстровані підприємцями, суму загального мінімального податкового зобов’язання визначає податкова служба за податковою адресою власника до 1 липня року, наступного за звітним.

До бюджету при цьому сплачується не вся сума МПЗ, а лише позитивна різниця між нарахованим мінімальним податковим зобов’язанням і податками, які людина вже сплатила протягом року.

До таких платежів, зокрема, зараховуються:

  • земельний податок за відповідні угіддя;
  • ПДФО;
  • військовий збір із доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції.

У ДПС навели приклад: якщо загальне МПЗ за земельну ділянку становить 4000 грн, а протягом року власник уже сплатив 1000 грн земельного податку та 1500 грн ПДФО і військового збору з доходів від продажу врожаю, до бюджету потрібно буде доплатити 1500 грн. Якщо ж сума вже сплачених податків перевищує розмір МПЗ, додатково нічого сплачувати не потрібно.

У податковій радять власникам земельних паїв перевірити, чи належним чином оформлені договори оренди або інші документи про передачу землі в користування, адже саме від цього залежить, хто має сплачувати мінімальне податкове зобов’язання.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Неповнолітній працівник, що потрібно знати

Опубликовано 17 Ноя 2026 в Новости | Нет комментариев

Неповнолітній працівник, що потрібно знати

Роботодавець не може допустити неповнолітнього працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин та попереднього повідомлення податкової служби. Про це повідомили в Південно-Східному міжрегіональному управлінні Держпраці.

Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір із неповнолітнім обов’язково укладається в письмовій формі. Працівник має пройти попередній медичний огляд, а роботодавець — видати наказ про прийняття на роботу та повідомити ДПС до початку виконання трудових обов’язків.

У Держпраці також нагадали про основні трудові гарантії для неповнолітніх:

  • Медичні огляди — обов’язкові перед працевлаштуванням та щороку до досягнення 21 року.
  • Випробувальний термін — не встановлюється для осіб віком до 18 років.
  • Робочий час — не більше 36 годин на тиждень для осіб віком 16–18 років та 24 години для осіб віком 15–16 років (а також учнів 14–15 років під час канікул).
  • Щорічна відпустка — 31 календарний день у зручний для працівника час, з можливістю отримати її повної тривалості до шести місяців безперервної роботи.
  • Оплата праці — за скороченої тривалості щоденної роботи здійснюється в такому самому розмірі, як для працівників відповідних категорій із повною тривалістю роботи.

У відомстві наголосили, що трудові гарантії неповнолітніх зберігаються і під час воєнного стану.

Джерело: https://yur-gazeta.com/g

Далее

Декларування криптовалюти: що потрібно знати

Опубликовано 16 Ноя 2026 в Новости | Нет комментариев

Декларування криптовалюти: що потрібно знати

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) криптовалюта як різновид віртуальних активів підлягає обов’язковому декларуванню, якщо вона належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності станом на останній день звітного періоду.

Відомості про наявні криптовалюти вносяться до розділу 10 «Нематеріальні активи» декларації.

Порядок заповнення розділу 10 «Нематеріальні активи»

У полі «Вид об’єкта» обирається найменування криптовалюти із запропонованого списку. За відсутності потрібної назви обирається позиція «Інше» з обов’язковим зазначенням повної та скороченої назви активу.

У полі «Кількість» вказується точне числове значення токенів або коїнів станом на кінець звітного періоду без заокруглення. Для підтвердження історії операцій та зміни кількості активів рекомендується зберігати трансакційні звіти з криптовалютних бірж або фіксувати стан особистого електронного гаманця.

Визначення дати набуття та вартості

У полі «Дата набуття» зазначається дата останньої трансакції з купівлі відповідного активу (якщо один вид криптовалюти купувався кількома трансакціями у різні дати).

Вартість об’єкта вказується у гривнях виходячи з фактичних витрат, здійснених на його придбання шляхом переказу коштів з банківського рахунку.

Відображення операцій у супутніх розділах декларації
— Розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки»: Кошти, отримані від продажу криптовалюти, є доходом та підлягають обов’язковому декларуванню.
— Розділ 14 «Видатки та правочини суб’єкта декларування»: Відомості вносяться у разі здійснення суб’єктом декларування разового видатку на купівлю криптовалюти, що перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установлених на 1 січня звітного року.

Докладніше про порядок декларування криптовалюти, зокрема визначення її вартості, дати набуття та заповнення відповідних полів декларації, – у роз’ясненні НАЗК.

Матеріал має інформаційно-роз’яснювальний характер та не встановлює правових норм.

Джерело: https://minjust.gov.ua/news/

Далее

Чи зобов’язаний підприємець зберігати та надавати первинні документи після припинення діяльності та чи може податкова застосовувати штрафні санкції за їх відсутність?

Опубликовано 16 Ноя 2026 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Чи зобов’язаний підприємець зберігати та надавати первинні документи після припинення діяльності та чи може податкова застосовувати штрафні санкції за їх відсутність?

Чи зобов’язаний підприємець зберігати та надавати первинні документи після припинення діяльності та чи може податкова застосовувати штрафні санкції за їх відсутність? Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2026 року у справі № 420/31837/23 розглянув спір щодо правомірності проведення податкової перевірки через два роки після закриття ФОП і визначив умови застосування наслідків ненадання первинних документів.

Верховний Суд наголосив, що припинення підприємницької діяльності не позбавляє контролюючий орган права провести документальну позапланову перевірку в межах установлених законодавством строків давності. Водночас наслідки ненадання первинних документів, передбачені пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, можуть застосовуватися лише щодо документів, обов’язок зберігання яких на момент перевірки ще не припинився.

Суд зазначив, що строки зберігання документів необхідно визначати окремо за кожним податковим періодом з урахуванням законодавчих змін, карантину та воєнного стану. Крім того, припинення діяльності ФОП не можна без належного обґрунтування прирівнювати до ліквідації платника податків у питанні передачі документів до архіву. Через неповне з’ясування цих обставин Верховний Суд направив справу в частині оскарження податкових повідомлень-рішень на новий апеляційний розгляд.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Прийнято закон про спрощене банкрутство для малого та мікробізнесу

Опубликовано 12 Ноя 2026 в Новости | Нет комментариев

Прийнято закон про спрощене банкрутство для малого та мікробізнесу

Верховна Рада України 11 листопада ухвалила Закон № 15024, який запроваджує спрощену процедуру банкрутства для суб’єктів мікро- та малого підприємництва. За відповідне рішення проголосував 291 народний депутат. Про це інформує пресслужба Апарату Верховної Ради України.

Документ передбачає спеціальний механізм банкрутства, адаптований до фінансових і організаційних можливостей малого та мікробізнесу.

Очікується, що нові правила дадуть змогу підприємцям швидше та з меншими витратами врегульовувати заборгованість, пройти процедуру фінансового оздоровлення або цивілізовано припинити підприємницьку діяльність.

Водночас спрощені процедури мають створити умови для повторного започаткування бізнесу та повернення підприємців до економічної діяльності. Для економіки це сприятиме поверненню активів і ресурсів у господарський обіг, підвищенню платіжної дисципліни та прозорості економічних відносин.

Закон також спрямований на адаптацію української системи неплатоспроможності до вимог Директиви ЄС 2019/1023 та виконання зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility.

«Сучасна система банкрутства має не лише забезпечувати врегулювання боргів, а й надавати можливість зберегти життєздатний бізнес, відновити економічну діяльність і створювати нові робочі місця», – йдеться в повідомленні парламенту.

Окрім цього, закон передбачає особливості застосування процедур банкрутства для державних підприємств та господарських товариств, щодо яких ухвалено рішення про приватизацію.

Джерело:https://pravo.ua/pryiniato

Далее