Юридическая Компания

Новости

Відмінності посвідчення водія національного від міжнародного

Опубликовано 5 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Відмінності посвідчення водія національного від міжнародного

Міністерство внутрішніх справ пояснило відмінності національного посвідчення водія від міжнародного.

Наголошується, що це два різні документи.

Національне посвідчення водія видається після складання іспитів.

Міжнародне — фактично є перекладом декількома мовами інформації національного посвідчення водія, видається додатково до нього та окремо від національного не діє.

Чи обов’язково обмінювати «старе» національне посвідчення водія на нове?

Обмінювати національне посвідчення водія необхідно лише, якщо ви маєте намір виїжджати за кордон, а ваше водійське не відповідає міжнародній конвенції. Наприклад, не містить дату закінчення, терміну дії.

Всі зразки українських посвідчень водія дійсні на території України і змінювати їх не потрібно. Але можна за бажанням.

Що ж до міжнародного посвідчення водія — то його необхідно отримувати для виїзду до країн, які є підписантами Женевської конвенції, зокрема, Австралія, Японія, США, Індія. І видається воно на підставі національного, на 3 роки (має вигляд паперової книжки).

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Змінився прожитковий мінімум

Опубликовано 1 Июл 2022 в Новости | Нет комментариев

Змінився прожитковий мінімум

З 1 липня 2022 року в Україні планово збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб — з 2 481 гривні до 2 600 гривень.

Відповідно зросла сума пов’язаних з ним одноразових допомог, які фінансуються Фондом соціального страхування України для потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, а також осіб, які мають право на виплати в разі втрати годувальника.

Так, для осіб, у яких право на страхові виплати від Фонду настане з 1 липня цього року, розмір допомоги складе:

  • потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідно до ступеня втрати професійної працездатності (максимально 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, при 100% втрати працездатності) – 44 200 грн;
  • сім’ї у разі смерті потерпілого (100 розмірів прожиткового мінімуму) – 260 000 грн;
  • утриманцю у разі смерті потерпілого (20 розмірів прожиткового мінімуму) – 52 000 грн.

Джерело:https://pravo.ua

Далее

Банкрутство під час воєнного стану. Інформація від Мінюст

Опубликовано 30 Июн 2022 в Новости | Нет комментариев

Банкрутство під час воєнного стану. Інформація від Мінюст
В Україні процедури банкрутства можуть застосуватися до неплатоспроможних боржників не лише щодо суб’єктів господарювання, а й щодо фізичних осіб – пересічних громадян.
Доволі широке й коло таких процедур для відновлення платоспроможності або ліквідації (для суб’єктів господарювання) чи звільнення від боргів (для фізичної особи).
Так, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) передбачено застосування до боржників наступних процедур банкрутства:
розпорядження майном боржника,
санація боржника,
ліквідація банкрута,
реструктуризація боргів боржника, погашення боргів боржника.
«На жаль, через повномасштабну збройну агресію російської федерації усі громадяни і суб’єкти господарювання в Україні зазнають негативних наслідків, що призводять до наявності у декого ознак неплатоспроможності чи стають наслідком їх неплатоспроможності.
Для суб’єктів господарювання війна ускладнила або унеможливила здійснення господарської діяльності, проведення розрахунків з контрагентами і виконання зобов’язань.
Втім, процедури банкрутства є інструментом не лише для ліквідації і виходу з ринку (для суб’єктів господарювання) чи продажу всього майна і звільнення від боргів (для фізичної особи), а і дієвим механізмом для оздоровлення фінансово-господарського становища і відновлення платоспроможності», – про це зазначила заступник Міністра юстиції України Валерія Коломієць під час круглого столу «Банкрутство на військових рейках».
Так, Кодекс передбачає значний перелік заходів, які можуть бути передбачені в плані санації. Наприклад: відстрочення, розстрочення або прощення боргу, реструктуризація підприємства, перепрофілювання виробництва та/або зміни виробничої структури боржника тощо.
Саме для того, за словами Валерії Коломієць, аби забезпечити можливість використання зазначених заходів, відкриття справи про банкрутство має відбуватися якомога раніше, після виявлення ознак неплатоспроможності чи її настання.
Для відкриття провадження у справі про банкрутство кредитором або боржником має бути подана відповідна заява до господарського суду у письмовій формі, яка повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду.
При цьому варто нагадати, що боржник звільняється від сплати судового збору за таке звернення задля спрощення для нього до процедур банкрутства.
До заяви додаються, зокрема, докази загрози неплатоспроможності, бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату, перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, та інші документи, що підтверджують неплатоспроможність боржника.
«Поточний перелік вимог до заяви боржника, який бажає відкрити провадження у справі про своє банкрутство, достатньо гнучкий для врахування будь-яких обставин, які можуть мати наслідками настання неплатоспроможності.
Цілком зрозуміло, що, якщо боржник втратив майно, бізнес, іншим шляхом потерпів від здійснення повномасштабної збройної агресії рф, – то це є тими обставинами, які є наслідком настання неплатоспроможності боржника.
Втім, остаточне рішення щодо визнання таких обставин достатніми підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство, належить відповідному господарському суду», – розповів директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов.
Разом із тим, говорять посадовці Мін’юсту, на сьогодні законодавством не передбачено прямої норми по входу в процедуру банкрутства для тих, хто втратив бізнес чи житло у зв’язку з війною.
Втім, робота по вдосконаленню законодавства з питань банкрутства в цьому напрямі наразі триває. Так, для збереження сталості економічних відносин в Україні і повноцінного використання можливостей Кодексу в умовах воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення або скасування Міністерство долучилося до розробки проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», який зареєстровано 07.06.2022 за (реєстр. № 7442).
Метою і завданням цього законопроекту є спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію рф, до судових процедур банкрутства і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану. «Законопроектом передбачено, що справу про банкрутство може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду.
При цьому боржник має укласти угоду з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених такою угодою», – пояснив Владислав Філатов.
«Також законопроектом передбачено компенсаторні і додаткові механізми, які дозволять більш ефективно застосовувати судові процедури банкрутства. Зокрема, щодо часу розгляду справи і розміру отриманих кредиторами коштів.
Наприклад, вводиться інструмент отримання арбітражним керуючим необхідної інформації – запит арбітражного керуючого, забезпечується накладення арешту для забезпечення вимог кредиторів», – розповіла Валерія Коломієць. Додатково варто зазначити, що механізми компенсації за пошкоджені чи знищені об’єкти ще напрацьовуються державою. Так, наприклад, 01.04.2022 Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (реєст. № 7198). Наразі його готують до другого читання.
Джерело: https://www.kmu.gov.ua

Далее

КМУ вніс зміни щодо вчинення нотаріальних дій в умовах воєнного стану — Мінюст

Опубликовано 29 Июн 2022 в Новости | Нет комментариев

КМУ вніс зміни щодо вчинення нотаріальних дій в умовах воєнного стану — Мінюст

Сьогодні набирає чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 р. № 719, якою внесено ряд змін щодо вчинення нотаріальних дій в умовах воєнного стану. Про це інформує Міністерство юстиції України.

Зокрема:

  • забороняється вчинення нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що входить до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, нотаріальних дій,

крім:

  1. посвідчення довіреностей на право розпорядження коштами на рахунках у банках та небанківських фінансових установах (викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів) та інших довіреностей, які відповідно до вказаної постанови можуть бути викладені на білих аркушах паперу;
  2. засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон (вчиняється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів);
  3. засвідчення вірності копій документів;
  4. інших нотаріальних дій, які відповідно до законодавства можуть бути вчинені без використання спеціальних бланків нотаріальних документів;
  • забороняється нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, якщо таке право набуто відчужувачем під час дії в Україні воєнного стану на підставі договору або у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), або у зв’язку з виходом із складу засновників (учасників) юридичної особи;
  • передбачена можливість нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно (у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи — відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності:
  1. якщо з дня посвідчення нотаріусом довіреності до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта) не сплинуло одного місяця (двох місяців, якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави);
  2. якщо з дня посвідчення довіреності до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта) сплинуло більше вищевказаного строку, за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом (не раніше ніж за сім календарних днів), консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави (не раніше ніж за один місяць) до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта); також якщо така довіреність посвідчена нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів – за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей з внесенням до нього відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для укладення (підписання) відповідного договору (акта);
  • нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно здійснюється за загальним правилом: за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору;
  • виключено заборону щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на актах про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України “Про іпотеку”;
  • визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Також нагадуємо, що в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
  • врегульовані деякі питання щодо передачі невикористаних спеціальних бланків нотаріальних документів у разі припинення нотаріальної діяльності під час дії воєнного або надзвичайного стану. Збільшено термін такої передачі до 30 календарних днів, а також надано можливість передавати такі бланки не лише постачальнику, але й іншому нотаріусу. Нотаріус, який припинив нотаріальну діяльність під час дії воєнного або надзвичайного стану, та протягом 30 календарних днів після такого припинення зареєстрував нотаріальну діяльність в іншому нотаріальному окрузі, має право не передавати такі бланки та використовувати їх як нотаріус нового нотаріального округу.

Джерело: https://pravo.ua

Далее

Що робити, якщо авто пошкоджено внаслідок воєнних дій або залишилось на окупованій території

Опубликовано 28 Июн 2022 в Новости | Нет комментариев

Що робити, якщо авто пошкоджено внаслідок воєнних дій або залишилось на окупованій території

Якщо транспортний засіб згорів або залишився на окупованій території, або був пошкоджений і не придатний до подальшого використання, власник авто може звернутися до найближчого сервісного центру МВС і замовити послугу вибракування транспортного засобу.

Для проведення процедури потрібно підготувати такий пакет документів:

  • паспорт;
  • ІПН;
  • свідоцтво про реєстрацію ТЗ (за наявності);
  • номерні знаки (за наявності).

Послуга вибракування транспортного засобу надається безкоштовно.

Перелік підстав для відмови в наданні послуги: 

  • Подання до суб’єкта надання адміністративної послуги неповного пакета документів;
  • невідповідність ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу із зазначеними в поданих документах;
  • в результаті перевірки за Єдиним державним реєстром транспортних засобів та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби встановлено, що транспортний засіб перебуває в розшуку або під арештом.

Після вибракування транспортного засобу відновлення реєстрації буде неможливе.

Деталі послуги за посиланням.

Джерело: МВС

Далее

З 1 липня Держпраці та ДПС розпочнуть перевірки з питань виявлення незадекларованих працівників

Опубликовано 28 Июн 2022 в Новости | Нет комментариев

З 1 липня Держпраці та ДПС розпочнуть перевірки з питань виявлення незадекларованих працівників
Під час формування Національного плану спільних дій щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік було узгоджено механізм спільної роботи ряду державних органів, у тому числі Держпраці та ДПС, щодо реалізації спільних заходів, спрямованих на стимулювання роботодавців та працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин.
Зазначені заходи включають два етапи: інформаційну кампанію про переваги офіційного працевлаштування та ризики використання незадекларованої праці; інспекційну кампанію серед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці.
Під час інформаційної кампанії, протягом майже 6 місяців поточного року, інспектори праці проінформували понад 62 тис. роботодавців та їх працівників про переваги офіційного працевлаштування, у тому числі у сферах торгівлі – 36 тис., сільського господарства – 6 тис., транспорту – 5 тис., організації харчування – 3 тис.
Під час другого етапу роботи інспекції у полі зору працівників Держпраці та ДПС будуть роботодавці, які не відреагували на тривалу інформаційну кампанію та продовжують ухилятись від декларування найманих працівників.
Об’єднання зусиль Держпраці та ДПС дає можливість оперативно виявити та забезпечити інспектування роботодавців, що мають найвищий ризик використання незадекларованої праці. Відповідно до чинного законодавства інспектор праці може прийти до будь-якого роботодавця в будь-який день та час з метою перевірити оформлення трудових відносин.
Для виявлення незадекларованих працівників, інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення.
При виявленні незадекларованих працівників невідкладно будуть вживатися заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері законодавства про працю та податкового законодавства. Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України розмір санкції за порушення законодавства про працю (незадекларований працівник, факт підміни трудового договору цивільно-правовим/договором про стажування, виплати заробітної плати в конверті, виплати винагороди працівнику без нарахування/сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, фактичного використання праці працівника повний день, при оформленні його на неповний робочий день) складає 10 мінімальних заробітних плат, що у 2021 році становить 60 000 грн.
Вчинення такого порушення повторно протягом двох років обійдеться роботодавцеві вже у 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, що складатиме 180 000 грн.
В черговий раз звертаємо увагу роботодавців на недопущення використання незадекларованої праці. Якщо ви вважаєте, що використання незадекларованої праці спрощує ведення бізнесу та зменшує фінансові витрати, ви помиляєтеся. Фінансові ризики і наслідки використання незадекларованої праці значно перевищують витрати, які виникають у разі оформлення трудових відносин із працівниками відповідно до законодавства. Незадекларована праця наносить шкоду суспільству, державі та працівнику. Будьте свідомими громадянами, дотримуйтесь законодавства про працю.
Джерело: https://smu.dsp.gov.ua

Далее