Організація судово-експертної діяльності передбачає дотримання єдиних вимог до проведення досліджень, обробки матеріалів та оформлення їх результатів. Для державних спеціалізованих установ судово-медичної експертизи визначено окрему процедуру виконання відповідних експертних завдань.
МОЗ наказом від 16.10.2026 р. № 1603 затвердило Порядок проведення судових експертиз в державних спеціалізованих установах судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України, який передбачає проведення судово-медичних, судово-хімічних і судово-біологічних експертиз, зокрема із застосуванням молекулярно-генетичних методів. Визначено їх предмети й об’єкти, експертні спеціальності, а також повноваження керівника установи щодо визначення кількісного складу експертів і призначення виконавців. Експерт повинен перевірити наявність підстав для самовідводу та конфлікту інтересів протягом одного календарного дня після отримання матеріалів.
Окремо встановлено строки проведення досліджень. Зокрема, судово-медична експертиза трупа або живої особи проводиться до трьох календарних днів із можливістю продовження до п’яти. Для експертиз щодо неналежного виконання професійних обов’язків медичними або фармацевтичними працівниками передбачено до 30 днів із можливістю продовження до 45 днів. Експертизи щодо осіб, які тримаються під вартою, неповнолітніх та правопорушень проти малолітніх або неповнолітніх проводяться невідкладно, але не пізніше 24 годин, якщо це дозволяє методика.
Висновок експерта складається протягом п’яти календарних днів після завершення дослідження, а матеріали разом із висновком повертаються ініціатору протягом трьох календарних днів. Взаємодія між ініціатором та експертною установою здійснюється через систему електронного документообігу та Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Далее
Юридична особа, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, може здійснювати господарську діяльність після зміни податкової адреси на підконтрольній Україні території, а перерахування їй коштів до цього є забороненою законом господарською операцією, повідомив пресцентр Верховного Суду.
У справі боржник оскаржив дії приватного виконавця, який у межах виконавчих проваджень стягнув кошти на користь стягувача, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія.
Боржник просив зобов’язати приватного виконавця повернути стягнуті кошти, посилаючись на обмеження, встановлені ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України«.
КГС ВС зазначив, що здійснення господарської діяльності юридичною особою, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, допускається лише після зміни її податкової адреси на іншій території України. Відповідно, перерахування коштів на рахунок такої юрособи до зміни податкової адреси є господарською операцією, забороненою законом.
Суд також наголосив, що відповідні обмеження спрямовані на захист національних інтересів і безпеки держави, а також на недопущення фінансування держави-агресора чи колабораційної діяльності на окупованих територіях.
«Судове рішення не може бути інструментом обходу встановлених законом обмежень», – зазначив КГС ВС.
Оскільки на момент розгляду справи стягувач не змінив податкової адреси на підконтрольній Україні території, правових підстав для перерахування присуджених йому коштів не було.
Водночас після належної зміни та реєстрації податкової адреси стягувач не позбавлений права звернутися до державного або приватного виконавця із заявою про відкриття виконавчого провадження.
За результатами перегляду Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення. Судові рішення попередніх інстанцій змінили лише в частині суми коштів, які приватного виконавця зобов’язали повернути позивачу.
Постанова КГС ВС від 15 жовтня 2026 року у справі №910/3831/22.
Далее
Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Парламенту ухвалити за основу законопроєкт № 15449, яким пропонується запровадити добровільний режим пільгового оподаткування доходів домогосподарств.
Законодавча ініціатива передбачає зміну підходів до оподаткування доходів фізосіб: ураховувати не лише індивідуальний дохід, а й брати до уваги також склад сім’ї та фактичний рівень її матеріального забезпечення.
Мета документа полягає в наданні фізособам, які спільно проживають і ведуть господарство, права добровільно обирати спеціальний режим оподаткування доходів домогосподарства. Також ініціатива спрямована на створення правових умов для легальної економічної діяльності домогосподарств без обов’язкової реєстрації ФОП або юридичної особи, детінізацію доходів населення, цифровізацію податкового адміністрування та спрощення взаємодії платників податків із контролюючими органами.
Як працюватиме запропонований механізм
Для застосування нового режиму пропонується визначати сукупний оподатковуваний дохід домогосподарства, з якого відніматиметься гарантований неоподатковуваний мінімум на кожного його члена. Після цього розраховуватиметься сума податку.
Якщо з доходів окремих членів домогосподарства вже утримали податок у більшому розмірі, ніж розрахункова сума податку для всього домогосподарства, виникатиме право на податкову знижку.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Далее
Закон №5012-IX «Про базову соціальну допомогу» набув чинності 30 жовтня 2026 року, а вводиться в дію з 1 січня 2028 року. Нова виплата має об’єднати кілька видів державної допомоги та запровадити єдиний підхід до підтримки малозабезпечених сімей і сімей у кризових ситуаціях.
Упродовж 2028 року на базову соціальну допомогу зможуть перейти сім’ї, які мають право на:
Водночас виплати, призначені на дату набрання чинності законом, зберігатимуться на попередніх умовах і в установлених розмірах до закінчення строку, на який їх призначили. Одночасно отримувати стару і нову допомогу за один і той самий період не можна.
Право на базову соціальну допомогу матимуть малозабезпечені сім’ї та сім’ї, які перебувають у кризовій ситуації і постійно проживають в Україні. Таке саме право передбачене для іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають в Україні. Розмір виплати визначатимуть індивідуально для кожної сім’ї. Він залежатиме від її складу, сукупного середньомісячного доходу та майнового стану. При цьому сума базової соціальної допомоги не може бути меншою за загальний обсяг державної підтримки, яку сім’я або особа отримувала на день звернення.
Подати заяву зможе один із повнолітніх членів сім’ї:
Граничний строк призначення допомоги становитиме 30 календарних днів.
Строк виплати залежатиме від обставин сім’ї:
Також передбачається запровадження соціального контракту між сім’єю, Пенсійним фондом і територіальною громадою. Він має містити індивідуальний план заходів для подолання складних життєвих обставин і сприяння економічній самостійності сім’ї. Фінансуватимуть базову соціальну допомогу насамперед коштом державного бюджету. Також можуть залучатися кошти міжнародних донорів, технічної допомоги, благодійні внески та інші дозволені законом джерела.
Джерело: https://yur-gazeta.com/golovna/
Далее
Воєнні дії можуть призводити до знищення майна підприємств, пошкодження активів і втрати первинної документації. У таких випадках платникам податків необхідно дотримуватися встановлених процедур документального підтвердження відповідних обставин.
ДПС у роз’ясненні від 30 жовтня 2026 року нагадала, що насамперед потрібно зібрати підтвердні документи, зокрема акти компетентних органів, фото- і відеоматеріали та експертні висновки. Далі необхідно провести інвентаризацію, визначити вартість знищеного майна та розмір втрат від пошкодження, оформити результати й відобразити їх в обліку. Сертифікат про форс-мажор отримують за необхідності, якщо він потрібен для застосування відповідних положень Податкового кодексу.
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник має протягом п’яти днів письмово повідомити контролюючий орган, а відновити документи — протягом 90 календарних днів із дня, наступного за днем надходження повідомлення. Для діяльності на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях передбачені спеціальні правила.
Крім того, платники можуть подати заяву про неможливість виконання податкових обов’язків із підтвердними документами або добровільне повідомлення про пошкоджене чи знищене майно через Електронний кабінет або в паперовій формі.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Далее
Аліменти на утримання дітей військовослужбовців можуть стягуватися з їхнього грошового забезпечення. Розмір виплат залежить від віку дитини, доходів платника та інших обставин, які враховує суд, повідомили в Міноборони.
Якщо батьки не досягли домовленості щодо розміру аліментів, відповідне питання вирішується в судовому порядку. Мінімальні та максимальні межі окремих видів аліментних виплат визначені Сімейним кодексом України.
Під час визначення розміру аліментів суд враховує:
Відповідно до законодавства, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У 2026 році ці суми становлять:
Це мінімальні гарантовані розміри аліментів, установлені законодавством.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів дорівнює 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У 2026 році він становить:
Суд може визначити аліменти в такому розмірі, якщо платник має достатній дохід.
У разі стягнення аліментів у частці від доходу в порядку наказного провадження їхній розмір не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
У 2026 році це:
Водночас ці обмеження стосуються саме стягнення аліментів у порядку наказного провадження, а не всіх можливих способів їх визначення судом.
Якщо аліменти визначаються у частці від доходу військовослужбовця, застосовуються такі розміри:
Відповідна частка розподіляється між дітьми порівну.
Право на утримання можуть мати також повнолітні діти віком від 18 до 23 років, які продовжують навчання та потребують матеріальної допомоги, за умови, що батьки можуть її надавати.
За інформацією Міноборони, для цієї категорії у 2026 році:
Таким чином, розмір аліментів із грошового забезпечення військовослужбовця визначається з урахуванням законодавчих гарантій, кількості дітей, матеріального становища сторін та способу стягнення коштів.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
