Якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду, повідомляє пресслужба ВС.
У справі, що розглядалася, між позивачкою (замовницею) та відповідачем (виконавцем) був укладений договір про участь у спільному будівництві об’єкта нерухомості. Виконавець склав розписку про те, що отримав від замовниці 65 тис. дол. США як повну оплату за об’єкт нерухомості.
Згодом сторони уклали договір про розірвання зазначеного договору, за змістом якого виконавець зобов’язався повернути замовниці суму, еквівалентну 65 тис. дол. США, отриману як плату за об’єкт нерухомості.
Оскільки виконавець зобов’язання з повернення коштів не виконав, замовниця звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі, еквівалентній 65 тис. дол. США за курсом НБУ на день ухвалення судом рішення по суті спору.
Суди попередніх інстанцій позов задовольнили, стягнувши заборгованість у сумі, еквівалентній 65 тис. дол. США за курсом НБУ на день виконання рішення.
Відповідач у касаційній скарзі, не оспорюючи факту невиконання ним зобов’язання, посилався на те, що еквівалент суми 65 тис. дол. США в національній валюті підлягає обчисленню на момент звернення до суду із цим позовом, а не на момент виконання судового рішення.
Велика Палата ВС звернула увагу, що валюту платежу сторони в договорі не визначили. Водночас відсутність у договорі посилання на валюту платежу не спростовує вимог публічного порядку про те, що на території України гривня є єдиним засобом платежу незалежно від валюти зобов’язання, що виникло між фізичними особами – резидентами.
За змістом ч. 2 ст. 533 ЦК України сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Спеціального порядку визначення суми, яка підлягає сплаті у гривнях, сторони в укладеному ними договорі не погодили.
У цій справі спір виник саме у зв’язку з невиконанням відповідачем у добровільному порядку договірного зобов’язання. На момент розгляду справи судом платіж на виконання умов договору відповідач не здійснив.
Стягнення заборгованості за договором у судовому рішенні підтверджує наявність між сторонами невиконаного зобов’язання та обов’язок боржника сплатити кошти на користь кредитора в межах процедури виконання судового рішення (виконавчого провадження).
Тому ВП ВС виснувала, що якщо в зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Стягнення судом першої інстанції з виконавця на користь позивачки заборгованості в сумі, еквівалентній 65 тис. дол. США за курсом НБУ на день виконання рішення, повною мірою відповідає приписам ч. 2 ст. 533 ЦК України.
Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.
Постанова ВП ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 500/5194/16 (провадження № 14-81цс24) за посиланням.
Далее
Верховна Рада прийняла за основу та в цілому законопроект №11376, завдяки якому статус особи з інвалідністю внаслідок війни зможуть отримати військовослужбовці, які отримали травми під час захисту України. Про це повідомила пресслужба Мінветеранів.
«На сьогодні існують непоодинокі випадки, коли пораненим, загиблим (померлим) військовослужбовцям причину їхньої інвалідності, смерті пов’язують з отриманою ними травмою. Водночас, згідно чинного законодавства, цей статус могли отримати лише ті військовослужбовці, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання. Проте, у таких випадках вони не завжди могли отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни, а члени їхніх сімей у разі загибелі воїнів — статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України», — пояснюють автори законопроєкту.
Документом вносяться зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими:
1) статті 7, 10 та 10-1 Закону доповнити словом «травма» як причина інвалідності або загибелі;
2) викласти статтю 18 Закону у новій редакції, згідно з якою основним документом, що підтверджує статус пропонується визначити е-посвідчення.
«Перехід до е-посвідчення ветерана як основного документа сприятиме поліпшенню надання адміністративних процедур, швидшому та ефективнішому доступу до соціальних гарантій, передбачених законодавством для ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни/Захисників чи Захисниць України. Крім того, е-посвідчення ветерана дозволяють зменшити час, необхідний для перевірки факту надання відповідного статусу особі та забезпечують оперативність у наданні послуг», — пояснюють в міністерстві.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Суди визнали власника розплідника собак винуватим у необережному заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій, тобто за ст. 128 КК України, оскільки він залишив утримуваних ним собак сторожової породи на самовигулі на території свого домоволодіння, знаючи про можливість збоїв у роботі електричних воріт огорожі, не забезпечив надійного їх зачинення або не помістив собак у вольєр, внаслідок чого собаки самовільно вийшли на вулицю і напали на потерпілу, нанесли їй не менше 51 укусу, спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
У касаційній скарзі сторона захисту стверджує, що оскільки собаки перебували за межами домоволодіння, тобто на вулиці, поза контролем чи безпосереднім наглядом власників, то вони вважаються безпритульними, а тому склад злочину, передбачений ст. 128 КК України, відсутній. На думку захисту, потерпіла повинна була, побачивши собак на вулиці за межами домоволодіння, вибрати інший шлях, однак цього не зробила і діяла на власний страх і ризик, що призвело до таких наслідків.
За матеріалами справи на час події собаки дійсно перебували за межами домоволодіння, де вони утримувалися, однак ці собаки не були безпритульними з огляду на те, що вони мали господарів та місце утримання, яке було залишено ними не з волі таких господарів. Оскільки саме засуджений є власником заводу / розплідника, де собаки були зареєстровані й утримувались, то він повинен нести відповідальність за завдані тілесні ушкодження як власник джерела підвищеної небезпеки, якими є собаки. Зважаючи на ці обставини, на власника покладаються додаткові обов’язки, пов’язані з вчиненням дій для забезпечення безпеки оточуючих осіб (які контактують із такими собаками), та враховувати можливі ситуації як несанкціонованого доступу, так і самостійного виходу такого джерела (собак) за межі вольєра чи домоволодіння.
Саме в цьому зв’язку засуджений допустив грубу недбалість у виді нестворення належних умов для утримання трьох собак, що стало підставою їх вільного виходу за межі території домоволодіння та надалі нанесення тілесних ушкоджень потерпілій. Крім того, суд не встановив, що потерпіла здійснювала якісь агресивні дії, які б свідчили про її попередній напад на собак.
Верховний Суд погодився з кваліфікацією дій засудженого за ст. 128 КК України, залишаючи в цій частині рішення судів попередніх інстанцій без зміни.
Постанова ККС ВС від 28 серпня 2024 року у справі № 359/5501/22 (провадження № 51-1639км24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/121321022.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
Далее
4 жовтня в газеті «Голос України» було офіційно опубліковано Закон № 3928-IX «Про виноград, вино та продукти виноградарства».
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила в цілому проєкт Закону № 9139 22 серпня. Документ, розроблений Мінагрополітики, підтримало 311 народних депутатів. Він набирає чинності з 1 січня 2026 року, крім окремих норм.
Раніше Мінагрополітики окреслило ключові положення ухваленого документа.
Основна мета Закону — приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства та імплементації положень Регламентів ЄС щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів, та контролю у сфері виноградарства та виноробства.
Основними положеннями Закону передбачено:
привести терміни та визначення, класифікацію сортів винограду та вимоги до виробництва продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів, а також деякі енологічні практики та обмеження у відповідність до вимог, прийнятих в країнах ЄС;
запровадити вимоги для виробництва і обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічні до сучасних правил в країнах ЄС;
визначити механізм захисту на території України географічних зазначень;
ввести нові терміни та визначення відповідно до категорій європейського законодавства;
створити єдину державну інформаційну систему «Виноградарсько-виноробний реєстр»;
передбачити можливість державної підтримки виноградарства та виноробства;
імплементувати правила щодо маркування та представлення виноробної продукції;
встановити принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначити контролюючі установи та їх повноваження, конкретизувати санкції, які встановлюються за порушення вимог, встановлених законом.
У Мінагрополітики зауважили, що прийняття Закону дасть змогу:
забезпечити громадян високоякісною продукцією з особливими властивостями, що обумовлені природними умовами території походження, виробленою за міжнародними правилами;
створити нові робочі місця в сільській місцевості та сприятливі умови щодо розвитку суб’єктів господарювання всіх форм власності;
покращити стан здоров’я населення, забезпечуючи громадян високоякісною безпечною продукцією, що вироблена за міжнародними правилами.
Джерело:https://jurliga.ligazakon.net
Відстрочка від мобілізації по догляду в Україні регулюється законодавством і вимагає виконання певних вимог.
Так, відстрочка від призову під час мобілізації надається будь-якому військовозобов’язаному, який підтвердив підставу для відстрочки.
Стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить перелік військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
В цій статті ми розглянемо декілька категорій військовозобов’язаних громадян України, які мають право на відстрочку від мобілізації, а саме:
— жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
— особи, які мають неповнолітню дитину, якщо один із подружжя проходить військову службу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Так, відповідно до законодавства, чоловіки та жінки, які мають на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, дійсно не підлягають мобілізації. Це правило покликане забезпечити підтримку родин з великою кількістю дітей, а також щоб зобов’язання щодо утримання дітей виконувалися відповідно до вимог законодавства України.
Для звільнення від мобілізації через наявність трьох і більше дітей, Вам слід подати заяву до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, вищевказана заява повинна містити такі основні елементи:
1. назва органу — вказати, до якого територіального центру комплектування та соціальної підтримки подається заява;
2. ваші особисті дані: (П.І.Б., дата народження, адреса проживання, номер телефону);
3. основний текст заяви (вказати, що ви є батьком/матір’ю трьох і більше дітей віком до 18 років. Наголосити, що відповідно до законодавства ви не підлягаєте мобілізації (зазначити відповідну статтю Закону). Якщо є, вказати інформацію про заборгованість по аліментам, або зазначити, що її немає.
4. перелік документів, які додаєте, а саме:
— копії свідоцтва про народження дітей;
— документи, що підтверджують вашу фінансову відповідальність (наприклад, виписки з банку, договори про сплату аліментів, якщо є);
— документ, що підтверджує вашу ідентичність — паспорт.
Крім того, щоб підтвердити факт утримання трьох і більше дітей, треба долучити до заяви:
— якщо чоловік проживає зі своєю дитиною (дітьми), але розлучений з їхньою матір’ю — надати свідоцтва про народження трьох і більше дітей; рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком, або рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком, або посвідчення батька багатодітної сім’ї.
— якщо чоловік не проживає зі своєю дитиною (дітьми) — надати документи, які б підтверджували факт утримання такої дитини (дітей): рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей); довідка з виконавчої служби про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, про розмір сплати таких аліментів тощо.
— якщо це усиновлені діти — надати свідоцтва про народження, рішення суду про всиновлення, свідоцтво про реєстрацію шлюбу. Саме рішення суду про всиновлення дітей підтверджує факт утримання цих дітей.
5. дату і підпис.
Звертаємо вашу увагу на те, що відстрочка від мобілізації надається лише за наявності підтвердження того, що облікований вік наймолодшої дитини ще не досяг вікової межі для призову на військову службу — тобто 18 років. Якщо ж після подання заяви обставини сім’ї змінилися і дитина досягла відповідного віку, батьки повинні повідомити про це ТЦК, щоб не порушити закон.
Крім цього, рекомендую перед подачею вищевказаної заяви звернутись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення переліку документів, оскільки вимоги щодо переліку документів можуть змінюватися.
Строк розгляду заяви про звільнення від мобілізації зазвичай становить до 30 днів з моменту подання. У деяких випадках цей термін може бути продовжено, якщо потрібно додаткове підтвердження інформації або документів.
Якщо ви отримали позитивний висновок щодо звільнення від мобілізації, дотримуйтесь таких кроків:
1. Отримайте документ — збережіть копію висновку, який підтверджує ваше звільнення від мобілізації.
2. Перевірте дані — переконайтеся, що у документі вказані всі ваші дані правильно, включаючи інформацію про дітей.
3. Сповістіть територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — якщо ви отримали повістку або інші документи, повідомте про позитивний висновок.
4. Дотримуйтесь умов — якщо у вас є зобов’язання, пов’язані з аліментами або іншими фінансовими питаннями, переконайтеся, що вони виконуються.
5. Зберігайте документ — зберігайте висновок у надійному місці на випадок можливих перевірок.
Так, враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок про те, що для осіб, які отримали відстрочку від мобілізації через утримання трьох і більше дітей, важливо:
— зберігати позитивний висновок у надійному місці, оскільки він підтверджує ваше звільнення від військової служби;
— виконувати фінансові зобов’язання щодо утримання дітей, щоб уникнути проблем із законодавством у майбутньому;
— у разі зміни сімейного стану або виникнення заборгованості по аліментам, терміново інформуйте територіальний центр комплектування та соціальної підтримки;
— слідкувати за можливими змінами в законодавстві, які можуть вплинути на вашу ситуацію.
Вищевказана відстрочка забезпечує підтримку родин у складний час, проте дуже важливо дотримуватись усіх юридичних вимог і зобов’язань.
Крім цього, відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Так, відповідно до законодавства особи, які мають неповнолітню дитину, не підлягають мобілізації, якщо один із подружжя вже проходить військову службу. Це правило покликане забезпечити стабільність у сім’ях, де вже є військовослужбовець.
Для подачі документів, які підтверджують право на звільнення від мобілізації, слід звертатися до:
1. Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військові комісаріати) — це основний орган, що займається питаннями мобілізації.
2. Місцевого органу соціального захисту населення — для отримання додаткових консультацій або в разі потреби у допомозі.
Так, для отримання звільнення від мобілізації зазвичай потрібно подати письмову заяву. Заява про звільнення від мобілізації пишеться на ім’я керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишнього військового комісаріату) за місцем вашої реєстрації.
У заяві слід вказати:
1. Ваші дані (ПІБ, дата народження, адреса).
2. Підстави для звільнення (наявність неповнолітньої дитини та проходження військової служби одним із подружжя).
3. Перелік документів, які додаєте, а саме:
— паспорт — для підтвердження особи;
— свідоцтво про народження дитини — для підтвердження, що дитина неповнолітня;
— документ, що підтверджує проходження військової служби — це може бути довідка з військової частини або інший офіційний документ;
— документ, що підтверджує сімейний стан — свідоцтво про шлюб (за потреби).
Разом з цим рекомендую перед візитом зателефонувати або перевірити інформацію на офіційному сайті, щоб уточнити, чи є конкретна форма для такої заяви або вимоги до її оформлення, чи потрібен запис на прийом або якісь додаткові документи.
Заява про звільнення від мобілізації зазвичай розглядається протягом 10-15 робочих днів. Однак, виходячи з практики, цей строк може варіюватися залежно від конкретних обставин і завантаженості територіального центру комплектування, до якого ви будете звертатись із вищевказаною заявою.
Я рекомендую, після отримання позитивного висновку щодо звільнення від мобілізації, виконати такі кроки:
1. Отримати офіційний документ — переконайтеся, що у вас є письмовий документ або довідка, що підтверджує ваше звільнення від мобілізації.
2. Повідомити територіальний центр комплектування та соціальної підтримки — у разі якщо ви вже перебували на обліку, повідомте про позитивний висновок у територіальний центр комплектування.
3. Зберігати документи — зберігайте всі отримані документи в безпечному місці на випадок, якщо знадобиться підтвердження статусу в майбутньому. Рекомендую мати при собі документи, що підтверджують ваше звільнення від мобілізації, особливо під час виїзду з дому або у випадку перевірок. Це може допомогти уникнути непорозумінь з представниками органів військового управління або іншими установами. Крім цього, непогано також зберігати копії цих документів в електронному форматі на випадок, якщо ви їх втратите.
4. Стежити за змінами в законодавстві — якщо ситуація зміниться, будьте в курсі нових вимог або правил, які можуть вплинути на ваше звільнення.
Тож, можна зробити висновок про те, що дотримуючись вищевикладених кроків, ви зможете отримати підтвердження свого звільнення від мобілізації.
Враховуючи викладене, наразі в Україні отримання відстрочки від мобілізації за вищевказаними категоріями є важливим соціальним механізмом, який враховує потреби суспільства. Відстрочка надає можливість зберегти стабільність у сім’ях, оскільки діти потребують емоційної підтримки. Присутність батьків або опікунів зменшує їхній стрес і сприяє здоровому розвитку. Загалом, відстрочка від мобілізації по догляду є важливим інструментом, який сприяє соціальній стабільності і підтримці в складні часи.
Світлана Кулакова,
адвокат АО «Юнімайндс»
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net/
Новий закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» змінює деякі звичні правила автострахування.
Про які зміни варто знати водіям
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.
Потерпілі у ДТП отримуватимуть належний захист. Посилюється рівень захисту потерпілих у ДТП шляхом поступового підвищення максимальних розмірів страхової суми до розмірів, що відповідають європейським стандартам.
Буде скасовано державне регулювання цін на поліси автоцивілки та запроваджено визначення індивідуальної ціни для кожного страхувальника. Водночас враховуватиметься персональна історія в попередніх періодах страхування, відсутність ДТП або наявності збитків у минулому.
Модель прямого врегулювання збитків стане обов’язковою. Потерпілий отримає право звертатися за врегулюванням страхової події до «свого» страховика, з яким у нього укладений договір, а не звертатися до страхової компанії винуватця ДТП.
Розрахунок страхової виплати буде відбуватися без урахування зносу автомобіля (для розрахунку вартості ремонту авто беруться нові запчастини, дозволені заводом-виробником). Новація стосується автомобілів з терміном експлуатації до 5 років. Для авто віком від 6 років і більше до розрахунку вартості ремонту враховуються запчастини-аналоги. Страховик зобов’язаний буде надати три варіанти СТО в межах 150 км від місця проживання потерпілого. У разі відмови потерпілої особи від здійснення оплати на СТО, виплата здійснюватиметься на поточний/платіжний рахунок.
Скасування франшизи. Нове законодавство забороняє застосовувати франшизу у договорах ОСЦПВВНТЗ.
Позбавлення полісів від франшизи – частки коштів, яку споживач мав сплачувати самостійно, зробить систему страхування більш зрозумілою та доступною для клієнтів.
Залишаються чинними знижки на поліс «автоцивілки» для окремих категорій пільговиків у розмірі 50%. Зокрема для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до I або II категорії, пенсіонерів та людей з інвалідністю І групи. Зменшення вартості страхового поліса для таких категорій громадян застосовуються виключно щодо забезпечення авто, які не використовуються з метою надання платних послуг перевезення пасажирів або вантажу та мають обсяг двигуна до 2500 см3 або потужністю до 100 кіловат (для електромобілів).
Ліміт страхового відшкодування за Європротоколом буде скасовано. При цьому, такий ліміт може буде встановлений Національним банком України в майбутньому.
Джерело: Закон і Бізнес
