Адвокат Єфімова Лариса Яківна практикує із 2010 року, має великий досвід, безліч виграних судових справ та задоволених клієнтів.
«Великий практичний досвід, результати у судових справах та позитивні відгуки клієнтів є моєю візитною карточкою, як адвоката.
Адвокат – це не тільки професія, а в першу чергу моє покликання!»
Спеціалізація:
Записатись на консультацію можливо за телефоном: 0977547948
м. Одеса. Адміральський проспект 25, оф. 9
ДалееПунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічних висновків Велика Палата також дійшла в додатковій постанові від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19.
Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 815/1479/18, від 15.07.2020 у справі № 640/10548/19, від 18.05.2022 у справі № 640/4035/20, від 16.06.2022 у справі № 380/4759/21.
Також, у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, який полягає в такому:
«Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України».
Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 28.10.2021 у справі № 160/15983/20.
Крім того, така ж правова позиція була викладена і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
З урахуванням викладеного — за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені частиною п`ятою статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум.
Отже, документально підтверджені витрати на правничу допомогу, понесені в суді, підлягають стягненню.
За юридичною консультацією звертайтесь за тел: 0977547948
Далее1. Засновник закладу освіти (місцева рада). Засновник закладу або уповноважений ним орган забезпечує необхідні умови для організації харчування та проведення закупівель харчових продуктів та/або послуг з харчування.
Разом із керівником закладу та постачальником він несе відповідальність, зокрема, за організацію харчування, належне матеріально-технічне забезпечення їдальні чи харчоблоку, безпечність та якість продуктів і готових страв, виконання норм харчування.
2. Керівник закладу освіти (директор). Саме керівник забезпечує своєчасне планування та організацію харчування у закладі.
визначає відповідальну особу;
формує склад бракеражної комісії та координує її роботу;
за погодженням із засновником визначає режим і спосіб організації харчування;
визначає форму та графік харчування;
організовує роботу буфету, якщо він функціонує у закладі.
Якщо заклад самостійно готує та реалізує готові страви, керівник також затверджує примірне чотиритижневе сезонне меню за погодженням із територіальним органом Держпродспоживслужби. Виняток — використання меню, рекомендованого Міністерством охорони здоров’я України.
3. Відповідальна особа. Це працівник, якого керівник закладу своїм наказом визначає відповідальним за організацію харчування.
Відповідальна особа координує та контролює роботу працівників їдальні або харчоблоку, стежить за якістю харчових продуктів, санітарно-гігієнічним станом приміщень, умовами та строками зберігання продуктів.
Також вона контролює дотримання примірного чотиритижневого сезонного меню та щоденного меню-розкладу, веде загальний облік дітей, які забезпечуються гарячим харчуванням, зокрема дітей з особливими дієтичними потребами, та бере участь у роботі бракеражної комісії.
4. Медичний працівник. Медичний працівник також є частиною системи контролю за організацією харчування.
Він, зокрема, бере участь у роботі бракеражної комісії, контролює проходження працівниками обов’язкових профілактичних медичних оглядів, дотримання правил особистої гігієни працівниками їдальні або харчоблоку.
5. Постачальник харчових продуктів та послуг. Відповідальність не завершується на дверях школи.
Постачальник харчових продуктів та/або послуг з харчування також відповідає у межах своєї діяльності за дотримання встановлених законодавством вимог до безпечності та якості продукції.
Тому важливим є весь шлях продукту — від постачальника до тарілки дитини.
Роль Держпродспоживслужби: Держпродспоживслужба та її територіальні органи здійснюють державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сферах безпечності харчових продуктів та дотримання санітарного законодавства.
Крім того, територіальні органи Держпродспоживслужби погоджують примірні чотиритижневі сезонні меню у передбачених законодавством випадках. Якщо заклад використовує меню, рекомендоване МОЗ, такого погодження не потрібно.
Варто знати:
Для здійснення контролю за дотриманням норм харчування медичний працівник веде журнал обліку виконання норм харчування, який заповнюється щодня на підставі меню-розкладу. Аналіз виконання норм харчування проводиться один раз на чотири тижні. Результати проведеного аналізу щомісяця доводяться до відома керівника відповідного закладу.
Якість харчування оцінюється за лабораторними дослідженнями (випробуваннями) одного прийому їжі, а також денного раціону. При цьому для лабораторних досліджень (випробувань) відбираються страви одного прийому їжі, а страви інших прийомів їжі цього дня оцінюються теоретично за меню-розкладом.
Харчоблок отримувача готової гарячої їжі повинен бути оснащений зоною приймання готової гарячої їжі, зоною недовготривалого зберігання та видавання використаних термобоксів, зоною видавання готових страв, зоною лінії роздачі в обідньому залі, зоною миття та зберігання столового посуду та службово-побутовою зоною. Усі процеси приготування, транспортування, зберігання та видачі готових страв, а також обладнання та інвентар повинні відповідати вимогам санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремим показникам якості харчових продуктів.
Харчоблок отримувача готової охолодженої їжі повинен бути оснащений зоною приймання та зберігання охолодженої продукції, зоною недовготривалого зберігання та видавання використаних термобоксів, зоною для розігрівання готової продукції, що оснащена пароконвекційною піччю, зоною видавання готових страв, зоною лінії роздачі в обідньому залі, зоною миття та зберігання столового посуду та службово-побутовою зоною.
Період з моменту приготування до моменту видачі готової страви споживачу не може перевищувати 24 години. Усі технологічні етапи приготування оператором ринку: охолодження, зберігання, транспортування та видавання готової їжі, повинні відповідати вимогам санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремим показникам якості харчових продуктів.
У закладах загальної середньої освіти для здобувачів освіти 1-11 (12) класів незалежно від навчальної зміни (у разі організації в закладі освіти змінного навчання) повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування (сніданок — до 12 години 00 хвилин або обід з 11 години 30 хвилин) відповідно до норм харчування.
За заявою одного з батьків або інших законних представників здобувачам загальної середньої освіти може надаватися можливість споживання другого гарячого харчування (обіди або сніданки відповідно) за кошти батьків або за рахунок коштів місцевого бюджету в разі прийняття засновником (засновниками) відповідного рішення або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Що входить до меню:
Готові страви повинні містити обмежену кількість солі, цукру та жиру відповідно до встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.
Овочі, фрукти та ягоди повинні бути представлені у максимальному розмаїтті, різних формах, у складі готових страв.
У різні сезони можуть пропонуватися свіжі, морожені, сушені та квашені овочі, фрукти та ягоди з вмістом солі, цукру та жиру відповідно до встановлених МОЗ вимог щодо організації харчування в закладах загальної середньої освіти.
Картопля у вигляді окремої страви пропонується не більше двох разів на тиждень (у разі п’ятиденного перебування) та трьох разів на тиждень (у разі шести-, семиденного перебування).
Не допускається відварювання овочів для приготування салатів на наступний день.
Салати необхідно заправляти безпосередньо перед видачею.
Каші та макаронні вироби слід пропонувати у вигляді самостійних страв або як гарніри. Перевага надається продуктам з вищим вмістом харчових волокон (зокрема, гречана крупа у порівнянні з рисовою).
Хліб за вмістом солі повинен відповідати встановленим МОЗ вимогам щодо харчування в закладах загальної середньої освіти. Слід надавати перевагу цільнозерновим хлібо-булочним виробам з високим вмістом клітковини, з додаванням висівок, насіння.
Бобові продукти (зелений горошок, квасоля, горох, сочевиця) та страви з їх вмістом слід пропонувати як гарніри або самостійні страви.
Молоко та молочні продукти, що пропонуються, за вмістом цукру повинні відповідати встановленим МОЗ вимогам щодо харчування в закладах загальної середньої освіти. Доцільно включати до асортименту буфетів та готувати страви із застосуванням молока та молочних продуктів, до яких додано вітамін D. Молоко та кефір повинні бути з масовою часткою жиру від 2,5 до 3,2 відсотка, йогурт — від 1,5 до 2,5 відсотка, сир кисломолочний — не менше 5 відсотків, сметана — не менше 15 відсотків.
Для приготування страв з м’яса слід використовувати м’ясо птиці (курки, індички), очищене від шкіри, нежирну свинину, телятину, яловичину.
Кількість страв з м’яса, птиці, риби, що пропонуються протягом тижня, повинна відповідати нормам харчування.
М’ясні страви слід якомога частіше комбінувати з овочевими гарнірами та/або салатами.
Питна вода повинна бути постійно доступною у закладі освіти та закладі оздоровлення та відпочинку під час вживання їжі та у будь-який інший час. Засновник (засновники) або уповноважені ним (ними) органи та керівники відповідних закладів повинні забезпечити здобувачів освіти/дітей чистою та безпечною питною водою, що відповідає вимогам, встановленим МОЗ.
Пастеризований або стерилізований сік без додавання цукрів та підсолоджувачів може пропонуватися в обмеженій кількості відповідно до норм харчування.
Засновник (засновники) або уповноважені ним (ними) органи та керівники закладів освіти та закладів оздоровлення та відпочинку повинні забезпечити зміну страв, їх приготування та врахування відгуків і пропозицій здобувачів освіти/дітей, їх батьків або інших законних представників та персоналу закладів щодо задоволення якістю харчування з метою обмеження обсягу харчових відходів.
Тож, якщо ви розумієте, що харчування у вашій школі налагоджено неналежно, а бо якість приготованих страв не відповідає нормам, чи просто їжа холодна та несмачна — пишете колективне звернення до директора школи. У разі ігнорування — до Департаменту освіти міської ради, далі — Держпотребслужби.
Адвокат Єфімова Л.Я.
Розповідає адвокат Єфімова Л.Я.
«Майже рік тривав розгляд справи у суді першої інстанції про оголошення особи померлою.
07.09.2026 нарешті отримали судове рішення, яким задовольнили мою заяву, як представника матері безвісти зниклого військовослужбовця.
Справи такого провадження, зазвичай, розглядаються доволі швидко при наявності всіх доказів, що особа ймовірно загинула. В нашому випадку ми не могли отримати акт службового розслідування військової частини про обставини, за яких особа зникла безвісти.
Для мене в цій справі був ще і професійний інтерес, так як клієнти не приховували, що вже звертались до адвокатів у столиці, але зі збором доказів у них нічого не вийшло, тому і прийшли до мене по відгукам.
Події відбувались восени 2022 року, поблизу населеного пункту Водяне Донецької області, де велись активні бойові дії.
Мною були зібрані докази, що військовослужбовець зник за особливих обставин на території бойових дій, у зв’язку із чим порушено кримінальне провадження
Випискою з Реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, ДП «Український національний центр розбудови миру» повідомлено, що у полоні не перебуває.
За даними Державної прикордонної служби — державний кордон України не перетинав.
Суд декілька разів витребував інформацію від ВЧ за моїм клопотанням, проте, відповіді не надходило.
Мати військовослужбовця була вже у відчаї, минуло більше трьох років із дня зникнення сина, а відомостей нуль, отримати свідоцтво про смерть неможливо без судового рішення.
Тому, я вимушена була писати клопотання до суду про притягнення винних посадових осіб ВЧ до відповідальності за не виконання рішення суду про витребування доказів. І ви знаєте, трапилось диво, декілька днів і з’явився Акт службового розслідування, хоч із тексту і зрозуміло, що складений задньою датою, проте, містить покази свідків того, що тоді відбувалось. В свою чергу це надало можливість нарешті ухвалити рішення суду, а матері отримати визначеність.
Тож, що хочу сказати, бувають на перший погляд зовсім нескладні справи (потрібно лише вірно визначити доказову базу), але перепони можуть виникати ні звідки. Моя клієнтка плаче, що нарешті це коло пройдене (хоча, можливо і ні, якщо Міністерство оборони буде оскаржувати), я радію тому, що змогла допомогти їй, хоча і в такій не радісній справі.
Якщо необхідна допомога адвоката, звертайтесь!»
097-754-79-48
Далее