Юридическая Компания

Допомога адвоката

Опубликовано 30 Авг 2026 в Главная | Нет комментариев

Допомога адвоката

Адвокат Єфімова Лариса Яківна практикує із 2010 року, має великий досвід, безліч виграних судових справ та задоволених клієнтів.

«Великий практичний досвід, результати у судових справах та позитивні відгуки клієнтів є моєю візитною карточкою, як адвоката.

Адвокат – це не тільки професія, а в першу чергу моє покликання!»

Спеціалізація:

  • Сімейні правовідносини (розлучення; стягнення аліментів; поділ майна; визначення/встановлення (оспорення) батьківства, тощо;
  • Цивільні правовідносини (спадкування; спори, пов’язані із правом власності; боргові розписки; кредитні спори; іпотечні спори; спори, що походять із виконавчих проваджень, тощо);
  • Господарські правовідносини.
  • Справи окремого провадження (встановлення фактів, що мають юридичне значення: оголошення особи померлою, відповідність документів; факт утримання, тощо);
  • Справи адміністративного судочинства (пенсійні спори; податкові, міграційні спори; оскарження постанов органів виконавчої служби, тощо).
  • Адміністративні правопорушення (ДТП та інше).
  • Трудові спори.
  • Військові спори: оскарження постанов ТЦК та СП, скасування розшуку, штрафів і т.д.

Записатись на консультацію можливо за телефоном: 0977547948

м. Одеса. Адміральський проспект 25, оф. 9

Далее

Пенсія за віком у 2026 році

Опубликовано 5 Фев 2026 в Главная | Нет комментариев

Пенсія за віком у 2026 році

У 2026 році основні умови для виходу на пенсію (пенсія за віком):

  • у 60 років на пенсію можна вийти за наявності не менше 33 років страхового стажу;
  • у 63 роки — якщо стаж становить від 23 до 32 років;
  • у 65 років — за наявності щонайменше 15 років стажу.

Водночас учасники бойових дій мають право на дострокову пенсію:

  • чоловіки — з 55 років при стажі не менше 25 років;
  • жінки — з 50 років при стажі не менше 20 років.

З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», якими передбачено підвищення основних соціальних стандартів. Це, зокрема, вплинуло на розміри пенсійних виплат та окремих надбавок.

З початку року мінімальну заробітну плату встановлено на рівні 8 647 грн (раніше – 8 000 грн). Зміна цього показника є підставою для перерахунку мінімального розміру пенсії для непрацюючих осіб віком від 65 років, які мають повний страховий стаж (30 років для жінок та 35 років для чоловіків). З 1 січня 2026 року така пенсія не може бути меншою за 3 458,80 грн, що становить 40% мінімальної заробітної плати.

Також у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати збільшено щомісячні грошові виплати для  осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зокрема Героям України, кавалерам державних орденів Богдана Хмельницького, «За мужність», Княгині Ольги та особам, нагородженим відзнакою Президента України «Хрест бойових заслуг».

Відповідно до статті 7 Закону про Державний бюджет на 2026 рік, з 1 січня підвищено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – з 2 361 грн до 2 595 грн (на 234 грн). Це стало підставою для перерахунку мінімального та максимального розмірів пенсій, а також надбавок, підвищень і доплат, розмір яких залежить від прожиткового мінімуму.

Відтак:

  • мінімальна пенсія за віком для непрацюючих пенсіонерів із повним страховим стажем зросла до 2 595 грн;
  • максимальний розмір пенсії становить 25 950 грн (10 прожиткових мінімумів).

Для непрацюючих пенсіонерів, які мають страховий стаж понад встановлену норму (30/35 або 20/25 років), перераховано доплату за понаднормовий стаж. За кожен повний рік такого стажу пенсія збільшується на 1% від 2 595 грн.

Важливо! Працюючим пенсіонерам зазначені підвищення та доплати будуть враховані після звільнення з роботи.

Окрім того, з 1 січня 2026 року автоматично перераховано:

  • мінімальні пенсії шахтарям та сім’ям військовослужбовців у разі втрати годувальника;
  • підвищення ветеранам війни та членам їхніх сімей;
  • підвищення жертвам нацистських переслідувань;
  • пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Усі перерахунки пенсійних виплат з 1 січня 2026 року проведені автоматично, без необхідності звернення до органів Пенсійного фонду. 

Адвокат Єфімова Л.Я.

Далее

Призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану

Опубликовано 21 Янв 2026 в Главная | Нет комментариев

Призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану

Призупинення трудових відносин в умовах воєнного стану регулюється Законом України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”.

Статтею 13 Закону визначено, що призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку зі збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

01.05.2025 Верховна Рада ухвалила в цілому Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору”.

Закон спрямований на усунення правових прогалин і визначає:

– за ініціативою однієї зі сторін максимальний строк призупинення дії трудового договору – не більше ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану;

– за згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути подовжений на строк понад 90 календарних днів, але не більше ніж до дня припинення або скасування воєнного стану;

– обов’язок сторін трудового договору постійно (в тому числі й під час призупинення дії трудового договору) забезпечувати можливість комунікації та невідкладно (у строк не більше ніж 10 календарних днів) інформувати іншу сторону про зміну своїх контактних даних (поштової адреси, адреси електронної пошти (за наявності), номерів телефону);

– підстави припинення та відновлення призупиненого трудового договору;

– порядок здійснення комунікації з працівниками, роботодавцем та з роботодавцем – фізичною особою, яка не є підприємцем;

– строк у 14 календарних днів для повідомлення роботодавцем працівника про необхідність стати до роботи;

– право сторін призупиненого трудового договору припинити такий трудовий договір з підстав, визначених законом.

Крім того, встановлюється, що працівник робоче місце якого розташоване на територіях активних бойових дій і який відсутній на роботі, не може бути звільнений за “прогул”. Час відсутності на роботі такого працівника не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Роботодавці зобов’язані протягом 60 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом у разі розміщення неактуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань оновити відомості про своє місцезнаходження та інформацію про засоби комунікації для здійснення зв’язку з ними.

Що говорить судова практика щодо призупинення трудового договору:

Призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану можливе лише за одночасного настання двох обставин: неможливості роботодавця надати роботу та неможливості працівника виконувати роботу через військову агресію.

У разі незаконного призупинення дії трудового договору обов’язок з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу покладається на роботодавця.

Сам по собі факт військової агресії проти України не є безумовною підставою для призупинення роботодавцем дії трудового договору.
Формулювання положень ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час винесення наказу), що дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи й використання сполучника «та» дозволяє зробити висновок, що саме настання цих двох обставин одночасно дозволяє використовувати призупинення трудового договору з працівником як тимчасову виключну подію. Обов’язковість одночасного настання обставин неможливості роботодавця надати роботу і неможливості виконувати роботу працівником для застосування положень ст. 13 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час винесення наказу) є визначальною, оскільки можливість продовження виконання умов трудового договору хоча б однією із сторін та пов’язані з такою можливістю правові наслідки для іншої сторони не породжують правові наслідки у зв’язку із призупиненням дії трудового договору,й в кінцевому результаті нівелюють необхідність / можливість застосування цієї норми закону;
У КЗпП України відсутня норма права, яка б у цій ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, оскільки це не є ні простоєм, ні звільненням працівника.
Водночас з урахуванням положень ст. 43 Конституції України найбільш подібним (аналогічним) до цієї ситуації є застосування частин 1, 2 ст. 235 КЗпП України.
Відновлення порушеного права працівника на працю повинно здійснюватися не тільки визнанням наказу про призупинення дії трудового договору з працівником незаконним й поновленням дії трудового договору,
а так само і виплатою роботодавцем працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу із застосуванням норми ст. 235 КЗпП України.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України, у разі обґрунтованості призупинення дії трудового договору.

Якщо ж незаконні дії роботодавця (незаконне призупинення дії трудового договору) позбавили працівника можливості працювати, то на роботодавця покладається обов’язок відшкодувати працівнику середню заробітну плату за час його перебування у вимушеному прогулі.
Правовий висновок викладено у постанові ВС у складі ОП КЦС від 05 травня 2025 року у справі № 758/4178/22 (провадження № 61-6935сво24) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/127423072.

Адвокат Єфімова Л.Я.

Далее