Велика Палата ВС вказала, в порядку якого судочинства розглядати спір про стягнення після звільнення посадової особи збитків, спричинених товариству

ТОВ звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути з відповідача на його користь 373 191,86 грн на відшкодування завданих збитків.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ зазначило, що воно є власником автомобіля марки Mazda Tribute, яким користувався відповідач для організації господарської діяльності ТОВ, під час перебування на посаді генерального директора цього товариства.

Тому позивач просив стягнути з відповідача вартість автомобіля на відшкодування збитків, завданих його неповерненням.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд виходив з того, що неповернення відповідачем автомобіля, наданого йому в користування, обмежує право власності позивача, завдає йому майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню у повному обсязі відповідачем як особою, яка її завдала.

Апеляційний суд не погодився з визначеним судом першої інстанції розміром збитків та дійшов висновку, що оскільки балансова вартість автомобіля становить 113 290,00 грн, тому саме такий розмір шкоди підлягає стягненню.

Апеляційний суд відхилив посилання відповідача на порушення судом першої інстанції правил предметної юрисдикції, вказавши, що правовідносини між ТОВ та відповідачем щодо стягнення збитків через неповернення автомобіля виникли після припинення повноважень відповідача як посадової особи, не є за своєю суттю господарськими, не пов`язані з управлінням суб`єктом господарювання.

Велика Палата ВС не погодилась з таким висновком, скасувала судові рішення, а провадження у справі закрила.

ВП зазначила, що у частині другій статті 89 Господарського кодексу України визначено, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

— діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
— діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
— діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
— бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов`язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов`язків;
— іншими винними діями посадової особи.

ВП зазначила, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
— участь у спорі суб`єкта господарювання;
— наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
— наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції, такий спір виник між господарським товариством та його посадовою особою, стосується рішень, дій чи бездіяльності цієї посадової особи на виконання нею своїх повноважень з управління товариством, організацією діяльності товариства.

Суд звернув увагу, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачу завдано збитків унаслідок неповернення належного йому на праві власності автомобіля, яким користувався відповідач під час перебування на посаді генерального директора товариства.

Оскільки правовідносини, які виникли між ТОВ та відповідачем щодо відшкодування збитків, завданих неповерненням автомобіля, стосуються дій або бездіяльності відповідача під час здійснення своїх повноважень як посадової особи, такі правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення особи з посади генерального директора цього товариства.

Тому ВП дійшла висновку, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства (постанова від 11.12.2019 у справі № 638/15118/16-ц).