Опубликовано Karina 10 Янв 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Особа оскаржила постанову селищної ради про притягнення її до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що вона порушила вимоги положень статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», оскільки після 23 години в кафе-барі використовувалась звуковідтворювальна апаратура, в результаті чого лунала музика.
Особа покликалась на те, що відповідачем притягнуто її до відповідальності за адміністративне правопорушення, якого фактично не було, оскільки рівень шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу, не було перевищено, а особою, яка склала протокол рівень шуму не досліджувався.
Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд зазначив, що постанова не вмотивована і не підтверджена доказами, зібраними відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позовних вимог. Суд виходив із того, що адміністративною комісією було досліджено протоколи про адміністративне правопорушення інспектора відділення поліції, в яких вказувалося про те, що з використанням звуковідтворювальної апаратури, а саме: акустичних колонок та підсилювача звуку о 23:20 год. в кафе відтворювалася музика, чим було порушено вимоги статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Крім того, у матеріалах адміністративної справи є пояснення особи, який підтвердив, що в кафе близько 23:20 год. дійсно гучно звучала музика із звуковідтворюючої апаратури. Даний факт також підтверджено поясненнями інших осіб.
Касаційний адміністративний суд скасував постанову суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишив у силі.
ВС зазначив, що оскільки кафе є закладами громадського харчування, то вони віднесені до захищених об`єктів в розумінні положень частини першої статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», водночас, для встановлення факту вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КУпАП має бути встановлено перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу доби.
Суд касаційної інстанції зауважив, що будь-яких доказів перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами матеріали справи не містять.
Колегія суддів зазначила, що обставини, які повинні доводитись дослідженням шумового навантаження уповноваженими органами (допустимості рівня шуму), не можуть доводитись показаннями свідків (постанова від 27.12.2019 у справі № 650/1061/16-а).