Господарські суди розглядали справу за позовом Товариства до Головного управління Держгеокадастру про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди.
Позивач покликався на те, що має переважне право на поновлення дії договору, про що направив лист-повідомлення та додав до нього проект додаткової угоди. Але відповідач безпідставно і з порушенням строків відмовив йому в укладенні додаткової угоди. Оскільки у встановлені статтею 33 Закону України «Про оренду землі» строки відповідач не повідомив про відмову в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, позивач вважав спірний договір поновленим, а запропоновані зміни в частині строку дії договору та відсотків орендної плати відповідають нормам законодавства України та є більш сприятливими для відповідача.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що сторони не досягли згоди щодо зміни істотних умов договору, запропонованих позивачем. А договір оренди землі є припиненим, про що встановлено рішенням господарського суду в іншій справі, тому переважне право позивача на укладення договору також є припиненим і оскаржуваним листом-повідомленням права позивача не порушені.
З таким рішенням погодився і апеляційний суд.
Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки та справу в цій частині направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що орендар земельної ділянки виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця у строк, передбачений умовами договору оренди, що також узгоджується з положеннями частини 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі».
А законодавець у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:
1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;
2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;
3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);
4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Касаційний господарський суд роз’яснив, що зазначені положення слід розуміти таким чином:
а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;
б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.
Суд зауважив, що у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення, поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.
Оскільки суди попередніх інстанцій, встановивши факт недотримання відповідачем порядку розгляду надісланого позивачем листа-повідомлення не проаналізували поведінку відповідача на предмет її добросовісності, ВС визнав висновки судів про відмову в задоволенні позову в частині визнання укладеною між Позивачем та Відповідачем додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки передчасними і зробленими без урахування вимог частини 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі».
Суд звернув увагу, що закріплений у цивільному законодавстві принцип добросовісності не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Далее
Опубліковано повний текст нової редакції українського правопису, схвалений 22 травня 2019 року Кабінетом Міністрів України.
Правопис опубліковано на сайті Інституту мовознавства імені О. Потебні.
«Документ підготовлено Українською національною комісією з питань правопису, яка працювала впродовж 2015–2018 рр. Ураховано окремі зауваги та пропозиції, висловлені під час громадського обговорення проєкту (серпень – вересень 2018 р.). Оприлюднюємо повний текст нової редакції «Українського правопису». У ході його підготовки до друку можливі деякі видавничо-редакційні корективи», – зазначено у повідомленні.
Завантажити правопис можна за цим посиланням.
Зазначимо, серед основних змін у правописі: можливість створення фемінітивів за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-, спрощення написання слів з пів та іноземними частками та варіативність використання літер у деяких словах грецького походження.
Далее
Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины совместно с Украинским государственным научно-исследовательским институтом проектирования городов «Дипромисто» имени Ю. Билоконя (г. Киев) завершили разработку нового проекта «О комплексной реконструкции кварталов (микрорайонов) устаревшего жилищного фонда».
Об этом сообщила пресс-служба Минрегиона.
Цель данного проекта — решение максимального количества проблемных вопросов для начала процесса реконструкции кварталов устаревшего жилья на практике, планируемого уже около 15 лет.
По словам Льва Парцхаладзе заместителя Минрегиона, с 2006 года в Украине действует Закон относительно реконструкции устаревшего жилья. Однако с того времени реконструкция этих домов на практике так и не смогла состояться из-за несовершенств законодательства. Например, из-за требования относительно обязательного согласия 100% жильцов дома на проведение будущей реновации. Также проблемным остается механизм выдачи компенсации, определения источников финансирования и многих других аспектов.
В частности, новый проект:
— учитывает возможность осуществления реконструкции устаревшего жилья разной поверхностности, а не лишь 5-этажек;
— определяет заказчиками проектов реконструкции исполнительные органы сельских, поселковых и городских советов;
— расширяет перечень возможных источников финансирования проектов;
— определяет алгоритм принятия решения относительно реконструкции или сноса;
— совершенствует процедуру выдачи компенсации владельцам устаревшего жилья;
— предусматривает разные возможные варианты переселения жителей во время реконструкции, — максимальное расстояние, на которое будет происходить переселение, и другие вопросы.
Новый проект в ближайшее время будет направлен на рассмотрение и согласование заинтересованными центральными органами исполнительной власти, после чего будет передан в Кабинет Министров Украины.
Однако, по словам Парцхаладзе, даже если закон примут в 2019 году, еще понадобится 2-3 года для начала реальных изменений, поскольку нужно время для того, чтобы в реконструкции заинтересовались украинские инвесторы.
Далее
Как сообщает пресс-служба Минрегиона, министерство обновляет государственные строительные нормы относительно проектирования судов. В частности, изучается возможность проектирования в данных учреждениях современных комнат для дачи анонимных показаний, обустроенных специальным оборудованием, экраном с сокрытием изображения и изменением голоса свидетелей, находящихся под защитой (тайных свидетелей).
Сейчас в действующих нормах есть требования к проектированию отдельной комнаты для свидетелей, которая должна быть оборудована телефонной и видеосвязью. Однако, по словам заместителя Министра регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины Льва Парцхаладзе, это совсем не те условия и оборудование, которым должны быть обеспечены современные суды. Поэтому в министерстве будут изучать иностранный опыт, брать его за основу, адаптировать к украинским реалиям и внедрять.
ДБН В.2.2-26:2010 «Дома и сооружения. Суды» устанавливают требования к проектированию новых и реконструкции существующих домов под суды, а также помещений судов, встроенных в дома иного назначения.
Далее
Большая Палата Верховного Суда рассмотрела дело № 918/843/17 (производство № 12-287гс18) и определила юрисдикцию дел относительно обжалования решений тендерного комитета департамента областной государственной администрации по вопросам строительства и архитектуры.
В своем решении суд не согласился с выводами предыдущих инстанций относительно обжалования процедуры проведения торгов в порядке хозяйственного судопроизводства, учитывая следующее.
Согласно пункта 7 части первой статьи 20 Хозяйственного процессуального кодекса хозяйственные суды рассматривают дела в спорах, возникающих из отношений, связанных с защитой экономической конкуренции, ограничением монополизма в хозяйственной деятельности, защитой от недобросовестной конкуренции, в том числе в спорах, связанных с обжалованием решений Антимонопольного комитета Украины, а также дела по заявлениям органов АМКУ по вопросам, отнесенным законом к их компетенции.
В соответствии с пунктом 10 части первой статьи 20 ХПК к юрисдикции хозяйственных судов принадлежат дела в спорах относительно обжалования актов (решений) субъектов ведения хозяйства и их органов, должностных и служебных лиц в сфере организации и осуществления хозяйственной деятельности, кроме актов (решений) субъектов властных полномочий, принятых на выполнение их властных управленческих функций, и споров, стороной которых является физическое лицо, не являющееся предпринимателем.
Однако, во время определения предметной юрисдикции дел суды должны исходить из сути права и/или интереса, за защитой которого обратилось лицо, заявленных требований, характера спорных правоотношений, содержания и юридической природы обстоятельств по делу.
В деле № 918/843/17 предметом спора является несогласие истца с решением Департамента, которым ценовое предложение ООО было признано не отвечающим требованиям тендерной документации до заключения договора на выполнение работ. Таким образом, договорные правоотношения между победителем тендера и заказчиком не возникли, а спор фактически не задевает имущественные интересы победителя торгов.
Согласно Кодексу административного судопроизводства такие споры решаются в судах административной юрисдикции.
В то же время уже после заключения договора между организатором конкурса и его победителем спор относительно правомерности решения тендерного комитета подлежит рассмотрению в порядке гражданского или хозяйственного судопроизводства, поскольку фактически задевает имущественные интересы победителя торгов.
Такая правовая позиция отвечает выводам БП ВС, изложенным в постановлении от 29 января 2019 года по делу № 819/829/17 (К/9901/42669/18) (производство № 11-757апп18). БП ВС не видит правовых оснований для отступления от этого вывода.
Далее
Особи звернулися до суду з позовом до комунальної установи «Центральна районна лікарня», в якому просили стягнути на їх користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 400 тис. грн.
Позивачі зазначали, що водій, знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем, спричинив ДТП, внаслідок якої загинув їх син. Через порушення лікарями своїх посадових обов’язків було складено з недоліками медичні документи щодо фіксації стану сп’яніння у водія, у зв’язку із чим судом, що розглядав кримінальну справу, медичні документи були визнані недопустимими доказами, що надало можливість застосувати до обвинуваченого амністію та звільнити від кримінальної відповідальності.
Позивачі покликались на те, що більше ніж шість з половиною років відчувають моральні страждання, спричиненні їм неправомірними діями медичних працівників, які викликані пожиттєвими негативними наслідками, що пов’язані із непритягненням до кримінальної відповідальності винуватця смерті їх сина.
Під час розгляду справи суди встановили, що у постанові суду у кримінальному провадженні зазначено, що в матеріалах кримінальної справи наявний протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп’яніння, який заповнений з порушеннями.
Висновок про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння водіїв транспортних засобів не було оформлено належним чином, тому суд дійшов висновку, що факт знаходження особи у стані алкогольного сп’яніння в момент скоєння злочину в установленому законом порядку не встановлено, і вказану обтяжуючу покарання обставину було виключено з обсягу обвинувачення.
Відносно лікарів розпочато кримінальне провадження за частино першою статті 367 Кримінального кодексу України, яке згодом було закрито у зв’язку із відсутністю в діях службових осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України, оскільки допущені порушення вимог посадових інструкцій та галузевих наказів МОЗ України в частині правильності ведення медичної документації не спричинили істотної шкоди.
За недбале відношення до виконання свої посадових обов’язків лікарю ортопеду-травматологу оголошено догану.
Суд першої інстанції частково задовольнив позов та стягнув з лікарні на користь осіб в рахунок відшкодування моральної шкоди по 10 тис. грн.
Далее
Європейський суд з прав людини у справі «Бартая проти Грузії» (заява №10978/06) дійшов висновку, що відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь у іншому процесі, та розгляд справи без захисника є порушенням ст. 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Адвокат пана Бартая не міг взяти участь у провадженні (трудовий спір), бо в цей самий час був залучений до іншого слухання. Адвокат поінформував про це суд і подав клопотання про перенесення засідання. Бартая також вимагав відкладення розгляду справи, відмовляючись брати участь у слуханні без адвоката. Втім, суд прийняв заочне рішення про відхилення позову.
Адвокат безуспішно намагався оскаржити це рішення — вищі суди дійшли висновку, що відповідно до національного законодавства не існувало обґрунтування відмови від участі у слуханні, а також що участь адвоката в іншому слуханні не була вагомою підставою для скасування рішення, прийнятого in absentia. Крім того, вони виявили, що пан Бартая був попереджений суддею першої інстанції про наслідки його відмови від участі у слуханні.
Бартая звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись на ст. 6 Конвенції, він стверджував, заочне рішення позбавило його можливості брати участь у провадженні на рівних засадах з іншою стороною, яка була представлена адвокатом.
Суд у Стразбурзі констатував порушення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Справедлива сатисфакція склала 1500 євро (моральна шкода) та 1000 євро (видатки та витрати).
Далее
Подання та розгляд заперечень до акта (документальної планової або позапланової, виїзної або невиїзної, фактичної, камеральної) перевірки здійснюється згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, нагадують у ДФС.
Заперечення або додаткові документи подаються в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Розглядаються такі заперечення або додаткові документи контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях).
Відповідь платнику податків надсилається у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. При цьому, платник податків (його уповноважена особа або представник) має право брати участь у розгляді заперечень або додаткових документів. Для цього платник податків має зазначити у запереченнях або листі про надання додаткових документів про бажання брати участь у розгляді, в порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу.
У разі, якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному п. 44.7 ст. 44 Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.
Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов’язковою. Такі заперечення є невід’ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов’язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Далее
Группа народных депутатов предложила системно ввести процессуально-правовые механизмы рассмотрения групповых исков в рамках гражданского судопроизводства Украины.
Соответствующий законопроект № 10292 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно групповых исков о защите прав потребителей, права на безопасную для жизни и здоровья окружающую природную среду» был зарегистрирован в Парламенте 15 мая.
Как указано в пояснительной записке к законопроекту, институт группового (коллективного, массового, представительского и т. п.) иска содержит значительный социально-политический потенциал. Он дает возможность общественности из-за применения инструментов судебного иска контролировать экологически опасные предприятия, а также контролировать качество товаров и услуг.
Авторы законопроекта ставили себе целью законодательно определить основные принципы судебного разбирательства групповых исков по правилам ГПК Украины как эффективного инструмента защиты прав групп населения, члены которых пострадали от одного правонарушения, совершенного одним или несколькими субъектами.
Законопроектом предусмотрено:
— что физическое лицо (истец-инициатор) или общественная организация имеют право обратиться в суд с иском о защите прав и интересов группы лиц без их процессуального участия в рассмотрении дела (групповой иск);
— групповой иск может быть подан исключительно о защите прав потребителей, права на безопасную для жизни и здоровья окружающую природную среду, и содержать требования о прекращении действия, нарушающего право, о возмещении имущественного и морального вреда. Групповой иск не является формой процессуальной соучастия;
— иск считается групповым, если:
1) к иску истца-инициатора присоединилось не менее 25 физлиц с однотипными требованиями, которые базируются на аналогичных основаниях, к одному или нескольких ответчиков;
2) общественная организация обратилась в суд с иском, к которому присоединилось не менее 25 физлиц, являющихся ее членами, с однотипными требованиями, базирующимися на аналогичных основаниях, к одному или нескольких ответчикам;
— истец-инициатор (в отличие от общественной организации) вправе предъявить групповой иск с определенным количеством лиц (не менее 25 лиц), которые присоединились уже на момент подачи иска, а может также и избрать открытый групповой иск, то есть определить условия, на которых к имеющимся первичным лицам, которые присоединились, после открытия судом производства по делу, вправе дополнительно присоединиться неограниченный круг лиц, относящийся к группе, права и законные интересы которой защищаются;
— предлагается, что первой инстанцией по рассмотрению групповых исков по названным правоотношениям являются апелляционные суды общей юрисдикции;
— за подачу группового иска платится судебный сбор в едином размере 25 прожиточных минимумов (размер которых можно легко узнать из одноименного справочника из ИПС «ЛІГА:ЗАКОН»), а в случае дополнительного присоединения к открытому иску каждое лицо платит отдельный сбор 0,4 размера прожиточного минимума;
— способ распределения судебных расходов, связанных с рассмотрением группового иска, а также способ распределения присужденных платежей в случае удовлетворения группового иска определяется между членами группы или нотариально удостоверенными сделками между истцом-инициатором или общественной организацией с лицом, присоединившимся к иску, или (в случае дополнительного присоединения к открытому иску) — согласно условиям истца-инициатора, которые публикуются судом в объявлении об открытии производства по делу по открытому групповому иску;
Далее
24 мая, вступил в силу приказ Министерства социальной политики Украины № 605 «О внесении изменения в форму Заявления о назначении всех видов социальной помощи, компенсаций и льгот», принятый с целью организации выплаты помощи на детей, воспитывающихся в многодетных семьях.
Документ вносит изменение в форму Заявления о назначении всех видов социальной помощи, компенсаций и льгот, утвержденную приказом Минсоцполитики № 441.
Все формы и бланки легко можно найти в модуле «Формы и бланки» ИПС «ЛІГА:ЗАКОН».
Дополнен перечень категорий лиц, имеющих право на получение социальных выплат. Отныне лица могут подать заявление о назначении помощи на детей, воспитывающихся в многодетных семьях.
В соответствии с постановлением КМУ № 250 «Некоторые вопросы предоставления социальной поддержки многодетным семьям», помощь назначается на третьего и каждого последующего ребенка с месяца, в котором было подано заявление со всеми необходимыми документами, и выплачивается ежемесячно по месяц достижения ребенком 6-летнего возраста включительно.
Заявление подается в орган труда и социальной защиты населения. Выплаты осуществляются через «Укрпочту» или через уполномоченный государством банк на социальные выплаты по выбору семьи.
Далее
