Верховная Рада приняла Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины в связи с принятием Закона Украины «Об электронных доверительных услугах»» (проект № 8371).
Законом продлен срок, в течение которого владельцы автомобилей на еврономерах могут растаможить свой автомобиль. Теперь он составляет 270 дней вместо 180. Однако сохранен 100 % акцизный сбор.
Также Законом внесены изменения в НК Украины, в соответствии с которыми урегулирован вопрос предоставления квалифицированных доверительных услуг в сфере взимания налогов и определены соответствующие полномочия контролирующих органов в этой сфере.
Законом, в частности, в НК введены такие понятия, как «квалифицирована электронная доверительная услуга», «квалифицированный предоставитель электронных услуг», «квалификационная электронная подпись или печать», «квалифицированная электронная отметка времени», «квалифицированный сертификат открытых ключей».
Закон принят с технико-юридическими правками.
Далее
Конституційний Суд України ухвалив Рішення за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (щодо забезпечення державою виконання судового рішення).
Скаржниця покликалась на те, що не має можливості сплатити авансовий внесок, а у зв’язку з несплатою нею такого внеску на підставі положень частини другої статті 26 Закону державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження. Суди не визнали таку відмову протиправною та не захистили її прав.
15 травня 2019 року Другий сенат Конституційного Суду України вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404‒VIII зі змінами.
Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 1291 Основного Закону України в аспекті гарантування на конституційному рівні права кожного на судовий захист та забезпечення державою виконання судового рішення відсутність у стягувача як особи, на користь якої ухвалене судове рішення, фінансової можливості сплатити авансовий внесок не повинна перешкоджати реалізації його права на виконання судового рішення, особливо коли боржником за цим рішенням є державний орган. У чинному правовому регулюванні має бути встановлений такий порядок сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, який забезпечив би в усіх випадках і за будь-яких умов повне й своєчасне виконання такого рішення та його обов’язковість.
Визначенням положеннями частини другої статті 26 Закону обов’язкової сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби, покладено на цю особу фінансовий тягар забезпечувати функціонування впровадженої державою системи виконання судових рішень, що не гарантує доступу для кожної такої особи до вказаної системи, отже, не забезпечує в усіх випадках і за будь-яких умов повного та своєчасного виконання цього рішення, його обов’язковості.
Далее
Особа оскаржила до суду наказ щодо свого переведення на іншу посаду та просила поновити її на попередній посаді.
Відповідно до обставин справи відповідачем внесено зміни до структури та скорочено штат і чисельність працівників. Позивачу запропонували згідно з новим штатним розписом посаду головного спеціаліста, а позивач погоджувалась на переведення її на посаду заступника начальника відділення — начальника відділу.
Втім, відповідач перевів позивача на посаду головного спеціаліста без її згоди.
Позивач оскаржила наказ до суду та зазначала про те, що відповідач не мав права переводити її на посаду головного спеціаліста, оскільки нею не надано згоду на переведення, заяву на укладення відповідного трудового договору позивач не писала, а тому не повинна виконувати ту роботу, згоди на виконання якої вона не давала.
Суд першої інстанції задовольнив позов. Суд виходив з того, що за відсутності письмової згоди позивача перейти працювати на запропоновану їй посаду головного спеціаліста відповідач не мав правових підстав в односторонньому порядку переводити її на цю посаду, адже відсутність письмової згоди позивача на таке переведення, унеможливлює укладення відповідного трудового договору, який відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України (КЗпП) укладається у вигляді наказу і за згодою сторін встановлює та закріплює межі умов цього договору.
Апеляційний суд дійшов інших висновків, скасував рішення суду першої інстанції, а у позові відмовив. Суд зазначив, що переведення на іншу роботу позивача проведено з дотриманням вимог трудового законодавства, оскільки посада позивача була виведена (скорочена) зі штатного розпису, та їй було запропоновано роботу за наявними вакансіями, яка відповідає її спеціальності та кваліфікації. Враховуючи, що позивач виходить на роботу та виконує обов’язки головного спеціаліста, апеляційний суд дійшов висновку, що трудові права позивача під час її переведення на посаду головного спеціаліста не були порушені.
Касаційний цивільний суд Верховного Суду скасував постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.
Суд касаційної інстанції нагадав, що відповідно до частини першої статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника.
Далее
Позивач просив суд забезпечити докази шляхом витребування у Вищої ради правосуддя та огляду документів, оскільки має намір оскаржити рішення ВРП, копію якого йому не надали, а на словах сказали, що документи ще не оформлено і коли будуть готові, йому повідомлять.
Касаційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Суд нагадав, що відповідно до частин першої, другої статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
КАС зауважив, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Суд роз’яснив, що забезпечення доказів — це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об’єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
ВС зазначив, що заявлені особою вимоги по суті є клопотанням про витребування доказів, оскільки обставини, які на його думку вказують на наявність ризику втрати цих документів, полягають у тому, що він тривалий час не може отримати копії рішення, яке має намір оскаржити, а не того, що таке рішення у майбутньому не вдасться отримати взагалі.
Поряд з цим, суд роз’яснив, що для виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо долучення копії рішення, яке оскаржується, в такому випадку разом із позовом необхідно подати клопотання про витребування доказів, навівши відповідні мотиви того, чому не вдалося отримати спірне рішення самостійно (ухвала від 02.05.2019 у справі №Зд/9901/2/19).
Далее
Кабмин внес изменения в мероприятия по эффективному и рациональному использованию государственных средств, предусмотренных для содержания органов государственной власти и других государственных органов, учреждений и организаций, использующих средства государственного бюджета.
В соответствии с изменениями, Кабмин предоставляет согласие на разработку Государственной целевой национально-культурной программы обеспечения всестороннего развития и функционирования украинского языка как государственного во всех сферах общественной жизни на период до 2028 года, требующей дополнительного финансирования из государственного бюджета.
Так в постановление «Об эффективном использовании государственных средств» от 11 октября в 2016 г. № 710 внесены изменения для обеспечения возможности одобрения Государственной целевой национально-культурной программы всестороннего развития и функционирования украинского языка как государственного во всех сферах общественной жизни на период до 2028 года.
Источник:сайт «ЮРЛИГА»
Далее
Большая Палата Верховного Суда установила, что в случае, если лицу назначена пенсия по потере кормильца, он не теряет право на пенсию по возрасту, а лишь пользуется правом самостоятельно избрать более прибыльную выплату без уплаты единого взноса.
В своем решении по делу № 814/779/17 по иску физического лица к управлению ГФС БП опирается на следующее.
Поскольку с 1 мая 2005 года истцу назначена пенсия по возрасту, а с 2007 года — пенсия по потере кормильца, он не лишился права на пенсию по возрасту, а лишь воспользовался правом перехода на новую пенсию, предусмотренную статьей 37 Закона «О пенсионном обеспечении».
В случае, когда физическое лицо — предприниматель имело право на пенсию по возрасту, но выбрало пенсию в связи с потерей кормильца, оно имеет право на освобождение от уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, поскольку выбор вида пенсии не лишает его приобретенного права, связанного с определенным возрастом.
В соответствии с Законом «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование», лица, избравшие упрощенную систему налогообложения, освобождаются от уплаты за себя единственного взноса, если они являются пенсионерами по возрасту или инвалидами и получают в соответствии с законом пенсию или социальную помощь. Такие лица могут быть плательщиками единого взноса исключительно при условии их добровольного участия в системе общеобязательного государственного социального страхования.
БП указала на то, что достижение пенсионного возраста является общим страховым риском, который, наряду с инвалидностью, указывает на потерю лицом работоспособности и предусматривает право на получение соответствующего социального обеспечения за счет системы общеобязательного государственного социального страхования в порядке и на условиях, определенных действующим законодательством.
В связи с этим застрахованное лицо в системе общеобязательного государственного социального страхования вместо обязанности дальнейшей уплаты взносов приобретает право на получение соответствующих страховых выплат в виде пенсий (при наличии необходимого страхового стажа), что также логично исключает возможность возложения на него обязанности одновременной уплаты единого взноса и является нормативно определенным основанием для освобождения такого лица от его дальнейшей уплаты.
Далее
По сообщению Пенсионного фонда Украины, утвержден показатель средней заработной платы (дохода) в Украине, с которой уплачены страховые взносы, за март 2019 года в сумме 8814 гривен 84 коп.
Данный показатель будет применяться в соответствии с Законом «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» для исчисления пенсии.
В Законе установлен порядок определения дохода для исчисления пенсии, а также ее назначения, перерасчета и выплаты.
Далее
Верховна Рада схвалила дату проведення інавгурації новообраного Президента Володимира Зеленського.
Згідно з рішенням народних депутатів, інавгурація відбудеться 20 травня.
Урочисте засідання парламенту розпочнеться о 10:00.
Зазначимо, засідання, на якому складає присягу новообраний Президент України проводиться у сесійній залі парламенту на підставі офіційно оголошених Центральною виборчою комісією України результатів виборів Президента України у день, визначений рішенням Верховної Ради України за поданням Голови Верховної Ради України.
Новообраний Президент України, поклавши праву руку на Конституцію України і, за бажанням, на Пересопницьке Євангеліє проголошує присягу українському народові, підписує її та передає підписаний текст Голові Конституційного суду України.
Голова Конституційного суду України оголошує, що новообраний Президент України склав присягу українському народові відповідно до статті 104 Конституції України і вступив на пост Президента України. Голова Конституційного суду України передає Голові Верховної Ради України текст присяги українському народові, підписаний Президентом України. Голова Центральної виборчої комісії вручає новообраному Президентові України посвідчення Президента України, Голова Конституційного суду України вручає новообраному Президенту офіційні символи влади Президента України.
Нагадаємо, 3 травня 2019 року у газеті «Голос України» опубліковано повідомлення Центральної виборчої кампанії щодо результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.
За підсумками повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року обраним Президентом України є кандидат на пост Президента України Володимир Зеленський.
Далее
16 травня 2019 року Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» опубліковано у газеті «Голос України».
Цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, окрім низки норм законодавчого акту, які стають чинними у термін від шести місяців до 5 років.
Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко підписав Закон 15 травня 2019 року.
25 квітня 2019 року народні депутати схвалили Закон України про українську державну мову. Закон серед іншого передбачає обов’язковість використання української мови у публічному просторі, державному і комунальному секторах, транспорті, закладах харчування, у медичній сфері, в освіті, театральних виставах, дубляжах кіно, на телебаченні, в Інтернеті, друкованих ЗМІ.
Понад 50% назв друкованих ЗМІ має бути українською мовою, веб-сторінки мають автоматично завантажуватися українською мовою. Українська версія сайтів має бути за обсягом не меншою, аніж іноземна.
Водночас вимога не поширюється на приватне спілкування і релігійні обряди.
Також введено штрафи за порушення мовного законодавства і запроваджено іспит з української мови для іноземців, які хочуть отримати українське громадянство.
Нагадаємо, вчора Верховна Рада відхилила чотири постанови про скасування мовного Закону. Голова Ради Андрій Парубій сподівається, що законопроект буде опубліковано і набуде чинності до кінця цього тижня, тобто до 19 травня 2019 року.
Далее
Позивач просив адміністративний суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відповідно до постанови позивач проїхав перехрестя на вимкнутий сигнал додаткової секції світлофору.
Особа покликалась, серед іншого, на те, що на момент його зупинки на світлофорі, який регулював проїзд на перехресті, чорної контурної стрілки на основному зеленому сигналі не було, однак після проведення змін в регулюванні дорожнього руху на цьому перехресті та модернізації світлофору шляхом встановлення додаткової секції, світлофор привели у відповідність до вимог Правил дорожнього руху України (ПДР).
Інспектор наполягав на тому, що водій виконував маневр повороту ліворуч під час вимкнутого сигналу додаткової секції світлофору зі стрілкою, яка вказувала на напрямок руху транспортного засобу, в той час як на основному світлофорі було включено зелений сигнал зі стрілкою руху прямо.
Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов. Суди виходили з того, що у справі не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Відповідач звернувся з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, проте Верховний Суд не знайшов підстав для її задоволення.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суттєвим при визначенні наявності в діях водія ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з порушенням вимог проїзду на сигнал світлофору із додатковими секціями, є наявність стрілки (зеленої на чорному фоні або чорної контурної на зеленому фоні), які визначають можливі варіанти здійснення водієм руху в залежності від дорожньої обстановки та маневру, який водій має намір виконати.
Так, відповідно до п. 8.7.2 ПДР світлофори з вертикальним розташуванням сигналів можуть мати одну або дві додаткові секції з сигналами у вигляді зеленої стрілки (стрілок), що розташовуються на рівні сигналу зеленого кольору.
Пунктами 8.7.3 «б», «г» ПДР передбачено, що зелений сигнал світлофору у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках), в той час як чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує на інші дозволені напрямки руху, ніж сигнал додаткової секції.
Згідно з п. 8.7.3 «з» ПДР вимкнений сигнал додаткової секції забороняє рух у напрямку, вказаному її стрілкою (стрілками).
Далее
