Законопроектом «О внесении изменений в статью 124 Кодекса Украины об административных правонарушениях» №8586 предлагается установить административную ответственность за «нарушение участниками дорожного движения правил дорожного движения, повлекшее причинение потерпевшему легкого телесного повреждения с кратковременным расстройством здоровья или незначительной потерей трудоспособности».
Соответствующие изменения предлагается внести в статью 124 «Нарушение правил дорожного движения, повлекшее повреждение транспортных средств, груза, автомобильных дорог, улиц, железнодорожных переездов, дорожных сооружений или другого имущества» Кодекса Украины об административных правонарушениях.
Необходимость принятия законопроекта при рассмотрении на заседании Комитета его авторы обосновали отсутствием нормативно-правового регулирования ответственности в случае, когда нарушение правил дорожного движения участниками дорожного движения повлекло за собой причинение потерпевшему легкого телесного повреждения с кратковременным расстройством здоровья или незначительной потерей трудоспособности.
Далее
В Управлінні Держпраці у Хмельницькій області пояснили, коли відмова від виконання роботи є порушенням трудової дисципліни.
Дисциплінарне стягнення покладаються на працівника за невиконання або неналежне виконання ним трудових обов’язків.
Дисциплінарний проступок – це протиправна дія чи бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі, організації внутрішній трудовий розпорядок.
Дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до працівника дисциплінарних стягнень, якими, відповідно до ст. 147 КЗпП України, можуть бути лише догана чи звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Перед тим, як застосувати до працівника якесь дисциплінарне стягнення, роботодавцю слід звернути увагу на певні положення трудового законодавства, спрямовані на захист прав працівників і убезпечення їх від дій роботодавця.
Далее
Кассационный административный суд в составе Верховного Суда указал на то, что если в постановлении о наложении административного взыскания за нарушение ПДД не указано техническое средство, которым была осуществлена фото или видеозапись, такое производство должно быть закрыто на основании ст. 247 КУоАП в связи с отсутствием состава правонарушения.
По обстоятельствам дела, водитель пересек перекресток на красный сигнал светофора. Полицейский зафиксировал нарушение ПДД техническим средством и составил постановление о привлечении водителя к административной ответственности по ч. 2 ст. 122 КУоАП (проезд на запрещающий сигнал светофора).
На видеозаписи, которая была приобщена к делу, точно идентифицировать марку автомобиля и номерной знак не удалось.
И, самое главное, полицейский не указал в постановлении об админнарушении техническое средство, которым была осуществлена видеозапись, а это является нарушением ст. 283 КУоАП.
Так, согласно этой статье, постановление об админнарушении имеет следующие обязательные составляющие:
— наименование органа (фамилия, имя и отчество, должность должностного лица), вынесшего постановление;
— дату рассмотрения дела;
Далее
Сегодня, 8 октября, юристы Украины отмечают свой профессиональный праздник — День юриста.
Профессия юриста играет важную роль в украинском обществе, ведь именно на юристов возлагаются надежды и задачи утверждения принципа верховенства права, усовершенствования украинского законодательства, усиления правовых гарантий защиты разных слоев населения и повышения правосознания и правовой культуры украинцев.
Юристы — это люди, которые посвятили свою жизнь служению закона, а День юриста — прекрасный повод поздравить стражей закона с их праздником.
В календаре Украины этот праздник появился согласно Указу №1022/97 от 16 сентября 1997 года Президента Украины Леонида Кучмы. Днем празднования было выбрано 8 октября и с тех пор отмечается в этот день ежегодно.
День юриста празднуют все хранители закона — судьи, следователи, прокуроры, нотариусы, юрисконсультанты и адвокаты.
С Днем юриста!
Далее
Україна та Грузія спрощують процедури перетину кордонів, що дозволяє громадянам обох країн подорожувати без віз і за внутрішніми документами – ID-паспортами. Відповідну угоду підписали глави урядів Володимир Гройсман та Мамука Бахтадзе у Кишиневі
Як йдеться на «Урядовому порталі», відповідно до угоди, громадяни України і Грузії можуть перебувати на території держави іншої сторони без віз протягом 90 днів (щороку) на підставі внутрішніх паспортів у формі картки, яка містить безконтактний електронний носій.
Підписання угоди дає можливість зберегти і покращити вже існуючий безвізовий режим між Україною і Грузією на умовах, що встановлені положеннями існуючої Угоди між Кабінетом Міністрів України і Виконавчою Владою Грузії про безвізові поїздки громадян від 31 березня 1999 року.
Далее
Вироком суду особу засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Особу визнано винуватим та засуджено за те, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на четвертому поверсі недобудованої будівлі, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, що виникли в результаті образи, підійшов ззаду до дівчини та штовхнув, внаслідок чого вона впала на бетонну підлогу, вдарившись при цьому головою та втратила свідомість. У подальшому особа розкладним ножем завдав потерпілій не менше 40 ударів у ділянку грудної клітини та передньої частини шиї, від отриманих тілесних ушкоджень остання померла на місці події.
Після умисного вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю, переконавшись в тому, що дівчина не подає ознак життя, особа викрав фотоапарат та планшет потерпілої.
Апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції та призначив особі покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років 6 місяців. Апеляційний суд своє рішення обґрунтував тим, що хоча особа раніше судимий, але не за злочини проти життя і здоров’я людини, на спецобліках не перебував, визнав фактичні обставини справи, що, на думку апеляційного суду, з врахуванням молодого віку засудженого, дає підстави для пом’якшення йому покарання.
Далее
Статья 149 Уголовного кодекса «Торговля людьми» изложена в новой редакции.
Соответствующий Закон № 2539-VІІІ был опубликован в «Голосе Украины» от 5 октября и вступил в силу 6 октября.
Как и торговля людьми, так и вербовка, перемещение, сокрытие, передача или получение человека, совершенные с целью эксплуатации, с использованием принуждения, похищения, обмана, шантажа, материальной или иной зависимости потерпевшего, его уязвимого состояния или подкупа третьего лица, контролирующего потерпевшего, для получения согласия на его эксплуатацию караются лишением свободы на срок от 3 до 8 лет.
Расширено понятие эксплуатации: подразумевается также принудительное прерывание беременности, принудительное вступление в брак, принудительное вовлечение в занятие попрошайничеством, использование в вооруженных конфликтах.
Лишением свободы на срок от 5 до 12 лет с конфискацией имущества или без таковой наказывается совершение таких действий в отношении несовершеннолетнего или в отношении нескольких лиц, или повторно, или по предварительному сговору группой лиц, или служебным лицом с использованием служебного положения, или с насилием, не опасным для жизни или здоровья потерпевшего или его близких, либо с угрозой применения такого насилия.
Далее
Сьогодні Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 5607-д.
Законопроект вносить зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ККУ доповнюється статтею 338 «наруга над державними символами».
Публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України, публічне приниження чи зневажання державної мови – карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) або арештом на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 3 років.
КУпАП доповнюється кількома статтями.
Стаття 188 (49) «Порушення законодавства у сфері застосування державної мови» передбачає, що порушення норми про обов’язкове застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування в Україні, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форм власності, у судочинстві, в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, в правоохоронних органах, на державному кордоні України, в процесі виборі та референдумів, в міжнародних договорах України – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Далее
Кабінет Міністрів України постановою від 3 жовтня 2018 року № 798 затвердив порядок реєстрації паспортних документів іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон.
У пунктах пропуску здійснюється реєстрація паспортних документів іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну, крім осіб, які відповідно до частин четвертої та п’ятої статті 16 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” звільняються від реєстрації або паспортні документи яких реєструються в МЗС та його представництвах.
Реєстрація паспортних документів проводиться:
1) у разі в’їзду іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в’їзду, або осіб без громадянства – на строк, зазначений у візовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а в разі відсутності такої інформації – відповідно до відомостей, зазначених у візовій етикетці;
2) у разі в’їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, — на строк не більше ніж 90 днів протягом 180 днів, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;
3) у разі в’їзду іноземців або осіб без громадянства з метою транзитного проїзду територією України – на строк, визначений у проїзному квитку, а в разі відсутності квитка – на строк, фактично необхідний для перетинання території України на відповідному виді транспорту.
Далее
Суди розглядали спір про визначення місця проживання дитини. До суду звернулася мати дитини, яка зазначала, що батько дитини, забравши сина для спілкування нібито на вихідні дні згідно з графіком побачень, після цього дитину не повернув.
Позивач просила визначити місце проживання малолітнього сина з матір’ю, відібрати дитину від батька та повернути їй.
Відповідач подав зустрічний позов про визначення місця проживання дитини, обґрунтовуючи його тим, що позивач почала чинити перешкоди у зустрічах з дитиною, вимагаючи за це гроші, у зв’язку із чим він змушений був звернутися до органу опіки та піклування про визначення способу спілкування з дитиною, проте позивач рішення органу опіки та піклування не виконувала.
Суд першої інстанції вирішив задовольнити зустрічний позов та визначив місце проживання дитини з батьком. Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції, врахувавши висновок органу опіки та піклування, виходив із того, що батько дитини, на відміну від матері, спроможний надати дитині належний рівень виховання, постійного піклування та розвитку, має достатній дохід та належні житлово-побутові умови, приділяє дитині багато уваги, опікується духовним та інтелектуальним розвитком сина, отже належним чином відноситься до своїх батьківських обов’язків. Позивач не переймалась своїм моральним виглядом і поведінкою, не замислюючись про вплив своєї поведінки на виховання сина. Також суд встановив, що позивач жодного дня не працювала.
Далее
