Опубликовано Karina 27 мая 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Особа обвинувачувалась у неналежному виконанні своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, а саме ненадходження до бюджету м. Києва грошових коштів на загальну суму 2 391 390,37 грн, чим вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України.
Вироком суду особу визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, і виправдано, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою.
Суд першої інстанції зазначив, що в обвинуваченні не відображено, які конкретно обов’язки, покладені на неї персонально, обвинувачена не виконала і, що саме вони перебувають у причинному зв’язку і стали наслідком завдання тяжких наслідків. Також суд вказав, що в кримінальному проваджені відсутні потерпілі, що на думку суду, не властиво для злочину з кваліфікуючою ознакою — завдання тяжких наслідків. Крім того, суд зауважив, що в обвинувальному акті зазначено обставини, які не відповідають дійсності, при цьому саме обвинувачення містить ряд формулювань, які є суперечливими і по суті свідчать про відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Прокурор оскаржив рішення у касаційному порядку, але Верховний Суд не знайшов підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції зазначив, що передбачений ч. 1 ст. 367 КК України склад злочину, як і будь-який інший, містить обов’язкові елементи: суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона.
Касаційний кримінальний суд роз’яснив, що з суб’єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов’язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
Службова недбалість — це злочин, який може бути вчинений тільки з необережності, у зв’язку із чим наведене в обвинувальному акті формулювання форми вини обвинуваченої («своїми умисними діями, які виразилися в службовій недбалості»), не відповідає вимогам ст.ст. 24, 25 КК України, беручи до уваги той факт, що необережність і умисел є різними формами вини, що виключають одна одну.
Крім того, об’єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов’язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв’язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Верховний Суд зазначив, що системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов’язків цієї службової особи, або якщо обов’язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
Далее
Опубликовано director 24 мая 2019 в Новости | Нет комментариев
В новых государственных строительных нормах (ГСН) по обеспечению надежности и безопасности зданий при проектировании и строительстве введены требования, согласно которым рассчитываются возможные риски на объектах, прогнозируются аварийные ситуации и возможные убытки в результате их возникновения.
Об этом сообщил заместитель министра регионального развития, строительства и ЖКХ Лев Парцхаладзе, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу Минрегиона.
По словам чиновника, новые нормы вступили в действие с 1 января 2019 года и призваны способствовать повышению безопасности и надежности зданий в целом на 30%.
«Безопасность и надежность зданий и сооружений – это самый главный аспект. И он должен быть соблюден на всех стадиях – от проектирования до ввода в эксплуатацию объектов. Для этого соответствующие ГСН по обеспечению безопасности и надежности сооружений, мы обновили – внедрили современные требования к расчету возможных рисков, аварий и убытков», – сообщил замминистра.
«Это условия обеспечения безотказности и надежности, которые реализуются в соответствии с классом последствий зданий. Например, предусматриваются специальные конструктивные меры во избежание разрушения зданий по «принципу домино». Новые изменения будут способствовать тому, чтобы при выходе из строя одного элемента на объекте он сохранил свою эксплуатационную пригодность», – пояснил Парцхаладзе.
В частности, в новых нормах предоставлена новая методика оценки рисков и возможных убытков, уточнены требования к расчету надежности зданий со значительными последствиями (СС3), а также прописаны четкие требования по расчету надежности при реконструкции и капремонте.
Кроме того, для повышения безопасности и информирования об угрозе жизни и здоровью для объектов со значительным классом последствий (СС3), например, жилых комплексов, ТРЦ, стадионов, школ, крупных больниц, вокзалов, аэропортов, театров, музеев, предполагается обязательное установление автоматических систем мониторинга и управления. Ожидается, что это обеспечит реализацию необходимых срочных мер по эвакуации людей в случае пожара или другой аварийной ситуации.
Новые ГСН В.1.2-14: 2018 «Система обеспечения надежности и безопасности строительных объектов. Общие принципы обеспечения надежности и конструктивной безопасности зданий и сооружений» был разработан ООО «Украинский институт стальных конструкций имени В.М. Шимановского» на замену устаревших ГСН 2009 года.
Далее
Опубликовано Karina 24 мая 2019 в Новости | Нет комментариев
Рада Євросоюзу 21 травня схвалила директиву, яка передбачає заборону в ЄС деяких одноразових пластикових виробів, для яких існує альтернатива. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС.
«Однією з основних цілей цієї директиви є зменшення кількості пластикових відходів, які ми створюємо. Згідно з новими правилами, пластикові тарілки, столові прибори, трубочки для пиття, тримачі для повітряних кульок та ватні палички одноразового використання будуть заборонені до 2021 року», — йдеться у повідомленні Ради ЄС.
Вказано, що до 2029 року дев’ять з десяти використаних пластикових пляшок повинні бути зібрані у сміття відсортованими. А пластикові пляшки, які наявні в продажу, до 2025 року повинні містити щонайменше чверть матеріалу, придатного для переробки, а до 2030 року — 30 відсотків.
Крім того, директива передбачає можливість притягати до відповідальності виробників пластикової продукції, а також залучати тютюнову галузь до відшкодування коштів за утилізацію недопалків.
Так, уряди країн-членів ЄС мають два роки, щоб привести свої національні законодавства у відповідність до нових норм.
Далее
Опубликовано Karina 24 мая 2019 в Новости | Нет комментариев
Сегодня, 23 мая, в Бизнес-центре ЛІГА состоялся круглый стол, на котором обсуждали правовые последствия судебного решения о признании недействительным правительственного постановленияотносительно инспекций Гоструда. Специалисты Государственной регуляторной службы, Гоструда, юристы и адвокаты выразили свои позиции и поделились практическими рекомендациями относительно защиты прав предпринимателей.
Напомним, Шестой апелляционный административный суд удовлетворил иск предпринимателей, в частности, Председателя Общественного совета при ГРС Сергея Доротича, и отменил постановление КМ от 26 апреля 2017 г. № 295 «О некоторых вопросах реализации статьи 259 Кодекса законов о труде Украины и статьи 34 Закона Украины «О местном самоуправлении в Украине».
В соответствии с решением суда от 14 мая:
— местные инспекции являются незаконными;
— инспекционные посещения являются незаконными;
— проверки осуществляются исключительно государственным органом по вопросам труда по плану с соблюдением требований относительно включения субъекта ведения хозяйства в план-график. Внеплановые проверки осуществляются исключительно в порядке, предусмотренном законом.
Представители Государственной регуляторной службы указали, что предприниматель имеет право не допустить должностное лицо для осуществления проверки. Это предусмотрено ст. 10 Закона «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности».
В случае, когда лицо все же допустило проведение проверки, оно имеет право написать письменное обращение к Гоструда, требуя прекращение проверки на основании вступления в силу решения суда по делу № 826/8917/17.
После проведения проверки, которую есть основания считать незаконной, предприниматель имеет 2 пути защиты своих прав:
— подать жалобу в ГРС, указав предмет нарушения;
— обратиться в суд.
«Постановление № 295 признано недействительным с момента принятия решения. До того оно было действующим. Нельзя привлечь инспектора Гоструда к уголовной или административной ответственности, если он действовал в пределах этого постановления. В то же время, суд отметил в мотивировочной части решения, что обжалованное постановление по своей сути противоречит требованиям действующего законодательства. Если бы оно было признано противоправным с момента принятия, то произошло бы автоматическое обнуление проверок за 2 года. В данном случае автоматически ничего не произойдет. Но тот, кто хочет обжаловать или уже обжалует результаты, получил дополнительное доказательство. Предприниматель может ссылаться на это решение суда и на положение КАС и может доказать, что у него есть основания для отмены результатов проверки», — отметила Ксения Ляпина, председатель ГРС.
Таким образом, лицо имеет право на обжалование действий инспектора в суде, который, в свою очередь, может принять решение как и в его пользу, так и в пользу органа Гоструда.
В частности, представители Гоструда не собираются прекращать инспекционные посещения после признания Постановления № 295 недействительным.
Инспекторы продолжат осуществлять проверки, но уже на основании таких нормативных актов:
— Конвенции Международной организации труда «Об инспекции труда в промышленности и торговле» от 1947 года;
— Конвенции Международной организации труда «Об инспекции труда в сельском хозяйстве» от 1969 года;
— Закона «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности».
Далее
Опубликовано Karina 24 мая 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Позивач просила суд визначити додатковий строку для прийняття спадщини після смерті батька.
Позивач покликалась на те, що до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини звернулася до нотаріальної контори, але в неї не прийняли заяву про прийняття спадщини, у зв’язку з невірним зазначенням прізвища батька. Позивач зверталася із запитами до архівних установ та Українського бюро лінгвістичних експертиз і отримала експертний висновок про те, що розбіжності у написанні прізвища її батька виникли внаслідок неоднозначної мотивації походження прізвища або неусталеності правил і принців міжмовного перетворення в ситуації контактного білінгвізму.
Потім позивач чекала надання відповідачами письмової згоди на подання заяви про прийняття спадщини, але на неодноразові виклики до нотаріальної контори відповідачі з’являлися. Згодом державний нотаріус винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відмовивши у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, з огляду на те, що неоднакове зазначення прізвища батька позивача в офіційних документах не є істотними та непереборними труднощами, які перешкоджають звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а у позивача не було поважних причин, які перешкоджали у визначений законодавством шестимісячний строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Іншого висновку дійшов апеляційний суд, який позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позивача виникли об’єктивні труднощі щодо встановлення ідентичності розбіжностей у документах, які підтверджують її родинні зв’язки зі спадкодавцем. А пропущення позивачем шестимісячного строку на подання заяви про прийняття спадщини було пов’язано з істотними труднощами для неї, які полягали у встановленні ідентичності прізвищ спадкодавця та спадкоємця. Як наслідок, особа з об’єктивних причин не вчинила своєчасно дії з подання заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Верховний Суд визнав обґрунтованими висновок суду першої інстанції, а постанову апеляційного суду скасував.
ВС нагадав про висновок Верховного Суду України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, відповідно до якого «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільний кодекс України (ЦК) за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
ВС зазначив, що встановивши, що неоднакове зазначення прізвища батька позивача в офіційних документах не є істотними та непереборними труднощами, які перешкоджали звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову (постанова від 24.04.2019 у справі № 303/7065/17).
Далее
Опубликовано director 24 мая 2019 в Новости | Нет комментариев
Кабинет министров утвердил порядок верификации и мониторинга пенсий, пособий, льгот, субсидий и других социальных выплат, которые проводятся за счет государственных средств. Об этом 23 мая информирует пресс-служба Министерства финансов.
«Для верификации будет использоваться информация, которая влияет на определение права на получение и размер таких выплат. Также четко прописан порядок предоставления Министерством финансов рекомендаций органам, осуществляющим государственные выплаты, и порядок их обработки», – сказано в сообщении.
В Минфине отметили, что цель верификации – содействовать развитию справедливой системы соцобеспечения в Украине, повышать адресность госвыплат и оптимизировать бюджетные расходы.
Министерство также напоминило, что в течение 2018 года по результатам верификации государственных выплат Минфин подал более 7,5 млн рекомендаций по проверке около 2,6 млн получателей социальной помощи.
Далее
