Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 918/144/15 (провадження № 3-1143гс15).
Прокурор в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України звернувся до суду з позовом про визнання недійсним на майбутнє договору оренди та зобов’язання звільнити та повернути балансоутримувачу спірні нежитлові приміщення.
Прокурор зазначав, що спірне майно державної форми власності за цільовим призначенням повинно використовуватися для забезпечення громадян можливістю здобуття повної загальної середньої освіти та дошкільної освіти, задоволення їх потреб у навчальному та виховному процесах, реалізації здібностей, таланту, проте спірне майно фактично використовується суб’єктом господарювання для задоволення особистих потреб та одержання прибутку.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, оскільки спірний договір оренди відповідає вимогам Законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про освіту» та «Про вищу освіту», у зв’язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.
Апеляційний суд дійшов висновку про задоволення вимог, оскільки спірні орендовані приміщення на момент укладення договору перебували на балансі професійного ліцею, були об’єктом освіти і, відповідно до статті 63 Закону України «Про освіту», не могли використовуватися не за призначенням, могли бути передані в оренду виключно для діяльності, пов’язаної з навчально-виховним процесом.
Далее
Надто повільно працюють судді у Страсбурзі. Доки ухвалять рішення проти України, проходить понад 10 років. Як наслідок, особа, щодо якою відбулося порушення її прав, втрачає можливість вимагати перегляду своєї справи.
За даними Міністерства юстиції, близько чверті заяв проти України некримінального характеру, що не відносяться до справ усталеної практики, розглядалися Європейським судом з прав людини понад 10 років. До того ж існує чимало рішень, яких українцям довелося чекати 13—14 років.
Кировоградский окружной административный суд признал право граждан оформить паспорт в форме книжечки, учитывая право на свободу мировоззрения и вероисповедания.
Решением от 28 ноября в деле № 811/1222/18 по иску матери в интересах несовершеннолетнего сына миграционная служба обязана оформить паспорт в форме книжечки в соответствии с Положением о паспорте гражданина Украины.
Напомним, в образцовом решении в подобном деле Большая Палата Верховного Суда признала право украинцев отказаться от ID-паспорта, исходя из принципа уважения к частной жизни.
Суди розглядали провадження за обвинуваченням особи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК.
Органом досудового розслідування особа обвинувачувався у тому, що , перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в кафе, він провокував відпочиваючих на конфлікт, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, чим грубо порушував громадський порядок. На зауваження останніх припинити свої хуліганські дії, особа дістав із сумки травматичну зброю став погрожувати особам, які намагалися припинити його неправомірні хуліганські дії. Також на ґрунті раптово виниклих стосунків з потерпілим, із застосуванням травматичної зброї, здійснив в його бік не менше трьох пострілів, чим спричинив йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Потім здійснив у іншого потерпілого не менше чотирьох пострілів в область тулуба та руки останнього, чим спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження.
Вироком суду особу визнано невинуватим та виправдано за ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КК у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, з чим погодився апеляційний суд.
Суд виходив з того, що обвинувачений зазнав суспільно-небезпечного посягання з боку осіб, яке створювало реальну загрозу заподіяння шкоди його здоров’ю та здоров’ю його дівчини, тому, не маючи іншої можливості уникнути подальшого насильства з їх боку та спричинення більш тяжкої шкоди нападниками, особа використав травматичну зброю, яку мав при собі. Такі дії суд розцінив, як необхідну оборону без перевищення її меж, що в силу ч. 5 ст. 36 КК не має наслідком кримінальної відповідальності у зв’язку з чим постановив щодо нього виправдувальний вирок.
Далее
Наявність рішення про дострокове задоволення вимог кредитора, яке боржник виконав у повному обсязі, не є підставою для подальшого нарахування процентів та пені. Такий висновок зробив ВС в постанові №639/3156/16-ц.
Рішення ЄСПЛ щодо позбавлення українського адвоката Наталії Целовальніченко права представляти інтереси заявників у Страсбурзі не повною мірою узгоджується із Регламентом Євросуду.
На це вказали адвокати, проаналізувавши дане рішення Суду, передає «ЗіБ» з посиланням на «ECHR.Ukrainian Aspect».
Зазначимо, суд прийняв таке рішення через те, що адвокат надавала неправдиву інформацію та зловживала правом на звернення до Суду. Зокрема, при поданні деяких заяв до ЄСПЛ, вона подавала фальсифіковані документи та документи від померлих людей. Адвокат Н.Целовальніченко представляла інтереси заявника у справі «Антон Васильович Лісний проти України та Росії».
Разом із тим, це рішення не повною мірою узгоджується із §4 (b) правила 36 Регламенту ЄСПЛ, який зазначено як правову підставу для його ухвалення.
