Юридическая Компания

Порядок дії при залитті квартири

Опубликовано 17 Сен 2018 в Полезная информация | Нет комментариев

 Залиття квартири є завжди неприємною подіє з обох сторін, як винуватця так і особи, якій завдана шкода. І дуже добре коли Ви є дружніми сусідами і можете вирішити ситуацію між собою лояльно. Проте життєва практика має безліч прикладів конфліктних ситуацій. Тому, важливо розуміти як саме потрібно себе поводити, як повинні бути оформлені документи і який розмір шкоди підлягає відшкодуванню. Розглянемо ситуацію зі сторони власника пошкодженої квартири.

1. Першою обов’язковою дією власника пошкодженої квартири є фіксація факту залиття квартири

       Відповідні роз’яснення з зазначеного питання містяться в Листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 р. N 12/20-11-1975. Так, відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил встановлено форму згаданого акта. Отже, наслідки залиття квартири повинні фіксуватися актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов’язковою.

       В акті повинно бути відображено:
— дата складання акта (число, місяць, рік);
— прізвища, ініціали та займані посади членів комісії;
— прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності;
— прізвище, ім’я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності;
— характер залиття та його причини;
— завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість);
— висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

       Акт обов’язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім’я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин).

       Крім Акту не зайвим буде здійснення фото- і відео фіксація, яка є корисною при проведенні досудових переговорів з особою винною у затопленні. Проте, якщо справу доведеться вирішувати в судовому порядку, необхідна офіційна фіксація факту завданих збитків.

  1. 2. Наступна обов’язкова дія власника пошкодженої квартири – визначення розміру збитків, спричинених затопленням

       Визначення розміру збитків може бути здійснено декількома способами:

  • безпосередньо в Акті про залиття;
  • в дефектному акті, що складається в подальшому житлово-експлуатаційною організацією (розрахунок здійснюється відповідно до Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013));
  • шляхом проведення будівельно-технічної експертизи.

       Проведення будівельно-технічної експертизи здійснює експерт, індекс та вид експертної спеціальності: 10.6 – Дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів. Дані про експерта, наявність і дійсність свідоцтва експерта можна перевірити на сайті Міністерства юстиції України в Реєстрі атестованих судових експертів. При визначенні розміру збитків експерти відповідно до наявних методик, визначають також і фізичний знос внутрішнього оздоблення квартири, який може становити 70-80%, що має значення для визначення суми, яка підлягає відшкодуванню.

  1. 3. Звернення з позовом до суду

       Якщо врегулювати спір в позасудовому порядку не вдалося, для можливості отримання відшкодування завданої шкоди варто подавати позов до суду. Позивачу необхідно визначити належного відповідача, яким може бути: власник вище розташованої квартири, балансоутримувач будинку, постачальник житлово-комунальних послуг. Встановлення причини залиття квартири чітко визначить винуватця затоплення, а отже і відповідача по справі.

       Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи  позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

       Отже, належним чином зафіксований факт залиття квартири і визначення розміру завданої шкоди наддасть можливість власнику пошкодженої квартири аргументовано в позасудовому порядку вирішити питання відшкодування збитків, а у разі незгоди винуватця події добровільно відшкодувати збитки – захисти свої права в суді.