Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Верховний Суд нагадав правила зміни розміру аліментів

Опубликовано 29 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Верховний Суд нагадав правила зміни розміру аліментів

Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Позивач вказав, що у нього в іншому шлюбі народилася дитина та змінився матеріальний стан, що є підставою для зменшення розміру аліментів відповідно до положень статті 192 СК України. Крім того, на підставі договору дарування він подарував відповідачці 1/2 частку квартири.

З урахуванням викладеного позивач просив суд змінити розмір аліментів, що стягуються з нього відповідачці на утримання дитини — з 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до 1/8 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Місцевий суд позов задовольнив частково: змінив розмір аліментів з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття. Суд зазначив, що майновий стан позивача дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж 1/8 частка від його заробітку (доходу) щомісячно і це не призведе до значного погіршення майнового стану новоствореної сім’ї. Апеляційний суд із таким висновком погодився.

Однак колегія суддів Цивільного суду ВС скасувала рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши у задоволенні позову.

Верховний Суд скасував судові рішення міського та апеляційного судів і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Відповідну постанову у справі № 565/2071/19 ВС прийняв 16.09.2020.

Верховний Суд вказав, що звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народилася дочка від іншого шлюбу.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Також ВС зазначив, що суди не звернули уваги на те, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Колегія суддів вирішила, що суди не врахували те, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв’язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а навпаки судами було встановлено збільшення доходів останнього.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Далее

Держава повинна забезпечувати якнайкращі інтереси дитини: ЄС

Опубликовано 29 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Держава повинна забезпечувати якнайкращі інтереси дитини: ЄС
У битві за дитину батьки іноді забувають про саму дитину, завдаючи їй своєю опікою більше шкоди, аніж користі. Якщо, вирішуючи подібні спори, держава, також забуває про інтереси неповнолітнього, це є порушенням конвенційних гарантій.
Хто і як має забезпечувати «найкращі інтереси» дитини Європейський суд з прав людини досліджував у справі «С. проти Хорватії» (№ 80117/17). Після розлучення у 2010 році рішенням суду С. залишили з матір’ю, а батько міг регулярно зустрічатися з дитиною.
Але мати звинуватила колишнього чоловіка у сексуальному насильстві над дитиною та подала заяву про зупинення контактів. Втім, оскільки ця інформація не знайшла свого підтвердження, заява була відхилена. Разом із тим, в процесі розгляду цієї заяви експертним дослідженням встановили, що жінка емоційно ображала дитину.
Використавши цей висновок в іншому судовому провадженні, у 2015 році батько отримав опіку над С. і це рішення, яке підтвердив суд апеляційної інстанції, було виконане.
Але в 2016 році, коли дитина втекла від батька і повернулася до матері, остання ініціювала третє провадження про повернення опіки.
Тоді вже соціальний центр втрутився у ситуацію та звернувся до суду з клопотанням про тимчасове розміщення дитини поза сім’єю. Але суди відхилили цей запит.
С. звернувся до ЄСПЛ. Скарги стосувалися того, що під час другого провадження про опіку та подальшого виконання рішення не був призначений спеціальний опікун ad litem для представництва та захисту інтересів дитині, що С. не мав можливості бути заслуханим в цьому провадженні, а також те, що рішення про надання батькові опіки без будь-якої підготовки чи періоду адаптації не було в найкращих інтересах дитини, як це передбачено в статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд у Страсбурзі констатував порушення Конвенції та присудив 7,5 тис. євро компенсації моральної шкоди.

 

Далее

Госслужащим разрешили повышать квалификацию в соцсетях и чатах

Опубликовано 29 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

Госслужащим разрешили повышать квалификацию в соцсетях и чатах

Повышение квалификации госслужащих на дистанционных занятиях возможно в асинхронном режиме с применением электронной почты, социальных сетей, блогов, чатов интернет-форумов.

Соответствующие изменения внесены в Порядок организации повышения квалификации государственных служащих, глав местных государственных администраций, их первых заместителей и заместителей, должностных лиц местного самоуправления.

Так, приказом Нацагентства по вопросам госслужбы от 15.09.2020 № 171-20 предусмотрено следующее:

во время дистанционных занятий взаимодействие между участниками профессионального обучения и преподавателем может осуществляться в асинхронном режиме (режиме отложенного времени) с применением электронной почты, социальных сетей, блогов, чатов интернет-форумов и т.д. и/или в синхронном режиме (режиме реального времени), в течение которого участники профессионального обучения находятся в вебсреде дистанционного обучения.

Кроме того, обновлены Нормы времени для планирования и учета учебной работы преподавателей, обеспечивающих обучение по программам повышения квалификации.

Далее

В Раде появился закон Кабмина о публичных консультациях с госвластью

Опубликовано 29 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

В Раде появился закон Кабмина о публичных консультациях с госвластью

В Верховной раде появился текст законопроекта Кабинета министров о публичных консультациях с государственной властью. Он зарегистрирован под №4254.

Об этом свидетельствуют данные на сайте парламента.

Документ определяет правила проведения субъектами властных полномочий публичных консультаций по вопросам формирования и реализации государственной, региональной политики, решения вопросов местного значения, подготовки проектов стратегических и программных документов (концепций, стратегий, программ, планов мероприятий и т.п.), нормативно-правовых актов для согласования публичных и частных интересов.

Однако такие консультации не предусмотрены при подготовке проектов актов в части положений, содержащих информацию с ограниченным доступом. Также они не распространяются на правоотношения, связанные с проведением всеукраинского и местных референдумов, внесением местной инициативы, проведением общественных слушаний, общих собраний граждан.

Этот закон не будет действовать и по вопросам общей или частичной мобилизации, введения в Украине или в отдельных ее местностях военного положения, применения Вооруженных сил Украины, проведения операций Объединенных сил, антитеррористических операций и тому подобное.

Документ предусматривает, что электронные консультации являются обязательной формой проведения публичных консультаций. До создания технических возможностей для их проведения на онлайн-платформе для взаимодействия с гражданами и институтами гражданского общества электронные консультации органы власти будут проводить на своих сайтах.

В законе определено, что субъект властных полномочий в срочном порядке без проведения публичных консультаций разрабатывает проекты актов по вопросам предотвращения возникновения чрезвычайных ситуаций, ликвидации их последствий, по другим вопросам, связанных с возникновением угрозы жизни, здоровью, свободе, безопасности человека и тому подобное.

Порядок проведения публичных консультаций

Субъект властных полномочий проводит публичные консультации в таком порядке. Сначала составляет план проведения публичных консультаций, затем составляет консультационный документ, после чего обнародует его на онлайн-платформе для взаимодействия с гражданами и институтами гражданского общества и на собственном официальном сайте.

После этого субъект властных полномочий:

  • информирует заинтересованные стороны о проведении публичных консультаций;
  • проводит мероприятия в рамках публичных консультаций;
  • обнародует предложения, полученные в ходе публичных консультаций, на онлайн-платформе для взаимодействия с гражданами и институтами гражданского общества и на собственном официальном сайте;
  • изучает и анализирует предложения;
  • обнародует отчет о результатах проведения публичных консультаций, доработанный проект акта на онлайн-платформе для взаимодействия с гражданами и институтами гражданского общества и на собственном официальном сайте.
Далее

Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами.

Опубликовано 28 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку формування тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами.

Які зміни щодо сортування відходів передбачив уряд

Сміттєсортувальні лінії працюють у 28 населених пунктах, однак їх послуги не враховуються у тарифах. Про це йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови, повідомляє 24 канал.

У переліку операцій поводження з побутовим відходами не було операції сортування. Тепер список доповнили операціями сортування та видалення. Таке рішення прийняли на засіданні уряду 28 жовтня.

При встановленні тарифів враховуватимуть обсяги відходів

Крім того, наразі тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами є сумою тарифів на послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.

Ця норма призводить до того, що при встановленні тарифів на послугу з поводження з побутовими відходами споживачі сплачують за захоронення побутових відходів без виключення обсягів перероблених побутових відходів,
– йдеться в документі.

Проєктом передбачає, що при встановленні тарифу враховуватимуть також обсяги вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів.

Далее

В Украине готовятся изменить правила соцзащиты пенсионеров

Опубликовано 28 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

В Украине готовятся изменить правила соцзащиты пенсионеров

В Украине планируют изменить некоторые аспекты социальной защиты пожилых людей. На это собираются потратить 500 млн гривен. Как объяснил премьер-министр Денис Шмыгаль, в нынешнем законодательстве есть «ряд несоответствий», которые нужно урегулировать.

Соответствующий законопроект утвердил Кабинет министров на заседании 28 октября.

Как уточнил народный депутат Алексей Гончаренко, документ, в частности, предлагает добавить в перечень льгот для лиц, имеющих особые трудовые заслуги перед Родиной:

  • бесплатное обеспечение рецептурными лекарствами;
  • доставку лекарств домой;
  • освобождение от оплаты коммуналки (в домах, не имеющих поставки тепловой энергии или индивидуальной системы отопления) в пределах норм, установленных законодательством;
  • освобождение от платы за пользование домашним телефоном (абонплата) тоже согласно нормам законодательства.

«Лица предпенсионного и пожилого возраста при сохранении работоспособности могут обратиться в государственную службу занятости и имеют право на предоставление социальных услуг по поиску работы», — добавил Гончаренко.

За материалами газеты: Сегодня

Далее

Кабинет Министров Украины отменил норму о 150 местах государственного заказа для квоты на получение высшего образования иностранцами и лицами без гражданства в украинских вузах.

Опубликовано 28 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

Кабинет Министров Украины отменил норму о 150 местах государственного заказа для квоты на получение высшего образования иностранцами и лицами без гражданства в украинских вузах.

Как передает Цензор.НЕТ со ссылкой на «Интерфакс-Украина», соотвествующее решение было принято на заседании правительства.

В частности, Кабмин исключил норму, согласно которой ежегодно устанавливалась квота 150 мест государственного заказа, в границах которой устанавливались квоты на получение высшего образования иностранцами, лицами без гражданства и беженцами.

Такое решение принято на выполнение закона «Закона о высшем образовании» и устанавливает равные права на получение образования вышеупомянутых категорий и граждан Украины.

Далее

КЦС ВС роз’яснив підстави та умови укладення й затвердження мирової угоди

Опубликовано 28 Окт 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

КЦС ВС роз’яснив підстави та умови укладення й затвердження мирової угоди

Районний суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, повернув заявникам клопотання про затвердження мирової угоди у спорі про стягнення заборгованості за кредитним договором, подане сторонами після ухвалення судового рішення у справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду погодився із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій і навів таке правове обґрунтування.

Системний аналіз та тлумачення ст. 207 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що укладення мирової угоди є правом сторін, яким вони можуть скористатися у будь-який момент судового розгляду, тобто після відкриття провадження у справі судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції та до ухвалення судового рішення за результатами такого розгляду.

Після ухвалення судового рішення судовий процес припиняється. Разом з тим процес захисту прав продовжується у формі виконання судового рішення, яке може відбуватися у добровільному чи примусовому порядку (виконавче провадження).

При цьому добровільний порядок, на відміну від примусового, на законодавчому рівні не регулюється.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

У ч. 1 ст. 434 ЦПК України закріплено, що мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Отже, на законодавчому рівні встановлений імперативний припис щодо часу, коли може бути укладена мирова угода після ухвалення судового рішення, тобто закінчення судового процесу, та кола суб’єктів, уповноважених звернутися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, які розширеному тлумаченню не підлягають.

На відміну від раніше чинної ч. 1 ст. 372 ЦПК України 2004 року, викладеної в новій редакції відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», яка дозволяла укладення мирової угоди як до відкриття виконавчого провадження, так і під час виконавчого провадження, у ч. 1 ст. 434 ЦПК України встановлено, що зазначене право може бути реалізовано лише в процесі примусового виконання судового рішення, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження.

Суб’єктами, які уповноважені звертатися до суду з клопотанням про затвердження мирової угоди, є державні або приватні виконавці, на виконанні в яких перебуває відповідне виконавче провадження.

Із постановою Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 753/16296/14-ц (провадження № 61-8665св20) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень –  http://reyestr.court.gov.ua/.

Верховний Суд

Далее

Право на шлюб неповнолітнім особам.

Опубликовано 27 Окт 2020 в Главная | Нет комментариев

Право на шлюб неповнолітнім особам.

Згідно із законодавством України, важливою умовою для реєстрації шлюбу є досягнення особами, які бажають одружитися, шлюбного віку – 18 років.

Однак, відповідно статті 23 Сімейного кодексу України, передбачена можливість  створити сімю у більш ранньому віці – з 16 років.

За правилом ч. 2 цієї статті за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Відмітимо, що Сімейний кодекс України в редакції від 2002 року дозволяв отримати такий дозвіл на укладення шлюбу із 14 років. Таке посилання на 14-річний вік містить і роз’янення Пленуму ВСУ.

Відповідно до роз’яснень п. 2 Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» заява про надання особі, яка досягла чотирнадцяти років, права на шлюб (ст. 23 СК України) повинна розглядатися судом в окремому провадженні за участі в справі  одного або обох батьків (усиновлювачів) неповнолітньої дитини, піклувальника, особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інших заінтересованих осіб.

Але, 15.03.2012 року внесено зміни до Сімейного кодексу України, яким право на шлюб дозволено із досягненням 16-річчя.

Таким чином, справи про надання права на шлюб суд розглядає у порядку окремого провадження за участю заявника та заінтересованих осіб.

Заперечення батьків (піклувальників) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.

Право на шлюб чоловіка та жінки, які досягли шлюбного віку, закріплено у статті 12 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.

За даними Мін’юсту, за 9 місяців 2020 року право на шлюб отримали 486 неповнолітніх осіб.

 З них 472 жінки та 14 чоловіків. У міській місцевості право на шлюб отримали 210 осіб, у сільській – 276.  

Зазначається, що чіткого переліку підстав для надання неповнолітнім права на шлюб законодавчо не визначено.

Втім, як правило, такими є: фактичне спільне проживання пари, яка не досягла шлюбного віку; вагітність неповнолітньої; народження у неповнолітньої особи дитини.

Для реєстрації шлюбу з неповнолітніми, окрім рішення суду, що набрало законної сили необхідно надати наступні документи:

паспорт громадянина України (громадяни інших країн повинні мати при собі паспорт та його нотаріально засвідчений переклад українською мовою);

якщо наречені раніше перебували у шлюбі – то документ про припинення попереднього шлюбу (такий документ, виданий в іноземній державі, повинен бути відповідним чином легалізований або апостильований з перекладом на українську мову та нотаріально засвідчений).

Якщо Вам необхідно підготувати заяву про отримання дозвілу на укладення шлюбу/отримання право на шлюб, звертайтесь за контактними телефонами:

097-754-79-48; 068-124-25-85; 048-701-88-71; 063-95-69-854

або до офісу компанії: м. Одеса, Адміральський проспект 25, оф. 9

Далее

Облік доходів із 01.01.2021 року для ФОП та самозайнятих осіб

Опубликовано 27 Окт 2020 в Новости | Нет комментариев

Облік доходів із 01.01.2021 року для ФОП та самозайнятих осіб

Головне управління ДПС у м. Києві інформує, що починаючи з 1 січня 2021 року, самозайняті особи, в залежності від обраної системи оподаткування, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб:

— фізичні особи-підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару;

— фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.

Причому, ведення обліку може здійснюватися такими особами в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначається Мінфіном. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Мінфіном залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом № 481.

ФОП — платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

ФОП — платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Таким платникам дозволятиметься ведення обліку у паперовому або в електронному вигляді.

При веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів за період (це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі — паперових зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel). Також платники можуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) за формами, затвердженими Наказом № 579.

Зміни щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників податків дотримуватися вимог п.п. 44.1 та 44.3 ПКУ, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання.

Тому інформація про місячні обороти, яку самозайнята особа буде з 1 січня 2021 року заносити до довільного реєстру, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.

Для платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, продовжують діяти всі вимоги ПКУ щодо обліку податку на додану вартість.

Можливість ведення обліку доходів і витрат в електронній формі через Електронний кабінет для фізичних осіб на загальній системі оподаткування та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, буде впроваджено ДПС після затвердження Мінфіном типових форм, за якими здійснюватиметься облік доходів і витрат такими платниками податків.

Далее