ВС/ВП: Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (ВС/ВП № 755/10947/17 від 30.01.2019)

Фабула судового акту: Нормами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні положення містять і Цивільний та Господарський процесуальні кодекси України.

Однак у зв’язку із нестабільністю судової практики, поширеними випадками винесення судами касаційної інстанції судових рішень які протирічать одне одному у практикуючих юристів виникає закономірне питання – яку саме правову позицію слід використовувати при побудові стратегії судового захисту.

У постанові Великої Палати, яке пропонується до уваги, остання спробувала відповісти на таке питання.

В цій справі точкою зіткнення правових позицій сторін у справі стало те, яку ж саме позицію Великої Палата та Верховного Суду необхідно застосувати для визначення юрисдикційного спору щодо оскарження дій приватного нотаріуса як державного реєстратора речового права.

В своїй постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.