Банківський розрахунок не може бути доказом розміру заборгованості: ВС

Банківський розрахунок не відповідає умовам кредитного договору та не може бути доказом розміру заборгованості

Посилання на практику Верховного Суду України судами нижчих інстанцій набуває обертів.

?‍⚖️ Рішенням районного суду відмовлено у задоволенні позову банку до позичальника та поручителя про стягнення заборгованості з підстав недоведеності її розміру та невідповідності розрахунку умовам кредитного договору.

Суд посилається на позицію Верховного Суду, визначену у Постанові по справі №161/16891/15-ц від 30.01.2018р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/72348791).

?‍⚖️ Позиція ВС полягає у наступному:
✔ Виконаний банком розрахунок заборгованості не є належним доказом, який доводить обґрунтованість вимог банку.
✔ Доказом наявності боргу позичальника перед банком є первинні документи та виписки з особових рахунків клієнта банку, які підтверджують існування певних банківських операцій, нарахування позичальнику боргу по основній сумі кредиту та процентам.

☝ Крім того, за призначенням суду було підготовлено Висновок експерта, який виступив основним доказом у справі. Висновок експерта було враховано судом, як вагомий, обґрунтований та належний доказ.

❓ На експертизу поставлено питання щодо відповідності розрахунку заборгованості по кредиту умовам договору та іншим бухгалтерським та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту.

Зокрема, Висновком експерта встановлено (основні тези):

? банк у наданому розрахунку застосовує відсоткову ставку, не узгоджену Сторонами, що не відповідає пп.4, 5 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.1056-1 ЦК України, п.п.2.3.-2.4. розділу 2 Постанови Правління НБУ №168 від 10.05.2007р.;
? банком використано рахунок, не передбачений для операцій з надання кредиту, що не узгоджується з Постановою Правління НБУ №280 від 17.06.2004р.;
? не встановлено первинних документів — документальних підтверджень (заяви на видачу готівки, меморіальних документів) надання та перерахування кредитних коштів, оформлених відповідно до Постанов Правління НБУ №254 від 18.06.2003р. та №337 від 14.08.2003р.;
? відсутні платіжні документи, що підтверджують внесення позичальником на поточний рахунок та списання з поточного рахунку коштів на погашення заборгованості згідно з договором;
? відсутні документи бухгалтерського обліку (виписки) банку, які відображають облік здійснених операцій за певний період за договором;
? інші невідповідності умовам договору.

❗З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку:
✅ наданий банком розрахунок боргу не є достовірним доказом відповідно ст.79 ЦПК України;
✅ суд, прийнявши до уваги Висновок експерта, визнає факт невідповідності розрахунку заборгованості, поданої банком, умовам кредитного договору.