Три роки дії Гаазької конвенції в Україні: що вона дає громадянам і бізнесу

У Мін’юсті нагадали, що Гаазька конвенція 2019 року набрала чинності для України 1 вересня 2023 року. Її головне завдання – створити глобальний і єдиний механізм для взаємного визнання та виконання іноземних судових рішень. Текст Конвенції ухвалили 2 липня 2019 року на 22-й Дипломатичній сесії Гаазької конференції з міжнародного приватного права. Україна стала другою державою у світі після Уругваю, яка підписала цей документ. Це відбулося 4 березня 2020 року. Ратифікація Конвенції Україною відбулася 1 липня 2022 року.

У Мін’юсті пояснили, що Конвенція працює разом із Гаазькою конвенцією про угоди про вибір суду 2005 року. Разом ці інструменти спрощують доступ до правосуддя, створюють правову визначеність для учасників ринку та зменшують витрати, час і ризики під час транскордонної підприємницької діяльності.

Наразі Конвенція застосовується у відносинах України з державами-членами ЄС, Великою Британією, Албанією, Андоррою, Чорногорією та Уругваєм. Вона регулює лише рішення у цивільних або комерційних справах. Конвенція не застосовується до податкових, митних чи адміністративних спорів. Також її правила не поширюються, зокрема, на:

• статус та правоздатність фізичних осіб;
• аліментні зобов’язання та інші питання сімейного права;
• заповіти та спадкування;
• неплатоспроможність і мирові угоди боржника з кредиторами;
• інтелектуальну власність;
• приватність та наклеп;
• перевезення пасажирів і товарів;
• морське право;
• діяльність збройних сил та правоохоронних органів;
• арбітражі та пов’язані з ними провадження.

У Мін’юсті зазначили, що Конвенція не передбачає залучення державних органів, зокрема Міністерства юстиції, для передачі клопотань. Якщо особа має судове рішення, ухвалене в Україні, і хоче виконати його в одній із договірних держав, вона може звернутися безпосередньо до компетентного суду іноземної держави, де запитується примусове виконання.

Такий самий підхід застосовується і у зворотній ситуації – щодо виконання іноземного судового рішення в Україні. Для визнання та виконання рішення суду необхідно надати:

• повну і засвідчену копію судового рішення;
• у разі заочного рішення – оригінал або засвідчену копію документа, який підтверджує належне та своєчасне повідомлення відповідача про початок провадження;
• документи, які підтверджують, що рішення набрало законної сили та підлягає виконанню у державі ухвалення;
• у разі подання затвердженої судом мирової угоди – спеціальну довідку суду про те, що вона підлягає виконанню так само, як і судове рішення;
• засвідчений переклад усіх документів офіційною мовою запитуваної держави, якщо вони складені іншою мовою.

Клопотання також може супроводжуватися спеціальним уніфікованим формуляром щодо судового рішення, рекомендованим і опублікованим Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права.

Конвенція містить вичерпний перелік підстав, коли у визнанні та виконанні рішення може бути відмовлено. Зокрема, відмова можлива, якщо документ про початок судового процесу не був вручений відповідачу завчасно для організації захисту. Також підставою може бути вручення документа у запитуваній державі у спосіб, несумісний з її основоположними принципами вручення документів.

У виконанні рішення можуть відмовити й у разі, якщо судове рішення отримано внаслідок обману. Серед інших підстав – очевидна суперечність визнання чи виконання рішення публічному порядку запитуваної держави або порушення її безпеки та суверенітету. Також відмова можлива, якщо рішення суперечить угоді сторін про те, що спір мав вирішуватися в іншому суді.

Крім того, рішення може не виконуватися, якщо воно несумісне з рішенням суду запитуваної держави або ранішим рішенням іншої держави між тими самими сторонами з того самого предмета спору.

У Мін’юсті зазначили, що застосування Гаазької конвенції 2019 року спрощує для українських громадян і підприємців за кордоном визнання та примусове виконання судових рішень у ЄС та інших державах, які долучилися до Конвенції.

Джерело: https://yur-gazeta.com