31 березня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині».
Закон передбачає, Єдина державна інформаційна системи трансплантації має повноцінно запрацювати до 1 січня 2020 року.
Протягом цього часу організація трансплантації здійснюється на основі інформації, що міститься на паперових носіях.
До початку роботи ЄДІСТ та протягом наступних трьох місяців з дня початку її роботи рішення про можливість або не можливість застосування трансплантації від донора-трупа приймає консиліум лікарів закладу охорони здоров’я.
Документом також, зокрема:
термін «діяльність, пов’язана з трансплантацією», до якої відноситься вилучення, перевезення, зберігання анатомічних матеріалів, трансплант-координація, визначено як медичну послугу, що дасть можливість оплачувати такі послуги НСЗУ в рамках гарантованого пакету медичних послуг;
перелік осіб, які є близькими родичами, доповнено двоюрідними братами і сестрами, дядьком, тіткою, племінниками, що дозволить розширити коло осіб для родинного донорства;
передбачено, що сімейний лікар може отримувати згоди на посмертне донорство та матиме право вносити таку інформацію до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації;
визначено можливість донорства кісткового мозку від повнорідних братів або сестер віком до 18 років;
конкретизовано, що дозволяється лише міжнародний обмін анатомічними матеріалами, а щодо гемопоетичних стовбурових клітин — дозволяється їх купівля — продаж;
передбачено внесення змін до статті 290 Цивільного кодексу України, надавши право на донорство гемопоетичних стовбурових клітини у випадках, передбачених законом, особам віком до 18 років.
Джерело: сайт «Українське право»
Далее
Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27 березня 2019 року № 258 вніс зміни до Правил дорожнього руху.
Рішення уточнює перелік документів, які підтверджують наявність страхового захисту у власників наземних транспортних засобів.
Уряд також запровадив можливість для власників підтвердити наявність внутрішнього електронного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів через єдину централізовану базу даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
«Чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)», – йдеться у документі.
Постанова забезпечить підвищення рівня безпеки дорожнього руху та сприятиме підвищенню рівня довіри до страховиків.
Джерело: сайт «Українське право»
Далее
У Верховній Раді зареєстровано проект Закону № 10193 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Всеукраїнського громадського бюджету участі».
Законопроект запроваджу Всеукраїнський громадський бюджет участі, як засіб визначення громадськістю приорітетів фінансування окремих, важливих проектів жителів регіону чи країни.
Пропонується доповнити Бюджетний кодекс України статтею щодо створення вище згаданого бюджету, який має становити не менше 0,1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту держбюджету на відповідний бюджетний період.
Кошти бюджету спрямовуються на реалізацію та співфінансування проектів поданих на конкурси громадських бюджетів участі громадянами та громадськими організаціями до органів місцевого самоврядування України.
Порядок використання коштів Всеукраїнського громадського бюджету участі, визначається Кабінетом Міністрів України.
Джерело: сайт «Українське право»
Далее
МОН утвердило программы тестов для прохождения ВНО в магистратуру, а именно:
— Программу единого вступительного экзамена по иностранным языкам для получения степени магистра на основе полученной степени высшего образования (образовательно-квалификационного уровня специалиста) (ЕВЭ), который должны сдавать поступающие в магистратуру на ряд гуманитарных специальностей;
— Программу второго блока единого профессионального вступительного испытания (ЕПВИ) — теста по 8 базовым правовым дисциплинам. Тестирование вместе с ЕВЭ будут проходить будущие магистры «Права» и «Международного права».
Соответствующие приказы № 411 и № 410 утверждены 28 марта 2019 года.
По сообщению МОН для ЕВЭ можно будет выбрать один из 4-х языков: английский, французский, немецкий или испанский. Тестирование будет состоять из двух частей — проверка чтения и использования языка.
ЕПВИ будет разделено на 2 блока.
Первый блок — право будет включать задание по 8 базовым правовым дисциплинам:
— конституционное право Украины;
— административное право Украины и административное судопроизводство в Украине;
— гражданское право Украины;
— гражданское процессуальное право Украины;
— криминальное право Украины;
— криминальное процессуальное право Украины;
— международное публичное право;
— международная защита прав человека.
Второй блок ЕПВИ — проверка общих учебных правовых компетенций.Блок содержит задания для оценивания критического, аналитического и логического мышления.
Регистрация на ЕВЭ и ЕПВИ продлится с 13 мая по 3 июня 2019 года.Тестирования состоятся 2 июля (иностранный язык) и 4 июля (право).
Истоник: сайт «ЮРЛИГА»
Далее
С 31 марта действует новая редакция Правил организации защиты электронных банковских документов с использованием средств защиты информации НБУ, утвержденная постановлением от 5 октября 2018 года № 106.
Правила регламентируют порядок хранения, использования и учета средств защиты информации (СЗИ) организациями, которые их получили. Национальный банк будет проверять выполнение организациями требований Правил.
Организация обязана назначить внутренним документом ответственных лиц за хранение и использование СЗИ. Руководитель организации обязан обеспечить подачу в Национальный банк копии документа или выписки из него в электронной или бумажной форме о возложении / освобождения от исполнения соответствующих обязанностей администраторов информационной безопасности, администраторов АРМ-СЭП, администраторов АРМ-НБУ-инф, операторов АРМ бухгалтера САБ в течение трех рабочих дней со дня, следующего за днем возложения / освобождения от исполнения.
Ответственные лица должны подписать обязательство.
Источник:сайт «ЮРЛИГА»
Далее
Вироком суду особу було засуджено за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (КК) та за ч. 1 ст. 296 КК.
Відповідно до вироку суду особа руками та ногами завдав потерпілим численних ударів по обличчю, голові й тулубу, заподіявши потерпілим легких тілесних ушкоджень.
Крім того, засуджений, в інший день, перебуваючи у стані наркотичного сп’яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, палицею із вбитим у неї цвяхом, як предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, безпричинно завдав особі удару в лівий бік тулуба та у ліве плече, заподіявши потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
Апеляційний суд скасував вирок суду в частині призначеного покарання та виключив з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку злочину «як предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень».
Прокурор оскаржив вирок апеляційного суду та просив призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Прокурор покликався на те, що дії засудженого неправильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 296 КК, оскільки палицю, якою він завдав тілесних ушкоджень потерпілому було заздалегідь заготовлено для заподіяння тілесних ушкоджень; на думку прокурора, дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК.
Апеляційний суд, погоджуючись із кваліфікацією місцевим судом дій особи за ч. 1 ст. 296 КК, дійшов висновку, що палиця, використана засудженим для вчинення хуліганських дій не була спеціально пристосована або заздалегідь заготовлена для нанесення тілесних ушкоджень.
Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що ч. 4 ст. 296 КК передбачено кваліфікований вид хуліганства — вчинення його, зокрема, із застосуванням іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
При цьому вказані предмети у змісті кримінального закону передбачено як альтернативні.
Спеціально пристосованими для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час вчинення хуліганських дій.
Далее
Відсьогодні у Києві почав працювати «Центр виконання рішень» – офіс, де громадяни можуть отримати послуги у сфері примусового виконання судових та інших рішень за принципом «єдиного вінка». Про це йдеться на сайті Мін’юсту.
За словами заступника Міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлани Глущенко, такі заклади вже працюють у 4 регіонах: Дніропетровській, Луганській, Одеській та Сумській областях.
Вона наголосила, що надалі Міністерство юстиції має амбітні розширити проект, щоб такі центри запрацювали при відділах ДВС по всій території держави.
Начальник Головного територіального управління юстиції у місті Київ Станіслав Куценко у свою чергу підкреслив, що «Центр виконання рішень» відкрили саме у Дарницькому районі тому, що він є одним з найбільш населених районів в місті Києві.
Далее
Кабмин на заседании 27 марта принял постановление, направленное на повышение позиций Украины в международном рейтинге легкости ведения бизнеса Doing Business. Об этом сообщает пресс-служба Правительства.
Проект постановления был разработан МЭРТ.
Постановлением, в частности, упрощен процесс приведения уставов существующих ООО в соответствие с Законом «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью». Согласно принятым в постановление изменениям учредители ООО смогут в электронной форме выбрать тот вариант устава, который им больше подходит. Сама процедура регистрации ООО будет максимально ускорена.
Более детальная информация о внесенных изменениях относительно деятельности ООО будет после обнародования Правительством текста принятого постановления.
Проектом данного документа предусматривалось утверждение модельного устава ООО.
Редакция модельного устава, на основании которой ООО осуществляет деятельность, определяется обществом самостоятельно путем избрания редакции по «умолчанию» или соответствующих положений из числа предусмотренных постановлением.
Напомним, что 6 февраля 2018 года был принят Закон «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью». Положения уставов ООО и ОДВ, не соответствующие данному Закону, будут действовать только на протяжении года со дня вступления Закона в силу. Поэтому, указанные общества до 17 июня 2019 года должны привести свои уставы в соответствие с новым Законом.
На указанный период общества освобождаются от уплаты административного сбора за регистрацию изменений в устав в связи с приведением его в соответствие с Законом.
Источник: сайт «ЮРЛИГА»
Далее
Банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання зобов’язань за кредитним договором укладено договір застави транспортного засобу. На день смерті позичальника перед банком утворилась заборгованість більше ніж 7000 доларів США.
Банку стало відомо, що із заявою про прийняття спадщини після смерті позичальника звернувся його батько, якому було надіслано вимогу про погашення заборгованості. Проте вимога залишилася без задоволення, тому позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави.
Суд першої інстанції відмовив Банку у задоволенні позову, оскільки спадкоємець не набув права власності на спадкове майно, отже вимоги банку є передчасними.
Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку про відмову у позові, але з інших підстав. Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що кредитор пред’явив вимоги до спадкоємця поза межами, передбаченого статтею 1281 Цивільного кодексу України (ЦК), шестимісячного строку, який є присічним.
Банк звернувся до суду касаційної інстанції, але Верховний Суд не знайшов підстав для задоволення касаційної скарги.
ВС нагадав, що чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України «Оформлення права на спадщину»).
Суд зазначив, що відповідно до частини першої статі 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята статті 1268 ЦК України).
Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). А спадкові права є майновим об’єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Далее
Верховный Суд в составе судьи Кассационного гражданского суда Штелик С.П. отказал в открытии кассационного производства в гражданскому деле по иску о признании общего собрания ОСМД несостоявшимся, признании недействительным и отмене протокольного решения.
В определении от 4 марта по делу № 761/46177/17 указано, что жалоба подана на судебные решения, принятое по малозначимому делу, которые не подлежат кассационному обжалованию.
Предметом спора является признание общего собрания участниковнесостоявшимся, признание недействительным и отмена протокольного решения, а следовательно, он не представляет значительную сложность для решения судами и не относится к исключениям, предусмотренным пунктом 2 части шестой статьи 19 ГПК Украины (дела, которые подлежат рассмотрению только по правилам общего искового производства, и дела, цена иска в которых превышает 500 размеров прожиточного минимума для работоспособных лиц).
Малозначимое дело является таким в силу своих свойств, потому независимо от того, признали ли его такими низшие суды, учитывая, что часть шестая статье 19 ГПК Украины относится к Общим положениям этого Кодекса, которые распространяются и на кассационное производство, Верховный Суд признает за возможное, пользуясь собственными полномочиями, признать это дело малозначительным.
Верховный Суд не увидел обстоятельств, при которых судебное решение по малозначительному делу подлежит кассационному обжалованию. Эти обстоятельства определены пункте 2 части третьей статье 389 ГПК Украины:
а) кассационная жалоба касается вопроса права, который имеет фундаментальное значение для формирования единой правоприменительной практики;
б) лицо, которое подает кассационную жалобу, лишено возможности опровергнуть обстоятельства, установленные обжалованным судебным решением, при рассмотрении другого дела;
в) дело представляет значительный общественный интерес или имеет исключительное значение для участника дела, который подает кассационную жалобу;
г) суд первой инстанции отнес дело к категории малозначительных ошибочно.
Источник: сайт «ЮРЛИГА»
Далее
