Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Отразится ли прожиточный минимум на пенсии трудоустроенных граждан. За что могут штрафовать пенсионеров.

Опубликовано 4 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Отразится ли прожиточный минимум на пенсии трудоустроенных граждан. За что могут штрафовать пенсионеров.

Выплаты пенсионеру, который работает или осуществляет предпринимательскую деятельность, будут другими.

Вопреки повышению прожиточного минимума и размера минимальной пенсии,  размер соцвыплат уменьшился.

Об этом сообщил «Пенсионный курьер», — передает аналитический портал «Хвиля». 

В частности, в случае трудоустройства гражданина перерасчет пенсии с учетом нового прожиточного минимума для исчисления минимального размера или доплаты законодательством не предусмотрено.

При назначении (перерасчете) пенсии пенсионеру под личную подпись сообщают о его обязанности в случае трудоустройства предоставить данные об этом в органы Пенсионного фонда.

Штрафы для пенсионеров

Важно помнить, что если пенсионер не сообщит о таких изменениях, а Фонда станет о них известно во время сверки с государственными реестрами, пенсионеру могут угрожать штрафные санкции.

Иными словами, его пенсия может уменьшится.

Отдельно пенсионерам советуют за несколько месяцев по достижению пенсионного возраста обратиться к специалистам Пенсионного фонда, которые проведут предварительную правовую экспертизу документов и их надлежащего оформления.

Чаще всего встречаются следующие ошибки:

  • неточности в оформлении трудовых книжек (неполные или неточные записи, незаверенные исправления, отсутствие или плохое качество печати)
  • справки о стаже, особенно справки, уточняющие особый характер работы, заполняются неправильно (есть исправления, отсутствуют номер, дата выдачи, расшифровка подписей, основание выдачи справки, указываются неточные или неполные сведения о работе будущего пенсионера)
  • случаются неточности и в индивидуальных сведениях из системы персонифицированного учета
Далее

Оподаткування спадщини: ДПС

Опубликовано 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Оподаткування спадщини: ДПС

Головне управління ДПС у Харківській області роз’яснило нюанси оподаткування спадщини.

Зокрема, оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.

Об’єкти спадщини, успадковані членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % або 18 %.

Громадяни-резиденти, які отримують спадщину від громадянина-резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % та військовий збір за ставкою 1,5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунка).

Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, оподатковуються за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 % та 18 %, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, наступного за тим, в якому її отримано.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями — резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Далее

Як отримати соціальне житло внутрішньо переміщеним особам, необхідні документи.

Опубликовано 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Як отримати соціальне житло внутрішньо переміщеним особам, необхідні документи.

2 вересня, Кабмін вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 682. 

Проектом акта, зокрема, встановлюється процедура взяття на соціальний квартирний облік внутрішньо переміщених осіб та надання їм житлових приміщень з фонду житла соціального призначення.

Проектом акта встановлюється, що внутрішньо переміщені особи беруться на облік відповідними органами місцевого самоврядування за місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

При цьому члени сім’ї внутрішньо переміщеної особи, яка подає заяву, беруться на облік разом із нею незалежно від місця такого обліку (за умови, що вони не перебувають на обліку за місцем перебування в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб).

Так, документом встановлюється, що для підтвердження права на отримання соціального житла внутрішньо переміщена особа повинна подати:

— довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

— копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб які не досягли 14 років і проживають разом з ним, — копії свідоцтв про народження);

— довідку про доходи громадянина та довідку про доходів членів його сім’ї за попередній рік, отримані ними в грошовій формі з будь-яких джерел як на території України, так і за її межами;

— відомості про вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім’ї на момент взяття на облік (крім вартості майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, розміщене на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, розташованих  на лінії зіткнення (розмежування), а також на майно, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування  збройної агресії Російської Федерації, розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах,  розташованих на лінії зіткнення;

— акт приймання-передачі житла  у соціальному гуртожитку  (для осіб, що проживали у такому гуртожитку).

Слід зазначити, що документи подаються до органу місцевого самоврядування за місцем проживання/перебування заявника. Якщо зазначеним органом утворено центр надання адміністративних послуг, документи подаються виключно через такий центр.

Далее

У мобільному застосунку «Дія» з’явиться кваліфікований електронний підпис

Опубликовано 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

У мобільному застосунку «Дія» з’явиться кваліфікований електронний підпис

Мінцифри розпочинає роботу над впровадженням кваліфікованого електронного підпису Смарт-Дія у мобільний застосунок «Дія».

Відповідну постанову прийняв Кабінет Міністрів на засіданні 2 вересня, повідомляє прес-служба міністерства.

Постанова дає старт реалізації відповідного експериментального проекту. Експеримент передбачає можливість віддаленої ідентифікації громадян за допомогою мобільного застосунку «Дія» для отримання кваліфікованого електронного підпису Смарт-Дія. Це означає, що користувачі Дії зможуть отримувати кваліфікований електронний підпис безкоштовно та повністю онлайн.

“Смарт-Дія — електронний підпис, що діятиме протягом короткого періоду та гарантуватиме найвищий рівень довіри й безпеки. Смарт-Дія дозволятиме підписувати документи, отримувати адміністративні, фінансові та комерційні послуги просто зі смартфону”, — роз’яснив Віце-прем’єр-міністр — Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Віддалена ідентифікація користувачів для формування першого кваліфікованого сертифіката здійснюватиметься на основі даних, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі та єдиній інформаційній системі МВС, а також за допомогою технології розпізнавання обличчя FaceID. Протягом 6 місяців ці дані використовуватимуться для формування короткострокового КЕП у Дії. Після завершення терміну користувач знову проходитиме процедуру ідентифікації за допомогою мобільного застосунку. Підтверджувати запит на формування короткострокового КЕП у Дії користувачі будуть за допомогою технології розпізнавання обличчя.

 

Далее

Кабінет міністрів вніс зміни до постанови про заборону в’їзду іноземців, однак розширив перелік родичів, які можуть подорожувати до громадян України.

Опубликовано 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Кабінет міністрів вніс зміни до постанови про заборону в’їзду іноземців, однак розширив перелік родичів, які можуть подорожувати до громадян України.

Деталі: Проєкт, якого не було в порядку денному засідання Кабміну, внесли на розгляд “з голосу” через необхідність прибрати лазівку, яку використовували хасиди для прикриття подорожі до Умані. 

Головна зміна – з переліку дозволених підстав для в’їзду іноземців прибрали право на транзит до 2 діб.

Цю підставу використовували паломники, що їхали до України з Ізраїлю та інших держав. Наприклад, прибували до Борисполя та демонстрували прикордоннику квиток на рейс з Жулян. 

Проте після проходження паспортного контролю вони попрямували до Умані. Тепер же в’їзд на підставі транзиту прямо заборонений.

Варто зауважити, що Україна закрила також наземні кордони для громадян Молдови, які використовували транзит для легальних поїздок до Білорусі, Росії тощо.

Україна також розширила перелік родичів громадян України, які можуть перетинати кордони, додавши до нього бабусь та дідусів. Раніше звучала критика про те, що діти українців, які поїхали на відпочинок без батьків та з родичами-іноземцями, мали проблеми із поверненням до України в останні дні літа.

Крім цього, уряд уточнив формулювання про навчання як підставу для перетину кордону. Тепер до України пускатимуть лише тих, хто їде вчитися у навчальні заклади. Цим уряд прибирає зловживання, коли метою в’їзду декларували навчання на короткотермінових курсах.

Далее

Скасування книг доходів для підприємців. Роз’яснення від ДПС

Опубликовано 3 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Скасування книг доходів для підприємців. Роз’яснення від ДПС

Закон № 786 змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів. Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб: 

1. Фізичні особи – підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Кодекс дозволяє вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 № 481.

2. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Кодекс дозволяє їм вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку також визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 № 481.

3.  Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які НЕ є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.

4. Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді.

Прокоментуємо декілька важливих  аспектів щодо цих нововведень:

1. Закон № 786 фактично скасував вимогу до платників єдиного податку щодо реєстрації Книги у податкових органах. Платникам податків не потрібно вчиняти жодних дій по скасуванню реєстрації вже зареєстрованих книг з 1 січня 2021 року (подавати будь-які заяви чи повідомлення не потрібно).

2.  При веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів за період (це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі – паперових зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel). У тому числі, платники можуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579.

Кодекс не містить вимоги до платника податків повідомляти контролюючи органи про обраний вид реєстру. Разом із тим податкові органи мають право запросити зазначену інформацію у порядку визначеному Кодексом для перевірки дотримання платником вимог Кодексу щодо граничного обсягу доходу за відповідний період. Тому такі записи мають містити інформацію щонайменше про місячні обороти, вони є джерелом інформації для складання платником податку звітності з єдиного податку.

3.  Зміни, запроваджені Законом № 786 щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників податків (включаючи таких суб’єктів) дотримуватися вимог підпунктів 44.1 та 44.3 статті 44 Кодексу, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/абоподаткових зобов’язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Тому інформація про місячні обороти, яку самозайнята особа буде з 1 січня 2021 року заносити до довільного реєстру, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період.Для платників єдиного податку, які є платниками податку на додану вартість, продовжують діяти всі вимоги Кодексу щодо обліку податку на додану вартість.

4. Через зміни, запроваджені Законом № 786, з 1 січня 2021 року зникають підстави для застосування до фізичних осіб – підприємців на спрощеній системі оподаткування адміністративного штрафу за неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку відповідно до статті 1641 Кодексу про адміністративні правопорушення.

5.  Можливість ведення обліку доходів і витрат в електронній формі через Електронний кабінет для фізичних осіб на загальній системі оподаткування та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, буде впроваджено ДПС після затвердження Міністерством фінансів України типових форм, за якими здійснюватиметься облік доходів і витрат такими платниками податків. Про запровадження такого сервісу буде повідомлено окремо.

За матеріалами ДПСУ

Далее

Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено: КЦС ВС

Опубликовано 3 Сен 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено: КЦС ВС
?Постанова КЦС ВС від 25.08.2020 № 760/21223/17-ц (61-35929св18):
?‍⚖️Суддя-доповідач: Ігнатенко В. М.
✅ Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено
⚡Ключові тези:
✔У жовтні 2017 року громадянин Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що будучи власником земельних ділянок на АДРЕСА_1 , передав їх відповідачу та забезпечив фінансування на них будівництва житлового будинку на підставі всіх необхідних дозвільних документів на проведення будівельних робіт. Скасування після фактичного завершення будівництва у червні 2017 Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю в м. Києві реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 02 березня 2017 року № КВ 083170610440 (Д1) виключає можливість отримання ним акту готовності об`єкта до експлуатації та сертифікату про готовність об`єкта будівництва до експлуатації.
Таким чином, з урахуванням змінених позовних вимог просив визнати за ним право власності на багатоповерховий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площею 22 091,2 кв. м, площа місць загального користування 2 210,2 кв. м), в тому числі, на 243 квартири.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року позов задоволено; визнано за громадянином Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 право власності на багатоповерховий житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площею 22 091,2 кв. м, площа місць загального користування 2 210,2 кв. м), в тому числі на 243 квартири, а саме: квартири № № 1-243 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що земельні ділянки, на яких розташований будинок, належать позивачу та будівля збудована за його рахунок. Суд першої інстанції вважав встановленим, що спірний багатоквартирний будинок збудований у відповідності до проекту та вимог державних будівельних норм.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва Репецького С. В. в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено; рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 11 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про залишення позову без задоволення.
Апеляційний суд виходив з того, що за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними. Однак установлено, що самочинно збудований багатоповерховий будинок, який є предметом позову, було збудовано з істотним порушенням будівельних норм та Генерального плану міста Києва, затвердженого в інтересах територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, що свідчить про їх порушення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документів, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У частині четвертій статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Нормативно регламентованим є право власника на забудову земельної ділянки, яке здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил
У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Частинами третьою, п`ятою, сьомою статті 376 ЦК Українипередбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
За загальними правилами кожна особа має право на захист свого цивільного права лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
У справах, пов`язаних із самочинним будівництвомнерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.
Разом з цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).
✔Вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та істотних правил.
На підставі частини третьої статті 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК України).
✔При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34,37 цього Закону).
✔Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п`ята стаття 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвомоб`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.
Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
Установлено, що Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на замовлення позивача видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, зі змісту яких вбачається, що наміром забудови ділянки є будівництво зблокованих житлових (садибних будинків). Також вказаними умовами встановлена граничнодопустима висота будівель — не більше чотирьох поверхів (у тому числі цокольного та мансардного), тоді як, згідно технічних характеристик будинок має підвал, цокольний поверх, дев`ять поверхів та технічний поверх, що свідчить про порушення забудовником будівельних норм та правил, невідповідність будинку за розміром площі, поверховості та розміщенню, та є істотним відхиленням від проекту.
✔За таких обставин апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, оскільки визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено.
У касаційних скаргах сторони посилаються на порушення прокурором нормативного порядку щодо представництва інтересів держави.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною другою статті 45 ЦПК України (у редакції, чинній на момент пред`явлення позову до суду), має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.
✔У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян — членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Прокурор, звернувшись із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, 26 січня 2018 року направив до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради повідомлення про звернення до суду із вказаною апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Київської міської ради.
Тому, Верховний Суд вважає, що у прокурора наявні підстави для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради.
✔У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що апеляційний суд розглянув справу без її участі, чим порушив її права як власника квартири НОМЕР_5 у будинку АДРЕСА_1 . Апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення третіх осіб — власників квартир у вказаному будинку.
✔Оскільки на стадії апеляційного розгляду, відповідно до статті 374 ЦПК України, апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо залучення третьої особи у справі, апеляційний суд обгрунтовано не задовольнив таке клопотання.
Виключно до компетенції суду першої інстанції (стаття 52ЦПК України) належить залучення до участі у справі третьої особи.

 

Далее

НБУ выведет из обращения банкноты номиналом 1 и 2 гривны образцов 2003-2007 годов и монету 1 гривна желтого цвета.

Опубликовано 2 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

НБУ выведет из обращения банкноты номиналом 1 и 2 гривны образцов 2003-2007 годов и монету 1 гривна желтого цвета.

Нацбанк активизирует вывод из обращения банкнот номиналом 1 и 2 гривны образцов 2003-2007 годов и монету 1 гривна желтого цвета, которая чеканилась до 2018 года. Об этом на брифинге сказал заместитель главы НБУ Алексей Шабан.

«С 1 октября, попадая в банки, эти деньги не будут возвращаться в обращение, а будут изыматься и передаваться в НБУ. У бумажной банкноты более короткий срок жизни. Мы просто будем постепенно заменять в обращении 1 и 2-гривневые банкноты на монеты», — отметил Шабан.

Он также напомнил, что НБУ начал чеканить монеты 1, 2, 5 и 10 гривен, которые «живут» 20-25 лет.

«Банкноты номиналом 1 и 2 гривны и монета 1 гривна желтого цвета пока останутся действительным платежным средством. Ими можно будет рассчитываться, их не нужно специально обменивать. В то же время постепенно в обороте их будет становиться все меньше, а их место займут соответствующие серебристые монеты номиналом 1 и 2 гривны образца 2018 года выпуска», — заключил Алексей Шабан.

Далее

Пожизненное лишение свободы может быть заменено наказанием в виде лишения свободы сроком от 15 до 20 лет. Инициатива Минюста, далее

Опубликовано 2 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Пожизненное лишение свободы может быть заменено наказанием в виде лишения свободы сроком от 15 до 20 лет. Инициатива Минюста, далее

На заседание Кабмина 2 сентября вынесены два законопроекта Минюста о внесении изменений в УК, УПК, КоАП и некоторые другие законодательные акты относительно выполнения решений Европейского суда по правам человека.

В частности, законопроектами предлагается выполнить часть требований решения ЕСПЧ в деле «Петухов против Украины (№ 2)».

Так, на сегодня нормами УК не предусмотрено применение условно-досрочного освобождения к лицам, осужденным к пожизненному лишению свободы.

Закон о применении амнистии не предусматривает возможность ее применения к лицам, осужденным к пожизненному лишению свободы.

Актом о помиловании может быть произведена замена наказания таким лицам, однако на срок не менее 25 лет лишения свободы.

«Указанные нормы свидетельствуют об отсутствии действенного механизма смягчения наказания в виде пожизненного лишения свободы.

Указанное было констатировано ЕСПЧ в решении «Петухов против Украины № 2», как нарушение статьи 3 Конвенции в связи с непредоставлением заявителю надлежащей медицинской помощи во время содержания его под стражей, а также в связи с тем, что наказание заявителя в виде пожизненного лишения свободы не подлежало сокращению», — отмечает Минюст.

Что изменят

Предлагается внести изменения в УК и УПК и внедрить механизм смягчения наказания в виде пожизненного лишения свободы.

Так, вносятся изменения в статью 82 Уголовного кодекса, которыми определяется возможность замены лицу, которое отбывает наказание в виде пожизненного лишения свободы, неотбытой части наказания более мягким после фактического отбывания ним не менее 10 лет наказания в виде пожизненного лишения свободы.

В таком случае пожизненное лишение свободы может быть заменено наказанием в виде лишения свободы сроком от 15 до 20 лет.

Также вносятся изменения в статью 81 УК, согласно которым условно-досрочное освобождение может применяться после фактического отбытия наказания осужденным не менее трех четвертей срока наказания, назначенного судом, в случае замены пожизненного лишения свободы на лишение свободы на определенный срок.

Заключительные положения УК дополняются п. 22, согласно которому осужденным «пожизненникам», которые на день вступления в силу новым законом отбыли более 10 лет назначенного судом наказания, предоставляется право на замену такого наказания другим наказанием – в виде лишения свободы на срок от 5 до 20 лет, но при этом общий срок такого наказания не может быть меньше 25 лет.

Кроме того, в УПК предлагается предусмотреть, что такие вопросы решаются коллегиально судом в составе 3 судей.

П. 3 ч. 1 ст. 537 УПК дополняется положениями, которыми определяется, что во время выполнения приговоров суд может решать, в частности, вопрос о замене наказания в виде пожизненного лишения свободы более мягким. Рассмотрение этого вопроса осуществляется коллегиально в составе 3 судей.

Другим законопроектом предлагается внести изменения в статьи 11, 18, 140 Уголовно-исполнительного кодекса, которым определяются условия содержания лиц, которым пожизненное лишение свободы заменено на наказание в виде лишения свободы на определенный срок.

Статья 154 УИК дополняется в части, что осужденные к пожизненному, составляют личный план реинтеграции в общество и прилагают его к представлению относительно возможности замены неотбытой части наказания более мягким.

В связи с необходимостью установления административного надзора за лицами, которые были досрочно освобождены от отбывания наказания в виде пожизненного лишения свободы, законопроектом предлагается внести изменения в Закон «Об административном надзоре за лицами, освобожденными из мест лишения свободы».

Далее

Оскарження реєстраційних дій: які можуть бути підстави для відмови у задоволенні скарги

Опубликовано 2 Сен 2020 в Новости | Нет комментариев

Оскарження реєстраційних дій: які можуть бути підстави для відмови у задоволенні скарги

Адміністративний порядок оскарження реєстраційних дій – це ефективна процедура, яка дозволяє швидко (в окремих випадках протягом доби) відреагувати на можливі порушення у сфері державної реєстрації.

При цьому Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг у сфері державної реєстрації може діяти лише в межах своїх повноважень і чинного законодавства, тож іноді дієвий захист порушених прав і законних інтересів можливий лише в судовому порядку, повідомляє пресцентр Міністерства юстиції.

При подачі скарги суб’єкти звернення мають врахувати основні підстави для відмови у її задоволенні Колегією Мін’юсту:

  • скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
  • завершився встановлений законом строк для подачі скарги – 60 днів з моменту прийняття оскаржуваного рішення або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю;
  • на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація права за іншою особою, ніж зазначено в рішенні, що оскаржується;
  • розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Міністерства юстиції України;
  • є рішення Міністерства юстиції України з того самого питання;
  • в Мін’юсті вже розглядається скарга з цього ж питання від того самого заявника;
  • наявна інформація про судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
  • державним реєстратором, територіальним органом Мін’юсту оскаржуване рішення було прийнято відповідно до законодавства;
  • реєстраційні дії були проведені до 1 січня 2016 року. Такі дії підлягають оскарження в судовому порядку.
Далее