Вінницький апеляційний суд не задовольнив апеляційну скаргу відповідача, а рішення Немирівського районного суду Вінницької області, яким громадянина Ж. як спадкоємця першої черги за законом усунуто від права на спадщину, залишив без змін.
Суд установив: відповідач не доглядав хвору матір, яка мала інвалідність 1 групи та перебувала у безпорадному стані. Натомість про неї упродовж восьми років піклувався його рідний брат. За словами адвоката відповідача, доказів, що відповідач ухилявся від надання допомоги матері, немає. Тому вважає: позбавити його права на спадкування не можна.
«Однак, відповідно до частини 5 статті 1224 Цивільного кодексу, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані», — йдеться у постанові Вінницького апеляційного суду.
Тож в апеляційній інстанції підтримали висновок Немирівського районного суду Вінницької області, що існують обґрунтовані підстави для застосування такого крайнього заходу, як усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті його матері.
За повідомленням порталу «Судова влада України»
Далее
Кожна особа, персональні дані якої внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР), має право на безоплатне отримання довідки про внесення інформації до Реєстру.
Про те, як отримати довідку, розповіли у МВС.
Довідка видається за заявою особи протягом трьох робочих днів з дня подання заяви.
Форма довідки затверджена постановою Кабміну України від 18.10.2017 року №784 та видається особі за її заявою, в якій зазначається ПІБ, унікальний номер запису в Реєстрі, реквізити документа.
Видача довідки здійснюється в паперовій формі (формат А4) без використання спеціальних бланків.
Для отримання довідки громадянин може звернутись заявою незалежно від реєстрації місця проживання до територіальних підрозділів ДМС України.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» (законопроєкт № 7442).
Ініціатори проєкту вказують, що він вирішує питання спрощення доступності і підвищення ефективності застосування судових процедур банкрутства.
Відповідно до тексту законопроєкту, підписаного Головою ВРУ, передбачено, зокрема:
Встановити форму, порядок направлення і порядок надання відповіді/інформації на запит арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією майна), який здійснює повноваження у справі.
Забезпечення отримання від розпорядника майна та ліквідатора за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника висновку і визначення чи є ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, чи ні.
Надання розпоряднику майна, з метою забезпечення задоволення вимог кредиторів, дієвих повноважень при виконанні повноважень у справі і забезпечення фактичного здійснення контролю за господарською діяльністю боржника шляхом доступу розпорядника майна до інформації що зберігається у базах даних (в тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності.
Доповнення переліку боргів, які не підлягають реструктуризації та/або прощенню в процедурах банкрутства, завданих кримінальним правопорушенням.
З остаточним текстом Закону можна буде ознайомитись після його офіційного опублікування.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
14 липня 2023 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні за основу два законопроєкти щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини.
Проєкт № 9288 розроблений з метою забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців та врегулювання особливостей спадкування у зв’язку з військовою агресією російської федерації.
Документ передбачає внесення змін до Цивільного кодексу, а саме:
повернути положення статті 1221 Цивільного кодексу до попередньої редакції шляхом закріплення чіткого загального правила про місце відкриття спадщини за останнім місцем проживання спадкодавця або місцезнаходженням його майна;
викласти пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень у новій редакції, якою передбачити у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану зупинення строків позовної давності, встановлених ЦК України;
доповнити Прикінцеві та перехідні положення новими пунктами 20, 21, якими передбачити зупинення строків позовної давності під час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та встановлення спеціальних строків та порядку регулювання спадкових правовідносин на час дії в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, зокрема на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Проєкт № 9287 розроблено з метою вдосконалення правового регулювання в частині забезпечення захисту майнових та особистих немайнових прав спадкоємців в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Проєктом Закону запропоновано внести зміни до законів «Про нотаріат» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якими передбачити таке:
внести зміни до статті 13-1 Закону «Про нотаріат», у якій врегулювати питання здійснення нотаріальної діяльності в межах нотаріальних округів. Враховуючи те, що законодавством в особливих випадках (тимчасово окуповані території чи бойові дії) передбачена можливість відкриття спадщини не за місцем відкриття спадщини, запропоновано узгодити відповідні положення з нормами Закону «Про нотаріат» (статті 66, 67, 71), врегулювавши особливості видачі свідоцтва про право на спадщину та вчинення інших нотаріальних дій щодо спадкового майна з урахуванням зазначених особливостей;
внести зміни до статті 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом вдосконалення порядку визначення статусу окремих територій України тимчасово окупованими;
особливості спадкування на тимчасово окупованих територіях та територіях, на який ведуться бойові дії, запропоновано врегулювати не в ст. 11-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», а Цивільному кодексі, як основному акті цивільного законодавства.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
У Державній міграційній службі України запроваджено адміністративну послугу з проставлення апостиля на офіційних документах.
Зокрема, ви можете проставити апостиль на документі, що був виданий ДМС, її терорганами та терпідрозділами.
Для отримання нової послуги необхідно надати такі документи:
заяву від особи, яка подає документи;
оригінал документа, на якому проставляється апостиль;
документ про оплату послуги з проставлення апостиля.
Зверніть увагу: апостиль не проставляється на оригіналах:
документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус;
інших посвідченнях, що оформлюються відповідно до законодавства України.
Апостиль проставляється лише на копіях/фотокопіях таких документів.
Апостиль також не проставляється на нормативно-правових актах, роз’ясненнях і правових висновках щодо їх застосування, документах, що мають характер листування.
Заява та документи для апостилювання слід надсилати поштою за адресою: вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001.
У разі подання документів представником фізособи потрібно надати документи, що підтверджують його повноваження.
Державна міграційна служба зазначає, що послуга платна і становить три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на 10.07.2023 р. це становить 51 грн). А термін розгляду документів становить до 10 робочих днів з дня отримання ДМС заяви та документів, необхідних для проставлення апостиля.
За повідомленням Державної міграційної служби
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
7 липня офіційно опубліковано наказ Міністерства юстиції від 14 червня 2023 року № 2211/5, яким затверджено Порядок надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, а також порядок їх розгляду.
Документ ухвалено для виконання положень статті 5-1 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформує Нотаріальна палата України.
Порядок визначає процедуру надання юридичною особою державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (далі — КБВ) та/або структуру власності юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, у випадку виявлення можливої недостовірності інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи, а також порядок їх розгляду державним реєстратором, а саме:
— державний реєстратор протягом 3 робочих днів з дати внесення до Єдиного державного реєстру відмітки про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи направляє юридичній особі вимогу;
— вимога підписується державним реєстратором та направляється за місцезнаходженням юридичної особи, вказаним у Єдиному державному реєстрі, рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю з повідомленням про вручення;
— юридична особа протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги повинна надати державному реєстратору пояснення та документи для підтвердження відомостей про КБВ та/або структуру власності юридичної особи;
— пояснення разом з підтвердними документами надаються або надсилаються (рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення) юридичною особою державному реєстратору в паперовій формі;
— державний реєстратор протягом 2 робочих днів після отримання від юридичної особи пояснень та підтвердних документів розглядає їх.
Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 17 липня 2023 року.
За матеріалами Нотаріальної палати України
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
6 липня набули чинності зміни до постанови КМУ від 11 травня 2011 року № 491 «Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі», внесені постановою КМУ від 04 липня 2023 року № 680. Про це повідомили в НПУ.
Так, змінено назву Порядку на «Порядок державної реєстрації заповітів, спадкових договорів і заведених спадкових справ у Спадковому реєстрі». Крім цього, встановлено, що Порядок визначає процедуру державної реєстрації, в тому числі заведених спадкових справ.
Постанову № 491 доповнено пунктом 6-1, яким визначено перелік відомостей, що підлягають внесенню при реєстрації спадкових справ, а також змін до них:
Водночас підставою внесення до Спадкового реєстру відомостей щодо заведених спадкових справ, а також змін до них, є:
Пункт 14 Постанови № 491 доповнено положенням, що реєстратор здійснює державну реєстрацію заведених спадкових справ, а також змін до них:
Крім цього, визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 15 квітня 2015 року № 210 «Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі».
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
За останній рік кількість звернень до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення права дитини на належне утримання значно збільшились через ухиляння одним із батьків від сплати аліментів. Відповідні звернення від громадян Офіс Уповноваженого бере під контроль для поновлення порушених прав дитини, повідомила пресслужба Офісу Омбудсмана.
Як зазначається, право на належне утримання має кожна дитина в Україні, що передбачено законодавством. Водночас для призначення аліментів батьки дитини не обов’язково повинні мати зареєстровані шлюбні відносини, тобто дитина може бути народжена поза шлюбом.
В Офісі Омбудсмана зазначили, що зміни в законодавстві на час воєнного стану не торкнулись обов’язків батьків забезпечувати дітей та платити аліменти, адже, як у мирний час, так і особливо в умовах війни, діти потребують особливої уваги та турботи, додаткових гарантій захисту їхніх прав та законних інтересів.
Водночас, якщо батьки ухиляються від сплати аліментів або не мають можливості утримувати дитину, чи їхнє місце проживання невідомо, у законодавстві передбачено механізм призначення тимчасової державної допомоги на дітей віком до 18 років, зокрема, за наступних умов:
«Проте є випадки, за яких призначення тимчасової допомоги не передбачено, зокрема, якщо дитина вже перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні; чи перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні; відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників; заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви», – йдеться в повідомленні.
Джерело:https://yur-gazeta.com
Далее
З 1 серпня збільшується кількість українців, які можуть отримати житло за програмою доступного іпотечного кредитування єОселя. Подати заявку на отримання кредиту під 7% зможуть ветерани війни, учасники бойових дій та люди, які не мають власного житла, повідомила пресслужба Мінекономіки.
Всі інші категорії позичальників залишаються у програмі також. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Уряду 4 липня 2023 року.
«З 1 серпня запускаємо наступний етап державної програми єОселя і збільшуємо кількість українців, які можуть скористатись нею та придбати житло. Ветерани війни, учасники бойових дій, внутрішні переселенці, що змушені були переїхати через війну в більш безпечні регіони, та люди, які не мають свого житла, можуть подати заявку через застосунок Дія на отримання іпотечного кредиту під 7%», – прокоментувала перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.
Зокрема, подати заявку на участь у програмі зможуть:
Зазначені категорії громадян зможуть взяти участь у програмі єОселя на таких умовах:
«Водночас якщо людина захоче придбати житло, що будується, вона зможе це зробити лише у забудовників, які акредитовані банками-учасниками програми. У межах єОселі допускається кредитування виключно за такими моделями фінансування, коли покупець стає власником майнових прав на житло, що будується, під час оформлення кредиту. Така модель роботи забезпечує захист прав позичальників єОселі при купівлі квартири на первинному ринку в об’єктах, що будуються. Акредитація забудовників банками у програмі буде доступна лише для тих забудовників, які обрали прозорі механізми фінансування будівництва», – йдеться в повідомленні.
В ухваленому рішенні Уряду також передбачаються зміни до програми доступного іпотечного кредитування єОселя:
Банками-партнерами єОселі є Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк, Глобус банк та Sky Bank. Ще декілька банків-партнерів перебувають на стадії інтеграції з Дією та вже скоро долучаться до реалізації програми. Програму реалізує Міністерство економіки України, Міністерство цифрової трансформації та ПрАТ “Укрфінжитло”.
Програма єОселя працює з жовтня 2022 року. На сьогодні вже видано майже 1700 кредитів на суму понад 2,3 млрд грн.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Фахівці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці зазначили, що законодавчими актами, що визначають державні гарантії реалізації працівниками права на відпустки, є Закон № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504) та Кодекс законів про працю.
Законом № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі — Закон № 2136) було внесено зміни до порядку надання та компенсації відпусток, розрахунку стажу для щорічних основних та додаткових відпусток, встановлено деякі обмеження, а також додано нові види відпусток.
Можливість оформлення протягом періоду воєнного стану щорічних додаткових, соціальних, навчальних та інших відпусток тривалістю та на умовах, визначених законодавством про відпустки, не обмежується Законом № 2136, звертають увагу фахівці Східного міжрегіонального управління Держпраці.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Зверніть увагу: зазначена вище норма стосується виключно випадків, коли працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Законом № 504 передбачені такі види додаткових відпусток (ст. 4 Закону № 504):
щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (стаття 7);
щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість (стаття 8);
додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка для підготовки та участі в змаганнях, додаткова відпустка окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та іншим) (розділ ІІІ, статті 13 — 16-2).
Таким чином, під час воєнного стану працівник має право, окрім основної щорічної відпустки, оформити додаткову відпустку.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
