Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Игровой бизнес в Украине легализировано, подробности далее

Опубликовано 14 Июл 2020 в Новости | Нет комментариев

Игровой бизнес в Украине легализировано, подробности далее

Верховная Рада Украины поддержала законопроект №2285-д «О государственном регулировании деятельности по организации и проведению азартных игр». 14 июля во время второго чтения за проект закона проголосовало 248 народных депутатов.

После вступления закона в силу в Украине будет разрешена деятельность казино и букмекерских контор (в том числе в сети интернет), залов игровых автоматов и организация онлайн-покера. К азартным играм в казино парламент отнес: рулетку, карточные игры (в частности покер), игры в кости, а также игры на игровых автоматах. Букмекерская деятельность — проведение пари (букмекерских пари и пари тотализатора).

Согласно законопроекту, азартными не считаются игры, в которых отсутствует по крайней мере один из следующих признаков:

  • наличие ставки;
  • возможность получения или неполучения выигрыша (приза)
  • вероятность выигрыша (приза) и его размер полностью или частично зависит от случайности.

Несмотря на возможное наличие выигрыша, к азартным играм не относятся:

  1. организация и проведение творческих конкурсов, спортивных соревнований, несмотря на то, в них может предусматриваться;
  2. игра на автоматах типа «кран-машина» (двухкоординатные автоматы), в которой как выигрыш (приз) игрок получает исключительно материальные вещи (игрушки, конфеты и т.п.).
  3. выпуск и проведение лотерей;
  4. организация и проведение спортивного покера

Также закон не относит к игорному бизнесу бильярд, боулинг и другие игры, проводимые без получения игроком приза.

Казино можно будет размещать в:

  • отелях категории «пять звезд» с не менее 100 номерами (для Киева — не менее 150 номеров);
  • загородных комплексах отдыха из двух или более зданий общей площадью не менее 10 тыс кв. метров с обязательным оснащением отелем категории «пять звезд»;
  • специальных территориальных игорных зонах, созданных по решению Кабмина.

Залы игровых автоматов — на территория отелей категорий «три звезды», «четыре звезды» и «пять звезд» с количеством номеров не менее 50 для Киева и на территория гостиниц категорий «три звезды», «четыре звезды» и «пять звезд» с номерным фондом не менее 25 номеров для других населенных пунктов.

Букмекерские пункты будут размещаться в гостиницах 3−5 звезд с номерным фондом не менее 25 номеров (для Киева — не менее 50 номеров), а также на ипподромах. Общая площадь помещения букмекерского пункта должна составлять не менее 50 квадратных метров.

Специальной игорной зоной может быть территория за пределами населенных пунктов; территория населенных пунктов за пределами жилых районов; территория, нуждающаяся в дополнительном стимулировании ее социально-экономического развития. Всего Кабмин может создать не более пяти таких зон.

Срок выплаты выигрыша заведениями казино в залах игровых автоматов не может превышать 30 дней с даты обращения игрока. Срок выплаты выигрыша букмекерскими конторами не должен превышать 10 рабочих дней.

Регулирование игорного бизнеса в Украине

Государственное регулирование в сфере организации и проведения азартных игр осуществляется Верховной Радой Украины, Кабинетом Министров Украины, Комиссией по регулированию азартных игр и лотерей и другими органами власти. Также представителей игорного бизнеса обяжут использовать регистраторы расчетных операций (РРО).

Контроль за деятельностью игорных организацией будет осуществляться с применением государственной системы онлайн-мониторинга. Такая система должны содержать информацию о:

  • каждой ставке, принятой в азартную игру;
  • возвращенных ставках;
  • выплатах выигрышей в азартных играх.

Все операции в госсистеме одолжны фиксироваться в режиме реального времени с указанием момента (секунда, минута, час, день, месяц, год) ее осуществления.

Требования к организаторам азартных игр

По закону, организатором азартных игр может быть исключительно юридическое лицо — резидент Украины с уставным капиталом на сумму не менее 30 млн грн. Уточняется, что больший размер такого капитала может быть сформирован за счет ценных бумаг, иного имущества и имущественных прав, но не за счет бюджетных средств и средств с неподтвержденным источником.

Также руководителями, главными бухгалтерами, акционерами и конечными бенефициарами-владельцами игорных заведений не могут быть представители власти и граждане России — “страны-агрессора по отношению к Украине”. Также основателями и акционерами запрещено быть лицам, внесенным FATF в перечень стран, ненадлежащим образом занятых в сфере предотвращения и противодействия легализации доходов.

Организаторам букмекерской деятельности запрещено принимать ставки на события и игры, имеющие признаки лотереи; на виртуальные события и игры; на события, результат которых определяется с помощью генератора случайных чисел; на события, имеющие признаки посягательства на государственный суверенитет и территориальную целостность Украины, морально-этические нормы общества, конституционные права граждан.

Организатором азартных игр не могут быть:

  • банки и другие финансовые учреждения;
  • предприятия, учреждения и организации, включенные в реестр неприбыльных организаций и учреждений;
  • юрлица, которым по решению суда, вступившим в законную силу, запрещено заниматься организацией и проведением азартных игр.

Организатор азартных игр обязан оформить целевой банковский депозит или банковскую гарантию осуществления выплаты выигрышей на сумму 7200 размеров минимальной заработной платы, установленной на 1 января текущего года — сейчас это 4723 грн.

Сотрудником игорных заведений не может быть лицо моложе 21 года.

Все игровые автоматы должны быть оборудованы генераторами случайных чисел (ГСЧ) и использовать защищенные протоколы связи.

Онлайн-система организатора азартных игр должна обеспечивать фиксацию каждой операции по принятию ставки, выплаты (выдачи) выигрыша, (приза) осуществление выплаты и другие операции, связанных с организацией и проведением азартных игр, защиту данных от потери, искажения, подделки, уничтожения, копирование, несанкционированного доступа и любого другого постороннего (несанкционированного) вмешательство в работу онлайн-системы организатора азартных игр. Вдобавок, такая система должна быть связана каналами связи с Государственной системой онлайн-мониторинга.

Борьба с игровой зависимостью

Законопроект также определяет методы борьбы с игровой зависимостью. В частности, организатору азартных игр запрещается предлагать или давать игрокам бесплатно или как вознаграждение за участие в игре алкогольные и слабоалкогольные напитки, табачные изделия или имущество, владения или распоряжения которым предусматривает получение соответствующих разрешений или лицензий.

Кроме того, запрещается принятие ставок в кредит (с рассрочкой платежа) или с последующей оплатой, кроме оплаты ставки кредитными или дебетовыми картами при наличии авторизации платежа. Запрещается предоставлять займы игрокам для участия в игре, размещать в игорных заведениях банковские и кредитные учреждения, ломбарды, банкоматы, пункты обмена валют, а также принимать ставки у людей, которые по закону не могут быть игроками.

В игровых залах в свободном доступе для игроков и посетителей должны находиться информационные материалы об игровой зависимости и ответственной игре, в частности об ограничении возраста игрока, шансах на выигрыш, принципах ответственной игры, места, где можно получить помощь в случае игорной зависимости и т.д. Вся информация должна быть доступна на украинском и английском языках.

Граждане смогут самостоятельно ограничить себя в посещении игорных заведений и в участии в азартных играх на срок от шести месяцев до трех лет. Для этого потребуется лично представить организатору азартных игр или Уполномоченному органу письменное заявление о самоограничении и предъявить документ, удостоверяющий личность. Такое заявление может быть подано в письменном или электронном формате.

В случае если участие в азартных играх наносит вред игроку или его семье, приводит к тяжелому материальному положению, такого игрока могут ограничить в посещении игорных заведений и участия в азартных играх на срок от шести месяцев до трех лет по решению суда.

Идентификация игроков

Идентификация (верификация) игрока или посетителя азартных заведений включает сбор таких данных:

  1. фамилия, имя, отчество (при наличии);
  2. возраст (дату рождения);
  3. наличие или отсутствие игрока, посетителя в Реестре лиц, которым ограничен доступ к игорным заведениям и/или участие в азартных играх.

Онлайн-идентификация может осуществляться с помощью электронной подписи, sim-карты с поддержкой метода MobileID, метода BankID или других методов верификации, которые используются в соответствии с законодательством.

Игроками не могут быть лица:

  • недееспособные и ограниченно дееспособные;
  • не достигшие 21 года;
  • которые согласно законодательству имеют соответствующие ограничения;
  • находящиеся в состоянии наркотического или алкогольного опьянения;
  • признанные администрацией заведения нежелательными;
  • внесенные в Реестр лиц, которым ограничен доступ к игорным заведениям и/или участие в азартных играх.

Запрещается участвовать в азартной игре:

  1. учредителям (участникам, акционерам), руководителям организатора азартных игр, в которых они являются учредителями и (или) занимают руководящие должности;
  2. представителям учредителей (участников, акционеров), руководителей организатора азартных игр, в которых они являются представителями учредителя и (или) занимают руководящие должности;
  3. лицам, которые могут иметь информацию о результате азартной игры;
  4. лицам, имеющим возможность повлиять на результат азартной игры или размер выплаты (выдачи) выигрыша (приза)
  5. спортсменам, лицам вспомогательного спортивного персонала, участвующих в спортивном соревновании, должностным лицам в сфере спорта и членам их семьи — в паре по результатам официального спортивного соревнования, в котором они или их команда участвуют;
  6. председателю, членам и должностным лицам уполномоченного органа, кроме проведения проверок методом контрольных закупок.

Игорный бизнес в Украине: особенности лицензирования

Лицензия на деятельность казино выдается на пять лет (сумма уплачивается ежегодно равными частями). Для Киева плата эквивалентна 60 тыс минимальных заработных плат на 1 января соответствующего года (283,4 млн грн в 2020 году), для других населенных пунктов и за пределами населенных пунктов — 30 тыс минимальных заработных плат (141,7 млн грн), уточняет издание Новое Время.

Лицензия на проведение азартных игр в залах игровых автоматов выдается также на пять лет за 7500 минимальных зарплат (35,4 млн грн). Ежегодная плата за лицензию на игровой автомат составляет шесть минимальных зарплат (28,3 тыс грн) за один игровой автомат.

Лицензия на проведение азартных игр в покер в сети интернет выдается на пять лет за 5000 минимальных заработных плат (23,6 млн грн).

Лицензия на проведение букмекерской деятельности (в букмекерском пункте и в сети интернет) выдается на пять лет за 30 тыс минимальных заработных плат — 141,7 млн грн. Ежегодный размер платы за лицензию на букмекерский пункт составляет 30 минимальных зарплат — 141,7 тыс грн.

Миллионные штрафы: ответственность за нарушения игорного законодательства

За нарушение положений закона предусмотрены финансовые санкции. Максимальный размер штрафа — 1000 минимальных зарплат (4,7 млн грн). Финансовые санкции применяются по решению Комиссии по регулированию азартных игр и лотерей, которое может быть обжаловано в суде.

За организацию азартных игр без лицензии или проведение лотерей лицом, не имеющим статуса оператора лотерей, Рада наказывает штрафом в размере 10−40 тыс необлагаемых минимумов доходов граждан (170 тыс грн — 680 тыс грн).

Теперь закон должен быть подписан президентом Украины. Согласно части пятой статьи 94 Конституции Украины (254к/96-ВР), он вступит в силу через десять дней со дня его официального обнародования, если иное не предусмотрено самим законом, но не ранее дня его опубликования.

Далее

Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб: ВП ВС

Опубликовано 14 Июл 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб: ВП ВС

??Постанова ВП ВС від 24.06.2020 № 160/8324/19 (11-20заі20):
Суддя-доповідач: Прокопенка О. Б.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/90228179

Ключові тези:
У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить:
— визнати протиправними дії Центру щодо відмови йому в підготовці та наданні до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області (далі — Управління) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі — Постанова № 704), з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру його пенсії;
— зобов`язати Центр підготувати та надати до Управління нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі — Закон № 2011-XII) та з урахуванням положень Постанови № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру його пенсії.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що у зв`язку з набранням законної сили 5 березня 2019 року судовим рішенням у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі — Постанова № 103) та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Порядок № 45), зокрема щодо переліку видів грошового забезпечення, які обов`язково повинні включатися до довідки про розмір грошового забезпечення позивача (військового пенсіонера) та які в подальшому повинні враховуватися пенсійним органом під час обчислення пенсії та проведення її перерахунку, а також щодо форми цієї довідки, відповідач повинен керуватись актами вищої юридичної сили, а саме положеннями статей 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-XII, які визначають перелік таких видів грошового забезпечення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відтак відмова Центру в підготовці та надані до Управління оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року у зв`язку з тим, що Урядом не приведено у відповідність підзаконні нормативно-правові акти (не внесені зміни у Порядок № 45 щодо форми довідки), є протиправною і такою, що порушує вимоги статей 3, 8, 9, 19, 22, 24, 46, 58, 124 Конституції України, пенсійне законодавство України, Закон України від 6 вересня 2012 року № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та гарантоване йому статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі — Конвенція) право мирно володіти своїм майном.

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіна О. В. ухвалою від 16 вересня 2019 року відкрила провадження у справі № 160/8324/19 за позовом ОСОБА_3 до Центру про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
11 листопада 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали адміністративної справи № 160/8324/19 разом з поданням судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Серьогіної О. В. від 7 листопада 2019 року про розгляд цієї справи Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як зразкової.
Доцільність розгляду цієї справи як зразкової обґрунтовано тим, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває 53 типових справ, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права та у яких позивачами заявлені аналогічні вимоги.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 листопада 2019 року відкрив провадження у зразковій справі та призначив її до розгляду.
Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови ОСОБА_3 у підготовці та наданні до Управління оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до Управління нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з урахуванням положень Постанови № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 1 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що з 5 березня 2019 року — з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати ОСОБА_3 має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями Постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Не погодившись із таким рішенням, Центр та ПФУ подали апеляційні скарги, у яких просять скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Центр в апеляційній сказі наводить доводи щодо незаконності та необґрунтованості рішення суду і вважає, що суд належним чином не дослідив усі докази у справі та не з`ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідач зазначає, що, оскільки відповідно до приписів частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України та з урахуванням положень пункту 1 Порядку № 45та постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», Центр не має повноважень самостійно проводити нарахування та видачу довідок із включенням додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, Центр вказує, що у березні 2018 року надав Управлінню довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3 у зв`язку із прийняттям Постанови № 704, а надання інших довідок з іншими даними з тих самих підстав не передбачено.
Відповідач наводить доводи також і про те, що прийняття актів Кабінету Міністрів України, внесення до них змін, відновлення їх дії тощо відноситься до виключної компетентності Уряду та не може здійснюватися судом.
Також відповідач вважає, що судом обрано неправильний спосіб захисту прав позивача та наводить доводи про те, що порушене право позивача може бути відновлене шляхом визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо встановлення порядку перерахунку пенсії у зв`язку з визнанням протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанова № 103.
Центр зазначає, що на порушення вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС), колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду при ухваленні рішення у справі не взяла до уваги заперечення Центру на відповідь позивача на відзив, оскільки отримало ці заперечення вже після 17 грудня 2019 року.
ПФУ в апеляційній скарзі наводить доводи, аналогічні доводам Центру.
Крім цього, ПФУ стверджує про помилковості висновків суду стосовно визначення дати здійснення перерахунку пенсії — 5 березня 2019 року, яка, за доводами скаржника, може бути встановлена лише Кабінетом Міністрів України.
ПФУ не погоджується й з висновком суду про те, що підставою для перерахунку раніше призначених пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, та що суд помилково застосував положення пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30 січня 2007 року № 3-1 (зі змінами; далі — Порядок № 3-1), не в системному зв`язку з абзацом першим цього ж пункту та пунктом 24.
Крім того, ПФУ вважає, що оскаржуване рішення не відповідає критерію ефективності, оскільки його виконання потребує виділення з Державного бюджету України коштів в обсязі 42,2 млрд. грн.
У відзиві на апеляційні скарги Центру і ПФУ ОСОБА_3 просить залишити їх без задоволення, а оскаржуване рішення — без змін та наводить доводи про те, що Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду не порушено норми матеріального і процесуального права та що скаржники не спростували докази та аргументи позову.

Обставини цієї справи можна викласти таким чином.
З 16 лютого 2013 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років (35 років, календарних 32), призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Згідно із протоколом від 16 лютого 2013 року пенсія позивача обрахована в основному розмірі 80 % грошового забезпечення, яке складалось із таких сум:
посадовий оклад — 1358 грн;
оклад за військове звання — 130 грн;
процентна надбавка за вислугу років 40 % — 595 грн 20 коп.;
середньомісячні суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі: надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами (фіксована сума) %; надбавки за особливо важливі завдання %; премії 90 %.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
Вказаний перерахунок був здійснений Управлінням з таких сум грошового забезпечення:
посадовий оклад — 7190 грн; оклад за військовим званням — 1410 грн, процентна надбавка за вислугу років 50 відсотків — 4 300 грн, премії — 0 грн.
5 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
23 липня 2019 року у зв`язку з набранням 5 березня 2019 року законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 ОСОБА_3 звернувся до Центру із заявою, у якій просив надати до Управління оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: у відсоткових розмірах, не менших тих, з яких обчислювався основний розмір його пенсії до 1 березня 2018 року [(надбавка за виконання особливо важливих завдань (50 %), надбавка за роботу, що передбачає допуск до державної таємниці (10 %) та премія (90 %)], для проведення обчислення та перерахунку його пенсії з 5 березня 2019 року.
Відповідач листом від 16 серпня 2019 року повідомив позивачу про те, що прийняття ним рішення щодо видачі довідки з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, передбачених Постановою № 704, виходить за межі повноважень Центру, оскільки після визнання протиправними та нечинними в судовому порядку у справі № 826/3858/18 пунктів 1 та 2 Постанови № 103 Уряд не виконав вимоги частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ та не вніс зміни в постанову щодо форми довідки. При цьому відповідач вказав на те, що від Управління не надходили списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
ОСОБА_3 , вважаючи протиправними дії відповідача щодо невиготовлення та ненадання до Управління оновленої довідки про його грошове забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року для здійснення обчислення та перерахунку з 1 квітня 2019 року основного розміру пенсії, звернувся до суду із цим позовом.

Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційних скаргах та відзивах на них доводи, заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення й не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до ухвалення незаконного судового рішення з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.
Статтею 9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять:
— посадовий оклад, оклад за військовим званням;
— щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
— одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону№ 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач та Управління, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Зокрема, на час звернення ОСОБА_3 до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі — довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Згідно з абзацами другим та четвертим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року № 937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку № 3-1. У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.
Тобто на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 45.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку№ 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами скаржників про відсутність підстав для задоволення позовних вимог стосовно зобов’язання Центру підготувати та надати до Управління нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 5 березня 2019 року, оскільки Кабінетом Міністрів України не встановлено умови та порядку перерахунку пенсії позивачу після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови № 103, бо така процедура встановлена Порядком № 45.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
— надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
— надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).
Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, з 5 березня 2019 року — з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати ОСОБА_3 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Разом із цим до моменту отримання належної довідки від відповідача в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі — Постанова № 804), якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, не впливає на обов`язок Центру щодо складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ та не встановлює інших умов і порядку для такого перерахунку.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі — ЄСПЛ, Суд).
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд установив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року «Гайгузус проти Австрії», у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» (рішення від 8 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду визнає необґрунтованими посилання ПФУ на необхідність виділення з Державного бюджету України коштів в обсязі 42,2 млрд. грн як на підставу відмови в задоволенні позову, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Відмова Центру в наданні оновленої довідки та, як наслідок, відмова пенсійного органу у проведенні позивачу перерахунку пенсії порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі «Кечко проти України» від 8 листопада 2005 року).
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України в рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 7 грудня 2012 року у справі № 21-977во10, від 3 грудня 2010 року у справі № 21- 44а10).
Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вважає за потрібне зазначити, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 16 квітня 2018 року у зразковій справі № 825/506/18, з яким погодилася й Велика Палата Верховного Суду, дійшов висновку, що за відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивачу у Прокуратури Чернігівської області не було підстав для видачі йому довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії. Однак обставини цієї справи відмінні від обставин справи, що розглядається, бо на час звернення позивача до Прокуратури Чернігівської області із заявою про видачу довідки про заробітну плату, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника органів прокуратури, який обіймає посаду, подібну до тієї, що обіймав позивач, для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівникам прокуратури» станом на 1 вересня 2017 року положення нормативно-правових актів, якими затверджувалась форма такої довідки та визначався порядок її заповнення, втратили чинність, а іншого нормативного-правового акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб`єкта видачі відповідної довідки, немає.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг Центру та ПФУ, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, які мають значення для її вирішення, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Далее

Рада поддержала усиление уголовной ответственности за совершение ДТП в нетрезвом состоянии

Опубликовано 14 Июл 2020 в Новости | Нет комментариев

Рада поддержала усиление уголовной ответственности за совершение ДТП в нетрезвом состоянии

Парламент принял за основу законопроект № 2695 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усиления ответственности за отдельные правонарушения в сфере безопасности дорожного движения».

Законопроектом предлагается внести изменения в Кодекс Украины об административных правонарушениях, Уголовный кодекс Украины, а также законы Украины «О дорожном движении» и «О Национальной полиции»:

  1. Если лицом, лишенным права управления транспортным средством, до истечения срока действия такого взыскания совершено новое административное правонарушение, за которое применено взыскание в виде лишения права управления транспортным средством, к взысканию за совершение нового административного правонарушения присоединяется неотбытая часть взыскания.
  2. За нарушение правил пользования ремнями безопасности или мотошлемами предлагают установить штраф в размере тридцати не облагаемых налогом минимумов доходов граждан.
  3. За превышение установленных ограничений скорости движения транспортных средств более чем на пятьдесят километров в час предложен штраф в размере двухсот не облагаемых налогом минимумов доходов граждан.
  4. За повторное на протяжении года совершение любого из нарушений, предусмотренных ч. 1 ст. 130 КУоАП (ответственность за нетрезвое вождение), предусмотрен штраф для водителей в размере одной тысячи двухсот не облагаемых налогом минимумов доходов граждан с лишением права управления транспортными средствами на срок три года или административный арест на срок десять суток с лишением права управления транспортными средствами на срок три года и на других лиц — наложение штрафа в размере одной тысячи двухсот не облагаемых налогом минимумов доходов граждан с возмездным изъятием транспортного средства или без такового или административный арест на срок десять суток с оплачиваемым изъятием транспортного средства или без такового. За второе в течение года такое нарушение предусмотрен штраф для водителей в размере двух тысяч четырехсот не облагаемых налогом минимумов доходов граждан с лишением права управления транспортными средствами на срок десять лет или административный арест на срок пятнадцать суток с лишением права управления транспортными средствами на срок десять лет.

В статье 286 УКУ «Нарушение правил безопасности дорожного движения или эксплуатации транспорта лицами, управляющими транспортными средствами» также предлагается усилить ответственность:

  • За нарушение правил безопасности дорожного движения или эксплуатации транспорта лицом, управляющим транспортным средством, повлекшее средней тяжести телесное повреждение, — штраф от трех тысяч до пяти тысяч не облагаемых налогом минимумов доходов граждан, или арест на срок до шести месяцев, или ограничение свободы на срок до трех лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок от трех до пяти лет.
  • За те же деяния, совершенные в состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения или под воздействием лекарственных препаратов, снижающих внимание и скорость реакции, — лишение свободы на срок до трех лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок от трех до пяти лет.
  • За деяния, предусмотренные ч. 1 настоящей статьи, если они повлекли смерть лица или причинили тяжкое телесное повреждение, — лишение свободы на срок от трех до восьми лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок от пяти до восьми лет.
  • За деяния, предусмотренные ч. 1 настоящей статьи, если они повлекли гибель нескольких лиц, — лишение свободы на срок от пяти до десяти лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок от шести до восьми лет.
  • За деяния, предусмотренные ч. 3 или 4 настоящей статьи, совершенные в состоянии алкогольного, наркотического или другого опьянения или под воздействием лекарственных препаратов, снижающих внимание и скорость реакции, — лишение свободы на срок от семи до двенадцати лет с лишением права управлять транспортными средствами на срок от семи до десяти лет.

Также в законопроекте прописан порядок исполнения постановления о лишении права управления транспортным средством.

Далее

Внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину

Опубликовано 14 Июл 2020 в Новости | Нет комментариев

Внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину

У п’ятницю, 10 липня, у Верховній Раді зареєстрували проект Закону № 3828 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину».

Ініціаторами законопроекту є троє нардепів: Сергій Лабазюк, Володимир Ватрас і Тарас Батенко.

Законопроектом передбачається:

  • Впровадження в КУпАП нової Глави 22-1 «Розгляд справ про адміністративні правопорушення в спрощеному порядку», яка дозволить реалізувати механізм спрощеного провадження для справ, де особа визнає свою вину та санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу;
  • пункт перший частини першої статті 22-1 передбачає запобіжники для недопущення порушення прав особи, за якими не допускається спрощений розгляд для категорій справ, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення певних прав строком на понад 1 рік, стягнення у вигляді виправних або суспільно корисних робіт на певний строк, арешт тощо;
  • збереження права особи на участь у розгляді, якщо вона подасть клопотання до суду, або за ініціативою суду.

КУпАП сьогодні залишився єдиним процесуальним кодексом, який не містить спрощеного порядку розгляду, у інших цей механізм реалізовано: ЦПК — Глава 10; КАС — Глава 10; ГПК — Глава 10; КПК — § 1 Глави 30.

Діючі положення кодексу не розрізняють механізму розгляду справ, які мають відносно тяжкі наслідки та спір щодо обставин справи та ті, які не оспорюються учасниками та не мають значних збитків або тяжких наслідків.

Депутати хочуть виправити цей «недолік», реалізувавши сталу процесуальну практику спрощеного провадження для малозначних справ, розвантаживши судову гілку влади та спростивши механізм для осіб, які притягуються до відповідальності за адміністративні правопорушення.

Йдеться про адміністративні правопорушення, в яких особа, яка притягається до відповідальності, не заперечує проти обставин правопорушення та визнає свою вину, та які підсудні судам, визначеним статтями 221 та 221-1 КУпАП.

Спрощене провадження не буде поширюватися на правопорушення :

1) за які передбачено позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк понад один рік;

2) за які передбачено стягнення у вигляді громадських робіт на строк понад сорок годин;

3) за які передбачено стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк понад двісті сорок годин;

4) за які передбачено стягнення у вигляді адміністративного арешту;

5) за які передбачено стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті;

6) щодо вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією;

7) щодо яких прямо заборонено застосування процедури спрощеного провадження відповідно до Кодексу.

У постанові суду за результатами спрощеного порядку замість доказів на підтвердження встановлених судом обстави будуть зазначатися обставини, встановлені особою, уповноваженою на  складання протоколу  про вчинення адміністративного правопорушення, які не оспорюються особою, щодо якої складено такий протокол.

Постанова суду,  ухвалена за результатами розгляду справи у спрощеному порядку,  не може бути оскаржена в апеляційному порядку з підстав розгляду справи за відсутності  осіб, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у протоколі обставини.

 

Далее

Електронна трудова книжка: який порядок подання скан-копій?

Опубликовано 13 Июл 2020 в Новости | Нет комментариев

Електронна трудова книжка: який порядок подання скан-копій?
Сьогодні все більше роботодавців звертаються із запитаннями щодо обов’язку надання скан-копій трудових книжок працівників до Пенсійного фонду. Відповіді на ці запитання в даній статті, за матеріалами iFactor.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 р. № 837 Пенсійним фондом у червні 2020 року розпочато впровадження нової системи «Автоматичне призначення пенсій», тобто подати документи для призначення пенсії можна через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (portal.pfu.gov.ua) за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Особливістю новації є те, що пенсію буде призначено без особистого звернення до територіального органу ПФУ на підставі поданих у зверненні документів.

В особистому кабінеті застрахована особа заповнює та подає «Анкету-заяву на автоматичне призначення пенсії», що працює наразі у тестовому режимі. Деякі поля заповнюються автоматично за даними особи, наявними на порталі, деяку інформацію необхідно додати в ручному режимі.

Разом з Анкетою додаються файли сканованих документів, що підтверджують набутий трудовий стаж та ідентифікують особу. Файли документів необхідно прикріпити у відповідному розділі, кожний розділ містить перелік необхідних документів.

Зауважимо, що обов’язковою умовою такого автоматичного призначення пенсії є наявність на дату набуття права на неї електронних відомостей про трудову діяльність застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб.

Для зручнішого сприйняття інформації ми підготували спеціальну таблицю, в якій зліва наведено запитання, що стосується порядку надання скан-копій трудових книжок, а справа — відповідь на нього.

№ з/п

Запитання

Відповідь

1

Чи зобов’язаний роботодавець надавати скан-копії трудових книжок працівників?

Ні, наразі такого обов’язку для роботодавців не встановлено. Відомості про трудову діяльність працівників можуть подаватися через вебпортал ПФУ страхувальником-роботодавцем або ж особисто працівником. Це прямо зазначено у п. 6 Порядку № 10841.

Проте, зважаючи на те, що в загальному випадку трудові книжки працівників знаходяться в роботодавців, Пенсійний фонд звертається до установ із проханням організувати через вебпортал ПФУ подання сканованих копій документів, що підтверджують трудовий стаж працівників, які набувають права на призначення пенсії за віком

2

Із чого складаються відомості про трудову діяльність працівника?

Відомості про трудову діяльність працівника подаються через вебпортал ПФУ у вигляді скан-копій передбачених законодавством документів з обов’язковим накладенням страхувальником або працівником кваліфікованого електронного підпису.

Для того щоб запустити облік трудової діяльності працівника, такий працівник має надати згоду на обробку даних, передбачених Порядком № 1084, в електронній формі.

Якщо такі повноваження він делегує роботодавцю (страхувальнику), то згода має бути оформлена у вигляді окремого документа. До затвердження форми такої згоди Пенсійним фондом її укладають у довільній формі. Сканована копія цієї згоди є невід’ємною складовою відомостей, поданих страхувальником.

Якщо відомості про трудову діяльність працівник надає особисто, то скан-копія згоди не потрібна

3

Чи є вимоги щодо скан-копій та формату їх подання?

Так, такі вимоги є. Електронні копії сторінок трудової книжки та документів про стаж, що визначені Порядком № 6372, а також згоди працівника щодо надання дозволу на обробку його персональних даних виготовляються шляхом їх сканування в кольоровому форматі.

Скановані копії, що виготовляються з оригіналів трудової книжки та документів про стаж, мають містити всі сторінки у хронологічному порядку та поля відповідних документів, бути придатні для сприйняття їх змісту.

Рекомендована роздільна здатність при скануванні — 300 dpi. Формат зображення має бути jpg або pdf, розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.

Скан-копії повинні бути чіткими. Тобто повинні добре читатися назва документа, його серійний номер (за наявності), дата видачі, прізвище ім’я та по батькові власника, печатки, підписи тощо.

Незаповнені сторінки трудової книжки (вкладиша) сканувати не потрібно.

Сканувати можна:

— або окремо кожну сторінку трудової книжки і зберегти їх у форматі jpg;

— або відразу всі сторінки трудової книжки і сформувати один файл у форматі pdf.

Враховуйте: сканування здійснюється в кольоровому форматі. Скануванню підлягають всі заповнені сторінки розділів «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» та вкладиші оригіналу трудової книжки

4

Який порядок надання скан-копій роботодавцями?

Усю процедуру можна розділити на 4 кроки.

Крок 1. Увійдіть на вебпортал ПФУ та у правому верхньому куті натисніть поле «Вхід».

Крок 2. Оберіть спосіб входу. Роботодавці (як юридичні особи, так і ФОП) мають обрати «Юридична особа».

Із списку Акредитованого центру сертифікації ключів (АЦСК) оберіть свого надавача послуг Електронного цифрового підпису (ЕЦП), в якому ви отримали електронний підпис. Укажіть шлях до вашого ключа ЕЦП та введіть свій пароль до нього. Для входу до свого особистого кабінету залишиться натиснути зелену кнопку «Увійти з ЕЦП».

Крок 3. У розділі «Комунікації з ПФУ» знайдіть сервіс «Надання скан-копій трудової книжки». Перед внесенням скан-копій система видає коротку інструкцію. Натиснувши на кнопку «Продовжити», ви перейдете безпосередньо до розділу завантаження. Тут роботодавець може заповнити форму на свого працівника.

Крок 4. Додайте:

1) скан-копії трудової книжки (вимоги див. вище). Натисніть кнопку «Додати файл» та оберіть заздалегідь підготовлені скан-копії трудової книжки;

2) скановану копію згоди на обробку персональних даних працівника.

Готово? Натискайте «Відправити до ПФУ» — і копія трудової книжки буде передана Пенсійному фонду.

Звертаємо вашу увагу, що наразі подано до Верховної Ради законопроєкт № 3623 — Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» — про запровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі.

У разі його прийняття ст. 48 КЗпП буде викладена у новій редакції. У цій статті буде встановлено, що облік трудової діяльності працівника здійснюватиметься в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. При цьому роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний буде вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення

1 Порядок обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, затверджений постановою КМУ від 27.11.2019 р. № 1084.

2 Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою КМУ від 12.08.93 р. № 637.

Далее

Службі судової охорони дозволили ставити «мигалки» на авто

Опубликовано 13 Июл 2020 в Новости | Нет комментариев

Службі судової охорони дозволили ставити «мигалки» на авто

Уряд дозволив використовувати проблискові маячки синього кольору Службі судової охорони, щоб забезпечити безперешкодний рух автомобілям підрозділів Служби.

Про це йдеться у постанові № 583 від 8 липня, оприлюдненій на Урядовому порталі, передає «Закон і Бізнес».

Згідно з документом внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 176 «Питання використання спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв на транспортних засобах». Таким чином, спеціальні звукові та світлові сигнальні пристрої синього кольору дозволені для Служби судової охорони.

Згідно з пунктом 3.2 Правил дорожнього руху в разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком і (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов’язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних їм транспортних засобів).

Далее

Визнання недійсними свідоцтва України на знак для товарів і послуг, початок перебігу позовної давності: ВС

Опубликовано 13 Июл 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Визнання недійсними свідоцтва України на знак для товарів і послуг, початок перебігу позовної давності: ВС

Компанія звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними свідоцтва України № 50459 на знак для товарів і послуг «BLACK JACK», свідоцтва України № 185083 на знак для товарів і послуг «БЛЕК ДЖЕК» (далі – свідоцтво № 50459, свідоцтво № 185083, ТМ «BLACK JACK», ТМ «БЛЕК ДЖЕК»), власником яких є Товариство.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ТМ «BLACK JACK», ТМ «БЛЕК ДЖЕК», які охороняються свідоцтвами № 50459, 185083, схожі настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг «JACK DANIEL’S», власником якого відповідно до свідоцтва України № 5109 є Компанія (далі – ТМ «JACK DANIEL’S», свідоцтво № 5109), тому відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ТМ «BLACK JACK», ТМ «БЛЕК ДЖЕК» не відповідають умовам правової охорони та порушують майнові права Компанії на ТМ «JACK DANIEL’S».

Суди розглядали справу неодноразово.
Господарський суд міста Києва рішенням від 10 жовтня 2018 року позов задовольнив.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 19 лютого 2019 року зазначене рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Верховний Суд постановою від 23 квітня 2019 року скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2019 року, справу передав на новий розгляд з підстав порушення апеляційним судом норм процесуального права.

За наслідками нового розгляду справи Північний апеляційного господарського суду постановою від 19 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Попередні судові інстанції дійшли висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсними свідоцтв № 50459, 185083 на ТМ «BLACK JACK», «БЛЕК ДЖЕК».

Однак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протилежних висновків щодо наявності підстав для застосування положень глави 19 ЦК України.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного господарського суду від 19 лютого 2020 року та залишив у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Частинами 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо позовні вимоги визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов’язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв’язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право.

Для правильного застосування ч. 1 ст. 261 ЦК України у визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об’єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

За змістом постанов Верховного Суду від 26 червня 2018 року та 28 січня 2020 року у справі № 910/20564/16, вирішуючи спори щодо визнання недійсними свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, суд касаційної інстанції виходить із того, що початок перебігу позовної давності для звернення до суду з такими позовами не може автоматично збігатися з датою публікації відомостей про реєстрацію знака для товарів і послуг.

Це право пов’язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного позначення, наприклад, початком використання спірного позначення на ринку.

Суди встановили, що Товариство просило застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог позивача у зв’язку з тим, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності з моменту публікації відомостей про реєстрацію свідоцтв № 50459, 185083, власником яких є Товариство.

Компанія не вважала, що пропустила строк позовної давності, звернувшись до суду з позовом у справі, та не заявляла клопотання про поновлення такого строку.
Отже, Товариство, звернувшись із відповідною заявою, мало б належним чином її обґрунтувати.

У рішенні суду першої інстанції зазначено, що позивач заперечував проти задоволення заяви про застосування позовної давності у зв’язку з тим, що він не знав про реєстрацію ТМ «BLACK JACK», «БЛЕК ДЖЕК», які охороняються свідоцтвами № 50459, 185083 з моменту публікації відомостей про їх реєстрацію, тому немає підстав вважати такий момент початком перебігу позовної давності до вимог у цій справі. Товариство цих доводів позивача не спростувало.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви Товариства про застосування строку позовної давності у зв’язку з відсутністю доказів, що позивачу було відомо про реєстрацію оскаржуваних знаків більше ніж три роки до дати подання позову.

Постанова КГС ВС від 28 травня 2020 року у справі № 910/13119/17 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/89595203.

Далее

Вдвічі збільшено штрафи за порушення подання ф. № 1ДФ

Опубликовано 13 Июл 2020 в Новости | Нет комментариев

Вдвічі збільшено штрафи за порушення подання ф. № 1ДФ

З 23.05.2020 р. Законом України від 16.01.2020 р. № 466-ІХ  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до ПКУ в частині відповідальності за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків.

Так статтю 119 ПКУ доповнено пунктом 1191 «Порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості» відповідно до якої з 23.05.2020 р. передбачена відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб — платників податків. Зокрема, за порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії передбачено накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

Штраф у розмірі 680 гривень буде застосовуватися і до суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери) за порушення ними порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості (пп.170.1.6 ПКУ). У разі вчинення нотаріусом чи рієлтером повторного аналогічного порушення, до них буде засновано штраф в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.

Крім того, пункт 119.1 ПКУ викладено в новій редакції, а також змінено розміри штрафів. Зокрема, за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку передбачено накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення передбачено накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Передбачені штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Збільшено відповідальність з 170 до 340 гривень, передбачену пунктом 119.2 ПКУ за оформлення документів, що містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.1 ПКУ.

Штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 ПКУ, не застосовується у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

За матеріалами ГУ ДПС у Черкаській області

Далее

В парламенте зарегистрирован законопроект об изменении порядка налогообложения операций по ввозу в Украину транспортных средств.

Опубликовано 13 Июл 2020 в Новости | Нет комментариев

В парламенте зарегистрирован законопроект об изменении порядка налогообложения операций по ввозу в Украину транспортных средств.

В Верховной Раде 10 июля зарегистрирован законопроект «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно некоторых вопросов налогообложения операций по ввозу на таможенную территорию Украины транспортных средств» № 3825.

Как отмечают авторы – нардепы от «Слуги народа», главной целью законопроекта является уменьшение финансовой нагрузки на лиц с инвалидностью. Целью и задачей проекта Закона является совершенствование механизма обложения налогом на добавленную стоимость операций по ввозу на таможенную территорию Украины транспортных средств.

Законопроектом предлагается внести изменения в Налоговый кодекс Украины в части освобождения от налогообложения операций по поставке товаров, классифицируются по следующим группам, товарным позициям и подкатегориям УКТ ВЭД: 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 для лиц с инвалидностью I и II группы, законных представителей недееспособного лица с инвалидностью I и II группы, законных представителей ребенка с инвалидностью I и II группы при наличии медицинских показаний для обеспечения автомобилем и отсутствии противопоказаний к управлению им с их оплатой за свой счет. В течение пяти лет со дня ввоза на таможенную территорию Украины указанные в настоящем подпункте транспортные средства могут быть отчуждены другим лицам только после уплаты такими лицами всех таможенных платежей не позднее дня такого отчуждения.

«Стоит отметить, что лица, которые за собственные средства приобрели автомобиль, автоматически теряют право на бесплатное получение автомобиля и таким образом снимется нагрузка на Государственный бюджет Украины», — подчеркивают авторы законопроекта.

«У структурних підрозділах з питань соціального захисту населення Міністерства соціальної політики України станом на 01.01.2020 року на обліку перебуває 61490 осіб з інвалідністю, які мають право на забезпечення автотранспортом. З кожним роком кількість осіб, які отримали автомобілі безоплатно або ж на пільгових умовах, зменшується. Зокрема, згідно даних Міністерства соціальної політики, за 2019 рік видано 142 автомобілі, із них 136 визнані гуманітарною допомогою, в той же час, коли  у 2010 році така кількість становила 1830 автомобілів, 268 з них – завезені в якості гуманітарної допомоги.

При цьому держава гарантує особам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Саме з метою реалізації цих гарантій в Податковому кодексі України передбачено, що від оподаткування звільняються операції з постачання легкових автомобілів для осіб з інвалідністю уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі особам з інвалідністю.

Проте, коли особа з інвалідністю має можливість придбати автомобіль за свої кошти, то він від вищевказаного оподаткування не звільняється.

Відтак, порушуються принципи рівності можливостей, рівності захисту закону та розумності в той час, коли є очевидним, що  держава не має змоги забезпечити осіб з інвалідністю автотранспортом безоплатно або на пільгових умовах.

Даний законопроект підготовлений з метою захисту прав осіб з інвалідністю, зменшення фінансового навантаження та зняття соціальної напруги. Прийняття даного законопроекту буде мати наслідком те, що особи, які придбали транспортний засіб за власний рахунок, не зможуть претендувати на безкоштовний автомобіль від держави, що призведе до зменшення фінансового навантаження на бюджет», — подчеркивают авторы в пояснительной записке.

Так, проектом предлагается внести следующие изменения в НК:

  • Доповнити підпункт 197.1.3. пункту 197.1. статті 197 підпунктом г) такого змісту:

г) товари, що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 для осіб з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників недієздатної особи з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників дитини з інвалідністю І та ІІ групи при наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним з їх оплатою за власний рахунок.

Такий транспортний засіб забороняється відчужувати протягом 5 років з дня державної  реєстрації. У разі  відчуження транспортного засобу, який був ввезений із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, з порушенням вимог цього підпункту, податок сплачується особою, зазначеною у третьому абзаці підпункту 3 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу не пізніше дня такого відчуження.

Далее

Особенности установления факта проживания одной семьей и признания лица наследником

Опубликовано 13 Июл 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Особенности установления факта проживания одной семьей и признания лица наследником

Кассационный гражданский суд в составе Верховного Суда указал, что препятствует установлению факта проживания одной семьей и признанию лица наследником четвертой очереди. Об этом сообщает пресс-служба ВС.

Суть спора:

Суд первой инстанции установил факт проживания истицы с наследодателем одной семьей, признал ее наследником четвертой очереди как лицо, которое проживало с наследодателем одной семьей не менее пяти лет до времени открытия наследства.

Апелляционный суд отменил решение суда первой инстанции в этой части и принял новое — об отказе в удовлетворении исковых требований об установлении факта проживания одной семьей и признании наследником четвертой очереди.

Вывод ВС (постановление от 17 июня 2020 по делу № 755/18 012/16-ц)

Оставляя кассационную жалобу истицы без удовлетворения, а постановление апелляционного суда в этой части без изменений, Верховный Суд в составе коллегии судей Третьей судебной палаты Кассационного гражданского суда указал следующее:

Семью составляют лица, которые совместно проживают, связаны общим бытом, имеют взаимные права и обязанности (часть вторая ст. 3 СК Украины).

В соответствии с частями первой, второй ст. 21 СК Украины браком является семейный союз женщины и мужчины, зарегистрированный в органе государственной регистрации актов гражданского состояния.

Проживание одной семьей женщины и мужчины без брака не является основанием для возникновения у них прав и обязанностей супругов.

Статьей 25 этого Кодекса предусмотрено, что женщина и мужчина могут одновременно находиться лишь в одном браке. Женщина и мужчина имеют право на повторный брак лишь после прекращения предыдущего брака.

Согласно части первой ст. 36 СК Украины брак является основанием для возникновения прав и обязанностей супругов.

В четвертую очередь право на наследование по закону имеют лица, проживавшие с наследодателем одной семьей не менее пяти лет до времени открытия наследства (ст. 1264 ГК Украины).

Анализ приведенных норм позволяет сделать вывод, что для применения положений указанной статьи необходимым условием является установление факта непребывания лиц в любом другом браке.

Следовательно, установление факта проживания одной семьей без регистрации брака истицы с наследодателем в период с февраля 2008 года до 21 августа 2012 противоречит требованиям ст. 25 СК Украины, поскольку предыдущий брак истицы был расторгнут лишь 21 августа 2012 года.

Установив, что истица находилась в зарегистрированном браке с 29 февраля 1992 до 21 августа 2012 года, суд апелляционной инстанции сделал обоснованный вывод об отказе в установлении факта совместного проживания истицы с наследодателем одной семьей без регистрации брака с февраля 2008 года.

Коллегия отклонила доводы кассационной жалобы о том, что истица прекратила фактические брачные правоотношения с бывшим мужем еще в 2008 году и это является основанием для удовлетворения заявления об установлении юридического факта. Указанное обстоятельство не имеет правового значения для решения вопроса о наличии наследственных прав.

Далее