Опубликованоdirector

28 мая зарегистрирован законопроект №3553 (инициатор – президент Владимир Зеленский), предусматривающий увеличение штрафов за нарушения законодательства о военной службе

Опубликовано director 29 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

В Верховной Раде 28 мая зарегистрирован законопроект №3553 (инициатор – президент Владимир Зеленский), предусматривающий увеличение штрафов за нарушения законодательства о военной службе.

Документ предусматривает десятикратное повышение штрафов за нарушения, связанные с прохождением воинской службы. Об этом сообщает ЛИГА, информирует enovosty.com/news.

Если проект закона будет принят, нарушители правил военного учета будут платить 510-850 гривен штрафа (сейчас 85-119 гривен), повторное нарушение будет стоить 850-1700 гривен (сейчас 170-255 гривен).

Штрафы за нарушение мобилизационной подготовки составят 1700-3400 гривен (при повторном нарушении — 3400-5100 гривен).

За умышленную порчу или утерю военно-учетных документов с нарушителей будут взыскивать 510-850 гривен, при повторных случаях — 850-1700 гривен.

Кроме того, законопроект предусматривает введение нового вида службы: воинской службы по призыву лиц из числа резервистов в особый период. Срок службы резервистов будет составлять не более шести месяцев, также им будет полагаться отпуск.

Условия открытия бассейнов с 1 июня в Украине

Опубликовано director 29 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

Схвалено зміни до Правил реєстрації місця проживання.

Опубликовано director 27 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

7 травня на своєму засіданні Уряд схвалив зміни до Правил реєстрації місця проживання.

Так, документи, що підтверджують право на проживання в житлі не вимагатимуть при реєстрації місця проживання малолітньої, неповнолітньої дитини за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника.

У разі відсутності цих документів та/або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласника житла, наймача чи членів його сім’ї, за згодою іпотекодержателя або довірчого власника.

Працівник органу реєстрації може перевірити, чи перебуває житло у іпотеці або в довірчій власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У заяві на реєстрацію місця проживання відтепер можна вказувати, що житло знаходиться у іпотеці/довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань.

Нові правила сплати податків з продажу авто та нерухомості у 2020 році

Опубликовано director 27 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

Починаючи із 23.05.2020 р. діють норми Закону України від 16.01.2020 р. № 466-IX, якими переписали зміст ст. 172 та 173 ПКУ, а значить й порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого та нерухомого майна. Нажаль, податків доведеться сплачувати більше при продажу другого та наступного об’єкту рухомого та нерухомого майна. Далі детальніше.

Коли з продажу легкових авто (мотоциклів, мопедів) доведеться сплачувати більше податків

Уже давно всі звикли, що із доходу фізособи від проданого (обміняного) одного за звітний (податковий) рік легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда, податки не сплачують. Натомість із доходів, отриманих від продажу (обміну) двох та більше за звітний (податковий) рік легкових авто та/або мотоциклів, та/або мопедів, сплачували ПДФО за ставкою 5%. Такий порядок установлював п. 173.2 ПКУ. Також продавець із доходу від проданого (обміняного) другого та наступного із перелічених транспортних засобів мав би сплатити військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 1.2 п. 16¹ Підрозділ 10 Перехідних та прикінцевих положень ПКУ).

Вказаний вище порядок діяв раніше. Починаючи із 23.05.2020 р. фізособам так само не треба сплачувати податки із доходу від проданого (обміняного) одного за звітний (податковий) рік легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда. Однак ПДФО за ставкою 5% та військовий збір у розмірі 1,5% доведеться сплатити у випадку продажу (обміну) другого упродовж року легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда. Натомість із третього та наступного проданого (обміняного) упродовж звітного (податкового) року легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу уже сплачуватимемо ПДФО за ставкою 18%, а разом з ним і військовий збір у розмірі 1,5%.

Тобто, фактично 18% ПДФО треба утримати не лише із доходу від проданого третього та наступного легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда, а й іншого транспортного засобу, незалежно від того який він по рахунку продажу упродовж року (приміром вантажного автомобіля або причепа).

Черговість продажу рухомого майна визначають з інформації, зазначеної продавцем-фізособою у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві. На їх підставі податковий агент утримує ПДФО за відповідними ставками. Якщо говоримо про договір купівлі-продажу об’єкта рухомого майна, де стороною є юрособа чи ФОП, то саме вони виступали податковими агентами. І тут є уточнення із 23.05.2020 р. до пп. 173.3 ПКУ: ФОП розширили до самозайнятих осіб. Напевно аби особи, які займаються незалежною професійною діяльністю та є покупцем транспортного засобу, теж виступали податковими агентами та утримували і сплачували податок із виплачених доходів фізособі-продавцю.

Також відзначимо, що згідно внесених до абз. 4 п. 179.2 ПКУ змін уточнено, що податкову декларацію не подають, якщо платник податку отримував доходи, які не оподатковують. Тому продаж (обмін) упродовж року одного легкового авто та/або мотоцикла, та/або мопеда не потребує від фізособи-продавця щорічного декларування доходів.

Що змінилося в порядку оподаткування нерухомого майна

Як відомо, дохід від продажу (обміну) не частіше одного разу на рік житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, не оподатковують. Але обов’язкова умова -перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (п. 172.1 ПКУ). Починаючи із 23.05.2020 р. до таких неоподаткованих доходів додали й ті, які отримано від продажу об’єктів незавершеного будівництва житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку.

Водночас уточнили, що дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковують аналогічно як і об’єкти нерухомого майна за порядком, визначеним ст. 172 ПКУ. Йдеться про випадки оподаткування за ставкою 5% доходу від продажу протягом року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ПКУ.

Також в п. 172.3 ПКУ передбачили, що на договори міни об’єктів нерухомості поширюються ті ж правила щодо оціночної вартості об’єктів нерухомості, що і на договори купівлі-продажу цих об’єктів. А значить без звіту про оцінку із Єдиної бази даних не обійтися.

Відзначимо, що як і у випадку із продажу рухомого майна, при продажі нерухомості податковими агентами виступатимуть не лише ФОП, а усі самозайняті особи, якщо вони будуть стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна. Відповідне доповнення внесли до п. 172.7 ПКУ.

Украина возобновляет международное авиасообщение с 15 июня

Опубликовано director 27 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

Украина возобновляет международное авиасообщение с 15 июня в соответствии с планом выхода из карантина. Однако украинцам после возвращения домой нужно будет находиться в режиме самоизоляции в течение 14 дней. Об этом сообщил министр здравоохранения Максим Степанов на брифинге, который транслировал телеканал «112 Украина».

«Если у вас есть желание выехать в Беларусь или в страну ЕС автомобильным транспортом, то вы можете это делать. На сегодня не существует никаких ограничений. Если мы говорим об авиасообщении, то, согласно тому плану выхода из карантина, смягчения, который был утвержден правительством, оно восстанавливается начиная с 15 июня», — заявил Степанов.

Небанківські фінустанови зможуть здійснювати нові операції

Опубликовано director 27 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

Національний банк України має намір дозволити небанківським фінансовим установам передавати один одному свої повноваження щодо здійснення операцій з приймання готівки, уклавши між собою відповідний договір.

Йдеться про небанківські фінансові установи, які мають ліцензію Національного банку на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків і є платіжними організаціями та/або учасниками платіжної системи.

Таке нововведення до порядку здійснення операцій із приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу дасть можливість компаніям розширити сферу бізнес-діяльності, а споживачам – обирати зручні для них пункти обслуговування.

Відповідну норму містить проєкт постанови Правління Національного банку України «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 12 лютого 2013 року № 42», що пропонується для громадського обговорення.

Пропозиції до Проєкту приймаються до 26 червня 2020 року на поштову та електронні адреси Національного банку України.

КЦС: саме по собі направлення з центру зайнятості не породжує обов`язковість прийняття працівника на роботу

Опубликовано director 27 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

Позивач зазначав, що відповідач необґрунтовано відмовив йому у прийнятті на роботу. Так, він отримав у міськрайонному центрі зайнятості направлення на працевлаштування на вакантне місце фельд`єгеря. Проте відповідач відмовив у наданні роботи, посилаючись на те, що на підприємстві відсутня вільна посада фельд`єгеря, оскільки дано згоду на укладення трудового договору з іншою особою.   

Позивач просив суд визнати незаконною відмову у прийнятті його на роботу, зобов`язати державне підприємство спеціального зв`язку укласти з ним трудовий договір на посаду фельд`єгеря, стягнувши з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги. Суд виходив з того, що відповідач необґрунтовано відмовив у прийнятті позивача на роботу, чим порушив його право.

Суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку та відмовив у позові. Суд вказав, що для роботодавця обов`язковим є наведення письмового обґрунтування відмови у працевлаштуванні безробітних, які направлені до роботодавця центром зайнятості. Саме по собі направлення з центру зайнятості не породжувало обов`язковість прийняття позивача на посаду фельд`єгеря.

Касаційний цивільний суд погодився з висновками апеляційного суду.

ВС зазначив, що однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі статтею 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.

Суд роз’яснив, що стаття 22 КЗпП України передбачає наявність двох окремих складів правопорушень трудового законодавства при відмові у прийнятті на роботу, а саме: необґрунтована відмова у прийнятті на роботу і відмова у прийнятті на роботу за ознаками дискримінації особи у випадках, як прямо передбачених частиною другою статті 22 КЗпП України, так і в інших нормах законодавства.

ВС зазначив, що відповідно до положень статті 21 КЗпП України укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу. Зазначеним забезпечується оптимальне узгодження інтересів роботодавця і особи, яка бажає укласти трудовий договір, інакше роботодавець буде позбавлений можливості у повному обсязі виконувати свої функціональні обов`язки щодо підбору та розміщення кадрів і нести відповідальність за той обсяг роботи, за який він відповідає за законом.

КЦС також дійшов висновку, що для роботодавця обов`язковим є наведення письмового обґрунтування відмови у працевлаштуванні безробітних, які направлені до роботодавця центром зайнятості. Саме по собі направлення з центру зайнятості не породжувало обов`язковість прийняття позивача на посаду фельд`єгеря.

А укладення трудового договору із позивачем потребує не тільки ініціативи, згоди та бажання самого працівника, але й згоди роботодавця із урахуванням його потреб та волі (постанова від 19.05.2020 у справі № 607/16424/18).

Велика Палата ВС: правила надання банківських послуг не є складовою кредитного договору

Опубликовано director 27 мая 2020 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 342/180/17 про отримання кредиту шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (простішою мовою — про кредитні картки).

Для винесення рішення ВП довелося відступити від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).

Постанова ВП ВС від 3 липня 2019 року містить наступні висновки:

• оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони мають бути зрозумілими всім споживачам і доведені до їх відома;

• банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші;

• споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;

• роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;

• оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову;

• за відсутності в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту надані банком витяги з тарифів і умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин;

• правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені;

• пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, та умовами і правилами надання банківських послуг, оскільки умови та правила надання банківських послуг — це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Водночас Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновком судів попередніх інстанцій про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд — шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

При винесенні рішення були застосовані :

— резолюція Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» № 39/248, ухвалена 9 квітня 1985 року на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, у якій зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями;

— рішення Конституційного Суду України у справі №1-12/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , у якій КСУ зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин і свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Депутаты предложили привязать прожиточный минимум к средней зарплате

Опубликовано director 27 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

25 мая, депутаты Верховной Рады получили для ознакомления разработанный группой народных избранников законопроект (№3515), который предлагает создать предпосылки для повышения прожиточного минимума, привязав его уровень к проценту от среднемесячной зарплаты по стране за год. Сам документ был зарегистрирован в парламенте 20 мая.

Согласно госбюджету на 2020 год, на данный момент прожиточный минимум на одно лицо в расчете на месяц составляет 2027 грн. С июля он вырастет до 2118 грн, а с декабря – до 2189 грн. При этом отдельно для трудоспособных лиц он находится на уровне 2102 грн. С июля увеличится до 2197 грн, а с декабря – 2270 грн;

Как сообщается в сравнительной таблице к законопроекту, процентное соотношение размера прожиточного минимума к среднемесячной заработной плате должен составлять не меньше следующих показателей:

• в 2021 году – 40%;
• в 2022 году – 41%;
• в 2023 году – 42%;
• в 2024 году – 43%;
• в 2025 году – 44%;
• в 2026 году – 45%;
• в 2027 году – 46%;
• в 2028 году – 47%;
• в 2029 году – 48%;
• в 2030 году – 49%;
• в 2031 году – 50%.

При всем этом, если фактический размер прожиточного минимума в течение 3-х месяцев превышает больше чем на 10% размер утвержденного прожиточного минимума, Кабмин должен рассмотреть вопрос о его повышении.

В законопроекте также уточняется, что для определения штрафов и денежных взысканий за административные, уголовные и другие нарушения предусматривается применять расчетную единицу, которая утверждается законом о госбюджете на соответствующий год.

В Україні дозволять роботу басейнів та міжобласні перевезення пасажирів

Опубликовано director 26 мая 2020 в Новости | Нет комментариев

З 1 червня розпочинається черговий етап послаблення карантину.

Міністерство охорони здоров’я дозволить роботу басейнів у рамках послаблення карантину. Це стало можливо після отримання нових даних про поширення збудника коронавірусної хвороби у воді.

Про це повідомив головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, передає прес-служба МОЗ.

Він зазначив, що найближчим часом МОЗ надасть рекомендації по роботі басейнів.

«Отримані 26 травня нові дані щодо поширення збудника коронавірусної хвороби у воді, що підлягає постійній дезінфекції, дозволяють відкриття басейнів. Найближчим часом МОЗ надасть рекомендації з протиепідемічним нормам, яких необхідно дотримуватися у разі, якщо власник прийме рішення відкрити такий заклад», – зазначив Ляшко.

Відзначимо, в Україні з 1 червня розпочинається черговий етап ослаблення карантину. Зокрема, планують дозволити роботу спортзалів, залізничні перевезення, міжобласні автобусні перевезення та відвідування занять в освітніх установах. При цьому можливість роботи басейнів залишалася під питанням.