Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Коли немає поруч нотаріуса: хто ще може посвідчити заповіт?

Опубликовано 5 Янв 2023 в Новости | Нет комментариев

Коли немає поруч нотаріуса: хто ще може посвідчити заповіт?

Законодавством передбачений вичерпний перелік посадових осіб, котрі можуть виконати функцію посвідчення заповіту, адже кожна життєва ситуація вимагає конкретного підходу та розгляду. Про це повідомила в Telegram пресслужба Міністерства юстиції України.

Посвідчити останню волю спадкодавця уповноважені:

  • головний лікар, його заступник із медичної частини або черговий лікар цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів;
  • капітан морського або річкового судна;
  • начальник пошукової або іншої експедиції;
  • командир (начальник) військової частини, з’єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії;
  • начальник установи виконання покарань;
  • уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування.

Водночас посвідчення заповіту посадовою, службовою особою відбувається лише відносно фізичної особи з повною цивільною дієздатністю та у присутності свідків. Заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання, дати та місця народження заповідача і підписується заповідачем власноручно. Також на прохання заповідача заповіт із його слів може бути записано або надруковано за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Остання воля спадкодавця обов’язково має бути складена та посвідчена у двох примірниках: один – для заповідача, другий – для передачі в той же день до державного нотаріального архіву за постійним місцем проживання заповідача.

Крім того, посадові та службові особи при посвідченні заповітів зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, що стали відомі під час їх посвідчення.

Далее

Соціальні виплати на 2023 рік

Опубликовано 27 Дек 2022 в Новости | Нет комментариев

Соціальні виплати на 2023 рік

Про нові суми соціальних виплат розповіли у Координаційному центрі з надання правової допомоги.

Змінилися показники прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:

  • для дітей віком до 6 років – 2272 грн;
  • для дітей віком від 6 до 18 років – 2833 грн;
  • для працездатних осіб – 2684 грн;
  • для осіб, які втратили працездатність – 2093 грн.

Разом з прожитковим мінімумом зростуть пенсії:

  • мінімальна пенсія за віком – 2093 грн;
  • максимальна пенсія за віком – до 20920 грн;

Зарплати:

  • сума оплати праці, яку індексують – 2684 грн;
  • максимальний розмір допомоги по безробіттю – це 6500 грн;

Допомога по догляду за дітьми:

  • мінімальний розмір аліментів для дітей до 6 років – 1136 грн, а для дітей від 6 до 18 років – не менше 1416,5 грн. Мінімальний рекомендований розмір аліментів становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто, для до 6 років – 2272 грн, а від 6 до 18 років – 2833 грн;
  • допомога у через вагітність і пологи – 100% середньомісячного доходу, але не менше 25% від прожиткового мінімуму, тобто не менше 671 грн;
  • допомога одиноким матерям: з дітьми до 6 років – 2271 грн, з дітьми до 18 років – 2833 грн, з дітьми до 23 років – 2684 грн;
  • допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування: до 6 років – 5680 грн 2,5 ПМ (7952 грн 3,5 ПМ), до 18 років – 7082 грн 2,5 ПМ (9915 3,5 ПМ);
  • допомога по догляду за хворою дитиною: до 6 років – 4544 грн, до 18 років – 5666 грн;
  • допомога дітям, батьки яких ухиляються від аліментів: до 6 років – 1136 грн, до 18 років – 1416 грн;
  • допомога людині, яка проживає разом із особою з інвалідністю внаслідок психічного розладу – 2589 грн.

Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям:

  • для працездатних – 1207 грн;
  • для тих, хто не працює, та інвалідів – 2093 грн;
  • для дітей до 6 років – 2953 грн;
  • для дітей до 18 років – 3682 грн;
  • для дітей до 23 років (за умови навчання) – 3489 грн

Інші виплати:

  • плата за видачу ліцензії – 2684 грн.

Розмір мінімальної зарплатні з 1 жовтня становить 6700 грн і з 1 грудня він не змінився.

Далее

Зняття арешту з неподільної речі (автомобіля) в цілому або зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності» – Верховний Суд

Опубликовано 29 Ноя 2022 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Зняття арешту з неподільної речі (автомобіля) в цілому або зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності» – Верховний Суд
Чи можливе зняття арешту з неподільної речі (автомобіля) в цілому або зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності» – Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду  дав відповідь на це питання в постанові від 7 листопада 2022 року у справі № 725/7187/19 (провадження № 61-11615сво20), про яку йдеться на сайті ВС.
 
Обставини справи
 
Дружина боржника просила суд визнати за нею право власності на ½ частки арештованого автомобіля та звільнити його з-під арешту, оскільки вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а арешт було накладено через кредитні борги чоловіка.

Суд першої інстанції визнав право власності позивачки на ½ частки автомобіля, у задоволенні інших вимог відмовив, указавши, що

спірний автомобіль є неподільною річчю, зняття з нього арешту може порушити права банку, а позивач не пред’явив вимог про визначення розміру компенсації за частку в спільному майні подружжя.

Апеляційний суд скасував попереднє рішення і відмовив у задоволенні позову з інших правових підстав. Водночас суд зазначив, що позивачка має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користуватися та розпоряджатися своїм майном, оскільки спірний автомобіль є спільним сумісним майном подружжя. Однак позивачка звернулася до суду з пропуском позовної давності, про застосування якого заявив банк.

Позиція ВС

Вирішуючи питання щодо забезпечення єдності судової практики, Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про звільнення майна з-під арешту, залишив у силі в цій частині рішення суду першої інстанції, зробивши такі правові висновки про застосування норм права.

Оцінюючи обраний позивачем спосіб захисту, потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Застосування способу захисту права чи інтересу не має відбуватися шляхом порушення прав та/або інтересів інших суб’єктів приватних відносин.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, є способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову).

Для приватного права апріорі притаманна така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки / врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч. 2 ст. 183 ЦК України). Тобто якщо втрачається цільове призначення речі, то вона є неподільною. Серед прикладів неподільних речей – транспортні засоби, побутова техніка тощо.

Частина 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» розрахована на ті випадки, за яких вимогу про визнання права власності та про зняття з нього арешту заявляє особа, яка є одноосібним власником або співвласником подільної речі.

Очевидно, що нерозумним було б тлумачення, яке б передбачало можливість для одного із співвласників у спільній сумісній власності вимагати зняття арешту з неподільної речі в цілому чи навіть допускати конструкцію зняття арешту із «частки в спільній сумісній власності». Права та інтереси іншого співвласника в спільній сумісній власності на неподільну річ мають захищатися шляхом виплати компенсації.

Також Об’єднана палата зазначила, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, які ґрунтуються на праві власності на нього, є способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову), а сутність негаторного позову виключає застосування позовної давності.

Далее

Припинення підприємницької діяльності ФОП: податкові зобов’язання щодо подання звітності

Опубликовано 28 Ноя 2022 в Новости | Нет комментариев

Припинення підприємницької діяльності ФОП: податкові зобов’язання щодо подання звітності
Кременчуцька ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області нагадує, за який звітний період, в який термін та в якому вигляді (електронному чи на паперових носіях) ФО щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП подають останню податкову декларацію платника ЄП – ФОП та Додаток 1 до неї.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки, визначені підпунктами 49.18.2 та 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації. У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+». При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями).
Джерело: https://poltava.tax.gov.ua

Далее

Як прописати дитину, якщо її батьки зареєстровані на тимчасово окупованій території

Опубликовано 22 Ноя 2022 в Новости | Нет комментариев

Як прописати дитину, якщо її батьки зареєстровані на тимчасово окупованій території, роз’яснює Мінреінеграції.

Місцем проживання дитини до 10 років є місце реєстрації її батьків (усиновлювачів чи опікуна). Тож прописати її можна лише за адресою батька або матері. При цьому згода власника чи інших осіб, які проживають у такому житлі, не потрібна.

Однак, якщо батьки зареєстровані на тимчасово окупованій території Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, прописати новонароджену дитину разом із ними не вдасться.

Натомість батьки можуть задекларувати своє нове місце проживання без зняття з реєстрації попереднього. І вже після цього прописати дитину.

Отримати таку послугу можна в електронному вигляді через портал «Дія». Щоправда, інформація про житло має бути розміщена у Реєстрі нерухомості, а майно не має перебувати в іпотеці або довірчій власності.

Джерело: https://yur-gazeta.com/

Далее

Державний бюджет на 2023 рік: які зміни чекають на ФОПів

Опубликовано 21 Ноя 2022 в Новости | Нет комментариев

Державний бюджет на 2023 рік: які зміни чекають на ФОПів

3 листопада Верховна Рада затвердила Державний бюджет України на 2023 рік. Він передбачає фіксовані мінімальну зарплату і прожитковий мінімум, за якими розраховуються ліміти річного доходу, ставки єдиного податку та єдиного соціального внеску для ФОПів.

Так, протягом усього наступного року мінімальна зарплата становитиме 6 700 гривень, а прожитковий мінімум — 2 684 гривні.

Як це впливає на ФОПів різних груп і що зміниться, розповіли фахівці Решетилівської ДПІ ГУ ДПС у Полтавській області.

Ліміти річного доходу для ФОП у 2023 році

Ліміт доходів фізособи-підприємця на спрощеній системі оподаткування є граничною межею заробітку ФОПа, при перевищенні якої його можуть перевести на загальну систему оподаткування. Показник прив’язаний до мінімальної зарплати, тож у 2023 році ліміти будуть такими:

  • 1 група ФОП — 1 118 900 гривень, або 167 розмірів мінімальної зарплати;

  • 2 група — 5 587 800 гривень, або 834 мінімальні зарплати;

  • 3 група (однаково для платників та неплатників ПДВ) — 7 818 900 гривень, або 1 167 мінімалок.

Єдиний податок (ЄП)

Суми єдиного податку для 1 та 2 груп ФОПів прив’язані до прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати відповідно. Так, у 2023 році сума ЄП щомісяця для них складатиме:

  • 1 група ФОП — 268,4 гривні, тобто 10 % від прожиткового мінімуму;

  • 2 група ФОП — 1 340 гривень, тобто 20 % від мінімальної зарплати.

Водночас для 3 групи ФОП ставки у 2023 році не зміняться, якщо порівнювати з поточним роком:

  • 5 % від суми доходів для неплатників ПДВ;

  • 3 % від суми доходів для платників ПДВ;

  • спеціальні 2 % для неплатників ПДВ на час дії воєнного стану.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

Розміри єдиного соціального внеску у 2023 році будуть такими:

  • мінімальний ЄСВ — 1 474 гривні на місяць;

  • максимальний ЄСВ — 22 110 гривень на місяць.

Так, ставка ЄСВ за себе для ФОПів становитиме 4 422 гривні за кожен квартал 2023 року, або 22 % від чинної мінімальної зарплати щомісяця

Далее

Розірвання трудового договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин

Опубликовано 19 Ноя 2022 в Новости | Нет комментариев

Розірвання трудового договору в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин
Трудовий договір розривається за ініціативою роботодавця шляхом підписання додаткової угоди про розірвання трудового договору або в односторонньому порядку шляхом надсилання працівнику у спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення офіційного повідомлення про розірвання трудового договору.
У разі надсилання працівнику повідомлення про розірвання трудового договору засобами поштового зв’язку трудовий договір вважається розірваним з наступного робочого дня після дати вручення працівнику офіційного повідомлення роботодавця про розірвання трудового договору або через сім календарних днів з дня надходження поштового відправлення роботодавця у поштове відділення за адресою працівника (стаття 498 Кодексу законів про працю України).
Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Джерело: https://kh.dsp.gov.ua

Далее

Чи зарахують ФОПам страховий стаж без сплати ЄСВ?

Опубликовано 10 Ноя 2022 в Новости | Нет комментариев

Чи зарахують ФОПам страховий стаж без сплати ЄСВ?
ФОП дозволено не сплачувати ЄСВ з 01.03.2022 року до закінчення воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення або скасування.
Володимир Зеленський підписав Закон України від 18.10.2022 р. № 2682-IX, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та деяких інших законів України, щодо захисту прав фізичних осіб під час воєнного стану та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю.
Цим законопроєктом спочатку передбачалося, що для фізичних осіб — підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, які не сплачували страхові внески в період дії воєнного стану, такий період буде включатися до страхового стажу та буде вважатися, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску.
Проте, Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроєкту зазначило, що реалізація його положень може мати негативний вплив на бюджет Пенсійного фонду, а вартісна величина впливу законопроєкту буде залежати від кількості ФОПів, які не сплатять страхові внески у період воєнного стану та періоду, за який таким особам буде зараховано страховий стаж без сплати ЄСВ.
Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату ВРУ звертає увагу, що: надання соціальних послуг та виплата матеріального забезпечення застрахованим особам безпосередньо залежить від сплати ЄСВ, у зв’язку з цим, у разі звільнення зазначених осіб від сплати необхідно буде визначити джерело фінансування та забезпечити його сплату.
Враховуючі ці аргументи, Рада відмовилася від ідеї зараховувати страховий стаж без сплати ЄСВ. Отож, якщо підприємець не сплачує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ), він не набуває страхового стажу.
Джерело: https://poltava.tax.gov.ua

Далее

Державна реєстрація геномної інформації: опубліковано закон

Опубликовано 8 Ноя 2022 в Новости | Нет комментариев

Державна реєстрація геномної інформації: опубліковано закон

5 листопада 2022 року в газеті «Голос України» офіційно опубліковано Закон № 2391-IX «Про державну реєстрацію геномної інформації людини».

Нагадаємо, Верховна Рада прийняла важливий для правоохоронної системи та сфери експертно-криміналістичної діяльності Закон 9 липня 2022 року .

Згідно з документом дія цього Закону поширюється на відносини у сфері відбору та дослідження біологічного матеріалу, обробки геномної інформації людини, ведення Електронного реєстру геномної інформації людини, що здійснюється з метою державної реєстрації геномної інформації людини в Україні.

Державна реєстрація геномної інформації проводитиметься з метою:

1) ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення;

2) розшуку осіб, зниклих безвісти;

3) ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини;

4) ідентифікації осіб, які не здатні через стан здоров’я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе.

В Україні проводитимуться обов’язкова та добровільна державна реєстрація геномної інформації.

Державна реєстрація геномної інформації полягає у внесенні до Електронного реєстру відомостей про генетичні ознаки людини та визначених цим Законом знеособлених персональних даних про особу. Відомості, що містяться в Електронному реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають оприлюдненню.

Держателем Електронного реєстру є Міністерство внутрішніх справ. Електронний реєстр є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС.

Обов’язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація:

1) осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду;

2) осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння або злочини проти основ національної безпеки України, життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, та до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;

3) осіб, засуджених за вчинення умисних злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров’я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;

4) установлена з біологічного матеріалу, отриманого під час проведення слідчих (розшукових) дій відповідно до Кримінального процесуального кодексу, та неідентифікована;

5) невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини, відомості про виявлення яких унесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відображено у постанові про початок досудового розслідування, винесеній у порядку, передбаченому статтею 615 Кримінального процесуального кодексу;

6) встановлена з раніше відібраних біологічних зразків осіб, зниклих безвісти, або біологічного матеріалу з особистих речей осіб, зниклих безвісти, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або відображено у постанові про початок досудового розслідування, винесеній у порядку, передбаченому статтею 615 Кримінального процесуального кодексу;

7) осіб, які не здатні через стан здоров’я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе.

Право на добровільну державну реєстрацію геномної інформації мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства.

Добровільна державна реєстрація геномної інформації проводиться на платній основі, крім реєстрації геномної інформації осіб, зазначених у частині шостій статті 6 Закону.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (6 листопада 2022 року), та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності, крім пункту 3 частини першої статті 5 Закону, який набирає чинності через один рік з дня введення в дію цього Закону, та пункту 2 статті 21, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Джерело: https://jurliga.ligazakon.net

Далее

Яка відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства

Опубликовано 7 Ноя 2022 в Новости | Нет комментариев

Яка відповідальність роботодавця за порушення трудового законодавства
 
Законом України від 1 липня 2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин внесено зміни до статті 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Її викладено в такій редакції: «У період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (Держпраці – авт.), та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів».
Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків поінформувало, що з 1 жовтня 2022 року згідно з Держбюджетом на 2022 рік у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної зарплати (6 700 грн) збільшена фінансова відповідальність роботодавців за порушення трудового законодавства у вигляді штрафів, розмір яких «прив’язаний» до розміру місячної мінімальної зарплати: неоформлені працівники та зарплата у «конвертах» – 10 мінзарплат (67 000 грн) за перше порушення, а для «єдинників» І-ІІІ груп – попередження; 30 мінзарплат (201 000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – 3 мінзарплати (20 100 грн); порушення строків виплати зарплати – 3 мінзарплати (20 100 грн); недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 2 мінзарплати (13 400 грн) за кожного працівника; недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам – 4 мінзарплати (26 800 грн) за кожного працівника; інші порушення трудового законодавства – 1 мінзарплата за кожне порушення (6 700 грн) і 2 мінзарплати (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення.
Джерело: https://pon.org.ua

Далее