Опубликовано director 22 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
До 1 січня 2020 року Кабінет Міністрів має забезпечити перегляд кваліфікаційних критеріїв, фінансових і технічних вимог до учасників публічних закупівель у сфері будівництва, реконструкції, ремонту доріг.
Указ щодо створення умов для розвитку та підвищення якості автомобільних доріг підписав Президент 19 липня за підсумками робочої наради, присвяченої дорожній інфраструктурі, передає «Закон і Бізнес» з посиланням на прес-службу глави держави.
Передбачається, що замовники мають залучати на конкурсних засадах незалежного інженера-консультанта у сфері дорожнього будівництва (FIDIC) на етапах закупівель, виконання робіт, гарантійного обслуговування будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг.
В Офісі Перзидента вважають, що необхідно системно боротися з корупцією в дорожній сфері та провести аудит чинних договорів. Як приклад наводяться схеми, коли велику суму, яка мала бути виділена на ремонт дороги через проведення прозорого тендеру, «розмивали» на декілька сотень шматків автошляху та уникали конкурсу.
Першочергово визначено декілька пріоритетних проектів, які можуть бути реалізовані до кінця цього року. Але для фінансування всіх потреб коштів Дорожнього фонду не вистачить, тому шукатимуть додаткових джерел надходжень. Одним з таких може стати впорядкування ситуації з акцизами. В Україні багато пального продається за «сірою схемою», за яке не платиться акциз, — кажуть в ОП. За їхніми очікуваннями, тут можна отримати надходжень додатково на 1 млрд доларів.
Далее
Опубликовано director 22 Июл 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Сплатити штраф за відмову пройти тест на алкоголь, а потім дізнатися, що обвинувач помилився й за це треба посадити, бо п’яний водій міг наразити довколишніх на небезпеку… гіпотетично. У цьому випадку хтось справді схибив, але у Страсбурзі навчили правильно кваліфікувати правопорушення.
Обставини справи: Поліція зупинила заявника у справі «Mihalache v. Romania», щоб перевірити його авто. Виявилося, що перевіряти потрібно водія, бо скидалося на те, що кермує він у нетверезому стані. Це підтверджено тестом «дихайте — не дихайте». Після того патрульні попросили чоловіка, який вже й так попався на гарячому, поїхати з ними до лікарні, здати аналізи та встановити рівень умісту алкоголю в крові. Проте той пішов на конфронтацію. І прокуратура порушила проти нього кримінальну справу.
Під час допиту підозрюваний не заперечував, що перебував у стані сп’яніння, як і того, що відмовився від обстеження. Проте на підставі норм кримінального процесуального кодексу в поєднанні зі статтею кримінального кодексу, яка набрала чинності в той час, прокуратура закрила справу стосовно заявника. Адже відповідно до правових положень судове переслідування не може здійснюватись, якщо діяння не було достатньо серйозним, щоб уважатися кримінальним злочином. Прокурор додав, що супротив заявника поліцейським не наразив суспільство на небезпеку й порушення соціальних цінностей, захищених законом, було мінімальним.
Ліберальний погляд на вчинене також спричинило те, що раніше заявник законів не порушував, їхав напідпитку, але не на завантаженій дорозі та й не на далеку відстань. Тому й вилилося це в штраф у розмірі €250, а судові витрати обійшлися в €5.
Рішення прокурора не оскаржувалося, водій розплатився, підтвердивши це квитанціями. От тільки трохи згодом з’явився негативний персонаж — обвинувач вищого рівня.
Через півроку в офісі вищого прокурора вивчили справу та знайшли в ній ознаки «загальної та специфічної небезпеки для суспільства». Тому визначили, що заявник учинив правопорушення, для якого адміністративного покарання було замало.
Таку суворість спричинив не так сам факт керування у стані сп’яніння, як зухвала відмова поліцейським. Заявник зізнався, що таким сміливим був саме через алкоголь. Ця обставина підкреслювала небезпеку для суспільства, і чоловіка мусили би покарати належним чином. До того ж закон мав інструменти для суворіших санкцій з метою запобігання вчиненню більш серйозних дій, які могли б завдати фізичних травм або матеріальної шкоди.
На цьому прокурор не зупинився. Він визначив, що заявник направлявся на дискотеку, де явно продовжував би вживати алкоголь, а отже, якби його випадково не зупинили, наслідки могли би виявитися ще гіршими. Тому було вирішено, що кримінальна справа має бути ініційована вдруге й розглядати її повинен суд. А вже сплачений штраф прокурор наказав скасувати.
Про те, що він знову став суб’єктом кримінального переслідування, заявник дізнався через місяць. Уже в суді, який оцінив усі докази у справі та призначив покарання у вигляді одного року позбавлення волі. У другій інстанції скаржник вимагав скасувати це рішення, бо його вдруге притягнули до відповідальності за те саме порушення. Однак апеляційний суд відповів, що проти нього не відкрили нову кримінальну справу, а просто відновили провадження в старій.
Питання дійшло й до генерального прокурора, який попросив підлеглих з’ясувати, як застосовувалися положення КК, зокрема про порушення правил дорожнього руху. Державні обвинувачі мали визначити критерії, які використовують суди й органи прокуратури, щоб оцінити ступінь небезпеки для суспільства. Дійшли до того, що заявникові потрібно відшкодувати €250, сплачених як штраф, але той просив зовсім не про це.
Мабуть, румунська влада забула, що гарантії, пов’язані з неможливістю
подвійного притягнення до відповідальності та покарання, закріплені в ст.4 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. І ці положення діють навіть під час війни або надзвичайного стану.
Щоб довести їх недотримання державою, потрібно було врешті-решт визначити, чи мало порушення, вчинене заявником, ознаки кримінального злочину. Уперше прокуратура закрила справу через те, що чоловік відмовився від установлення рівня вмісту алкоголю в крові. Це не становило складу злочину, відповідальність за який передбачено в кримінальному законі. Утім, прокуратура таки покарала порушника, обравши санкцію з кримінального кодексу — адміністративний штраф.
Європейський суд з прав людини нагадав, що поняття «кримінальне обвинувачення», за змістом §1 ст.6 конвенції, — єдине. Його встановлюють за
всім відомими критеріями Енгеля.
Застосування в першому епізоді статті КК, в якій визначено, що діяння не було кримінальним злочином, якщо воно не досягло необхідного рівня серйозності, може зумовлювати припинення провадження, що прокурор і зробив. Тому Суд визначив, що правопорушення, в яких був обвинувачений заявник, хоч і не вважаються кримінально караними, проте підпадають під дію положень кримінального права. Тому й перше покарання мало кримінальний характер. А якщо так, то людина дійсно була покарана двічі за один і той самий злочин.
Проте вищий прокурор виправдав відновлення кримінального провадження тим, що заявник поніс адміністративну відповідальність, тому наполягав на неадекватності покарання. Тільки от Суд доводи, наведені офісом вищого прокурора, визнав такими, що суперечать приписам §2 ст.4 Протоколу №7 до конвенції. Тому дійшов висновку, що засудження на підставі першого наказу прокурора було остаточним. Подальше ж переслідування спричинило повторний розгляд, унаслідок якого заявник був засуджений двічі за одне й те саме правопорушення.
За те, що молодший прокурор розбирається в праві краще, ніж старший, заявник отримає €5000 як компенсацію за моральну шкоду, а його кривдник — інструкцію щодо критеріїв Енгеля.
За матеріалами: ЗіБ
Далее
Опубликовано director 22 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Уряд уніс зміни до постанови № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Зокрема, уточнено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений зазначеною постановою, викладено в новій редакції. Зазначені зміни спрямовані на забезпечення відкритості та загальнодоступності відомостей, які містяться в держреєстрах, передає Ligazakon.
Відповідну постанову № 599 було прийнято на засіданні Кабміну 26 червня.
- Уточнено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у частині переліку документів, які подаватимуться для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації. З дня набрання чинності постановою необхідно буде подати:
— копію наказу ФДМУ про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;
— копію наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;
— технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.
Зараз для цього необхідно подати документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадків, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або коли за рішенням державного органу приватизації продаж об’єкта незавершеного будівництва здійснюється під розбирання без земельної ділянки).
- Оновлений Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначає не лише умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права, обтяження речових прав, об’єкти та суб’єктів таких прав/обтяжень, а й про осіб, що отримували інформацію з Державного реєстру прав, права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Дію Порядку не поширено на надання витягу з Державного реєстру прав під час проведення реєстраційних дій відповідно до Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та отримання інформації з цього реєстру відповідно до Порядку доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Інформація з Реєстру надаватиметься виключно за допомогою програмних засобів його ведення у паперовій або електронній формі, що має однакову юридичну силу та містить обов’язкове посилання на Державний реєстр прав. Виняток становить випадок, коли виключно в паперовій формі надаватимуть з Реєстру інформацію про користувачів інформації.
У паперовій формі інформацію надаватимуть на аркушах паперу форматом А4 без використання спеціальних бланків, проставлення підпису надавачем інформації з Державного реєстру прав та/або печатки.
В електронній формі інформацію надаватимуть автоматично програмними засобами ведення Реєстру через веб-портал Мін’юсту, у тому числі з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу Реєстру.
Інформація з Держреєстру прав про зареєстровані речові права міститиме актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, а також відомості з його невід’ємної архівної складової частини або про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень. За бажанням особи ця інформація містити відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та його невід’ємної архівної складової частини у хронологічному порядку.
Шукати відомості про зареєстровані речові права можна за одним або декількома з таких ідентифікаторів:
щодо об’єкта нерухомого майна:
— реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна;
— кадастровий номер земельної ділянки;
— адреса об’єкта нерухомого майна;
щодо суб’єкта речового права, обтяження — фізичної особи:
— прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові;
— номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
— номер і за наявності серія документа, що посвідчує таку особу;
— реєстраційний номер облікової картки платника податків;
щодо суб’єкта речового права, обтяження — юридичної особи:
— повне найменування юридичної особи;
— ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
За надання інформації з Державного реєстру прав справляється адміністративний збір (у випадках, передбачених законом).
Інформація з Державного реєстру прав надається незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Далее
Опубликовано director 19 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у ФОП після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом (ст. 44 ГКУ). З огляду на це ФОП має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного підприємницького рахунку за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.
Отже, кошти, перераховані ФОП з поточного підприємницького рахунку на свій особистий поточний рахунок (особисту картку) як перерахування підприємницького доходу, не підлягають оподаткуванню ПДФО.
️Інша справа, коли ФОП перераховує власний дохід після сплати всіх податків та зборів не на свою особисту картку, а, наприклад, члену сім’ї: батькам, чоловіку або дружині, дітям, у тому числі усиновленим (п.п. 14.1.263 ПКУ). Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або ФОП, оподатковуються як додаткове благо за ставкою 18 % ПДФО та 1,5 % військовий збір (п. 174.6 ПКУ). Тому в зазначеному випадку ФОП, з огляду на п. 176.2 ПКУ, стає податковим агентом.
Таким чином, доходи у вигляді подарованих грошових коштів, які перераховуються з рахунку ФОП — платника єдиного податку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, на рахунок фізичної особи — члена сім’ї першого/другого ступеня споріднення, включаються до загального місячного оподатковуваного доходу такої фізичної особи та оподатковуються за ставкою 18 %. Крім того, ФОП повинен відобразити такі виплати у звіті за формою № 1ДФ. З огляду на це не слід проводити таке перерахування з підприємницького поточного рахунку.
Рекомендація: спочатку перераховувати підприємницький дохід на свій особистий поточний рахунок (особисту картку), а вже потім «перекинути» такому родичу. Адже «подарунки» між родичами першого ступеня споріднення оподатковуються ПДФО за ставкою 0 % (п. 174.6 ПКУ).
По матеріалам: Бухгалтер 911
Далее
Опубликовано director 19 Июл 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на законних підставах, в тому числі, і транспортним засобом на підставі довіреності
«Місцевим судом установлено, що на момент ДТП автомобіль, яким керував ОСОБА_3, перебував на підставі домовленості у користуванні ОСОБА_2 та підтверджується наявністю в останнього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, документів на підтвердження понесених позивачем витрат на його відновлення після ДТП. Законним власником автомобіля на той момент, яким був ОСОБА_4, це не заперечується.
Пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.
Враховуючи те, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.»
Далее
Опубликовано director 19 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Управління Держпраці у Хмельницькій області пояснило, чи пов’язаний період «дитячої» відпустки з відпрацьованим часом у поточному році та з датою народження дітей.
Відпустка на дітей може бути надана у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини – до або після. Наприклад, у працівниці двоє дітей, старшій дитині виповнилося 15 років у січні 2019 року.
Додаткова відпустка може бути надана їй як матері двох дітей віком до 15 років до кінця цього року. Це пояснюється тим, що така відпустка належить до категорії соціальних і не належить до щорічних.
Також повідомляємо, додаткова відпустка на дітей не впливає на тривалість основної щорічної відпустки або інших відпусток. Ця відпустка надається понад кількість днів щорічних відпусток, передбачених Законом №504, а також іншими законами і нормативно-правовими актами.
Далее
Опубликовано director 19 Июл 2019 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
??Постанова ВП ВС від 25.06.2019 № 924/1473/15 (12-15гс19):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83025253
⚡Ключові тезиси:
✔️1.1. Військовий прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах — Міноборони та КЕВ м. Хмельницький, звернувся до господарського суду з позовом до Міськради про визнання недійсним та скасування в частині рішення сьомого скликання Міськради від 27 січня 2017 року № 17.2-16/2017 «Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування», зокрема пунктів 8, 8.1 цього рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 12, 8659 га, що розташована по вулиці Військовій, м. Славута, Хмельницької області, за Міністерством оборони України в особі КЕВ м. Хмельницький (з урахуванням заяви від 13 березня 2018 року № 9/507вих18 про зміну предмета позову).
1.2. В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням вказаної заяви) прокурор вказав, що рішеннями Міськради від 5 квітня 2013 року № 12.8-28/2013 та від 31 травня 2013 року № 17.2-30/2013 надано територіальній громаді м. Славути в особі Міськради для створення індустріального парку земельну ділянку загальною площею 50 га, яка частково (на 12,8659 га) накладається на земельну ділянку військового містечка № 21 площею 109,8 га, яка належить до земель оборони, та постійним користувачем якої є КЕВ м. Хмельницький. Відповідач розпорядився землями оборони з порушенням встановленого порядку, без дозволу Міноборони на її вилучення з постійного користування, в порушення вимог статті 19 Конституції України, статей 16, 22 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України), статей 12, 77, 84, 92, 153, 155, 158 Земельного кодексу України (далі — ЗК України), статей 3, 10, 14 Закону України «Про Збройні Сили України», статті 10 Закону України «Про оборону України».
✔️1.3. Звертаючись із заявою про зміну предмета позову від 13 березня 2018 року № 9/507вих18, військовий прокурор зазначив, що внаслідок чинності оскаржуваних у цій справі рішень Міськради від 5 квітня 2013 року № 12.8-28/2013 та від 31 травня 2013 року № 17.2-30/2013, відповідач вчиняє дії щодо зміни кадастрового номеру спірної земельної ділянки, створення нового кадастрового номеру, в тому числі з іншою площею земельної ділянки, що може призвести до ускладнення або неможливості поновлення порушених прав Міноборони. Так, 27 січня 2017 року рішенням сьомого скликання Міськради № 17.2-16/2017 «Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування» (пункт 8) затверджено Комунальному підприємству «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт» (далі — КП «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт») технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельної ділянки площею 50 га по вулиці Військова (кадастровий номер 6810600000:01:0088) для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Відповідно до змісту пункту 8.1. цього рішення, вирішено поділити вищезазначену земельну ділянку загальною площею 500 000 кв. м. (50 га) на дві окремі земельні ділянки площами: 128 659 кв. м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:00133), 371 341 кв. м. (кадастровий номер 6810600000:01:007:00132). 7 квітня 2017 року пунктами 6, 7 рішення сьомого скликання Міськради № 19.2-18/2017 «Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок у власність та користування» затверджено територіальній громаді міста в особі Міськради проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 128 659 кв. м. по вулиці Військова, передано її в постійне користування КП «Славутський міський центр земельно-кадастрових робіт» під індустріальний парк та надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо поділу та об’єднання земельної ділянки площею 371 341 кв. м, кадастровий номер 6810600000:01:007:00132 та площею 128 659 кв. м, кадастровий номер 6810600000:01:007:00134 в одну земельну ділянку по вулиці Військова. На цей час зареєстровано земельну ділянку площею 50 га кадастровий номер 6810600000:01:007:0138 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд переробної, машинобудівної та іншої промисловості по вулиці Військова в м. Славута Хмельницької області. Таким чином, Міськрада приєднала іншу земельну ділянку замість спірної, що належить до земель оборони.
✔️1.4. Міськрада проти позовних вимог заперечила, вказавши, що заявою від 13 березня 2018 року змінено не лише предмет, але й підстави позову, тобто прокурор фактично подав новий позов із порушенням правил суб’єктної юрисдикції. Крім того, прокурор не зазначив, яким чином оскаржуваний пункт 8.1 рішення Міськради, яким фактично здійснено виділ спірної земельної ділянки в окрему земельну ділянку площею 12,8659 га, порушує право позивача, не довів віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони та правонаступництво КЕВ м. Хмельницький у спірних відносинах.
✔️7.40. Щодо доводів касаційної скарги стосовно задоволення заяви про зміну предмета спору слід зазначити таке.
✔️7.41. Відповідно до вимог частини третьої статті 46 ГПК України (тут і далі — чинної редакції Кодексу) до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п’ять днів до початку першого судового засідання у справі.
✔️7.42. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову — це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
✔️✔️7.43. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв’язку з цим господарський суд, з’ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
✔️7.44. Суди попередньої інстанції дослідили та надали обґрунтовану оцінку доводам заявника щодо наявності підстав для задоволення заяви про зміну предмета позову за вказаних змін фактичних обставин справи, які полягали у здійсненні відповідачем ряду дій та безпідставного розпорядження земельною ділянкою, прийняття за результатом такого розпорядження рішення, яке унеможливить відновлення права позивача.
Далее
Опубликовано director 19 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Команда Президента України Володимира Зеленського готує зміни правил отримання субсидій на житлово-комунальні послуги.
Про це повідомив представник Президента в уряді Андрій Герус, – інформує 1NEWS.
“Станом на січень 2018 року, 6,9 млн домогосподарств користувалися субсидіями. В силу різних рішень і подій, станом на січень 2019 року кількість субсідіантів було зменшено аж до 3,6 млн домогосподарств. Це вилилося в зниження платіжної дисципліни, збільшення боргів за житлово-комунальні послуги”, – повідомив Герус.
За його оцінками, мінімум 1-1,5 млн незабезпечених домогосподарств обгрунтовано мають право на субсидії.
“Ми зараз розробляємо відповідні зміни до правил отримання субсидій, які дозволять збільшити кількість домогосподарств-субсидіантів на 1-1,5 мільйона”, – зазначив Герус.
Далее
Опубликовано director 18 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Управління Держпраці в Кіровоградській області на семінарі у Володимирівській сільській раді роз’яснило, що статтею 110 КЗпП України встановлено зобовязання власника або уповноваженого ним органу при кожній виплаті заробітної плати здійснювати повідомлення працівника про розміри оплати праці, а саме про дані, які належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Форма такого повідомлення не зазначена.
Вимоги ст. 110 КЗпП України не будуть порушені, якщо касир/бухгалтер при виплаті заробітної плати запропонує розписатися за отриману працівником суму заробітної плати в відомості, в якій містяться дані про суму нарахованої заробітної плати, підстави і суми відрахувань за кожною підставою та належну до виплати суму заробітної плати.
Працівник, який своїм підписом засвідчує одержання заробітної плати, повинен мати можливість ознайомитись з відповідними даними.
Така інформація може також в письмовій формі надаватись працівникові одночасно із заробітною платою.
Зрозуміло, що ця остання форма є для працівника найзручнішою. Повідомлення власником працівника про заробітну плату повинне провадитися при кожній виплаті заробітної плати. Відповідно до ст. 115 КЗпП України аванс — це теж заробітна плата. Але розмір авансу визначається орієнтовно, а не на підставі документів про виконану роботу. І при виплаті авансу немає можливості повідомити працівникові будь-яку іншу інформацію, крім самої суми авансу.
Далее
Опубликовано director 18 Июл 2019 в Новости | Нет комментариев
Український уряд підготував новий законопроект, за яким багато водії більше не зможуть керувати автомобілями. Тепер проходження медогляду зроблять більш ретельним та жорстким.
Про це повідомляє Politeka.
Міністерство охорони здоров’я представило документ на офіційному сайті, який зобов’язує водіїв пройти медичний огляд і за його висновком буде зрозуміло, чи можна сідати за кермо.
Згідно нового закону, практично всім людям з серйозними захворюваннями заборонять їздити на машинах. У заборонений список потрапили такі недуги, як сколіоз, геморой або гіпертонія.
Тому нові вимоги можуть зіпсувати життя мільйонам українців. Серед інших медичних протипоказань згадуються: поганий слух, грижа, шрами, запалення слізного мішка, проблеми з серцем і судинами, тиск, ендокринні порушення, доброякісні пухлини.
А якщо водій страждає від глаукоми або хвороб серцево-судинної системи – медичний огляд зажадають проходити щороку.
Водії, які вже мають права, будуть проходити огляд кожні 10 років.
Представники МОЗ запевняють, в деяких з випадків питання про видачу водійських прав за певних станів буде вирішуватися «в індивідуальному порядку». Ймовірно, чиновники допускають можливість персональних винятків. На даний момент в Україні вже є наказ, який забороняє сідати за кермо при певних проблемах зі здоров’ям, однак він не містить повного переліку патологій.
Далее
