Відповідні зміни викладені у законопроекті № 10094, зареєстрованому у Верховній Раді 26 лютого.
Як зазначають розробники документу, відсутність підтримки з боку держави українських креативних індустрій в умовах, коли вони перебувають на стадії становлення і активного розвитку, може призвести до негативних наслідків.
З одного боку, високі відсоткові ставки відрахувань у цільові соціальні фонди при порівняно високій частці витрат на працівників у собівартості послуг, не дозволяють компаніям у сфері ІТ працювати з виконавцями робіт на основі трудових відносин. З іншого боку, вважають депутати, посилення тиску з боку державних органів влади призведе до втрати конкурентоспроможності вітчизняних компаній на світовому ринку, закриття офісів великих світових компаній, трудової міграції та зменшення надходжень до бюджету і соціальних фондів. Ймовірно, мова йде про нещодавно опублікований проект Мінсоцполітики.
Крім вже існуючих чотирьох груп суб’єктів сплати єдиного податку народні обранці пропонують передбачити п’яту групу, до якої буде віднесено лише фізичних осіб-підприємців, які надають послуги у сфері інформаційних технологій, а саме:
Водночас умовами, за якими зазначені ФОП будуть віднесені до п’ятої групи є те, що вони не використовуватимуть працю найманих осіб, а обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищуватиме 7 500 000 гривень.
Крім того, ФОП 5 групи під час надання зазначених послуг у сфері інформаційних технологій матимуть можливість на платній або безоплатній основі користуватися технічними та/або програмними засобами, інформаційними системами й будь-якими іншими засобами виробництва (у тому числі приміщеннями), що належать іншим фізичним особам – підприємцям або юридичним особам, не укладаючи з ними трудового договору.
Встановити ставку єдиного податку для платників п’ятої групи пропонується у розмірі:
Ставки єдиного податку для платників п’ятої групи “виростуть” до 15 % якщомрічний дохід перевищуватиме 7 500 000 гривень. Аналогічна ставка буде застосовуватися для випадків, коли ФОП отримує дохід від видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
ЄСВ для платників п’ятої групи з 2020 року складе подвійний розмір мінімального страхового внеску.
Законопроект також закріплює права ІТ-підприємців здійснювати свою діяльність у приміщеннях, що належать іншим фізичним або юридичним особам, а також користуватися їх комп’ютерною технікою, інформаційними системами, комунікаціями та іншими засобами виробництва, без укладення з цими особами трудового договору.
За словами розробників, прийняття проекту Закону, по-перше, забезпечить безпеку ІТ підприємців у контексті звинувачення їх представниками податкових органів в ухиленні від сплати податків шляхом неправомірного переходу на спрощену систему оподаткування. По-друге, надасть можливість ІТ-підприємцям і надалі користуватися спрощеною системою оподаткування, що збереже привабливість цього виду бізнесу в Україні для зарубіжних інвесторів. По-третє, забезпечить стале зростання надходжень до державного бюджету з ІТ індустрії та, одночасно, надасть можливість останній бути конкурентноспроможною на світовому ринку.
Далее
Відтепер реєстрація технологій, що створені чи придбані за кошти бюджету або державними підприємствами, відбуватиметься через електронну систему. Тож науковцям не треба буде подавати до МОН низку документів у паперовій формі.
Як інформує прес-служба Міністерства освіти, відповідну постанову Уряд прийняв 27 лютого 2019 року.
«Цим документом ми значно спростили і зробили зручнішою процедуру реєстрації тих технологій, на створення чи купівлю яких витратила кошти держава. Раніше науковцям потрібно було заповнювати низку документів у паперовому вигляді і везти їх особисто або надсилати поштою до МОН. Тепер заповнення та відправка документів на реєстрацію буде через електронну систему», – повідомила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Так, віддалений доступ надаватимуть певному представнику установи, якого уповноважать на реєстрацію. Через особистий електронний кабінет він заповнюватиме спеціальну форму та надсилатиме її до МОН для перевірки та реєстрації технології.
Водночас варто відзначити, що для технологій, які містять секретну або службову інформацію, залишається нинішній формат реєстрації.
Спрощення торкнулося також переліку документів, які необхідно подавати розробниками і власниками технологій для реєстрації. Зокрема, зі списку вилучено довідку про наявність повного комплекту документів щодо технології згідно з ДСТУ 3974-2000.
Найближчим часом відповідні зміни щодо реєстрації буде внесено до Інструкції з оформлення Реєстраційної картки технології та її складових, затвердженої наказом МОН від 09 листопада 2015 року № 1156. Там буде докладніше прописано процедуру електронної реєстрації. Також актуальна інформація про реєстрацію технологій доступна на офіційному веб-сайті МОН у розділі «Державна реєстрація технологій».
Зазначимо, 28 лютого завершується прийом заявок на конкурси інноваційних та стартап-проектів, переможці яких отримають підтримку для розвитку своїх винаходів.
Далее
У Держпраці роз’яснили порядок направлення у відрядження жінок, що мають дітей віком до 3 років та віком від 3 до 14 років або дітей з інвалідністю.
Чинне трудове законодавство України гарантує жінкам, які є вагітними або виховують дитину (дітей), право на безпечне материнство та покликане убезпечити їх від тиску з боку роботодавців та обмежень в реалізації цього права.
Відповідно до ст. 176 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. Вік «до 3-х років» — це період від дня народження дитини до дня, коли їй виповнюється 3 роки, включно.
З наступного дня зазначена заборона не діє, і можна застосовувати норму ст. 177 КЗпП, проте при оформленні наказу (розпорядження) на відрядження жінки роботодавець має враховувати, що жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.
Відмова від службового відрядження жінкою, з мотивів наявності у неї дитини віком від трьох до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, не може кваліфікуватись роботодавцем, як порушення трудової дисципліни.
Вказана норма закону спрямована на захист умов для поєднання жінкою виконання роботи згідно умов трудового договору з материнством.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу, підприємства, установи та організації, за рахунок коштів підприємства, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи, згідно Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року № 59.
У випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).
При прийомі на роботу, роботодавець, відповідно до вимог ст. 29 КЗпП України, зобов’язаний під розписку проінформувати працівника про умови праці, права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах, визначити з цього приводу коло трудових обов’язків в посадовій інструкції. Роз’їзний (пересувний) характер виконання роботи є істотною умовою трудового договору.
Відповідні норми трудового законодавства поширюються на всі підприємства, установи й організації (незалежно від форм власності) та на всі сфери господарювання.
Варто зауважити, що згідно ст. 1861 КЗпП України, гарантії, які встановлені для жінок, що мають дітей віком до трьох років та віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.
Отже, якщо роботодавець все ж таки відправляє у відрядження жінку, яка має дитину віком до трьох років, це вважатиметься порушенням законодавства про працю. І навіть оформлення нею письмової згоди з обґрунтуванням причин від’їзду та гарантування належного догляду за дитиною під час відсутності матері не звільняють роботодавця від відповідальності.
Якщо ж роботодавець відправляє у відрядження жінку, яка має дитину (дітей) віком від трьох до чотирнадцяти років, обов’язковою умовою відрядження є наявність письмової згоди такої працівниці. Відомості про згоду вказують у наказі про відрядження. У цьому разі вважається, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для виконання норм законодавства про працю, зокрема статті 177 КЗпП.
В першій декаді лютого набув чинності наказ Міністерства внутрішніх справ № 1040 щодо внесення змін до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Зокрема в новій редакції викладено розділ, що регулює порядок тимчасового затримання транспортних засобів.
Передбачено, що тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені частинами першою — четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою — п’ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою — четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 КУпАП.
Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.
Тимчасове затримання транспортного засобу здійснюється також у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Поліцейським забороняється брати участь у тимчасовому затриманні транспортних засобів у випадках, не передбачених чинним законодавством.
Доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів (далі — евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов’язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним (у тому числі міжрегіональним) органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.
Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.
У разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинно бути обов’язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків тимчасового затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський не проводить тимчасове затримання транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених КУпАП, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу.
При цьому акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.
Розблокування транспортного засобу здійснюється поліцейським після складення протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Про місце зберігання тимчасово затриманого транспортного засобу поліцейський повідомляє водієві під час складання протоколу про адміністративне правопорушення або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, а в разі його відсутності — до чергової частини територіального органу Національної поліції.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання.
Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання — з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Відповідальна особа або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, крім транспортного засобу боржника, має право доступу до транспортного засобу, що перебуває на спеціальному майданчику чи стоянці, у присутності особи, відповідальної за зберігання такого транспортного засобу.
Повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, що зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за зверненням відповідальної особи, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення.
Умовами повернення зазначеним особам транспортного засобу є оплата вартості послуги з транспортування та/або зберігання транспортного засобу у розмірі, встановленому спільним наказом МВС та Мінекономрозвитку, а в разі винесення постанови про накладення стягнення у вигляді штрафу — його сплата.
Вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі вимоги.
Кім того передбачені нові положення які регулюють розгляд справ про адміністративне правопорушення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
26 лютого Верховна Рада відхилила законопроект № 10006 «Про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку».
Документом пропонувалося заборонити використання не за призначенням квартир у багатоквартирних житлових будинках, у тому числі, як готелів та інших закладів тимчасового проживання (крім хостелів). Також планували заборонити використання квартир під офіси в житлових будинках поверховістю 16 та більше поверхів.
Крім того, автори законопроекту хотіли дозволити використання квартир в багатоквартирних житлових будинках для здійснення господарської діяльності (без використання найманої праці) лише власниками або особами, які зареєстровані в них.
Слідкувати за нецільовим використанням квартир повинна була поліція. А мінімальний штраф за порушення такої заборони пропонували встановити в розмірі двох тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Далее
Частные школы в этом году впервые получат государственное финансирование. Постановление, регулирующее данный вопрос, принято Кабинетом министров в среду, 27 февраля. В частности, внедрение такого порядка финансирования было прописано в статье 78 закона Украины «Об образовании». Правительство должно было запустить его еще 1 января 2019 года.
Рассчитывать на господдержку смогут не все, а только те из школ, которые имеют лицензию Минобразования, начали работать до 1 сентября 2018 года, не находится в стадии ликвидации и не проходит по делам о банкротстве. Средства будут направлены на выплату зарплат учителям и другим педработникам. Нераспределенные на конец года остатки средств на счетах местных бюджетов можно будет израсходовать на хозяйственные нужды школы.
Распределять средства должны будут ежемесячно областные госадминистрации.
Далее
Национальный банк Украины выставил на общественное обсуждение проект изменений в Положение о ведении кассовых операций в национальной валюте.
Об этом сообщает РБК-Украина.
Как отмечается на сайте НБУ, предлагается снизить предельную сумму наличных расчетов субъектов хозяйствования с физическими лицами с 50 тыс. грн до 15 тыс. грн. Таким образом, новый лимит составит 10% от суммы, установленной для финансовых операций с наличными, которые подлежат обязательному финансовому мониторингу.
«В то же время предельная сумма расчетов наличными физических лиц с субъектами хозяйствования в размере до 50 тыс. грн включительно останется без изменений», — отмечается в документе.
Как отметили в НБУ, целью разработки этого документа является:
сужение сферы использования наличных;
содействие уменьшению тенизации экономики;
дальнейшее развитие безналичного сегмента;
обеспечение стабильности поступлений наличности в банковской системе.
У справі №906/194/18 ухвалою місцевого господарського суду, зокрема, задоволено заяву позивача про залишення позову без розгляду, а також призначено судове засідання для вирішення питання про компенсацію заявлених представником відповідача витрат, пов’язаних з розглядом справи. Про це повідомляє прес-служба ВС.
Додатковим рішенням місцевого господарського суду відповідачу відмовлено у відшкодуванні витрат, пов’язаних з розглядом справи. Постановою суду апеляційної інстанції додаткове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким з позивача на користь відповідача стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 тис. грн.
За результатами перегляду справи в касаційному порядку колегія суддів КГС ВС постанову суду апеляційної інстанції скасувала та направила справу на новий розгляду до вказаного суду з огляду на таке.
З додаткового рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів вбачається, що на підтвердження понесених на правову допомогу витрат відповідачем надано: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) додаткову угоду до договору, згідно з умовами якої: клієнту надано правову допомогу з підготовки документів, консультування, взяття участі у судових засіданнях як представника клієнта у даній справі; гонорар у розмірі 10 тис. грн підлягає сплаті після набрання законної сили рішенням суду на користь клієнта; 3) детальний опис та розрахунок наданих послуг; 4) копію квитанції до прибуткового касового ордера, згідно з якою адвокатом прийнято від відповідача 10 тис. грн на підставі договору та додаткової угоди; 5) книгу доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи, що провадять незалежну професійну діяльність, зазначеного адвоката, з якої вбачається, що згадана сума ним була прийнята.
Колегія суддів КГС ВС зауважила, що необхідною умовою вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Приймаючи додаткове рішення, місцевий господарський суд, оцінивши надані відповідачем докази понесених ним витрат на правову допомогу, встановив, що останнім не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату. Тобто судом першої інстанції встановлено, що доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплати) суду надано не було.
Скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що: понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 тис. грн підтверджені матеріалами справи та є співрозмірними до проведеної роботи із захисту інтересів відповідача. Проте судом апеляційної інстанції не спростовано висновки суду першої інстанції стосовно того, що витрати відповідача на послуги адвоката не підтверджені належними фінансовими документами (оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату) та не встановлено й не зазначено, якими доказами підтверджується фактичне понесення відповідачем витрат на правову допомогу (їх оплата).
Далее
Правительство разрешило проектирование детских площадок на крышах небольших зданий, внеся изменеия в действующие градостроительные нормы. Об этом на своей странице в Facebook сообщил заместитель министра регионального развития, строительства и ЖКХ Лев Парцхаладзе.
«Изменения в государственных строительных нормах касаются исключительно крыш полуподземных и наземных зданий, высота которых не превышает 15 метров или 3 этажей», — уточнил он.
По его словам, строительство детских площадок будет разрешено при условии обязательного соблюдения безопасной эксплуатации площадки. Под последним чиновники понимают ряд строгих требований, без выполнения которых детям по-прежнему будет запрещено гулять по крышам:
— парапет или защитное ограждение высотой 2 метра;
— безбарьерный доступ при помощи лифта или пандуса;
запрет размещать вентиляционные каналы, антенны, сооружения мобильной связи;
молниезащита.
Далее
С апреля с.г. заведения общественного питания в Украине будут открывать по новым стандартам. Если говорить о главных новшествах, которые приняты в октябре прошлого года и будут актуальны в 2019 году, в первую очередь стоит выделить изменение №4 в ДБН В.2.2-15-2005 «Здания и сооружения. Жилые дома. Основные положения». Согласно данной норме, допускается размещение предприятий общественного питания вместимостью не более 250 мест, встроенных в жилые дома, при наличии обособленной территории и отдельных входов извне.
Об этом пишет UBR.ua.
«Теперь при наличии отдельного входа даже в жилом здании на первом этаже можно размещать кафе, рестораны и пр. Для всех общественных помещений должен быть выделен отдельный пожарный отсек, а помещения обеспечены эвакуационными выходами», — отметила в разговоре с UBR.ua главред онлайн-издания о новостройках 3m2 Виктория Берещак.
Второе важное изменение ждет рестораторов уже весной этого года — ДБН «Инклюзивность зданий и сооружений» предусматривает обязательное требование обустроить безбарьерное пространство в кафе, ресторанах и других заведениях общественного питания.
Действовать новые ДБН начнут весной — с 1 апреля 2019-го. Посадочные места для людей с инвалидностью нужно предусматривать неподалеку от входа, но не в проходной зоне. Доступ к зданию должны обеспечивать пандусы или лифты. Кроме того, в заведениях должны быть запроектированы туалетные кабины, которые подходят для людей с инвалидностью.
«С учетом необходимых работ по такому обустройству себестоимость создания встроенных ресторанов для собственника помещения вырастет минимум на 15-20%. Вместе с тем такие затраты стоит расценивать как необходимые инвестиции, ведь кафе, ресторан или помещение под них, по новым нормам в ближайшие 2-3 года будут иметь повышенный спрос среди потенциальных арендаторов», — заметила нам Виктория Берещак.
Как рассказала UBR.ua директор компании «Ресторанный консалтинг» Ольга Насонова, стоимость открытия ресторана на сегодняшний день оценивается примерно в 1 тыс. долларов США за «квадрат». Сюда входит проект, оборудование, ремонт, мебель и пр.
«Для встроенных в жилые дома или ТРЦ помещений ценники могут оказаться немного меньше 1 тыс. долларов США/кв.м. Для постройки отдельно стоящего здания стоимость открытия может варьироваться от 2 тыс. до 5 тыс. долларов США. Стандартный размер для ресторана — от 100 «квадратов». Для кофеен, пекарен и пр. размер помещений может быть и меньше», — добавила г-жа Насонова.
Далее
