Опубликовано director 9 Авг 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду залишив без зміни судові рішення щодо особи, виправданої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України – незаконному зайнятті рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Як зазначив касаційний суд, відповідальність за кримінальне правопорушення проти довкілля, передбачене ст. 249 КК України, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, таке: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено, тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа за наявності для того підстав може нести відповідальність за ч. 3 або ч. 4 ст. 85 КУпАП.
У п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України визначена обов’язковість призначення експертизи щодо визначення шкоди довкіллю. Колегія суддів врахувала, що імперативність цих вимог щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або цінні папери, що мають визначений грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків (шкоди), заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, коли достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування. Це узгоджується з правовим висновком об’єднаної палати ККС ВС в постанові від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18).
У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов’язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта.
У цьому провадженні, в якому йдеться про встановлення шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням, немає підстав для її встановлення відмінним від проведення експертизи шляхом. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для визначення розміру збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням, слідчий або прокурор були зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи, однак будь-якого дослідження для встановлення наявності істотної шкоди довкіллю проведено не було.
Наданий органом досудового слідства розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок добування або знищення цінних видів риб та інших об’єктів водного промислу, суд першої інстанції обґрунтовано визнав неналежним доказом того факту, що внаслідок незаконного вилову риби було завдано істотної шкоди, оскільки цей документ не може замінити висновок експерта.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погодилася з висновком місцевого суду щодо відсутності об’єктивних даних про заподіяння наслідків, передбачених ч. 1 ст. 249 КК України, а висновок суду першої інстанції стосовно відсутності в діянні особи складу вказаного кримінального правопорушення визнала правильним.
Постанова ККС ВС у справі № 708/392/18 (провадження № 51-5945км20) за посиланням.
Далее
Опубликовано director 4 Авг 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Учасниця ТОВ звернулася з позовом до ТОВ про визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача від 26 листопада 2019 року та від 10 березня 2020 року. Позивачка вважає, що рішення загальних зборів є недійсними, оскільки про дату та час проведення, а також про порядок денний цих зборів вона повідомлена не була, а рішення прийняті за відсутності необхідної кількості голосів.
Про це повідомляє пресслужба ВС.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено. КГС ВС рішення судів попередніх інстанцій скасував у частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ від 26 листопада 2019 року з питання першого порядку денного про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників товариства; про визнання недійсними рішень від 10 березня 2020 року. У цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій установили, що учасниками ТОВ не були внесені зміни до статуту протягом року з моменту набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Положення п. 7.3 статуту ТОВ (у редакції від 17 січня 2018 року), які передбачають, що рішення приймаються більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства в питанні збільшення статутного капіталу товариства і внесення змін до статуту ТОВ, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка передбачає необхідність прийняття таких рішень трьома чвертями голосів усіх учасників товариства.
Отже, прийняття 26 листопада 2019 року та 10 березня 2020 року на зборах учасників рішень про збільшення статутного капіталу товариства і внесення змін до статуту товариства шляхом затвердження його в новій редакції могло бути здійснено не інакше як із дотриманням визначеного ч. 2 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» порядку.
Водночас судами встановлено, що за рішення про збільшення статутного капіталу товариства та про внесення змін до статуту шляхом затвердження його в новій редакції проголосували тільки два учасники ТОВ, які володіють 68 % статутного капіталу цього товариства, що суперечить положенням ч. 2 ст. 34 зазначеного Закону.
З огляду на те, що збільшення статутного капіталу товариства було вчинене з порушенням закону, протиправним є і затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками, нових розмірів часток учасників товариства з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів (перше питання у протоколі загальних зборів від 10 березня 2020 року), яке було здійснене внаслідок виконання учасниками рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників.
Із текстом постанови КГС ВС у справі № 910/4446/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/98584674.
Далее
Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев
Президент Володимир Зеленський підписав закон, який вдосконалює банківську систему й посилює захист вкладників.
Як повідомляє ОП, йдеться про закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» № 1588-ІХ. Вказується, що документ сприятиме збереженню активів банку та запобіганню втрати його майна, дасть змогу задовольнити вимоги якомога більшої кількості кредиторів фінустанови, що виводиться з ринку, та зменшить витрати держави на неплатоспроможні банки.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) зможе ініціювати провадження (зокрема в іноземних та міжнародних судах) про стягнення шкоди, заподіяної банку внаслідок: 1) націоналізації або експропріації майна банку; 2) реквізиції, руйнування, шкоди або знецінення майна банку через військові дії, збройні конфлікти й громадські заворушення.
Також документ визначає правові підстави для відшкодування збитків особою, яка заподіяла шкоду банку та кредиторам, а також особою, яка внаслідок таких дій отримала майнову вигоду. Зокрема передбачається можливість добровільного відшкодування такої шкоди (збитків).
Також уточнено процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, ліквідації банків, повноваження ФГВФО тощо.
Джерело: https://ua.news
Далее
Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев
Головне управління ДПС у Київській області нагадує розмір ставки нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників внеску, повідомляє ЛігаБізнес.
Розміри ставок нарахування єдиного внеску:
— 22% до суми доходу (прибутку), отриманого від діяльності — для ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність без використання найманої праці, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
— 22% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців (підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб, які використовують найману працю);
— 8,41% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, а також фізичні особи — підприємці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю;
— 5,3% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців — підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю;
— 5,5% до суми заробітної плати, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами — для роботодавців — підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 % суми витрат на оплату праці) у разі нарахування доходів працюючим особам з інвалідністю.
До суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за договорами ЦПХ застосовується розмір нарахування ЄВ 22% всіма роботодавцями, окрім підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС (в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 % загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25% суми витрат на оплату праці), — ними застосовується розмір ставки ЄВ 5,3%.
Джерело: https://kurs.com.ua
Далее
Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости | Нет комментариев
В соответствии с пунктом 69.7 статьи 69 разд. ІІ Налогового кодекса физические лица — предприниматели и лица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность, обязаны уведомлять о своем статусе банки и другие финансовые учреждения, в которых такие лица открывают счета.
Об этом информируют в Главном управлении ГНС в Ивано-Франковской области.
Неуведомление физлицами-предпринимателями и лицами, осуществляющими независимую профессиональную деятельность, о своем статусе банка или другого финансового учреждения при открытии счета, согласно п. 118.3 ст. 118 Налогового кодекса, влечет за собой наложение штрафа в размере 680 грн. за каждый случай неуведомления.
В то же время в соответствии с п. 69.2 ст. 69 Налогового кодекса банки и другие финансовые учреждения обязаны направить уведомление об открытии или закрытии счета налогоплательщика — юридического лица (резидента и нерезидента), в том числе открытого через его обособленные подразделения, или самозанятого физического лица в контролирующий орган, в котором учитывается налогоплательщик, в день открытия/закрытия счета.
Указанная норма предусматривает предоставление информации обо всех счетах налогоплательщиков. При этом следует принять во внимание, что самозанятые лица открывают счета, на которые зачисляются средства, как по требованию субъектов хозяйствования, так и по требованию физических лиц.
Источник: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 3 Авг 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Строк, протягом якого до Європейського суду з прав людини може бути подана заява стосовно остаточного національного рішення, скорочується з шести місяців (станом на сьогодні) до чотирьох.
1 серпня набув чинності 15-й протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає відповідні процедурні зміни, повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Поправка, передбачена цим протоколом, щодо скорочення строку на третину набере чинності 1 лютого 2022 року.
Тобто, аж до 31 січня наступного року остаточне рішення національного суду можна буде оскаржувати протягом шести місяців. Якщо ж рішення буде ухвалене 1 лютого, то до ЄСПЛ можна буде подати заяву лише до 1 червня 2022 року.
Оновлений текст Конвенції з урахуванням змін, внесених Протоколом №15, можна переглянути за посиланням.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Опубликовано director 30 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Володимир Зеленський підписав Закон № 1591-ІХ «Про платіжні послуги», який Парламент ухвалив 30 червня 2021 року.
Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента.
Закон спрямований на модернізацію й подальший розвиток ринку платіжних послуг та сприятиме впровадженню інновацій у фінансовій сфері України.
Зазначається, що документ адаптує українське законодавство до правового поля Європейського Союзу, що в майбутньому дасть змогу інтегрувати платіжну систему України із системою ЄС. Новий Закон базується на сучасних вимогах і враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD).
Також документ посилює захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання. Зокрема, встановлюються вимоги до управління ризиками та автентифікації користувача.
Згідно із Законом в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку — установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.
Існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких дві — нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків).
Небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.
Відповідно до документа НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» — платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.
Також Закон створює умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об’єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році.
Крім того, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій — постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену автентифікацію користувачів у визначених випадках.
Закон набирає чинності на наступний день після опублікування та вводиться в дію через 12 місяців, за винятком окремих статей.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
Опубликовано director 30 Июл 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев
Якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивача з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання її прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 14 липня 2021 року справа № 506/450/19.
Обставини справи
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували до спірних правовідносин правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16, згідно з якими відсутність у договорі однієї істотної умови є підставою для відмови у реєстрації такого договору оренди землі.
Позиція ВС
У постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1512цс16 у подібній справі зазначено, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Врахувавши висновки Верховного Суду України, від яких не відступила Велика Палата Верховного Суду, а також конкретні обставини справи, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність у договорі однієї чи більше з істотних умов не унеможливила виконання договору, зокрема в частині проведення розрахунків, і сторони протягом певного часу виконували їх умови, отже незгода позивача з умовами виконання договорів не може бути підставою для визнання її прав порушеними в момент укладення договорів та визнання їх недійсними з цих підстав.
Джерело: https://biz.ligazakon.net/
Далее
Опубликовано director 30 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
В Україні в найближчі три роки внаслідок зростання розміру мінімальної зарплати гарантована пенсія для тих, хто виконав певні умови, збільшиться з 2600 до 3066 грн. Відповідно до закону, для окремих категорій мінімальна пенсія не може бути нижчою ніж 40% мінімальної зарплати, повідомляє Обозреватель.
Це випливає з даних ухваленої Верховною Радою бюджетної резолюції. Найближче підвищення очікується в грудні цього року.
Як буде змінюватися розмір гарантованої пенсії:
- з 1 грудня 2021-го – 2600 грн пенсія (6500 грн мінімалка);
- з 1 жовтня 2022-го – 2680 грн пенсія (6700 грн мінімалка);
- з 1 січня 2023-го – 2870 грн пенсія (7176 грн мінімалка);
- із січня 2024-го – 3066 грн пенсія (7665 грн мінімалка).
Відзначимо, що такий розмір мінімальної виплати (менше бути не може, а більше – так) стосується тільки тих, хто виконав вимоги щодо стажу і досяг 65-річчя. Вимоги щодо стажу для жінок становить 30 років, а для чоловіків – 35 років.
Загальний пенсійний вік в Україні дорівнює 60 років. Але виходити в цьому віці на заслужений відпочинок можуть тільки ті, хто виконав вимоги щодо стажу. І ці вимоги будуть рости щорічно на 12 місяців до 2027-го.
Наприклад, уже у 2028-му в 60 років на пенсію виходитимуть ті, у кого є 35 і більше років стажу; в 63 роки – у кого від 25 до 35 років стажу; в 65 років – у кого від 15 до 25 років стажу.
Джерело: https://kurs.com.ua
Далее
Опубликовано director 29 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев
Об этом сообщает пресс-служба Офиса президента.
Так, 29 июля глава государства подписал указ № 333/2021, которым перенес День молодежи с последнего воскресенья июня на 12 августа. В этот день все страны празднуют Международный день молодежи.
Это сделано, чтобы поддержать стремление украинцев к интеграции с европейским обществом, а также для утверждения ценностей демократии и свободы.
Изменения вступают в силу с 1 января 2022 года.
Указ Президента Украины от 22 июня 1994 года № 323 «О Дне молодежи» признается недействительным.
Далее
