Юридическая Компания

Опубликованоdirector

Розширено повноваження інспекторів з паркування для захисту інтересів осіб з інвалідністю

Опубликовано 1 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Розширено повноваження інспекторів з паркування для захисту інтересів осіб з інвалідністю

30 червня, Верховна Рада України прийняла за основу законопроект “Про внесення змін до статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розширення повноважень інспекторів з паркування для захисту інтересів осіб з інвалідністю)”.

Метою законопроекту № 4594 є підвищення рівня захисту прав осіб з інвалідністю на паркування транспортних засобів на спеціально визначених для цього місцях.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини третьої статті 219 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), якими пропонується надати право інспекторам з паркування від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи і накладати стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені не тільки частинами першою, третьою і шостою статті 122 КУпАП, а й частиною п’ятою цієї статті (зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака “Водій з інвалідністю”).

Джерело: https://www.yurfact.com.ua

Далее

Причини, з яких нотаріуси відмовлять у реєстрації права на с/г землю

Опубликовано 1 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Причини, з яких нотаріуси відмовлять у реєстрації права на с/г землю

При посвідченні договорів про відчуження земельних ділянок нотаріуси будуть керуватися, зокрема, положеннями статті 130 Земельного кодексу (нова редакція набуде чинності з 1 липня). У ній прописано 8 випадків, коли набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення забороняється.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на finance.

«Нормативні „табу“ стосуються як фізичних осіб, так і юридичних. Для останніх перелік імперативних „ні“ значно ширший, і окремі приписи кореспондують з вимогами законодавства у сфері фінансового моніторингу в частинні необхідності розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ)», — кажуть у Мін’юсті.

Наприклад, навіть після настання передбаченого Законом дедлайну та схвалення рішення про продаж землі для іноземців на референдумі, не зможуть придбати сільськогосподарські гектари у власність юридичні особи, у яких неможливо встановити КБВ, або ж бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах із затвердженого урядом переліку, або є громадянами держави-агресора.

Безумовними підставами для заборони набуття права власності на землю як фізичних, так і юридичних осіб є застосування (до них безпосередньо чи до пов’язаних осіб) спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді заборони на укладення правочинів щодо набуття у власність земельних ділянок, а також належність (навіть в минулому) до терористичних організацій.

Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 ЗК України, був затверджений Кабінетом Міністрів України буквально нещодавно, 16 червня 2021 року.

Алгоритм здійснення нотаріусом такої перевірки, зокрема, включатиме:

  • встановлення особи набувача;
  • встановлення КБВ юридичної особи;
  • перевірку застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції»;
  • перевірку віднесення набувача до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності, сформованого у визначеному урядом порядку;
  • визначення загальної площі відповідних земельних ділянок у власності набувача.

Проведення перевірки здійснюватиметься з використанням відомостей низки інформаційних систем та реєстрів, зокрема Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП), Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та ДЗК.

За результатами проведеної «ревізії» набувача нотаріус складатиме протокол із зазначенням інформації про відповідність або невідповідність вимогам статті 130 ЗК України.

Джерело: Пропозиція — Головний журнал з питань агробізнесу

Далее

Оспорення батьківства щодо дитини: ВС

Опубликовано 1 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Оспорення батьківства щодо дитини: ВС
Постанова 14 червня 2021 року справа № 532/1348/19 провадження № 61-17342св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).
Частиною першою статті 122 СК України передбачено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
За змістом статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.
За приписами частини п`ятої статті 136 СК України для відмови в позові з цієї підстави в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати.
Згідно статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно, з урахуванням вимог частини третьої статті 12 ЦПК України, на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач у момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 606/2142/18 (провадження № 61-19502св19), та від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц (провадження № 61-38660св18).
Відповідачем не надано докази, зокрема документи, на підставі яких робився оспорюваний актовий запис, з даними про те, що позивач знав про відсутність у нього біологічного споріднення з дитиною на момент вчинення актового запису.
Разом із тим відповідачем, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, було визнано факт відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі досліджених доказів, встановивши те, що позивач не є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що йому стало відомо після розірвання у 2010 році його шлюбу із відповідачкою та ураховуючи відсутність належних та допустимих доказів того, що позивач у момент реєстрації народження дитини знав, що не є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо виключення його з актового запису відомостей про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо обізнаності ОСОБА_1 про відсутність кровного споріднення з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент реєстрації її народження не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність прийнятих судових рішень та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах судових рішень.
При вирішенні справи суди попередніх інстанцій правильно визначили характер правовідносин між сторонами, правильно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій залишити без змін.

 

Далее

Прийнято Закон «Про платіжні послуги»

Опубликовано 1 Июл 2021 в Новости | Нет комментариев

Прийнято Закон «Про платіжні послуги»

Верховна Рада прийняла Закон «Про платіжні послуги». Проєкт Закону зареєстровано за №4364.

Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України.

Згідно з документом, грошові кошти існують в Україні у готівковій (формі грошових знаків) та безготівковій (формі записів на рахунках) формах. Також вони включають електронні гроші та цифрові гроші у випадках, передбачених цим Законом.

До фінансових платіжних послуг належать такі послуги:

1) послуги із зарахування готівкових коштів на рахунки користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

2) послуги із зняття готівкових коштів з рахунків користувачів, а також усі послуги щодо відкриття, обслуговування та закриття рахунків (крім електронних гаманців);

3) послуги з виконання платіжних операцій із власними коштами користувача з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), у тому числі:

  • виконання кредитового переказу;
  • виконання дебетового переказу;
  • виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;

4) послуги з виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача (крім платіжних операцій з електронними грошима), за умови що кошти для виконання платіжної операції надаються користувачу надавачем платіжних послуг на умовах кредиту, у тому числі:

  • виконання кредитового переказу;
  • виконання дебетового переказу;
  • виконання іншої платіжної операції, у тому числі з використанням платіжних інструментів;

5) послуги з емісії платіжних інструментів та/або здійснення еквайрингу платіжних інструментів;

6) послуги з переказу коштів без відкриття рахунку;

7) послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців.

До нефінансових платіжних послуг належать:

  • послуги з ініціювання платіжної операції;
  • послуги з надання відомостей з рахунків.

До надавачів платіжних послуг належать:

  • банки;
  • платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
  • філії іноземних платіжних установ;
  • установи електронних грошей;
  • фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
  • оператори поштового зв’язку;
  • надавачі нефінансових платіжних послуг;
  • Національний банк України;
  • органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Вакцинацию хотят сделать обязательной как для детей, так для взрослого населения страны.

Опубликовано 30 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев

Вакцинацию хотят сделать обязательной как для детей, так для взрослого населения страны.

Представители Минздрава Украины предлагают не допускать в школы тех детей, которые не были вакцинированы от основных болезней. В Министерстве хотят сделать вакцинацию обязательной в Украине.

Вакцинацию хотят сделать обязательной как для детей, так для взрослого населения страны. Для школьников, которые по той или иной причине не прошли вакцинацию, предусмотрена альтернатива в виде обучения в удаленном формате. 

Главный санврач Игорь Кузин рассказал, что он обращал внимание на соответствующее решение Верховного суда, касаемо недопуска невакцинированных детей в школы. По его словам, в планах, чтобы на учебу не допускались дети, которые не вакцинировались без объективных на это причин, а именно — медицинских противопоказаний. Об этом он рассказал в интервью Лига.life.

Он также назвал профессиональные сферы, работники которых должны обязательно пройти вакцинацию. Это работники образования и сферы обслуживания. Представители остальных сфер могут самостоятельно принимать решение насчет вакцинации, поскольку для всех обеспечить вакцинацию достаточно сложно, а контролировать данный процесс не будет иметь практического смысла.

Источник: https://kiev.vgorode.ua

Далее

Необхідні умови для продажу землі

Опубликовано 30 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев

Необхідні умови для продажу землі

Необхідні умови для продажу землі навів міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко у Facebook.

Він пояснив, що наявність кадастрового номера земельної ділянки можна перевірити на публічній кадастровій карті України на сайті http://surl.li/ydva. У разі його відсутності власник ділянки має звернутися до розробника документації з землеустрою для виготовлення технічної документації щодо встановлення або відновлення меж ділянки в натурі та зареєструвати ділянку в Державному земельному кадастрі. Після цього ділянці буде присвоєно кадастровий номер.

Міністр уточнив, що наступним кроком для продажу земельної ділянки є реєстрація права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Це здійснюють виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, нотаріуси або центри надання адміністративних послуг.

Для реєстрації необхідні витяг із Державного земельного кадастру, копія та оригінал паспорта й ідентифікаційного номера, сплата адміністративного збору та документ про права на ділянку (державний акт на право власності на землю, договори купівлі-продажу, дарування, міни, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину). Після реєстрації права власності на землю власник отримує паперовий або електронний витяг із Держреєстру прав.

«Реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зазначений пакет документів зможе гарантувати вам право користування, володіння/розпорядження земельною ділянкою й допоможе уникнути багатьох ризиків», — підсумував Лещенко.

Джерело: https://agroreview.com

Далее

З 1 липня розпочинаються перевірки з питань виявлення незадекларованих працівників. Що варто знати

Опубликовано 30 Июн 2021 в Главная | Нет комментариев

З 1 липня розпочинаються перевірки з питань виявлення незадекларованих працівників. Що варто знати

З 1 липня розпочинаються перевірки Держпраці у взаємодії з Державною податковою службою з питань виявлення незадекларованих працівників!

Відповідно до чинного законодавства інспектор праці може прийти до будь-якого роботодавця в будь-який день та час з метою перевірити оформлення трудових відносин.

«Для виявлення незадекларованих працівників, інспектор може безперешкодно проходити до виробничих, службових та адміністративних приміщень роботодавців, знайомитися з документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, спілкуватися з працівниками та представниками роботодавця, ставити їм питання та отримувати пояснення.

При виявленні незадекларованих працівників невідкладно будуть вживатися заходи щодо притягнення до відповідальності за порушення у сфері законодавства про працю та податкового законодавства», — пояснили у Держпраці.

Крім того затверджено План перевірок на 2021 рік, згідно якого інспектори проведуть перевірку 21 150 підприємств.

Якщо суб’єкт господарювання внесений в план здійснення заходів державного нагляду різних контролюючих органів, це є підставою для проведення комплексного планового заходу державного нагляду.

Підприємство має право відмовитися від проведення комплексної перевірки. Однак це можна зробити тільки до затвердження плану, звернувшись з відповідною письмовою заявою в ГРС. Якщо підприємство виключають з комплексного плану перевірок на наступний рік, це не означає, що планової перевірки взагалі не буде. Інспектори прийдуть з перевірками в різний час — то, яке було передбачено в річних планах контролюючих органів до того, як система автоматично підібрала час комплексної перевірки.

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, визначені в Постанові КМУ від 20 травня 2020 р. № 383, де можна знайти вичерпний перелік недоліків, через які виписується штраф.

Перевірки Держпраці триватимуть до кінця цього року включно.

Так, з 1 січня для підприємців почали діяти нові штрафи відповідно до ст. 265 КЗпП.

Таким чином, за допуск до роботи людини без оформлення трудового договору і виплату зарплати «в конверті» без сплати податків — за перше порушення:

— до ФОП 1 групи будуть застосовувати письмове попередження;

— до ФОП на ОС і 4-й групі ЄП — 10 прожиткових мінімумів, 60 тис. грн.

За повторне порушення протягом двох років штраф буде вже 30 мінімумів, а це 180 тис. грн.

Порушення термінів виплати зарплати — 18 тис. грн.

Недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці — 12 тис. грн.

Якщо ж інспекторам будуть заважати проводити їх роботу, за це теж накладається штраф:

— якщо вони прийшли перевірити, як дотримується законодавство про працю, то за недопуск буде штраф — 18 тис. грн

— а ось якщо інспектори прийшли шукати неоформлених працівників і перевіряти, чи не платите ви зарплату «в конвертах», а їх не пустили штраф — 96 тис. грн.

Так само з’явилася досконала нова можливість — сплатити штраф зі знижкою. Такого не було раніше, але тепер, якщо вас оштрафували і ви оплатили 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дати вручення постанови про його накладення, постанова буде вважатися виконаним. Якщо не сплатите в 10-денний термін, доведеться сплатити всю суму штрафу.

Також нагадуємо, що за результатами інспекційного відвідування складається акт інспекційного відвідування, а в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю — припис щодо їх усунення.

Припис — це обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

До суб’єкта господарювання, який не виконав приписи, розпорядження або інші розпорядчі документи, застосовують штрафні санкції. Перевірка того, чи виконує підприємство приписи, — одна з підстав, щоб провести позапланову перевірку.

Якщо суб’єкт господарювання виконав розпорядчий документ у повному обсязі та в установлений строк, фінансові й адміністративні санкції, заходи реагування до нього, його посадових осіб не застосовують.
Припис інспектора праці може бути оскаржений у десятиденний строк з дати його отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці. Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці. Скарга на припис інспектора Держпраці розглядається у 30-денний строк після дня її надходження, якщо інше не встановлено законом. На час розгляд скарги рішенням керівника або заступника органу контролю проведення інспекційного відвідування зупиняється. За результатами розгляду скарг приписи або вимоги інспектора праці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині. Також припис можливо оскаржити до адміністративного суду.

У звязку із чим нагадуємо, що Юридична компанія-Лєгал надає послугу щодо перевірки ведення кадрового обліку на підприємстві та приведення документації в належний стан. Ми підготуємо для Вас всі необхідні накази, журнали реєстрації, особові картки, тощо.

Вартість робіт обговорюється індивідуально, в залежності від кількості найманих працівників.

Також у разі необхідності, Ви можете скористатись послугою оскарження припису.

За консультацією звертайтесь до офісу компанії: м.Одеса, Адміральський проспект, 25, оф. 9 або за контактними телефонами: 068-124-25-85; 097-754-79-48

Далее

Відчуження земельної ділянки: скільки податків треба сплатити при укладанні договору

Опубликовано 29 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев

Відчуження земельної ділянки: скільки податків треба сплатити при укладанні договору

При укладанні певного виду цивільно-правових угод щодо відчуження земельних ділянок на сторін покладається обов’язок сплати податків.

Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.

Так, після зняття так званого мораторію на відчуження ділянок сільськогосподарського призначення при посвідченні договору про відчуження такої земельної ділянки необхідно буде сплатити:

  • податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу;
  • військовий збір у розмірі 1,5%, причому ще до моменту нотаріального посвідчення договору відчуження земельної ділянки.

Базовою розрахунковою величиною для оподаткування буде зазначена в договорі купівлі-продажу ціна, яка не може бути нижчою за оціночну вартість землі, розрахованої уповноваженим органом.

Законодавчий алгоритм оподаткування земельних операцій передбачає і низку пільг. Скажімо, від оподаткування звільняються власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних часток (паїв), які були отримані у порядку безоплатної передачі згідно зі статтею 121 ЗК України. Пільгами за певних умов і тільки раз на рік можуть скористатися також особи, які отримали такі ділянки у процесі приватизації.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Фізособи та юрособи отримають право на цивільну вогнепальну зброю: законопроєкт

Опубликовано 29 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев

Фізособи та юрособи отримають право на цивільну вогнепальну зброю: законопроєкт

На розгляд народним депутатам подано законопроєкт про право на цивільну вогнепальну зброю.

Законопроєкт № 5708 від 25.06.2021 пропонує врегульовувати питання забезпечення громадянами держави права на активний особистий захист свого життя та здоров’я, а також  життя та здоров’я навколишніх від злочинних посягань, в стані крайньої необхідності за допомогою вогнепальної зброї.

У зазначеному законопроєкті пропонується:

визначити, що право власності на цивільну вогнепальну зброю, її основні частини, засоби зменшення гучності пострілу та бойові припаси до неї набуватиметься виключно за наявності Посвідчення власника зброї з отриманою відповідною категорією зброї.

Перше Посвідчення власника зброї видаватиметься строком на3 роки, а кожне наступне (продовжене) – на 5 років. У ньому вказується інформація про фізичну або юридичну особу, якій надано право на цивільну вогнепальну зброю, а також зазначається категорія (категорії) зброї, яку (які) така особа отримала. Порядок видачі та продовження Посвідчення власника зброї та його форму встановить Кабінет Міністрів України.

— визначити умови та порядок отримання громадянами України та юридичними особами документів про право власності на цивільну вогнепальну зброю:

Право на отримання Посвідчення власника зброї матимуть дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Не може бути надане Посвідчення власника зброї особі за наявності однієї з таких підстав:

1.1. наявність медичних протипоказань до поводження зі зброєю;

1.2. наявність у особи непогашеної або незнятої судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених Розділами І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ, ІХ, ХІІ, ХІІІ, ХІV, XV, XVII, XVIII, ХІХ, ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України (крім реабілітованих);

1.3. притягнення особи до адміністративної відповідальності протягом року за одне з правопорушень, передбачених статтею 1224, частиною третьою, четвертою статті 126, статтями 130, 17219, 17220, 173, 1732, 1733, 174, 1831, 1843, 185, 18510, 186, 1868, 187, 190-1956, 203, 2031, 2041, 2042-2044 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

1.4. особу обмежено або позбавлено відповідно до рішення суду права на володіння вогнепальною зброєю.

Юридичні особи зможуть придбавати цивільну вогнепальну зброю та бойові припаси для їх подальшого перепродажу (зброя для продажу) або для використання у власній господарській діяльності (зброя для експлуатації). Юридичні особи набуватимуть вогнепальну зброю та бойові припаси до неї за наявності Посвідчення власника зброї та свідоцтва про реєстрацію зброї на кожну одиницю зброї. Посвідчення власника зброї видається на ім’я юридичної особи в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

— здійснити класифікацію цивільної вогнепальної зброї;

— розробити порядок видачі медичного заключення (висновку) про відсутність медичних протипоказань, які перешкоджають отриманню документу на цивільну вогнепальну зброю, який передбачає створення спеціальної інформаційно-довідкової системи з провадженням кваліфікованого електронного підпису особи, яка сформувала висновок;

— розробити порядок створення та ведення Єдиного державного реєстру цивільної вогнепальної зброї;

визначити порядок страхування цивільної відповідальності власників цивільної вогнепальної зброї;

— передбачити обмеження щодо права на цивільну вогнепальну зброю та боєприпаси:

В Україні забороняється:

1.1. застава та заклад цивільної вогнепальної зброї чи бойових припасів до неї;

1.2. використання для гладкоствольної короткоствольної (травматичної) зброї будь-яких патронів, за виключенням патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, холостих патронів, патронів газової дії;

1.3. зазначення більше однієї особи, як власника цивільної вогнепальної зброї у свідоцтві про реєстрацію зброї.

— передбачити порядок спадкування цивільної вогнепальної зброї та бойових припасів;

— передбачити використання цивільної вогнепальної зброї для самозахисту:

Забороняється застосовувати цивільну вогнепальну зброю, яка перебуває в цивільному обігу, щодо жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності, неповнолітніх, коли їхній вік очевидний або відомий, за винятком випадків здійснення зазначеними особами збройного або групового нападу.

Якщо внаслідок застосування цивільної вогнепальної зброї, яка перебуває у цивільному обігу, нападнику заподіяно тілесні ушкодження, особа, яка застосувала цивільну вогнепальну зброю, зобов’язана здійснити виклик екстреної медичної допомоги, вжити заходів до охорони місця події та негайно повідомити органам Національної поліції України про випадок застосування зброї.

— визначити загальні засади володіння та користування цивільною вогнепальною  зброєю і боєприпасами іноземцями та особами без громадянства на території України.

— врегулювати тимчасове ввезення цивільної вогнепальної зброї і боєприпасів на територію України, тимчасове вивезення цивільної зброї і боєприпасів з території України.

Джерело: https://yur-gazeta.com

Далее

Подписан закон о налогообложении электронных услуг нерезидентов

Опубликовано 29 Июн 2021 в Новости | Нет комментариев

Подписан закон о налогообложении электронных услуг нерезидентов

Президент Украины Владимир Зеленский подписал закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно отмены налогообложения доходов, полученных нерезидентами в виде выплаты за производство и/или распространение рекламы, и совершенствование порядка налогообложения налогом на добавленную стоимость операций по поставке нерезидентами электронных услуг физическим лицам» №1525-IX.

Об этом говорится в сообщении Офиса президента.

Документ определяет особый порядок налогообложения налогом на добавленную стоимость компаний-нерезидентов, предоставляющих электронные услуги лицам, проживающим на территории Украины. Это позволит увеличить поступления в государственный бюджет от НДС. 

Так, иностранные компании, которые поставляют украинцам электронные услуги, будут обязаны зарегистрироваться плательщиками налога на добавленную стоимость по упрощенной процедуре через специальный электронный сервис, если общая сумма от осуществления соответствующих операций превышает 1 млн грн в год. Нерезиденты будут составлять упрощенную отчетность в электронной форме на украинском или английском языке.

В то же время, согласно документу, от уплаты НДС освобождаются операции по поставке услуг по дистанционному обучению через интернет, если эта сеть используется исключительно как средство коммуникации между преподавателем и слушателем. Также от налога на добавленную стоимость освобождены операции по поставке образовательных услуг путем доступа к публичным образовательным, научным и информационным ресурсам в интернете из отраслей знаний и специальностей, по которым осуществляется подготовка соискателей высшего образования, если их проведения и предоставление не требует участия человека.

С 1 января 2022 года отменяется НДС при оплате украинскими компаниями услуг по производству или распространению рекламы за рубежом.

Источник: https://biz.censor.net/n3273872

Далее