У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
З метою зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) подається заява.
Громадяни України, які проживають на її території подають заяви до відділів реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання; громадяни України, які постійно проживають за кордоном, до дипломатичного представництва або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.
Зазначена заява подається у письмовій формі разом з паспортом громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, — з пред’явленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Згода батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну імені зазначеної особи оформлюється також у вигляді заяви та подається ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, вона, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження.
Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, але не отримала паспорт громадянина України, пред’являє свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж один місяць.
Також прізвище, власне ім’я та по батькові фізичної особи можуть бути змінені у разі її усиновлення, визнання усиновлення недійсним або його скасування відповідно до закону, а також у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним.
Однак однієї заяви про зміну імені недостатньо, одночасно до неї додаються наступні документи:
свідоцтво про народження заявника;
свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно було раніше змінено;
фотокартка заявника.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України, які прийняли заяву про зміну імені, перевіряють відомості, зазначені у заяві та в документах, що додаються до неї.
Під час подання заяви про зміну імені відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України попереджає заявника про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон та інших документів у разі зміни імені.
Строк розгляду заяви про зміну імені відділом реєстрації актів цивільного стану розглядається у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на три місяці, з письмового дозволу керівника відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, Головного управління юстиції в області, мм. Києві та Севастополі.
Заява про зміну імені дипломатичним представництвом або консульською установою України розглядається у шестимісячний строк з дня її подання.
Відділ реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені, а дипломатичне представництво або консульська установа України надсилає через Міністерство закордонних справ до Міністерства внутрішніх справ для подальшого пересилання до органу внутрішніх справ за останнім місцем проживання заявника в Україні.
Орган внутрішніх справ за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни разом з усіма матеріалами до відділу реєстрації актів цивільного стану чи через Міністерство закордонних справ до відповідного дипломатичного представництва або консульської установи України.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України на підставі документів про зміну імені та висновку органу внутрішніх справ про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні та надсилає заявникові.
Відмова у наданні дозволу на зміну імені здійснюється з наступних підстав:
перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом;
наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;
офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
подання заявником неправдивих відомостей.
Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.
Протягом трьох місяців заявник, якому надано дозвіл на зміну імені може звернутися для реєстрації зміни імені до відділу реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України, які складають актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України для реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу.
Реєстрація зміни імені громадян України, які проживають на території України, проводиться відділом реєстрації актів цивільного стану після сплати заявником державного мита, громадян, які постійно проживають за кордоном, проводиться дипломатичним представництвом або консульською установою України після сплати заявником консульського збору.
Під час реєстрації зміни імені відділ реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво або консульська установа України видає заявникові свідоцтво про зміну імені.
Повторна зміна імені фізичної особи здійснюється відповідно до вищезазначеного Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи.
Дорогие друзья, подходит к концу 2020 год! Крайне сложный и тяжелый год, очень хочется пожелать Вам отпустить с уходящим годом все плохое, что накопилось за этот период.
Пусть новый год будет новым этапом на жизненном пути, наполненным только положительными эмоциями и достижениями!
Пусть всегда присутствует в Ваших сердцах любовь и доброта, пусть в доме будет мир и благополучие, пусть в бизнесе подписываются удачные контракты, судебные дела завершаются мировыми соглашениями!
Пусть одинокие сердца встретят свою половинку, создаются новые крепкие семьи, родятся долгожданные детки!
Пусть исполняются заветные желания!
С наступающими новогодними праздниками!
До встречи в Новом году!
Далее
В преддверии новогодних праздников и с целью планирования Вашего визита к нам, размещаем режим работы компании:
24.12.2020 работаем до 16-00;
25.12-27.12.2020 — выходные дни;
28.12.-29.12.2020 — обычный рабочий график;
30.12.2020 — работаем до 14-00;
31.12.2020 — 03.01.2021 — выходные дни;
С 04.01.2021 работаем в обычном режиме.
Всегда рады видеть Вас в офисе компании!
День адвокатуры — появился после того, как 2 декабря 2002 года президент Украины Леонид Кучма подписал указ N 1121/2002, который предписывал ежегодно, 19 декабря отмечать День адвокатуры.
Указ интересен также тем, что большую его часть занимает выражение признательности всем работникам адвокатуры, как людям стоящим на страже прав личности:
«Учитывая важную роль адвокатуры в развитии правового государства, защите конституционных прав и свобод граждан, большое общественное значение этого правозащитного учреждения на Украине, постановляю установить на Украине профессиональный праздник — День адвокатуры, который отмечать ежегодно 19 декабря».
Дата проведения этого праздника была выбрана не случайно: именно в этот день, в 1992 году, Верховная рада Украины ввела в действие Закон Украины «Об адвокатуре».
В связи с этим, коллектив Юридической компании — Легал поздравляет всех адвокатов с профессиональным праздником!
Мы желаем Вам, прежде всего здоровья, мира и добра в Ваших домах, а также удовольствия и морального, и материального от выполняемой работы, выигрышных дел, стабильных правовых позиций, признания и заслуженного уважения!
С уважением ЮК-Легал!
Далее
Указом Президента України Л.Кучми N 1318/2000 від 08.12.2000
Відсилання українського законодавства до понять «резидент» та «нерезидент» породжує багато спорів, у тому числі із митницею під час користування власним автомобілем іноземним громадянином на території України, а також податковою, нотаріусом під час прийняття спадщини.
Відповідно Митного Кодексу України, стаття 95 регламентує строки транзитних перевезень:
для автомобільного транспорту — 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці — 5 діб);
для громадянина (резидента) України, який знаходиться на консульському обліку за кордоном – 60 днів на протязі 1-го року;
для іноземців (нерезидентів) – на період до 1-го року.
В даному випадку контролюючі органи, зачасту трактують законодавство на свою користь, наприклад, іноземець має посвідку на постійне проживання на території України, його вважають резидентом, але насправді, особа в України майже не знаходиться, як бути далі.
Питання, які виникають із спадкових відносин:
Відповідно до підпункту «а» п. 174.2.1 ст. 174 Податкового кодексу України, об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Згідно п.п. 174.2.3 п. 174.2. ст. 174 Податкового кодексу України, об`єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, для будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Як вбачається з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Як назавжди «поставити крапку» в питанні чи являєтесь ви резидентом чи ні, розберемо далі.
Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється абз. «в» пп.14.1п.14.1.213ст.14 Податкового кодексу України, згідно з яким фізична особа — резидент — фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
При цьому відповідно до пп..34.1.4п.34.1ст.34 Податкового кодексу України чітко встановлено, що податковим періодом є, зокрема, календарний рік.
Достатньою (але не виключною) умовою визначенням місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації, як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
