Україна є правовою державою, головним обов’язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Конституцією України гарантується — людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити, уповноважені на те законом органи, можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз’яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.
Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.
Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до стаття 62 Конституції України Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.
Хотим поделиться с Вами ситуацией из судебной практики адвокатов «Юридической компании – ЛегаЛ»
В «Юридическую компанию – ЛегаЛ» обратился клиент, который приобрёл в собственность автомобиль. Через некоторое время после сделки автомобиль арестовали и поместили на штраф площадку.
Как выяснилось, предыдущий собственник автомобиля обратился в суд с исковым заявлением об истребовании имущества от добросовестного приобретателя и признании права собственности на транспортное средство.
Клиент нашей компании — добросовестный приобретатель. Добросовестный приобретатель – это лицо, которое при совершении сделки не знало и не могло знать об отсутствии у продавца прав на отчуждение имущества, предпринял все разумные меры, проявил осторожность и осмотрительность для выяснения правомочий продавца на отчуждение имущества.
Предыдущий собственник автомобиля, который обратился в суд с исковым заявлением, указал, что автомобиль выбыл из его собственности не по его воли. В своем исковом заявлении он ссылался, что указанный автомобиль попал в аварию, после чего собственник отдал авто своему знакомому для осуществления ремонтных услуг. Позже выяснилось, что автомобиль был несколько раз перепродан путем использования подделанной доверенности. Последним покупателем оказался наш клиент.
Согласно Конституции Украины никто не может быть противоправно лишен права собственности. Право частной собственности является нерушимым.
Согласно нормам Гражданского кодекса Украины, право собственности является нерушимым. Никто не может быть противоправно лишен этого права или ограничен в его осуществлении; лицо может быть лишено права собственности или ограничено в его осуществлении лишь в случаях и в порядке, установленных законом. Государство обеспечивает равную защиту прав всех субъектов права собственности.
Таким образом, неприкосновенность права собственности является бесспорной. Однако действующим законодательством определены случаи, когда лишение права собственности является законным и возможным.
Согласно нормам Гражданского кодекса, если имущество по возмездному договору приобретено у лица, которое не имело права его отчуждать, о чем приобретатель не знал и не мог знать (добросовестный приобретатель), собственник вправе истребовать это имущество от приобретателя.
Так же законодателем определен перечень исключительных условий, при которых имущество может быть истребовано:
1) было утеряно собственником или лицом, которому он передал имущество во владение;
2) было похищено у собственника или лица, которому он передал имущество во владение;
3) выбыло из владения собственника или лица, которому он передал имущество во владение, не по их воле другим путем.
Серед цивільних справ доволі поширеними є справи про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Відомо, що право власності гарантується та захищається Конституцією України, Цивільним кодексом України, Житловим Кодексом, тощо.
Власники житлових приміщень, будинків чи квартир, нерідко стикаються з проблемою, коли член сім’ї або інша зареєстрована в належному їм будинку, квартирі особа виїжджає за кордон чи переїжджає до іншого населеного пункту на постійне місце проживання, тривалий час просто відсутня, однак продовжує бути зареєстрованою за старою адресою реєстрації місця проживання.
Що робити в такому випадку, адже, як приклад, необхідно сплачувати грошові кошти за використання комунальних послуг із кількості зареєстрованих осіб, здійснити розпорядження власності або вчинити інші дії, які потребують згоду зареєстрованої особи.
Саме для таких випадків, адвокати Юридичної компанії-Лєгал підготували для Вас даний матеріал. Як діяти, якими правовими нормами керуватись, читайте далі.
Так, стаття 383 ЦК України передбачає, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживння членів своєї сім’ї, інших осіб.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.
Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 Конституції України, власність зобов’язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству. Тому право власності на житло охороняється правом лише настільки, наскільки його реалізація відповідає імперативним нормам закону.
Реалізація встановлених конституційних гарантій, поряд з іншими, відображається в збереженні житла за його власниками без обмежень, та в гарантії збереження житла в державному та комунальну житлову фонді за тимчасово відсутніми громадянами протягом шести місяців (ст. 71 ЖК УРСР), членів сім’ї власника жилого приміщення протягом року (ст. 405 ЦК України). Не проживання у жилому приміщенні понад встановлений строк без поважних причин, дають підстави для визнання цих осіб в судовому порядку такими, що втратили права користування ним (ст. 72 ЖК УРСР, ст. 405 ЦК України).
Нагадуємо, що з 17 червня 2018 року набирав чинності новий Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Цим законом передбачено ряд змін щодо створення та діяльності товариств.
З вступом у дію нового Закону, було тимчасово припинено реєстрацію нових товариств на модельному статуті через невідповідність Закону.
27 березня 2019 року Уряд схвалив низку рішень на користь бізнесу, в тому числі розроблено нову редакцію модельного статуту ТОВ. Відтепер можливо зареєструвати товариство на модельному статуті.
Також нагадуємо, що норми старих статутів товариств після набрання чинності нового Закону стали неактуальними.
Однак, законодавцем встановлено перехідний період тривалістю один рік, протягом якого норми старих статутів діють до внесення відповідних змін.
Товариства звільняються від сплати адміністративного збору за реєстрацію змін до статуту у зв’язку з приведенням його у відповідність до нового Закону. Проте така пільга діє лише протягом року з дати набрання чинності законом, тобто до 17 червня 2019 року.
Якщо статути не будуть приведені у відповідність до 17 червня 2019 року, то в подальшому необхідно буде сплачувати адміністративний збір за державну реєстрацію нової редакції статуту. Окрім того статути товариств стають нелегітимним.
Тому радимо до 17 червня 2019 року всім товариствам привести свої установчі документи у відповідність до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Юристами «ЮК-Лєгал» розроблено проекти установчих документів у повній відповідності до нового Закону. Ви можете звернутися за консультацією та допомогою до «ЮК-Лєгал», наші юристи нададуть детальну консультацію, та підготують всі необхідні документи в залежності від потреб саме вашого бізнесу.
Далее
Наш коллектив с огромной радостью поздравляет Вас с таким Великим и Светлым праздником как Пасха!
Мы желаем Вам солнечных дней, весны, мира и добра! Пусть все известия, которые Вы получите, будут радостными и благими, все болеющие обретут здоровье, все споры закончатся мирно!
Божьей благодати Вам!
Христос Воскрес!
Далее
Питання, що стосуються спадкування є доволі актуальними та різноманітними.
За проханням наших клієнтів, сьогодні розкриємо питання спадкування самочинного будівництва.
Книгою шостою Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, регулюються питання спадкування в Україні, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
За загальним правилом, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Доволі часто виникають питання, коли власники майна на свій розсуд здійснювали добудови житлового дому, господарських споруд, і документи, що є в наявності, не відповідають фактичному майну.
Як прийняти спадщину на самочинне будівництво?
Як правило, при зверненні спадкоємця у встановлений строк (6 місяців) із заявою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, нотаріус повинен з’ясувати: відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу й місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Завершується оформлення спадкових прав отриманням свідоцтва про право на спадщину. Якщо в складі спадкової маси було майно, набуття права власності на яке виникає з моменту державної реєстрації, то для зміни власника майна необхідна перереєстрація права власності.
До такого майна відноситься: нерухоме майно, земля, транспортні засоби тощо. Саме на такому етапі Ви відчуєте труднощі, якщо в спадкове майно входить самочинне будівництво.
Як правило, нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа у спадкодавця на нерухоме майно, адже упродовж життя спадкодавець здійснив перепланування, побудував новий будинок чи інше нерухоме майно або ж зробив прибудову до нього, але не ввів в експлуатацію, не зареєстрував його належним чином та не оформив правовстановлюючий документ на таке нерухоме майно.
Така відмова нотаріуса є абсолютно законною.
Законодавчо встановлено: Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
