Наш коллектив с огромной радостью поздравляет Вас с таким Великим и Светлым праздником как Пасха!
Мы желаем Вам солнечных дней, весны, мира и добра! Пусть все известия, которые Вы получите, будут радостными и благими, все болеющие обретут здоровье, все споры закончатся мирно!
Божьей благодати Вам!
Христос Воскрес!
Далее
Питання, що стосуються спадкування є доволі актуальними та різноманітними.
За проханням наших клієнтів, сьогодні розкриємо питання спадкування самочинного будівництва.
Книгою шостою Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, регулюються питання спадкування в Україні, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
За загальним правилом, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Доволі часто виникають питання, коли власники майна на свій розсуд здійснювали добудови житлового дому, господарських споруд, і документи, що є в наявності, не відповідають фактичному майну.
Як прийняти спадщину на самочинне будівництво?
Як правило, при зверненні спадкоємця у встановлений строк (6 місяців) із заявою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, нотаріус повинен з’ясувати: відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу й місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Завершується оформлення спадкових прав отриманням свідоцтва про право на спадщину. Якщо в складі спадкової маси було майно, набуття права власності на яке виникає з моменту державної реєстрації, то для зміни власника майна необхідна перереєстрація права власності.
До такого майна відноситься: нерухоме майно, земля, транспортні засоби тощо. Саме на такому етапі Ви відчуєте труднощі, якщо в спадкове майно входить самочинне будівництво.
Як правило, нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа у спадкодавця на нерухоме майно, адже упродовж життя спадкодавець здійснив перепланування, побудував новий будинок чи інше нерухоме майно або ж зробив прибудову до нього, але не ввів в експлуатацію, не зареєстрував його належним чином та не оформив правовстановлюючий документ на таке нерухоме майно.
Така відмова нотаріуса є абсолютно законною.
Законодавчо встановлено: Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Прийнято Кодекс України з процедур банкрутства, який 20 квітня офіційно опубліковано в «Голос України».
Нагадаємо, Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. Положення, що визначають створення електронної торгової системи та авторизації електронних майданчиків, вводяться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Кодексом.
Загалом, це довгоочікувана подія, яка дає надію більшості громадян, що поглибли в кредитах, на кінець, остаточно вирішити це питання та позбавитись такої тяжкої ноші.
До юристів Юридичної компанії-Лєгал вже почали звертатись клієнти із запитом на консультацію, кому можливо розпочати процедуру банкротства фізичної особи, та як вона проходить.
Оскільки вже офіційно оприлюднено текс Кодексу України з процедур банкрутства, наші юристи підготували для Вас інформаційну статтю щодо підстав відкриття провадження у справі про неплатоспроможність для фізичних осіб, та яким чином повинна проходити вся процедура відновлення платоспроможності та банкрутства.
Так, відповідно до ст. 115 Кодексу, підставами для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є:
Подання до Господарського суду за місцем проживання відповідної заяви боржника про відкриття провадження.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
2) ім’я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв’язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності);
3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду;
4) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи — підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) — його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов’язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов’язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
Останнім часом занадто популярними стали послуги косметологів. Це і не дивно, в погоні за молодістю та красою, жінки готові витрачати шалені кошти, щоб бути якомога привабливішими.
Але, звертаючись до відповідного спеціаліста, жінки більше орієнтуються на інтернет-рекламу, фото робіт, при цьому зовсім не беруть до уваги той факт, хто саме вам надає цю послугу.
Чи знаєте ви, що класифікатор професій, навіть, не містить таку назву, як косметолог.
В класифікаторі наявна за кодом «2224.2» назва — Провізор-косметолог.
Відповідно Довідника кваліфікаційних характеристик, завданнями провізора-косметолога є забезпечення технічної підготовки виробництва парфумерно-косметичних засобів у промислових умовах, впровадження технологічного процесу їх виробництва. Складання нормативно-технічної документації виробництва парфумерно-косметичних засобів. Розроблення нових та вдосконалення існуючої рецептури парфумерно-косметичних засобів, проведення маркетингового пошуку з питань їх конкурентоспроможності, тощо.
Як бачимо, це трошки інше, а ніж те, що ми звикли розуміти під поняттям «косметолог».
Однак, саме види послуг, що надаються визначають юридичну специфіку діяльності такої професії та вимагають певного документального забезпечення.
Якщо виходити із самих актуальних косметологічних послуг, таких як: косметологічні процедури, що пов’язані з глибоким, інвазивним проникненням під шкіру, мезотерапія, ін’єкції ботоксом або силіконом, апаратна терапія тощо, така діяльність підпадає під медичну практику та підлягає ліцензуванню.
В Державному класифікаторі видів економічної діяльності 2010 в класі 86.22 виділено клас «Спеціалізована медична практика», що передбачає медичне консультування та лікування у сфері спеціальної медицини лікарями-спеціалістами та хірургами.
В гражданском обороте нередко встречаются случаи, когда одно лицо — займодатель, передает в долг другому лицу (заемщику) определенную сумму на условиях возврата через определенный промежуток времени.
В подтверждение такой передачи определенной суммы стороны заключают договор займа, или же ограничиваются распиской.
Достаточно часто у лиц, которые дают деньги в долг, возникают проблемы, связанные с возвратом денежных средств. При невыполнении должником своих обязательств по возврату денег вернуть их возможно только обратившись с иском в суд.
Для анализа перспективности судебного дела по возврату денежных средств, необходимо оценивать несколько моментов.
Адвокаты и юристы «Юридической компании-Легал» проанализировали законодательство и судебную практику по поводу взыскания долга по договору займа (расписке), и подготовили для вас несколько юридических советов.
Во-первых, согласно Гражданского кодекса Украины договор займа – когда одна сторона (заимодатель) передает в собственность другой стороне (заемщику) деньги или другие вещи, определенные родовыми признаками, а заемщик обязуется возвратить заимодавцу такую же сумму денег (сумму займа) или такое же количество вещей того же рода и такого же качества.
Договор займа считается заключенным с момента передачи денег или других вещей, определенных родовыми признаками.
Во-вторых, договор займа заключается в письменной форме, если его сумма не менее чем в десять раз превышает установленный законом размер необлагаемого минимума доходов граждан, а в случаях, когда заимодавцем является юридическое лицо, — независимо от суммы. То есть, если сумма договора превышает 170 грн. такой договор должен быть заключен в письменной форме.
Требование о письменной форме договора займа имеет значение при рассмотрении спора в суде, поскольку при несоблюдении требования о письменной форме сделки трудно будет доказать наличие задолженности.
Обязательно необходимо указывать в договоре займа сумму денежных средств, которая подлежит передаче, дату передачи денег, дату возвращения долга либо указание на то, что срок исполнения обязательства по возврату долга определяется предъявлением требования займодателя о возврате денег. Также необходимо указать паспортные данные, как займодателя, так и заемщика. В договоре должны иметься подписи обеих сторон. Нотариальное удостоверение договора займа не является обязательным.
Поскольку договор займа между гражданами в письменной форме составляется не всегда, законом предусмотрено, что в подтверждение договора займа и его условий может быть представлена расписка заемщика или иной документ, удостоверяющие передачу ему займодавцем определенной денежной суммы.
Однако, не всегда в расписках, которые выдаются в подтверждение договора займа, соблюдаются все требования, предусмотренные для такого вида договоров.
Судя из практики не всегда в таких расписках, указывается срок, в течение которого заемщик должен возвратить взятую сумму займа.
Далее
Якщо Ви вирішили отримати ліцензію на медичну практику, Ваш освітній рівень, кваліфікація та стаж роботи це дозволяє, перше із чого ви розпочнете, — пошук бажаного приміщення.
Всі суб’єкти господарювання щодо кожного місця провадження медичної практики повинні мати відповідний документ, який підтверджує право користування цим приміщенням (право власності, оренди або інше право користування).
Не поспішайте укладати договір оренди чи купівлі-продажу. Рекомендуємо, ознайомитись із загальними вимогами для таких приміщень.
Так, спільною для всіх є вимога про те, що для медичної практики можуть використовуватися лише нежитлові приміщення. При цьому, таке приміщення може розміщуватися в житловому будинку, і в тому числі бути квартирою, яка попередньо була виведена з житлового фонду. Виключенням з цього правила є діяльність закладів інфекційного, в тому числі фтизіатричного профілю.
За загальним правилом медичні, діагностичні центри, інші заклади охорони здоров’я розміщуються на першому-другому поверсі. В окремих випадках можливе їх розміщення на цокольних, мансардних чи інших поверхах. Одним із критеріїв будівлі для медичної практики є її капітальність.
Медзаклад може розміщуватись як в межах одного приміщення, так і в різних відокремлених будівлях. В останньому випадку у відомостях суб’єкта господарювання про стан матеріально-технічної бази потрібно вказати інформацію по кожному.
Відповідно Постанови КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики» від 2 березня 2016 р. № 285, в редакції 20.03.2019 р., приміщення, у яких здійснюється діяльність, така як медична практика, повинні відповідати встановленим санітарним нормам.
Зміна функціонального призначення приміщень, перепланування, розширення площ, які використовуються у лікувально-діагностичному процесі, мають бути підтверджені актом санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта, виданим уповноваженим на це органом (установою), у частині, в якій відбулися зазначені зміни.
