Міністерство юстиції України зібрало найпопулярніші та найважливіші питання, які виникають у громадян щодо земельного законодавства у звязку із відкриттям ринку землі, та підготувало відповіді на них. Знайомимось далі.
Хто зможе викупити землю?
Відповідно до законодавства викупити землю можуть громадяни України, яким належить право:
• постійного користування;
• довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної та комунальної власності, призначеними для ведення фермерського господарства;
• орендарі ділянок, які набули право оренди через переоформлення права постійного користування до 2010 року.
Ці категорії громадян можуть викупити земельні ділянки з розстрочкою до 10 років. Ціна землі буде дорівнювати нормативній грошовій оцінці, без проведення земельних торгів.
У разі купівлі ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після першої сплати.
Що необхідно здійснити для реєстрації права власності на землю?
По-перше, у ділянки повинен бути кадастровий номер. Його наявність можна перевірити на Публічній кадастровій карті України. Якщо кадастрового номера немає — зверніться до розробника документації із землеустрою для виготовлення технічної документації щодо встановлення чи відновлення меж ділянки в натурі та зареєструйте ділянку в Державному земельному кадастрі. Під час реєстрації ділянки їй буде присвоєно кадастровий номер.
По-друге, зареєструйте право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо до цього часу цього не зробили. Для реєстрації права зверніться до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, нотаріуса чи ЦНАП.
При собі необхідно мати паспорт для встановлення вашої особи. Також для реєстрації права власності підготуйте документи:
• підтвердження сплати адміністративного збору;
• документ про права на ділянку (державний акт на право власності на землю, договори купівлі-продажу, дарування, міни, рішення суду, свідоцтво про право на спадщину).
Після реєстрації права власності на землю отримайте паперовий чи електронний витяг із Державного реєстру речових прав.
Реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та вказаний пакет документів зможе гарантувати вам право користування, володіння, розпорядження земельною ділянкою й допоможе уникнути багатьох ризиків.
Для чого потрібен кадастровий номер?
Присвоєння кадастрового номера — обов’язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин, що здійснюється шляхом державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.
У разі поділу чи об’єднання земельній ділянці / земельним ділянкам присвоюються нові кадастрові номери.
Якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Тому отримання кадастрового номера земельної ділянки, яка вже належить особі на підставі державного акта про право власності на землю, але в якому відсутній кадастровий номер, є необхідною умовою для реєстрації самого права власності на земельну ділянку.
Якщо відомості про земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників.
Які документи необхідно буде надати нотаріусу для посвідчення договору про відчуження земельної ділянки?
Пакет документів, який потрібно буде подати нотаріусу, варіюватиметься залежно від суб’єктного складу учасників правочину. Наприклад, якщо сторонами договору відчуження земельної ділянки є громадяни, то окрім документів, які підтверджують їх особу і громадянство України, потрібно обов’язково надати:
• державний акт на право власності на землю;
• договір;
• свідоцтво про право на спадщину або інший документ, що підтверджує право власності;
• документи про грошову оцінку відчужуваної земельної ділянки.
З метою визначення загальної площі ділянок, які вправі набути у власність одна особа, нотаріусу необхідно буде надати відомості та документи про перебування набувача у шлюбі, у тому числі зареєстрованому за кордоном, та про набуття землі сільськогосподарського призначення на праві спільної сумісної власності подружжя.
Водночас нотаріус, як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, має право витребувати у потенційного покупця відомості та документи, що підтверджують джерела походження коштів для придбання земельних соток чи гектарів.
Коли здійснюється укладення договору оренди земельної ділянки?
• із земель приватної власності — за згодою орендодавця та особи, яка має право орендувати таку земельну ділянку;
• із земель державної або комунальної власності — на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування — орендодавця, або за результатами аукціону;
• на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.
Договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.
Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Строк дії договору оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років.
Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути менш як 7 років.
Як здійснюється поновлення договорів оренди землі, укладених до 16 липня 2020 року?
Поновлення договорів оренди землі, укладених до 16.07.2020, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення. При цьому у разі внесення змін до договору оренди землі після 16.07.2020 на них поширюватимуться правила щодо поновлення договорів оренди землі, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу.
Важливо. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору, не пізніше ніж за місяць до дати закінчення дії такого договору має подати до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.
У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
Коли може бути припинено договір оренди землі?
Відповідно до статті 31 Закону «Про оренду землі» договір оренди землі, серед іншого, припиняється в разі:
• закінчення строку, на який його було укладено;
• поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;
• відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;
• набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Колидоговір оренди землі може бути достроково розірвано?
Визначено два шляхи дострокового розірвання договору оренди землі: за згодою сторін та за рішенням суду.
За згодою сторін:
• у разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення — за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань;
• у разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
За рішенням суду:
• невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону «Про оренду землі»;
• невиконання сторонами обов’язків, передбачених умовами договору;
• у разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки;
• на підставах, визначених Земельним кодексом та іншими законами України.
Як здійснюється нарахування земельного податку фізичним особам?
Земельний податок — це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок і земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів.
Нарахування земельного податку здійснюється податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки) індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.
Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та надсилають (вручають) платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення.
Фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Якщо платник податку виявив розбіжності у відомостях про земельну ділянку, що були надані контролюючими органами, йому необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки та уточнення даних.
Коли потрібно встановлювати межі земельної ділянки?
Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Основні випадки, в яких виникає необхідність встановлення меж земельної ділянки:
• втрата чи пошкодження раніше встановлених межових знаків;
• проведення будівельних робіт на земельній ділянці (у т. ч. при встановленні огорожі земельної ділянки);
• під час вирішення межових спорів з власниками сусідніх земельних ділянок;
• буріння свердловин;
• придбання земельної ділянки новим власником та інші.
Як реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки?
Передача земельних ділянок безоплатно із земель державної та комунальної власності у власність громадян у розмірах, визначених законом, провадиться один раз по кожному виду використання. Це означає, що ви маєте право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення: для ведення фермерського господарства; для ведення особистого селянського господарства; для ведення садівництва; для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); для індивідуального дачного будівництва; для будівництва індивідуальних гаражів.
Крок 1. Обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням. У цьому може допомогти Публічна кадастрова карта за посиланням.
Крок 2. Звернення до сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності) та надання необхідних документів.
Крок 3. Замовлення розроблення проекту землеустрою у землевпорядній організації шляхом укладення відповідно договору з чітким визначенням вартості та строків виконання робіт.
Крок 4. Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Крок 5. Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянки у власність чи у користування.
Крок 6. Державна реєстрація права власності тепер вашої земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ви стаєте повноправним власником земельної ділянки.
Як змінити цільове призначення земельної ділянки?
Зміна цільового призначення земельних ділянок, що не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою.
Етап 1. Необхідна нотаріально засвідчена заява на зміну цільового призначення земельної ділянки, підписана власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок може передбачати зміну цільового призначення декількох земельних ділянок, за умови що власником земельної ділянки приватної власності є одна особа.
Етап 2. Власник земельної ділянки повинен подати розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки до відповідно сільської, селищної, міської ради. Затвердження документації щодо земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту, здійснюється районною державною адміністрацією.
Підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Відмова у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Етап 3. Якщо рішення про затвердження проекту землеустрою прийняте, потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру. Для цього документація із землеустрою подається державному кадастровому реєстратору через Центр з надання адміністративних послуг (ЦНАП) або через електронний кабінет.
Нові правила ліцензування для учасників небанківського фінринку:
Нацбанк оприлюднив проєкт Положення для обговорення з ринком нових правил ліцензування та реєстрації надавачів фінансових послуг на ринку небанківських фінансових послуг.
Для цього опубліковано проєкт Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг (далі – Положення).
Нові правила розроблені з урахуванням ризик-орієнтованого підходу до діяльності небанківських установ та передбачають суттєве оновлення ліцензійних умов, а також дозвільних процедур.
Удосконалення підходів до реєстрації небанківських фінустанов та видачі ліцензій Національний банк пропонує чітко врегулювати процедуру одночасного включення заявника до Державного реєстру фінансових установ та видачі їй ліцензії.
Водночас буде оптимізовано перелік документів, які подаються для отримання ліцензії, а також передбачено право не подавати деякі документи для отримання ліцензії, якщо заявник раніше вже подавав їх до Національного банку.
Погодження набуття істотної участі
Положення суттєво вдосконалює процедуру погодження набуття чи збільшення істотної участі.
Зокрема: встановлює випадки, коли настає опосередкована істотна участь; визначає ознаки спільного володіння істотною участю, а також передбачений порядок подання клопотання про незастосування ознак спільного володіння істотною участю; передбачає порядок призначення довіреної особи для випадків, коли набуття істотної участі не було погоджено регулятором.
Вимоги до ділової репутації керівників та власників установ Національний банк пропонує суттєво оновити підходи до вимог та оцінки ділової репутації надавачів фінансових послуг. Зокрема, Положення передбачає такі категорії ознак небездоганної ділової репутації: пов’язані з дотриманням закону та публічного порядку; пов’язані з виконанням фінансових зобов’язань; пов’язані з професійною діяльністю; пов’язані з обійманням посад або володінням істотною участю в фінансових установах; пов’язані з правопорушеннями.
Крім того, нові правила передбачатимуть можливість подання особою клопотання до Національного банку про незастосування окремих ознак небездоганної ділової репутації.
Корпоративне управління та вимоги до кваліфікаційних вимог керівників установ
Національний банк пропонує перелік кваліфікаційних вимог до керівників та передбачає обов’язок установ самостійно перевіряти, чи відповідають їм керівники.
Також Положення встановлює загальні вимоги до корпоративного управління, управління конфліктом інтересів, суміщення посад в надавачі фінансових послуг. Водночас документ передбачає обов’язок для страховиків та об’єднаних кредитних спілок погоджувати із Національним банком призначення керівників на посаду. Решта учасників ринку повинні будуть повідомляти НБУ про призначення керівників.
Вимоги до фінансового стану установи та її власників
Національний банк пропонує комплексно змінити підходи до оцінки фінансового стану надавачів фінансових послуг. Так, Положення передбачає критерії оцінки фінансового стану юридичної особи або майнового стану фізичної особи для кожного конкретного випадку (критерії оцінки під час реєстрації або ліцензування, набуття істотної участі тощо). Також нові правила передбачатимуть обов’язок осіб розкривати інформацію про розмір власних коштів, джерела їх походження, а також трасу (маршрут) платежу. Національний банк оцінюватиме фінансовий або майновий стану особи на підставі інформації аудитора, зокрема висновку про наявність у заявника власних/грошових коштів, а також оцінку достатності підтверджень джерел їх походження (розкриття траси платежу).
Електронна комунікація
Всі процедури ліцензування та реєстрації здійснюватимуться в електронній формі. Водночас Положення передбачає право Національного банку переходити на паперову форму комунікації. Нагадаємо, що 30 березня 2021 року Правлінням Національного банку було прийнято постанову «Про затвердження Положення про визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов)».
Цей документ фактично став «тимчасовими» ліцензійними умовами, які не змінювали підходи до ліцензування небанківських установ. Натомість оприлюднений проєкт Положення покликаний якісно удосконалити регулювання відносин у сфері ліцензування та реєстрації надавачів фінансових послуг.
З 6 липня повноцінно запрацює процедура автоматичного списання боргів на вимогу державних і приватних виконавців.
Зазначається, що автоматично списуватимуться борги за аліменти, житлово-комунальні послуги, зарплати та штрафи.
Для автоматичного списання банк має надати виконавцеві інформацію про реквізити рахунків боржника та про суму коштів на них. Відтак, виконавець знатиме, скільки коштів на рахунку боржника і зможе автоматично списувати лише необхідну суму, а не всі кошти. При цьому спрощується лише сама процедура списання боргу для якої, як і раніше, буде необхідне рішення суду.
Банки і виконавці будуть взаємодіяти в електронному вигляді – через Автоматизовану систему виконавчого провадження.
Автоматично списувати борги з рахунків зможуть через ПриватБанк, Monobank, ТАСкомбанк, Оксі Банк, Банк Восток, Індустріалбанк, ПроКредит Банк.
Зазначається, що ще 44 банки підключені до тестового режиму, 11 банків перебувають на стадії попередніх налаштувань для початку тестування. Таким чином, найближчим часом 62 з 73 банків приєднаються до системи автоматизованого списання боргів.
Як відбуватиметься процедура списання коштів
державний чи приватний виконавець за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) направляє в банки вимогу на отримання інформації про рахунки боржника;
банки протягом однієї робочої години після отримання вимоги повинні надати інформацію;
виконавець за допомогою АСВП направляє в банки, де відкриті рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
банки арештовують кошти і повідомляють про це виконавця;
виконавець створює платіжні вимоги на примусове списання коштів і направляє їх банкам;
банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби;
16 июля начнется новый этап воплощения норм Закона Украины «Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного». Это означает, что украинский язык увеличит свое присутствие в публичном пространстве.
Об этом рассказал уполномоченный по защите государственного языка Тарас Кремень, пишет Твоє місто.
По его словам, украинского языка в общественном, политическом, информационном, частном секторах становится значительно больше.
В первую очередь, воплощать нормы закона начнет Национальная комиссия по стандартам государственного языка, которая займется проведением экзаменов на уровень владения украинским языком.
Этот экзамен будет состояться из тестов, письменного задания и интервью.
«По результатам прохождения этого теста каждый может получить свой сертификат, который будет действовать бессрочно. Если претендент не наберет определенного количества баллов, в следующий раз сможет сдать повторно экзамен через 4 месяца и вплоть до того времени, пока не сдаст. Экзамен не сложный», — рассказал Кремень.
Так, претендентами на сдачу таких экзаменов являются высшие государственные должности: от президента до заместителей глав государственных администраций. Все должности государственной службы, прокуроры и судьи, Нацполиция, правоохранительные органы, а также руководители всех мероприятий образования. Также экзамены будут сдавать лица, которые будут приобретать гражданство Украины.
Вместе с тем, 16 июля вступает в силу еще 2 статьи Закона о языке – 23 и 26. Статья 23 касается того, что все развлекательные мероприятия (концерты, шоу-программы и т.д.) должны выполняться на украинском языке, в том числе и сопровождение. Также это касается экскурсионной и туристической деятельности.
Статья 26 отмечает, что распространение и демонстрирование фильмов в Украине происходит на государственном языке.
«Иностранные фильмы распространяются и демонстрируются, в частности на телевидении, дублированными или озвученными на государственном языке. Демонстрирования иностранных фильмов субтитрами в кинотеатрах разрешается только, если количество таких сеансов не превышает 10% от всех сеансов или в рамках кинофестиваля», — объясняет Тарас Кремень.
30 червня набула чинності постанова НБУ від 29 червня 2021 № 62, яка запроваджує низку змін у напрямку валютної лібералізації, зокрема:
уповноважені установи матимуть змогу продавати готівкову іноземну валюту фізичним особам за безготівкові кошти в гривні через платіжні пристрої з використанням електронного платіжного засобу;
уповноваженим установам буде дозволено здійснювати купівлю та продаж готівкової іноземної валюти фізособам за безготівкові кошти у гривні у касах;
банки зможуть здійснювати операції з купівлі та продажу банківських металів із фізичною поставкою за безготівкові кошти у гривні фізособам, а також операції з продажу банківських металів у вигляді монет — юридичним особам.
Крім того, розшируються можливості громадян з інвестування за кордон — фізособа-резидент зможе проводити відповідні операції за участі резидента-торговця цінними паперами.
Для здійснення інвестиції в іноземні фінансові інструменти торговець діятиме як брокер (за рахунок такої фізособи). Так, кошти в іноземній валюті переказуватимуться з поточного рахунку громадянина в банку на поточний рахунок торговця, відкритий в цьому ж банку, з подальшим їх переказом за кордон або на поточні рахунки нерезидентів, відкриті в Україні, із дотриманням ліміту — 200 тис. євро (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті / гривні) на рік.
Україна через розповсюдження нового штаму коронавірусу «Дельта» вимагає від своїх громадян, які повернулися з Португалії, Росії, Великої Британії та Індії або перебували на їхніх територіях не менше 7 днів протягом останніх 14 днів, встановлювати додаток «Вдома».
Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації, пише ПІК.
“Щоб повернутися в Україну з цих країн, потрібно буде додатково пройти експрес-тест на антиген безпосередньо в пункті пропуску через державний кордон або пройти обов’язкову 14-денну самоізоляцію чи обсервацію. Іноземцям, які приїжджають з цих країн, теж потрібно здати експрес-тести в аеропорту. Без цього заборонять перетинати кордон України”, – йдеться у повідомленні.
Для в’їзду в Україну з інших країн правила не змінювалися — якщо держава перебуває у «зеленій» зоні, «Дію» встановлювати не потрібно.
