Новий закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» змінює деякі звичні правила автострахування.
Про які зміни варто знати водіям
Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Мін’юст.
Потерпілі у ДТП отримуватимуть належний захист. Посилюється рівень захисту потерпілих у ДТП шляхом поступового підвищення максимальних розмірів страхової суми до розмірів, що відповідають європейським стандартам.
Буде скасовано державне регулювання цін на поліси автоцивілки та запроваджено визначення індивідуальної ціни для кожного страхувальника. Водночас враховуватиметься персональна історія в попередніх періодах страхування, відсутність ДТП або наявності збитків у минулому.
Модель прямого врегулювання збитків стане обов’язковою. Потерпілий отримає право звертатися за врегулюванням страхової події до «свого» страховика, з яким у нього укладений договір, а не звертатися до страхової компанії винуватця ДТП.
Розрахунок страхової виплати буде відбуватися без урахування зносу автомобіля (для розрахунку вартості ремонту авто беруться нові запчастини, дозволені заводом-виробником). Новація стосується автомобілів з терміном експлуатації до 5 років. Для авто віком від 6 років і більше до розрахунку вартості ремонту враховуються запчастини-аналоги. Страховик зобов’язаний буде надати три варіанти СТО в межах 150 км від місця проживання потерпілого. У разі відмови потерпілої особи від здійснення оплати на СТО, виплата здійснюватиметься на поточний/платіжний рахунок.
Скасування франшизи. Нове законодавство забороняє застосовувати франшизу у договорах ОСЦПВВНТЗ.
Позбавлення полісів від франшизи – частки коштів, яку споживач мав сплачувати самостійно, зробить систему страхування більш зрозумілою та доступною для клієнтів.
Залишаються чинними знижки на поліс «автоцивілки» для окремих категорій пільговиків у розмірі 50%. Зокрема для учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до I або II категорії, пенсіонерів та людей з інвалідністю І групи. Зменшення вартості страхового поліса для таких категорій громадян застосовуються виключно щодо забезпечення авто, які не використовуються з метою надання платних послуг перевезення пасажирів або вантажу та мають обсяг двигуна до 2500 см3 або потужністю до 100 кіловат (для електромобілів).
Ліміт страхового відшкодування за Європротоколом буде скасовано. При цьому, такий ліміт може буде встановлений Національним банком України в майбутньому.
Джерело: Закон і Бізнес
Так можуть складатися обставини, за яких виникає потреба у посвідченні фактів, що особа є живою, чи перебуває у певному місці.
Коли це може виникнути і який алгоритм дій в такій ситуації, розповіли у Мін’юсті.
Зокрема необхідність у посвідченні факту, що фізична особа є живою, може виникати у таких випадках:
Потреба посвідчення факту перебування особи в певному місці виникає, коли громадянин бажає забезпечити фіксацію факту свого перебування у певний час у певному місці в необхідних випадках.
Відповідно до статей 34 та 38 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) посвідчення факту, що фізична особа є живою, чи факту перебування фізичної особи в певному місці належить до компетенції нотаріусів та консульських установ України.
Відповідно до статей 80, 81 Закону та глави 6 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, нотаріус за усним зверненням фізичної особи посвідчує факт, що фізична особа є живою, чи факт перебування її в певному місці.
Посвідчення зазначених фактів проводиться як при явці фізичної особи до нотаріуса, так і поза приміщенням, що є робочим місцем нотаріуса.
Факти, що малолітня дитина, недієздатна фізична особа є живою чи перебуває у певному місці, посвідчуються за усним зверненням її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікуна).
Факти, що неповнолітня дитина, фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, є живою чи перебуває у певному місці, посвідчуються за їхнім усним зверненням та за згодою на це законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальників), викладеною з дотриманням вимог цього Порядку щодо посвідчення правочинів за участю неповнолітніх, а також осіб, над якими встановлено піклування.
При вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії, визначає обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, здійснює перевірку повноважень законного представника фізичної особи.
Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», національним паспортом іноземця або документом, що його замінює, посвідченням особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідченням, виданим за місцем роботи фізичної особи. Посвідчення водія, особи моряка, члена екіпажу, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
На підтвердження факту, що фізична особа є живою, та факту перебування фізичної особи в певному місці нотаріус видає заінтересованим особам, щодо яких було встановлено ці факти, відповідні свідоцтва.
Джерело: https://yur-gazeta.com
Далее
Згідно із законом громадяни України при перетині кордону можуть вивезти з країни понад 10 тисяч євро в еквіваленті, якщо задекларують попередньо таку суму. Водночас є розмір коштів, які декларувати не потрібно, а отже їх вивозити можна без будь-яких підтверджень.
Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів України від 27 лютого 2019 р. № 203.
Згідно з постановою Кабміну, при виїзді за кордон без декларування дозволено перевозити до 10 тисяч євро в еквіваленті на одну особу. Однак, якщо сума перевищує цей ліміт, вона обов’язково підлягає декларуванню.
Варто зазначити, що навіть неповнолітні мають право вивезти до 10 тисяч євро в еквіваленті без декларування.
Перед виїздом за кордон, у разі перевезення суми, що перевищує ліміт, необхідно заповнити декларацію про транскордонне переміщення. Зразок цього бланка можна роздрукувати самостійно у форматі А4 (210х296 мм). У декларації необхідно вказати особисті дані, інформацію про валютні цінності, а також їх походження та мету використання.
Окрім заповнення бланка, необхідно підготувати банківські виписки, які можуть бути двох типів: про зняття готівки з власних рахунків або про придбання банківських металів у відповідних установах.
Джерело: https://finance.novyny.live
Далее
З 10 листопада ЄС запровадить нову автоматизовану систему реєстрації в’їзду та виїзду на зовнішніх кордонах Шенгенської зони (Entry/Exit System, EES).
Раніше у соцмережах та низці українських ЗМІ поширилася інформація, що це може статися з 10 вересня. Але у вересні країни ЄС лише мають відзвітувати про готовність до офіційного запровадження системи, адже її треба запустити одночасно на усіх міжнародних сухопутних, морських та повітряних кордонах Шенгенської зони.
Запровадження цієї системи неодноразово відтерміновували ще з кінця 2021 року – через технічні негаразди та потребу в додатковому фінансуванні, а також через ковідні карантини.
Але у серпні 2024 єврокомісар з внутрішніх справ Ілва Йоханссон заявила, що «цей момент нарешті настав».
«Колись здавалося, що цього ніколи не станеться», – заявила єврочиновниця під час візиту до талліннського офісу eu-LISA, агентства ЄС, яке відповідає за IT-інфраструктуру, що лежить в основі EES.
«Перевізники, оператори, вокзали, аеропорти – усі готуються до цього знаменного дня», – додала Йоханссон.
Система EES є частиною загальних змін до правил подорожей до ЄС для громадян інших країн.
Очікується, що через якийсь час після того, як почне діяти EES, також запровадять ще одне нововведення — ETIAS — електронну систему дозволів, що має здійснювати реєстрацію та контроль за пересуванням у межах Шенгенської зони.
Рішення про запровадження цих змін ЄС ухвалив ще у 2016 році.
У Єврокомісії закликають покладатися лише на офіційну інформацію з приводу подорожей до ЄС, яка розміщена на спеціально створеній сторінці.
Пояснюємо, як і коли ці зміни зачеплять українців.
EES – це нова автоматизована система реєстрації в’їзду і виїзду до Шенгенської зони. Тому її запровадять не лише країни-члени ЄС, але й ті, що належать до Шенгенської угоди — Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія. Для двох країн ЄС – Кіпру та Ірландії – зробили виняток, і вони не братимуть участь в системі EES.
Система передбачає відмову від ручного паспортного контролю та внесення штампів у паспорт на кордоні, тобто реєстрація подорожуючих в електронній базі даних буде автоматичною — через термінали самообслуговування (на кшталт тих, що працюють в аеропортах для перевірки посадкових талонів).
Кожного разу при перетині кордону – в’їзді або виїзді – мандрівники повинні будуть сканувати свої паспорти чи інші проїзні документи.
Система EES реєструватиме ім’я мандрівника, його біометричні дані, дату й місце в’їзду та виїзду. Відтак, це автоматично передбачає перетин кордону з біометричними документами.
Зняття сканів обличчя та відбитків пальців проводитимуть раз на три роки і воно буде дійсним для кількох поїздок впродовж цього часу. Ці дані зберігатимуться в електронній базі протягом трьох років після кожної поїздки.
Розробники системи очікують, що це спростить перетин кордонів, але посилить безпеку в Європі.
«Ми знатимемо, чи не залишаються люди тут занадто довго, що дозволить протистояти нелегальній міграції. А завдяки біометричній ідентифікації, фотографії та відбиткам пальців EES злочинцям, терористам або російським шпигунам буде складніше використовувати підроблені паспорти», – пояснила єврокомісар з внутрішніх справ Євросоюзу Йоханссон.
Утім, є і ті, хто має сумніви у тому, що нова система щось спростить. Наприклад, у Великій Британії, після виходу якої з ЄС і стали розробляти нову систему перетину кордонів, побоюються, що для тестування системи не було достатньо часу, і що електронна перевірка документів потребуватиме – принаймні на початку — довшого часу, ніж ручна.
Система фіксуватиме перетин кордону усіма негромадянами ЄС — включно з українцями — незалежно від того, чи потрібна їм Шенгенська віза, і чи діє з їхньою країною безвізовий режим.
Але вона не поширюватиметься на тих, хто має посвідки на проживання в країнах ЄС або ж має довгострокові візи.
Через кілька місяців після запуску EES запровадять європейську систему інформації та авторизації для подорожей (European Travel Information and Authorisation System, ETIAS).
На відміну від EES, вона напряму стосується громадян тих країн, із якими Євросоюз має угоду про безвізовий режим, зокрема, і з Україною.
Як йдеться на сайті Єврокомісії, система дозволить ЄС збирати інформацію про близько 1,4 млрд громадян понад 60 «безвізових» країн і територій до того, як вони прибудуть на зовнішні кордони Шенгенської зони. Таким мандрівникам, включно з українцями, потрібно буде отримати дозвіл на в’їзд після заповнення онлайн-анкети та сплати спеціального збору у 7 євро.
Цей дозвіл буде дійсний впродовж трьох років і дозволить багаторазово в’їжджати до країн ЄС протягом цього часу без необхідності повторної оплати.
Перед подорожжю до 30 європейських країн Шенгену оформлювати дозвіл ETIAS не потрібно громадянам з безвізових країн, у яких є дійсна Шенгенська віза, а також іноземцям, у яких є довгострокова віза, видана однією з держав-членів Євросоюзу. Також вона не потрібна тим, хто має посвідку на проживання в одній з країн ЄС.
Розробники системи кажуть, більшість заявок оброблятиметься за кілька хвилин. Проте не виключено, що процес може тривати довше. Система передбачає процес оскарження, якщо ви не отримали дозволу. В окремих випадках можна подавати заявку від іншої особи – наприклад, батькам за дітей.
Запуск ETIAS також планувався значно раніше, але так само його постійно відкладали.
Наразі точної дати запуску ETIAS ще немає, але на офіційному сайті йдеться про першу половину 2025 року. Раніше в Брюсселі заявляли, що система почне працювати за 5-6 місяців після запуску EES. Відтак, якщо автоматизований контроль на кордонах Шенгену таки почне діяти з листопада 2024, запровадження дозволу на в’їзд повинно статися десь під початок літа 2025 року.
«Ми плануємо, що ETIAS буде готова до введення в експлуатацію навесні 2025 року», — заявляла речниця Єврокомісії Аніта Гіппер.
Наразі не ясно, як ця система координуватиметься із рішенням ЄС про надання тимчасового захисту українцям, які тікають від російської агресії, і який було подовжено до березня 2026 року.
Джерело: https://www.bbc.com
6 вересня 2024 року в газеті «Голос україни» опубліковано Закон № 3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» (законопроєкт № 11322). Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (7 вересня 2024 року).
Раніше пресслужба Апарату ВР роз’яснила основні положення цього Закону.
Зазначається, що зміни вносяться до:
— статті 401 КК України згідно з якими особу, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 і 408 КК, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо до закінчення досудового розслідування або судового розгляду вона добровільно заявила про намір повернутися до будь-якої військової частини для продовження проходження військової служби, за умови надання командиром (начальником) такої військової частини (установи) письмової згоди на продовження проходження військової служби таким військовослужбовцем;
— статей 286, 287, 288, 616 КПК України, якими унормовується процедура судового розгляду клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців, які заявили про свій намір повернутися до військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби та такий військовослужбовець зобов’язується прибути до відповідної військової частини;
— Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якими передбачається:
призупинення військової служби для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували зі Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, на підставі заяви (повідомлення) начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинення кримінального правопорушення;
продовження військової служби та дії контракту для військовослужбовців, яким обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, призначено кримінальне покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або тримання у дисциплінарному батальйоні, а також яких звільнено від відбування покарання з випробуванням та від кримінальної відповідальності на підставі статті 401 Кримінального кодексу України, з дня початку відбування покарання та/або з дня прибуття їх до місць проходження військової служби.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
6 вересня 2024 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон № 3916-IX «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо розширення кола військовозобов’язаних, чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли без вісти під час участі у бойових діях, для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації». Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (7 вересня 2024 року).
Закон ухвалено з метою надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним, чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли без вісти під час участі у бойових діях.
«За оновленим законом про мобілізацію до війська могли мобілізовувати неповнорідних братів чи сестер, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час бойових дій. Тобто, якщо жінка має від різних чоловіків двох синів, то вони обидва могли бути мобілізовані. Водночас державою гарантовано, що з двох рідних братів у такій самій ситуації другий може не мобілізуватися. Зваживши всі моменти, ухваленим документом ми вдосконалюємо норми мобілізаційного законодавства», — роз’яснив заступник голови парламентського Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Арсеній Пушкаренко.
Джерело: https://jurliga.ligazakon.net
Далее
