Роды в Украине с 1 апреля начнут оплачивать по-новому. Тарифы поднимутся почти на 10 тысяч гривен. Больницы получат от государства почти на 2 тысячи гривен больше для оказания медицинской помощи во время родов.
Детали сообщили в сюжете «Сніданок 1+1» на телеканале ТСН.
Роды в Украине
Повышенные выплаты от государства коснутся не только тарификации медицинской помощи на роды, но и на услуги медиков по уходу за новорожденными детками. На недоношенных младенцев весом до полутора килограмм будет выделяться до 130 тысяч гривен. На новорожденных с весом более полутора килограмм – до 25 тысяч гривен.
Все расходы по медицинской помощи роженицам и новорожденным покрывает государство в тех медучреждениях, которые заключили договор с НСЗУ.
Стоимость родов в Украине:
Обычные роды – 10 382 гривен
Для недоношенных малышей с весом до 1,5 кг – 113 725 гривен
Для недоношенных малышей свыше 1,5 кг – 25 115 гривен
Ведение беременности
Также изменится с 1 апреля и введение беременности. Будет предусмотрен отдельный пакет, который также будет оплачиваться НСЗУ, а женщины смогут получать такую помощь бесплатно.
В этот пакет будет входить: взятие на учет, разработка индивидуального плана ведения беременности, необходимые анализы и инструментальные обследования, занятия в специальной школе, консультации и ведение послеродового периода.
Про це інформує пресслужба МОЗ, передає Укрінформ.
«Так, згідно з цими змінами, масковий режим не передбачений у парках і скверах, як це помилково зазначили у своїх новинах деякі ЗМІ. Водночас носіння масок є обов’язковим у закладах охорони здоров’я та освіти, підземних переходах, зупинках громадського транспорту та інших територіях загального користування за неможливості дотримання фізичної дистанції не менше як 1 метр», — йдеться у повідомленні.
В Украине изменили правила выдачи автомобильных номерных знаков. Об этом сообщает пресс-служба Главного сервисного центра МВД.
«Министерством внутренних дел Украины принят приказ от 2 марта 2021 № 166, который вступает в силу с момента опубликования. Он устанавливает единые образцы государственных номерных знаков транспортных средств и требования к ним. В частности, определены правила применения, типы и основные размеры государственных номерных знаков, установленные требования к информационному содержанию и технических характеристик», — говорится в сообщении.
Основным нововведением, вводится, является изменение определения административно-территориальной принадлежности транспортного средства, а именно не по месту прописки владельца, как было до сих пор, а по месту осуществления регистрации (перерегистрации) транспортного средства. То есть, каждый сервисный центр МВД будет выдавать на транспортные средства, независимо от места прописки владельца, номерные знаки только своей области.
Указанные требования не распространяются на номерные знаки, которые граждане оставили на платном хранении в сервисном центре МВД.
Такое нововведение позволяет оптимизировать процесс обеспечения сервисных центров МВД номерными знаками, а также избежать лишних материальных затрат на изготовление и логистических расходов на доставку и хранение в сервисных центрах МВД номерных знаков других регионов. В конечном итоге нововведение приведет к экономии бюджетных средств.
Источник: https://sud.ua
Далее
Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 119/2021, яким затвердив Національну стратегію у сфері прав людини.
Стратегія спрямована на об’єднання суспільства у питаннях цінностей прав і свобод людини, що забезпечуються та захищаються на основі принципів рівності та недискримінації.
Документ зосереджений на розв’язанні основних системних проблем у сфері забезпечення, реалізації та захисту прав і свобод людини в умовах нових викликів, що постали перед суспільством.
Передбачено, що його реалізація здійснюється за 27 стратегічними напрямами, серед яких, зокрема: запобігання катуванню та жорстокому поводженню з людьми; забезпечення права на справедливий суд; забезпечення свободи мирних зібрань та об’єднань; запобігання та протидія дискримінації; забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків; протидія домашньому насильству; забезпечення прав корінних народів і національних меншин; забезпечення прав дитини, екологічних прав, прав ветеранів війни, зокрема тих, хто брав участь у заходах з відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях; забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. Відновлення прав осіб, які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації частини території України; забезпечення прав осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та членів їхніх сімей; подолання негативних наслідків конфлікту, спричиненого збройною агресією Російської Федерації, тощо.
Результатом реалізації Стратегії має стати запровадження системного підходу до забезпечення прав і свобод людини, узгодженості дій органів державної влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства й бізнесу та створення в Україні ефективного механізму реалізації та захисту прав і свобод людини.
Також реалізація Стратегії має забезпечити прогрес у виконанні міжнародних договорів України у сфері прав людини. Зокрема Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Крім того, Стратегія сприятиме реалізації Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року, а також поліпшенню позицій нашої країни в міжнародних рейтингах з прав людини.
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Далее
Уряд прийняв Постанову «Про деякі питання визнання особою без громадянства», якою затверджено Порядок розгляду заяв про визнання особою без громадянства, а також зразків супутніх документів.
Зазначається, що Постанова Уряду розроблена на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання особою без громадянства» та є завершальним етапом нормативно-правового врегулювання питання, що стосуються визначення статусу особи без громадянства, який розпочався ще у 2013 році з моменту ратифікації Україною Конвенції про статус апатридів, учиненої 28 вересня 1954 року в м. Нью-Йорку.
Особи без громадянства зможуть подавати до територіальних органів та підрозділів Державної міграційної служби відповідні заяви про визнання їх особами без громадянства.
Результатом розгляду цих заяв буде отримання довідки про визнання особою без громадянства, що в подальшому стане підставою для отримання посвідки на тимчасове проживання, дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, громадянства України. Це дасть можливість людям офіційно працевлаштовуватися, отримувати медичну допомогу, освіту, пенсію та цілий спектр інших соціальних та економічних привілеїв.
На Урядовому порталі наголошують, що таким чином буде врегульовано безліч питань, які стосуються осіб, що тривалий час (інколи понад 20-25 років) проживають на території України за недійсними паспортами або взагалі без документів, що посвідчують особу. Здебільшого це вихідці з республік колишнього СРСР, при цьому чимала кількість з них мають підстави для набуття громадянства або оформлення дозволу на імміграцію в Україну.
Прийняття зазначеної постанови Уряду також дозволить врегулювати правовий статус дітей, які досягли повноліття, але через відсутність відповідних документів у батьків не мають правових підстав на оформлення особистих документів. Проведений аналіз показав, що такі особи є практично в усіх регіонах України.
Постанова набуває чинності після її офіційного опублікування.
Далее
У Страсбурзі виділили нову субкатегорію справ, позиція суду за якими, на думку ЄСПЛ, має особливе значення для розвитку системи захисту прав людини і тлумачення Конвенції.
Подібного роду справи класифікуються з позначкою «impact» (наслідки), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Політика черговості розгляду справ в ЄСПЛ поширюється на сім категорій справ: від найбільш термінових (категорія 1), коли можуть бути поставлені під загрозу життя і здоров’я заявника, до очевидно неприйнятних (категорія 7).
Справи з позначкою «impact» у цій системі відносяться до категорії 4, для них вводиться субкатегорія IV-High. Відповідно до політики в тому вигляді, в якому вона зараз застосовується ЄСПЛ, до категорії 4 належать, як правило, скарги (що вбачаються обґрунтованими) на порушення положень Конвенції, за винятком статей 2, 3, 4 і пункту 1 статті 5. На розгляд справ з категорії 4 у Страсбурзького суду в середньому йде 5 — 6 років.
Будь-яка скарга може потрапити до нової субкатегорії на підставі «гнучких керівних критеріїв, а також списку прикладів», йдеться в поясненні ЄСПЛ.
Справа може потрапити до нової субкатегорії, зокрема, в тому випадку, якщо постанова ЄСПЛ по ньому може призвести до зміни або уточнення положень міжнародного або внутрішнього законодавства або практики, або якщо справа стосується моральних, соціальних питань або ж іншої цікавої проблеми в сфері прав людини. При цьому суд у Страсбурзі може взяти до уваги, наскільки «широко справа висвітлювалася в засобах масової інформації всередині країни та/або чи є вона політично чутливою».
На сьогодні в ЄСПЛ є близько 17,8 тисячі скарг, які, за попередньою оцінкою, потрапляють до категорії 4. Серед них близько 650 скарг, розгляд яких може порушити значущі для всієї системи захисту прав людини питання, і саме вони в першу чергу отримають позначку «impact» і, як очікується, будуть більш оперативно розглянуті.
«На початку 2021 року необхідна зміна парадигми. Суд буде все більше сфокусований на вдосконаленні своєї політики пріоритетності, приділяючи більше уваги оперативному виявленню справ, що мають наслідки і значущість для заявників і держав — членів Ради Європи», — заявив голова ЄСПЛ Роберт Спано.
Він також зазначив, що зміни торкнуться і ключових показників ефективності ЄСПЛ. «Успіх суду більше не буде вимірюватися в першу чергу загальною кількістю справ, розглянутих за певний період, а скоріше тим, як ЄСПЛ розглянув найбільш важливі справи, які відповідно до нашої політики пріоритетів мають принципове значення для заявників, кожної держави-члена, а також для широкого європейського правового простору», — пояснив пан Спано.
Нарешті, згідно з оприлюдненим описом основних аспектів нової стратегії ЄСПЛ, розглядом справ, які не отримують маркер impact і не є пріоритетними, у майбутньому будуть займатися комітети з трьох суддів, а не палата із семи осіб.
Далее
