Юридическая Компания

Новости

Посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю

Опубликовано 22 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю

19 лютого 2021 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону № 4113 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальних гарантій осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю».

Законопроєктом передбачається посилити соціальні гарантії для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для забезпечення їх подальшої інтеграції та зменшення ізоляції в суспільстві.

Проєктом пропонується внести зміни до законів України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, „Про державний кордон України”, „Про державну прикордонну службу України”, „Про прикордонний контроль”.

Зміни передбачають надання права позачергового обслуговування в будь-яких касах, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню.

Особам з інвалідністю першої групи, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю, які їдуть на лікування (за наявності підтвердних документів), та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю або дітей з інвалідністю (не більше ніж дві особи, які супроводжують особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю) надають право позачергового пропуску осіб через державний кордон України, контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповані території та виїзду з таких територій не частіше ніж один раз на тиждень в один бік, за відсутності у транспортних засобах, якими вони переміщуються, інших осіб. 

Далее

Спалювання рослинності у прибережно-захисних смугах буде заборонене: прийнято закон

Опубликовано 22 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Спалювання рослинності у прибережно-захисних смугах буде заборонене: прийнято закон

Верховна Рада в цілому прийняла законопроект №3526 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій», який дозволить протистояти загорянню на природних територіях. 

Про це повідомляється на сайті Державної екологічної інспекції.

Законопроектом забороняється випалювання сухої рослинності з порушенням встановленого порядку у прибережно-захисних зонах:
— уздовж річок, навколо водойм та на островах;
— уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах.
Відповідні зміни вносяться у Водний (статті 89, 90 та 110) та Земельний кодекси України (статті 61, 62, 96 та 150).

За словами посадовця, прийняття цього законопроекту є необхідним для забезпечення захисту природних територій від масштабних пожеж. 

«Так, за даними Державної служби з надзвичайних ситуацій протягом 2020 року спостерігалось збільшення кількості пожеж в екосистемах майже вполовину у порівнянні з 2019 роком. Враховуючи розміщення великої кількості рослинності саме у прибережних зонах, заборони, які запроваджуються законом, захищають величезні території від випадкового займання», — зазначив голова ДЕІ Андрій Мальований. 

За матеріалами: yur-gazeta.com

Далее

В ОАСК оскаржують запровадження Мін’юстом платних послуг в СІЗО

Опубликовано 22 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

В ОАСК оскаржують запровадження Мін’юстом платних послуг в СІЗО

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини позивається в ОАСК до Міністерства юстиції України.

Про це повідомляє прес-служба ОАСК.

Позивач просить суд визнати протиправним наказ Мін’юсту, яким було запроваджено експериментальний проєкт з надання платних послуг в слідчих ізоляторах.

Зокрема, йдеться про оскарження Наказу Міністерства юстиції України від 06.05.2020 «Про затвердження Порядку проведення експериментального проекту щодо платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту, в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України» (зі змінами, внесеними 20 та 27 липня 2020 року).

Серед інших вимог позову – зобов’язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України вказаний наказ.

На думку позивача, отримання запроваджених Мін’юстом поліпшених умов виключно на платній основі є дискримінацією за майновим станом і суперечить чинному національному та міжнародному законодавству.

Наразі судом вирішується питання відкриття провадження в адміністративній справі.

Далее

Фізична особа може придбати право вимоги за кредитним договором у банку, що ліквідується: КЦС ВС

Опубликовано 19 Фев 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Фізична особа може придбати право вимоги за кредитним договором у банку, що ліквідується: КЦС ВС
Позивач просив суд визнати недійсними договори про відступлення прав вимоги за кредитним та іпотечним договорами, оскільки банк, що перебуває у процедурі ліквідації, продав на прилюдних торгах відповідні права фізичній особі, не наділеній правами надавати фінансові послуги.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Суди зазначили, що укладений між банком і фізичною особою договір відступлення права вимоги не є договором факторингу, а тому відповідач мав право, як фізична особа, брати участь в електронних торгах із продажу права вимоги за кредитним договором.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив рішення попередніх судів без змін, навівши таке обґрунтування.
За загальним правилом, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, оскільки для зобов’язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб’єкт, а саме кредитор – банк або інша фінансова установа.
Водночас процедура припинення банку як юридичної особи проводиться у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
При ліквідації банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі з дня початку процедури ліквідації банку здійснює відчуження активів та/або зобов’язань банку.
Згідно з п. 1.2 оспорюваного договору про відступлення права вимоги сторони визначили, що жодне з його положень, а також будь-які платежі, які здійснюватимуться на виконання цього договору, не вважаються та не можуть вважатися фінансуванням банку новим кредитором.
Положення нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру ліквідації банку, допускають продаж майна банку, який перебуває в стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов’язання на конкурсних засадах будь-яким суб’єктам правовідносин, у тому числі без статусу банку або фінансової установи.
При цьому, враховуючи відкликання Національним банком України банківської ліцензії банку, а також наслідки початку процедури його ліквідації, обмеження прав фізичних осіб на участь у торгах з продажу прав вимоги цим банком законодавством не визначені.
Положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та прийняті на його виконання нормативно-правові акти ФГВФО, які не містять заборони щодо придбання фізичними особами майна неплатоспроможного банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, є пріоритетними щодо інших нормативних актів України.
Відповідач не набув права здійснювати фінансові операції стосовно боржника, за умовами договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов’язань у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цього договору, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки, право на нарахування яких мав первісний кредитор.
Доводи позивача про невідповідність висновків судів попередніх інстанцій правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати ВС у справах № 909/968/16, № 465/646/11, № 638/22396/14-ц, є необґрунтованими, оскільки у справі, що переглядається, спірний договір відступлення прав вимоги за кредитним договором був укладений у процедурі примусової ліквідації банку, порядок проведення якої регулюється спеціальними нормами.
Постанова Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19 (провадження № 61-6649св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/93708816.
Далее

Як змінити групу єдиного податку в 2021 році?

Опубликовано 19 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Як змінити групу єдиного податку в 2021 році?

Підприємці, зареєстровані як платники єдиного податку, мають право здійснювати перехід із однієї групи на іншу, шляхом подачі відповідної заяви.

Причини для зміни групи єдиного податку може бути три:
?Ви переходите на «старшу» групу єдиного податку, тому що перевищуєте ліміти доходу «молодших» груп;

?ФОП 1–2-ї груп перевищив ліміт річного доходу. Може вибирати: перейти на «старшу» групу ЄП чи на загальну систему. У 3-ї групи єдиний варіант — перехід на ЗС.

?ФОП 3-ї групи можуть перейти на 2-гу і навіть на 1-шу, якщо відповідають за всіма параметрами — доходом і працівниками.

?Види діяльності. Переходите на 1-шу або 2-гу групу — проконтролюйте, щоб ваші види діяльності були дозволені на цих групах.

?Як заповнити заяву про перехід?
У разі зміни групи подаєте в податкову, де перебуваєте на обліку, ту саму форму заяви, що й під час реєстрації на спрощеній системі.
Заяву можна подавати в податкову на папері, можете віднести особисто або надіслати поштою. Подати онлайн поки можна через кабінет платника, через програму податкової «Єдине вікно» (код форми — F/J 0102003), можливість подання через кабінет платника поки не реалізована.

?Коли подавати заяву в 2021 році?
Коли подавати заяву, залежить від того, чому змінюєте групу ЄП — за власним рішенням чи це вимушена дія через перевищення ліміту доходу на групі.
Перевищено ліміт доходу на 1–2-й групі — заяву подаєте не пізніше 20-го числа місяця, що настає за календарним кварталом, у якому було перевищення (п. 293.8 ПКУ).
Тобто, якщо перевищие граничний обсяг доходу в I кварталі 2021 року, подати заяву про перехід на «старшу» групу треба буде до 20 квітня
Із суми перевищення треба сплатити підвищену, 15%-ву, ставку єдиного податку. І відобразити цю суму в декларації з ЄП.

?Якщо ви змінюєте групу ЄП за своїм добровільним рішенням. Заяву подаєте не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку кварталу, з якого планується перехід на нову групу (пп. 298.1.5 ПКУ).
Якщо хочете поміняти групу ЄП у 2021 році:
?з II кварталу подати заяву про перехід треба не пізніше 16 березня.
?з III кварталу — до 15 червня включно.
?з III кварталу — до 15 вересня включно.

?Коли переведуть на нову групу?
З першого числа першого місяця нового кварталу ви станете платником ЄП на новій групі.

Зміни до реєстру платників єдиного податку вносять у день подання заяви. Перевірити, чи перевели вас, можливо в реєстрі єдинників.

Далее

Будут ли в Украине частные детективы? Принят за основу законопроект

Опубликовано 19 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Будут ли в Украине частные детективы? Принят за основу законопроект
17 февраля 2021 года за основу принят законопроект № 3010 ′′ О частной детективной деятельности ′′
Цель законопроекта — законодательство о реализации частной детективной деятельности как одного из способов обеспечения конституционных гарантий лица и гражданина, субъектов частного права для защиты своих законных прав и интересов.
Проект закона состоит из 22 статей, объединённых в разделах V, которые помимо общих, окончательных и переходных норм определяют и регулируют:
— сфера частной детективной деятельности, включая виды детективных услуг и субъекты их производства (предоставление);
— квалификационные требования к частным детективам;
— Основные права и обязанности частной детективной деятельности, включая правовые механизмы защиты интересов клиентов детективных услуг;
— обязанности субъекта частной детективной деятельности в бухгалтерском учете оказываемых детективных услуг, сохранение конфиденциальной информации, защиту персональных данных, полученных в процессе предоставления детективных услуг;
— организация государственного и общественного контроля частной детективной деятельности.
Согласно законопроекта:Частным детективом сможет стать гражданин Украины:

  • имеющий полное высшее юридическое образование или высшее образование по специальности «правоохранительная деятельность»;
  • владеющий государственным языком;
  • имеющий стаж работы в области права или правоохранительной деятельности 3 года;
  • прошедший обучение с целью занятия частной детективной деятельностью;
  • получивший свидетельство о праве на занятие частной детективной деятельностью.

Законопроектом определено, что детективное агентство — юридическое лицо, созданное в форме хозяйственного общества, одним из учредителей (участников) которого является частный детектив, и действующее на основании устава.

Определены следующие виды детективных услуг:

  1. сбор, фиксирование и исследование сведений, необходимых для рассмотрения дел в уголовном, гражданском, хозяйственном, административном судопроизводстве — заказчиком может быть только сторона производства;
  2. изучение рынка, поиск и сбор информации из открытых источников с целью подготовки деловых переговоров заказчика, выяснения финансовой платежеспособности, имущественного состояния и благонадежности потенциальных деловых партнеров;
  3. выяснение биографических и других данных, характеризующих личность, в отношении отдельных граждан (по их письменному согласию) при заключении ими трудовых и иных договоров с заказчиком частных детективных услуг (занятии у него соответствующей вакантной должности), выявление их деловых связей, в том числе с конкурентами заказчика, в Украине и за рубежом;
  4. поиск лиц, местонахождение которых неизвестно;
  5. наблюдение за поведением несовершеннолетних, недееспособных, ограниченно дееспособных или лиц с инвалидностью по заказу их законных представителей;
  6. поиск, обнаружение и фиксирование фактов незаконного использования прав интеллектуальной собственности, принадлежащих заказчику, а также случаев недобросовестной конкуренции;
  7. проверка достоверности предоставляемой страхователями страховым компаниям информации об обстоятельствах заявленных страховых случаев и др.

Договор о предоставлении частных детективных услуг будет заключаться в письменной форме.

Напомним, что 13 апреля 2017 года парламент уже принимал закон «О частной детективной (розыскной) деятельности», однако 7 июня пятый Президент Украины Петр Порошенко его ветировал.

 

Далее