Юридическая Компания

Новости

Внесено зміни щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Опубликовано 26 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Внесено зміни щодо умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Головне управління ДПС у м. Києві повідомляє, що з 01 січня 2021 року платниками єдиного податку IІ-ІІІ груп можуть бути фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які надають в оренду:

  • земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує 0,2 гектара;
  • житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 400 квадратних метрів (до 01 січня 2021 року було 100 квадратних метрів);
  • нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 900 квадратних метрів (до 01 січня 2021 року було 300 квадратних метрів).

Водночас застосовувати спрощену систему оподаткування можуть особи,  у яких граничний обсяг доходу на 2021 рік не перевищує:

  • для ФОП ІІ групи – 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового року, а саме – 5004000,00 грн (абз.2 п.291.4 ст.291 ПКУ);
  • для ФОП ІІІ групи – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового року, а саме – 7002000,00  грн (абз.3 п.291.4 ст.291 ПКУ).

Зазначені зміни внесено до пп. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України Законом України від 17 грудня 2020 року №1117-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», який набрав чинності з 01 січня 2021 року.

Джерело:https://yur-gazeta.com

Далее

Украинцы получат доступ к данным в земельной сфере: представлен портал

Опубликовано 25 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Украинцы получат доступ к данным в земельной сфере: представлен портал

Представлен портал Национальной инфраструктуры геопространственных данных (НИГД). Об этом сообщила пресс-служба Минцифры.

Отмечается, что платформу запускают в рамках земельной реформы.

«НИГД — это система, которая объединяет на картографической основе данные разного типа: о земле, воде, лесах, природных ресурсах, инфраструктуре, коммуникациях. Украинцы получат доступ к данным на национальном, региональном и местном уровнях», — говорится в сообщении.

В министерстве рассказали, что на портале размещается более 500 наборов данных различного типа, а машиночитаемые наборы данных будут автоматически выгружаться на Единый государственный вебпортал открытых данных.

«Все данные в системе интегрируются в режиме онлайн. Например, если где-то вносятся изменения в градостроительную документацию или обновляются местные ортофотопланы — это мгновенно будет в доступе на национальном геопортале НИГД», — добавляют в Минцифре.

К пилотному проекту присоединились шесть городов Украины: Белая Церковь, Житомир, Львов, Мариуполь, Николаев и Полтава. А также Харьковская и Львовская области, 75 объединенных территориальных общин из разных регионов Украины. В дальнейшем предполагается участие всех городов и общин страны. Ожидается принятие необходимых нормативно-правовых документов для полноценного запуска платформы на национальном уровне.

По материалам: Лигазакон

Далее

Зареєстровано законопроєкт, пов’язаний з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду

Опубликовано 25 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Зареєстровано законопроєкт, пов’язаний з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду

19 лютого 2021 року у Верховній Раді було зареєстровано проєкт Закону № 5120 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду».

Метою проєкту є внесення змін до законодавства для виконання в Україні Конвенції про угоди про вибір суду.

Проєкт Закону складається з назви та постановляючої частини, яка у свою чергу містить два розділи.

Розділ І складається з трьох пунктів, якими вносяться зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Змінами до Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України пропонується доповнити статтю 497 ЦПК та статтю 366 ГПК положеннями щодо можливості визначення підсудності справи з іноземним елементом угодою сторін.

Змінами до Закону України «Про міжнародне приватне право» пропонується передбачити порядок реалізації права учасників правовідносин з іноземним елементом щодо укладення угод про вибір суду.

«Так, учасники приватноправових відносин з іноземним елементом можуть укласти угоду про вибір суду, якою визначити підсудність судам певної держави або одному чи декільком конкретним судам певної держави справ у спорах, що виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з такими правовими відносинами.

Угода про вибір суду укладається у письмовій формі незалежно від місця її укладення. Угода про вибір суду, якою обрано суд України, укладається у письмовій формі відповідно до закону України.

Угода про вибір суду не може передбачати зміну виключної підсудності справи з іноземним елементом судам України.

Недійсність правочину, складовою частиною якого є угода про вибір суду, не тягне за собою недійсності угоди про вибір суду», – йдеться у тексті законопроєкту.

Джерело: ukrainepravo.com

Далее

У «червоній» зоні не буде працювати громадський транспорт: прийнято постанову

Опубликовано 25 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

У «червоній» зоні не буде працювати громадський транспорт: прийнято постанову

Уряд схвалив постанову № 1236», якою забороняється висадка та посадка пасажирів автомобільним, залізничним транспортом, міським електротранспортом та метрополітеном на території регіонів, де встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки COVID-19. 

Про це повідомляє прес-служба Мінінфраструктури.

«Всім нам відомо про ситуацію, яка відбувається на Франківщині і розгортається по окремим регіонам і територіям України. У зв’язку з цим ми пропонуємо запровадити обмежувальні заходи щодо перевезення пасажирів пасажирським транспортом та внести зміни до постанови №1236, відповідно до яких на території регіонів, де встановлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів забороняються регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним, залізничним транспортом, міським електротранспортом та метрополітеном. Також забороняються перевезення легковими автомобілями, де кількість пасажирів, включаючи водія, більше 5 осіб без урахування дітей віком до 14 років», — зазначив Міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Разом з тим, перевезення службовими та орендованими авто підприємств, закладів та установ дозволяються у межах кількості місць для сидіння із обов’язковим використанням засобів індивідуального захисту і виключно за маршрутами руху, про які поінформовано не менше ніж за 2 дні органи Національної поліції. Також дозволяються перевезення спеціальними залізничними рейсами у внутрішньому сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному окремому випадку відповідно до заявки обласних державних адміністрацій за погодженням з Мінінфраструктури та МОЗ, а також у приміському сполученні, рішення щодо яких приймається облдержадміністраціями.

Далее

Встановлено квоту для іміграції в Україну на 2021 рік

Опубликовано 24 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Встановлено квоту для іміграції в Україну на 2021 рік

Кабінет міністрів ухвалив рішення про встановлення квоти на імміграції в 2021 році, вона склала 9 818 осіб.

Розпорядження визначає максимальну кількість іноземних громадян та осіб без громадянства, які можуть отримати дозвіл на постійне проживання в Україні протягом 2021 року.

Згідно з ним, квота для родичів громадян України складає 890 осіб (ними вважаються повнорідні брати і сестри, дідусі та бабусі, онуки і онучки), для людей, які раніше мали українське громадянство – 396 осіб, для батьків, подружжя та неповнолітніх дітей іммігрантів – 2 014 осіб.

Для діячів науки та культури, чия імміграція відповідає інтересам України, квота складає  580 осіб.

Необмежена кількість імміграцій встановлена для тих, хто здійснив іноземну інвестиційну діяльність в українську економіку на суму не менше $100 тис.

Також протягом року в Україну можуть імігрувати 5 706 кваліфікованих працівників, яких потребує економіка країни.

Для осіб, які прослужили у ЗСУ не менше трьох років, встановлена квота у 106 осіб.

Далее

Позасудовий порядок звернення стягнення на успадкований предмет іпотеки: КЦС ВС

Опубликовано 24 Фев 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Позасудовий порядок звернення стягнення на успадкований предмет іпотеки: КЦС ВС
Позивачка успадкувала від сина, який помер у 2018 році, будинок, що перебував в іпотеці.
У 2011 році банк-іпотекодержатель надсилав синові позивачки вимогу про усунення порушення умов кредитного договору та про намір у позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки. Після цього було ухвалено рішення про стягнення на користь банку кредитного боргу, відкрито виконавче провадження, однак судове рішення виконано не було.
Тим часом права вимоги за кредитним та іпотечним договорами кілька разів відступалися, і в листопаді 2019 року кінцевий іпотекодержатель реалізував право вимоги в позасудовому порядку шляхом продажу спірного будинку іншій особі, співвідповідачеві.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, оскільки хоча іпотекодержатель не повідомив боржника про намір продати предмет іпотеки на порушення вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку», але наслідком такого порушення є відшкодування іпотекодержателем збитків, а не визнання договору недійсним.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував судові рішення попередніх судів і визнав оспорюваний договір недійсним, навівши таке правове обґрунтування.
За змістом ч. 1 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов’язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звернути стягнення на предмет іпотеки.
Ненадсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення основного зобов’язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» якщо іпотекодержатель має право на продаж предмета іпотеки за рішенням суду або договором, то він зобов’язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування збитків.
У разі направлення іпотекодержателем іпотекодавцеві вимоги про усунення порушення основного зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 35 цього Закону з одночасним повідомленням про обраний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону (одним документом) необхідно виходити з пріоритету дотримання саме ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
У цій справі кінцевий іпотекодержатель не надсилав спадкоємцеві повідомлення про усунення порушення, а також про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу.
Надіслана первісним кредитором у 2011 році вимога боржникові, який згодом помер, не була реалізована, оскільки після її направлення банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Останній кредитор, звертаючи стягнення в позасудовому порядку на предмет іпотеки, який на час продажу успадкований позивачкою, не повідомив її про необхідність усунення порушення зобов’язань та про наслідки такого неусунення – звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто кредитор не пред’явив своїх кредиторських вимог до позивачки в порядку ст. 1281 ЦК України, а отже, повинен був дотриматись вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Спадкоємець боржника, якому невідомо про існування вимог кредитора спадкодавця, не може бути позбавлений успадкованого майна в позасудовому порядку без будь-якого повідомлення чи попереднього пред’явлення претензії кредитором, оскільки це є порушенням права власності, гарантованого ст. 41 Конституції України.
Постанова Верховного Суду від 3 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц (провадження № 61-13586св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803271.
Далее