Опубликовано director 17 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Уже в 2023 році усі санітарно-епідеміологічні висновки надаватимуться в електронному форматі. Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, інформує Урядовий портал.
Щороку Держпродспоживслужба видає декілька десятків тисяч висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Голова Держпродспоживслужби наголосила, що перевести їх в електронний формат – одне з пріоритетних завдань.
«Основний напрям для нашої роботи сьогодні – це максимальна діджиталізація процесів, зазначила Владислава Магалецька. — Від цього залежить дуже багато, починаючи від покращення бізнес-клімату, закінчуючи підвищенням рівня якості продукції та створення дійсно ефективної системи взаємодії по лінії «держава – бізнес- споживач».
Серед інших ініціатив з діджиталізації Голова Держпродспоживслужби окреслила наступні:
- автоматизація оформлення та перехід в електронний формат дозвільних документів та сертифікатів;
- створення інтегрованої платформи реєстрів Держпродспоживслужби та інтеграція з платформою «ДІЯ»;
- інтеграція з міжнародними системами та партнерами для спрощення експортно-імпортних операцій та підвищення рівня довіри до України;
- підвищення операційної ефективності роботи служби за рахунок централізації процесів та технічного забезпечення;
- підвищення рівня аналізу та обробки даних.
Переважну більшість цих ініціатив заплановано втілити у найближчі три роки.
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
ГУ ДПС у Вінницькій області інформує платників податків, що в зв’язку із зміною з 01 січня 2021 року розміру мінімальної заробітної плати, змінилася розрахункова величина для визначення об’єкту оподаткування транспортним податком.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. У 2020 році розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня становив 4723 грн. Тож в 2020 році оподаткуванню підлягали легкові автівки, середньоринкова вартість яких становила понад 1 771 125 грн. Станом на 1 січня 2021 року розмір мінімальної заробітної плати зріс до 6000 грн, тому об’єктом оподаткування є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 2 250 000 грн. Ставка податку не змінилась і становить у розрахунку на календарний рік 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Міністерство охорони здоров’я України ініціює запровадження нових пакетів медичних послуг, які фінансуватимуться з бюджету у 2021 році.
Про це повідомляє прес-служба МОЗ.
Пропонується додати такі пакети послуг:
- «Ведення вагітності в амбулаторних умовах»;
- «Лікування та супровід пацієнтів з гематологічними та онкогематологічними захворюваннями у дорослих та дітей у амбулаторних та стаціонарних умовах»;
- «Стоматологічна медична допомога в амбулаторних умовах»;
- «Психіатрична допомога, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами»;
- «Супровід та лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги»;
- «Готовність до реагування на епідемії»;
- «Лікування пацієнтів методом гемодіалізу в амбулаторних умовах».
Фінансування відповідних пакетів має розпочатися з ІІ кварталу цього року.
Окрім цього, у зв’язку із ситуацією, що склалася в Україні та світі з поширенням COVID-19, проєктом постанови передбачено залишити пакет «Стаціонарна допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2». А отже, фінансування медичних закладів, які лікують пацієнтів із цим захворюванням, продовжиться.
Також у III та IV кварталах буде здійснюватися реімбурсація переліку препаратів, які підлягатимуть відшкодуванню у рамках Програми медичних гарантій. Йдеться, зокрема, про інсуліни та десмопресин для лікування цукрового й нецукрового діабету в амбулаторних умовах, а також засоби для лікування епілепсії та психічних розладів.
Далее
Опубликовано director 16 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Постанова КГС ВС від 03.02.2021 № 910/14761/19:
Суддя-доповідач: Кондратова І.Д.
При зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів), а подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності
Ключові тези:
1.1. У жовтні 2019 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі — АТ «НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еско-Експерт» (надалі — ТОВ «Еско-Експерт», відповідач) про стягнення 7 970 767,87 грн, з яких 4 068 389,03 грн — основного боргу, 1 083 527,47 грн — пені, 542 502,90 грн — 3% річних та 2 276 348,47грн — інфляційних втрат.1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про переведення боргу № 18/2439-БО від 04.12.2018, який виник у первісного боржника (ТОВ «Київцентртеплоенерго») перед кредитором (АТ НАК «Нафтогаз України») за договором постачання природного газу № 1149/16-БО-41 від 15.12.2015. Сума простроченого та не сплаченого основного боргу складає 4 068 389, 03 грн (п.2.1 договору №18/2439-БО).
1.3. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за вищезазначеним договором, позивач просить стягнути з відповідача 1 083 527,47 грн — пені, 54 252,90 грн — 3% річних та 2 276 348,47 грн інфляційних втрат.
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2020 у справі № 910/14761/19, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Еско-Експерт» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» 4 068 389, 03 грн — основної заборгованості, пеню в розмірі 1 083 527, 47 грн, 3% річних в розмірі 542 502, 90 грн, інфляційні втрати в розмірі 2 152 132, 29 грн та судовий збір. В частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 124 216,18 грн суд відмовив.
2.2. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач у встановлений договором про переведення боргу строк свого обов`язку з перерахування коштів належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, у зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4 086 389, 03 грн.
2.3. Суд першої інстанції вказав, що наданий позивачем розрахунок пені арифметично правильний, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнив у повному обсязі у розмірі 1 083 527, 47 грн.
2.4. Також суд першої інстанції, здійснивши перерахунок 3% річних, погодився з заявленим до стягнення їх розміром в сумі 542 502,90 грн.
2.5. Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 2 276 348,47 грн, суд першої інстанції, здійснивши перерахунок в межах періодів визначених позивачем, дійшов висновку про їх задоволення в сумі 2 152 132,29 грн.
2.6. Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, посилаючись на правову позицію щодо застосування частини 2 статті 625, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 вказав, що нарахування інфляційних втрат з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є правомірним, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позиція Верховного Суду
4.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).
4.2. Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.3. АТ «НАК «Нафтогаз України» стверджує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норму частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.
4.4. Заявник касаційної скарги стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій здійснили перерахунок інфляційних втрат без урахування збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.
4.5. У справах № 904/10242/17, № 913/63/18 та № 905/600/18 предметом спору були 3% річних та інфляційні втрати, нараховані позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати стягнутої на підставі судового рішення заборгованості. У справі № 905/21/19 предметом спору було стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання укладеного між сторонами спору договору постачання природного газу №4931/1617-БО-6 від 26.01.2017.
4.6. У вказаних справах, як і у справі, що переглядається, рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржувалися до суду касаційної інстанції у зв`язку з незгодою АТ «НАК «Нафтогаз України» із здійсненим судами перерахунком інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язань та із неправильним, за твердженням скаржника, застосуванням судами попередніх інстанцій частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
4.7. Правовідносини у справах № 904/10242/17, № 913/63/18, № 905/600/18 та № 905/21/19 є подібними, оскільки розходження у деяких деталях цих справ не може впливати на висновок про подібність правовідносин, з огляду на те, що в усіх цих справах для вирішення питання правомірності стягнення інфляційних втрат необхідно було дослідити питання щодо порядку здійснення нарахування інфляційних втрат, а саме, чи потрібно включати до суми боргу за кожний розрахунковий місяць суму боргу з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, зменшену на суму погашення заборгованості у розрахунковому місяці.
4.8. У справах № 904/10242/17, № 913/63/18 та № 905/600/18 Верховний Суд дійшов таких висновків.
4.9. За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
4.10. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
4.11. Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
4.12. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
4.13. При цьому суд вказав, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, відповідно, нарахування інфляційних втрат за наступний період необхідно здійснювати позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.
4.14. Питання розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання також було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19, за наслідками розгляду якого об`єднана палата в постанові від 26.06.2020 виклала правовий висновок про те, що при зменшенні суми боргу, внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником, сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). А подальший розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
4.15. В свою чергу у справі, що переглядається, суди першої та апеляційної інстанцій здійснивши перерахунок інфляційних втрат посилалися на правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 щодо застосування судами попередніх інстанцій норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
4.16. З огляду на те, що правовідносини у цій справі та справах, на які посилається скаржник, є подібними, а також зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій при здійсненні перерахунку інфляційних втрат врахували правові позиції, які вказані АТ «НАК «Нафтогаз України» в касаційній скарзі, Верховний Суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
4.17. Враховуючи межі повноважень суду касаційної інстанції, доводи скаржника щодо необхідності здійснення перерахунку інфляційних втрат Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним.
Далее
Опубликовано director 15 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
В Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків нагадують, що з початку 2021 року розпочалась кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року.
Останній день подання декларації про майновий стан і доходи припадає на 30 квітня 2021 року, а термін сплати задекларованих сум податків за цими деклараціями спливає 30-го липня.
Так декларацію подають громадяни, які отримували доходи, з яких під час виплати протягом 2020 року податок на доходи фізичних осіб не утримувався, чи одержували доходи від фізичних осіб, які не мають статусу податкових агентів (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо), а також отримували доходи від продажу інвестиційних активів та іноземні доходи. Мають обов’язок подавати декларацію і громадяни, які отримали спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення.
Водночас, визначено категорію громадян, яким не потрібно подавати до податкових органів річну податкову декларацію про майновий стан та доходи. Зокрема, Декларація не подається, якщо платник податків (декларант) отримував доходи:
у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких вже сплачено податок, відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування з нотаріальним посвідченням договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб;
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;
від податкових агентів, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Звертаємо увагу, що за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об’єкти спадщини, які успадковують члени сім’ї першого ступеня споріднення – батьки, чоловік або жінка, діти, в тому числі усиновлені; члени сім’ї другого ступеня споріднення: рідні брати і сестри, бабуся, дідусь з боку матері з боку батька, внуки.
Податкова декларація подається платником до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.
Проте громадяни мають можливість подати таку декларацію не відвідуючи податкову службу, а скориставшись електронним сервісом ДПС – Е-кабінетом. https://cabinet.tax.gov.ua/ У разі подання декларації в електронній формі з використанням електронного підпису необхідно здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При цьому, як і раніше декларацію можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення — не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, і звичайно подати до контролюючого органу особисто або уповноваженою на це особою.
Далее
Опубликовано director 15 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев
Як повідомило ДПС у Львівській області встановлено податкові канікули для ФОП I групи до 
травня включно.
Фізичних осіб – підприємців першої групи звільнено від сплати єдиного податку та єдиного внеску з грудня до травня 2021 року включно.
Попри ненарахування та несплату єдиного внеску цей період буде включено до страхового стажу таких підприємців.
Не підлягають сплаті єдиний податок за грудень 2020 року у сумі 210 грн, а також єдиний внесок за грудень – 1100 грн.
Також єдиний податок не сплачується протягом січня – травня 2021 року, а ЄСВ за I квартал та квітень – травень 2021 року.
Отже, вперше такі підприємці сплачуватимуть 
єдиний податок у сумі 227 грн. у червні місяці, а єдиний внесок у сумі 1320 грн. у липні 2021 року.
Детальніше у Законі №1072-ІХ
Далее
