Юридическая Компания

Новости

Закон «Про фінансовий лізинг» прийнято у другому читанні

Опубликовано 4 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Закон «Про фінансовий лізинг» прийнято у другому читанні
Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому закон №1111 «Про фінансовий лізинг».

Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 279 народних депутатів.

Документом передбачається створити необхідні передумови для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту, а, отже, і податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету.

Документ пропонує посилити на законодавчому рівні захист прав споживачів лізингових послуг, зокрема, від недобросовісних дій лізингодавців, розширити пропозиції на ринку довгострокових ресурсів для українських підприємств та здешевити лізингові послуги для лізингоодержувачів.

У пояснювальній записці до проекту виділили основні положення, які пропонує документ:

— встановити єдиний порядок регулювання відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом та окремих його видів і форм;

— визначити чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу, оскільки у чинному Законі відсутні чіткі вимоги до форми договору (зокрема, стосовно нотаріального посвідчення);

— розширити поняття «лізингодавець», та встановити, що право надавати послуги фінансового лізингу мають лише ті суб’єкти, які набули в установленому законом порядку відповідного статусу;

— встановити, що до відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, в частині набуття лізингодавцем у власність речі у продавця;

— встановити істотні умови договірних відносин, пов’язаних із сублізингом;

— встановити захист прав лізингоодержувачів нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника стосовно володіння та користуванням майном;

— чітко встановити умови переходу права власності до лізингоодержувача;

— встановити що предмет лізингу не може бути включений до ліквідаційної маси;

— встановити право лізингоодержувача — фізичної особи відмовитись від договору фінансового лізингу, та умови повернення лізингоодержувачем всіх платежів, сплачених лізингодавцем до такої відмови;

— визначити механізм повернення предмету лізингу у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса;

— встановити обов’язок лізингоодержувача у випадку дострокового розірвання договору фінансового лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому йому цей предмет лізингу був наданий у користування;

— встановити право лізингодавця відмовитись від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмету лізингу, якщо лізингоодержувач порушує вимоги законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів;

— включити фінансовий лізинг до диспозиції складу злочину, передбаченого статтею 222 КК (шахрайство з фінансовими ресурсами);

— встановити кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, яке передане у фінансовий лізинг тощо.

Далее

Посилено відповідальність за незаконне виселення

Опубликовано 4 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Посилено відповідальність за незаконне виселення
Верховна Рада прийняла за основу законопроект 4333 про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне виселення з житла.
Відповідне рішення підтримали 330 народних депутатів України. Проектом передбачається внесення змін до статті 162 Кримінального кодексу України, а саме пропонується змінити редакцію частини 1 цієї статті та доповнити її новими частинами 3 і 4, передбачивши посилення кримінальної відповідальності за незаконне виселення із житла та вчинення таких дій за кваліфікуючими ознаками.
Так, запропоновані нововведення передбачають, що: незаконне виселення із житла карається штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років; ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або службовою особою чи із застосуванням насильства або з погрозою його застосування, караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Джерело: iportal.rada.gov.ua

Далее

Висновок психолога, як доказ, у визначенні місця проживання дитини

Опубликовано 4 Фев 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Висновок психолога, як доказ, у визначенні місця проживання дитини
Справа №712/11527/17 від 23.12.2020
Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім — і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини — підлягають врахуванню інтереси батьків.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 лютого 2016 року у справі «N.TS. та інші проти Грузії» зазначено, що обов`язок національних органів влади вживати заходів для полегшення возз`єднання, проте не є абсолютним. Возз`єднання одного з батьків з дитиною, яка деякий час прожила з іншими особами, може бути неможливо реалізувати негайно і може знадобитися проведення підготовчих заходів для цього. Характер та обсяг такої підготовки залежатимуть від обставин кожного випадку, але розуміння та співпраця всіх зацікавлених сторін завжди буде важливим компонентом. Хоча національні органи влади повинні зробити все можливе для сприяння такому співробітництву, будь-яке зобов`язання щодо застосування примусу в цій сфері має бути обмеженим, оскільки інтереси, а також права і свободи всіх зацікавлених осіб повинні бути враховані, а особливо найкращі інтереси дитини та її права. Якщо контакти з батьками можуть загрожувати цим інтересам або втручатися в ці права, національні органи влади повинні дотримуватись справедливого балансу між ними (див. посилання Hokkanen, § 58). Найкращі інтереси дитини повинні бути першочерговими і, залежно від їхньої природи та серйозності, можуть перевищувати права їхніх батьків.
Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у Конвенції про права дитини реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 Конституції України.
Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері.
Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом особи органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову особи, що є порушенням статті 19 СК України.
Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом, апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.

 

Далее

Податкові перевірки повертаються — КМУ частково скасував мораторій

Опубликовано 4 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Податкові перевірки повертаються — КМУ частково скасував мораторій

Рішенням Кабінету Міністрів затверджено постанову, якою скорочено строки дії обмежень у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. Безпосередньо надається дозвіл на проведення перевірок, зокрема:

  • тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;

  • документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;

  • документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

  • позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.

Своєю чергою, заборона на проведення документальних перевірок фізичних осіб підприємців залишається незмінною.

Далее

Верховна Рада збільшила штрафи за порушення пожежної безпеки

Опубликовано 3 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Верховна Рада збільшила штрафи за порушення пожежної безпеки

Верховна Рада посилила відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж.

За відповідний законопроєкт в другому читанні проголосували 315 народних депутатів.

Проти виступили чотири народних депутати від «Опозиційної платформи – За життя», 38 не голосували. В грудні минулого року парламент підтримав цей законопроєкт у першому читанні 324 голосами.

Зміни до закону передбачають підвищення, наприклад, за порушення правил експлуатації електричних станцій і мереж – до 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 200-300 мінімумів для посадовців (зараз вона становить від одного до п’яти мінімумів для громадян, до 10 – для посадовців).

Порушення встановлених законом правил пожежної безпеки, яке зараз карається від 0,5 до семи мінімумів для громадян та від двох до 10 для посадовців, після набуття законом чинності коштуватиме 100-200 і 200-300 мінімумів відповідно.

Крім того, документ дозволяє посадовцям «органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку» – тобто Державної служби з надзвичайних ситуацій – складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Джерело: radiosvoboda.org

Далее

Изменили требования к содержанию уставов обществ с ограниченной ответственностью

Опубликовано 3 Фев 2021 в Новости | Нет комментариев

Изменили требования к содержанию уставов обществ с ограниченной ответственностью

В Украине изменили требования к содержанию уставов обществ с ограниченной и дополнительной ответственностью. Верховная рада приняла во втором чтении соответствующий законопроект №3497.

Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на трансляцию заседания ВР.

«За» проголосовали 318 народных депутатов.

Этот закон устраняет существующую коллизии между ЗУ «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» и Хозяйственным кодексом. В кодексе содержится требование об указании в учредительных документах ООО доли участников обществ в его уставном капитале, а в законе такой нормы нет.

Законопроект №3497 исключает из Хозяйственного кодекса положения об определении в учредительных документах ООО размера долей участников в уставных капиталах.

Таким образом, перечень сведений, которые должны содержаться в уставе общества с ограниченной ответственностью и общества с дополнительной ответственностью, определяет исключительно ЗУ «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью».

Далее