Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 279 народних депутатів.
Документом передбачається створити необхідні передумови для розширення можливостей використання суб’єктами господарювання операцій фінансового лізингу для оновлення основних фондів, збільшення виробництва валового продукту, а, отже, і податкової бази для подальшого наповнення державного бюджету.
Документ пропонує посилити на законодавчому рівні захист прав споживачів лізингових послуг, зокрема, від недобросовісних дій лізингодавців, розширити пропозиції на ринку довгострокових ресурсів для українських підприємств та здешевити лізингові послуги для лізингоодержувачів.
У пояснювальній записці до проекту виділили основні положення, які пропонує документ:
— встановити єдиний порядок регулювання відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом та окремих його видів і форм;
— визначити чіткі вимоги до форми договору фінансового лізингу, оскільки у чинному Законі відсутні чіткі вимоги до форми договору (зокрема, стосовно нотаріального посвідчення);
— розширити поняття «лізингодавець», та встановити, що право надавати послуги фінансового лізингу мають лише ті суб’єкти, які набули в установленому законом порядку відповідного статусу;
— встановити, що до відносин, пов’язаних з фінансовим лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, поставку, в частині набуття лізингодавцем у власність речі у продавця;
— встановити істотні умови договірних відносин, пов’язаних із сублізингом;
— встановити захист прав лізингоодержувачів нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту прав власника стосовно володіння та користуванням майном;
— чітко встановити умови переходу права власності до лізингоодержувача;
— встановити що предмет лізингу не може бути включений до ліквідаційної маси;
— встановити право лізингоодержувача — фізичної особи відмовитись від договору фінансового лізингу, та умови повернення лізингоодержувачем всіх платежів, сплачених лізингодавцем до такої відмови;
— визначити механізм повернення предмету лізингу у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса;
— встановити обов’язок лізингоодержувача у випадку дострокового розірвання договору фінансового лізингу повернути предмет лізингу у стані, в якому йому цей предмет лізингу був наданий у користування;
— встановити право лізингодавця відмовитись від договору фінансового лізингу та вимагати повернення предмету лізингу, якщо лізингоодержувач порушує вимоги законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів;
— включити фінансовий лізинг до диспозиції складу злочину, передбаченого статтею 222 КК (шахрайство з фінансовими ресурсами);
— встановити кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, яке передане у фінансовий лізинг тощо.
Далее
Рішенням Кабінету Міністрів затверджено постанову, якою скорочено строки дії обмежень у частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок. Безпосередньо надається дозвіл на проведення перевірок, зокрема:
тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;
документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;
документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.
Своєю чергою, заборона на проведення документальних перевірок фізичних осіб підприємців залишається незмінною.
Далее
Верховна Рада посилила відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж.
За відповідний законопроєкт в другому читанні проголосували 315 народних депутатів.
Проти виступили чотири народних депутати від «Опозиційної платформи – За життя», 38 не голосували. В грудні минулого року парламент підтримав цей законопроєкт у першому читанні 324 голосами.
Зміни до закону передбачають підвищення, наприклад, за порушення правил експлуатації електричних станцій і мереж – до 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 200-300 мінімумів для посадовців (зараз вона становить від одного до п’яти мінімумів для громадян, до 10 – для посадовців).
Порушення встановлених законом правил пожежної безпеки, яке зараз карається від 0,5 до семи мінімумів для громадян та від двох до 10 для посадовців, після набуття законом чинності коштуватиме 100-200 і 200-300 мінімумів відповідно.
Крім того, документ дозволяє посадовцям «органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку» – тобто Державної служби з надзвичайних ситуацій – складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Джерело: radiosvoboda.org
В Украине изменили требования к содержанию уставов обществ с ограниченной и дополнительной ответственностью. Верховная рада приняла во втором чтении соответствующий законопроект №3497.
Об этом сообщает РБК-Украина со ссылкой на трансляцию заседания ВР.
«За» проголосовали 318 народных депутатов.
Этот закон устраняет существующую коллизии между ЗУ «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» и Хозяйственным кодексом. В кодексе содержится требование об указании в учредительных документах ООО доли участников обществ в его уставном капитале, а в законе такой нормы нет.
Законопроект №3497 исключает из Хозяйственного кодекса положения об определении в учредительных документах ООО размера долей участников в уставных капиталах.
Таким образом, перечень сведений, которые должны содержаться в уставе общества с ограниченной ответственностью и общества с дополнительной ответственностью, определяет исключительно ЗУ «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью».
Далее
