Юридическая Компания
ЛегаЛ

Новости

Розміри штрафів за порушення трудового законодавства

Опубликовано 21 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Розміри штрафів за порушення трудового законодавства
Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2021 року на рівні 6000 грн., а з 1 грудня 2021 – 6500 грн.
Це, у свою чергу, призвело до збільшення розмірів штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених статтею 265 КЗпП.
Роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу, згідно зі ст. 265 КЗпП. Порядок накладення таких штрафів затверджено постановою Кабміну від 17.07.2013 р. № 509.
Юридичні та фізичні особи – підприємці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 60000 грн., з 01.12.2021 – 65 000 грн.), до єдинників-роботодавців групи 1-3 застосовується попередження. Повторне порушення протягом 2-х років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 180 000 грн, з 01.12.2021 – 195 000 грн.).
– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 18 000 грн, з 01.12.2021 – 19 500 грн.);
– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 12 000 грн., з 01.12.2021 – 13 000 грн.);
– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2021 – 24 000 грн., з 01.12.2021 – 26 000 грн.), а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1-3 групи – попередження;
– недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 18 000 грн., з 01.12.2021 – 19 500 грн.);
– недопущення роботодавцем фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу в цьому випадку складе шістнадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2021 – 96 000 грн., з 01.12.2021 – 104 000 грн.);
– порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.01.2021 – 6 000 грн., з 01.12.2021 – 6 500 грн., за повторне порушення протягом року з 01.01.2021 – 12 000 грн., з 01.12.2021 – 13 000 грн.).
У разі сплати юрособою або ФОПом-роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог ст. 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.
У разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, передбачених абз. 4–6, 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються. Однак заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушень, передбачених іншими нормами, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.
Джерело: Фактор
Далее

Вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару як захист інтелектуальних прав: ВС

Опубликовано 21 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару як захист інтелектуальних прав: ВС
У справі № 916/3470/19 Компанія звернулася з позовом до Товариства про заборону використовувати позначення, вилучення з цивільного обороту та знищення товару.
Позов обґрунтовано порушенням Товариством прав Компанії на знак для товарів і послуг (ЗТП) за свідоцтвами України № 170473 та № 14778, а також знаки за свідоцтвами України № 15337 та № 172906, які визнані добре відомими в Україні, оскільки відповідач через Одеську митницю ДФС здійснив спробу ввезення великої партії товарів – балончиків з аерозольними препаратами «AD-50», на яких нанесені позначення, що містять у своєму складі словесні та зображувальні елементи, які схожі настільки, що їх можна сплутати з торговельними марками Компанії.
Рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовної вимоги та відсутністю доказів надання позивачем відповідачеві згоди на використання позначень за спірними свідоцтвами України та позначень, схожих із згаданими торговельними марками настільки, що їх можна сплутати, у будь-який спосіб.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначив про необхідність застосування саме такого способу відновлення порушеного права, як знищення виготовленого товару, оскільки товар містить на собі позначення, характерне лише для продукції, що виробляється Компанією, знищення позначення як окремого елемента продукції видається сумнівним, оскільки останнє поєднане із продукцією таким способом, який унеможливлює його відокремлення без повного пошкодження товару.
КГС ВС погодився із судовими рішеннями попередніх інстанцій і вказав, що суди у розгляді цієї справи встановили факти порушення прав і законних інтересів позивача (Компанії) у зв’язку з виготовленням та спробою ввезення (імпорту) в Україну Товариством зазначеного в цій постанові товару.
Вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи вилучення та знищення товарів і матеріалів, уведених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності.
Водночас перевірка відповідності цього способу допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду є обов’язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право, так і необхідність подальшого виконання ухваленого судом рішення.
Суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що згадана позовна вимога (щодо вилучення з цивільного обороту та знищення контрафактного товару) є правомірною, оскільки ґрунтується на приписі п. 3 ч. 2 ст. 432 ЦК України.
Постанова КГС ВС від 12 січня 2021 року у справі № 916/3470/19 –https://reyestr.court.gov.ua/Review/94125348.
Далее

Як поділити майно подружжя за взаємною згодою: ВС

Опубликовано 21 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Як поділити майно подружжя за взаємною згодою: ВС
Справа № 691/262/15-ц від 18.11.2020
Так, частиною першою статті 64 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі статтею 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.
Отже, доводи про те, що сторони дійшли згоди стосовно поділу майна, що підтверджується складеними розписками про відсутність претензій щодо майна, не можуть бути підставою для встановлення факта поділу майна за взамною згодою.

 

Далее

Изменения в процедуре наказания за парковку на местах для инвалидов.

Опубликовано 21 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Изменения в процедуре наказания за парковку на местах для инвалидов.

Группа депутатов внесла на рассмотрение Верховной Рады законопроект, предусматривающий изменения в процедуре наказания за парковку на местах для инвалидов.

Информация появилась на портале ВРУ. Для того, чтобы не отвлекать полицию, для решения данной проблемы предлагается задействовать инспекторов по парковке. Группа народных депутатов зарегистрировала проект №4594 «Про внесение изменений в статью 219 Кодекса Украины про административные правонарушения».

В соответствии с документом предлагается расширить полномочия инспекторов по парковке. В настоящее время в списке их полномочий – рассмотрение дел о нарушении ПДД, в соответствии с которыми предусмотрена ответственность в частях 1, 3 и 6 ст.122 КУпАП – за нарушение правил остановки и стоянки, а также частей 1, 2 и 8 ст.152-1 КУпАП – за нарушение порядка и правил платной парковки.

Народные избранники предлагают расширить список полномочий инспекторов по парковке частью 5 ст.122 КУпАП – остановка или стоянка на местах, предназначенных для автомобилей, которым управляю люди с инвалидностью или в которых таких людей перевозят, которая пока относится к компетенции полиции.

В таком случае, по мнению инициаторов законопроекта, инспекторы по парковке смогут более оперативно реагировать на данный вид правонарушений, а полиции даст возможность заниматься выполнением более серьезных задач.

Источник: Курс Украины

Далее

Законопроект про гендерну рівність, заборона проявів сексизму

Опубликовано 20 Янв 2021 в Новости | Нет комментариев

Законопроект про гендерну рівність, заборона проявів сексизму

Група нардепів вирішила привчити співгромадян до ґендерної рівності. А яке виховання без різок?! Тому вони зареєстрували проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму в суспільстві» (№4598).

Проект зводиться до визначення, що ж таке сексизм. До дискримінації за ознакою статі пропонується віднести «будь-які дії, жести, візуальні прояви, вимовлені або написані слова, практику або поведінку, в основі яких лежить ідея про те, що людина

або група людей гірші через свою стать». І не важливо, де будуть вчинені такі дії: публічно чи в колі друзів, у мережі Інтернет чи поза нею.

У разі ухвалення закону вираз «жіноча логіка» чи жарт про блондинок за визначенням стануть правопорушенням. Особливо непереливки буде творцям реклами, які задля привернення уваги інколи балансують на межі пристойності. Свіжий приклад: кліп, де дівчина їсть еклер із рук мачо, опустившись перед ним на коліна.

Аби новий закон виконувався, поліцейським дозволять складати протоколи про прояв сексизму як за домашнє насильство (проект №4599). А це згідно із санкціями ст.173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення можуть бути громадські роботи на строк від 30 до 40 год. або адміністративний арешт до 7 діб. А за рецидив — ще більше.

Джерело: ЗіБ

Далее

Формальные нарушения требований при получении гражданства страны не могут быть основанием для лишения лица юридического общения с государством: ЕС

Опубликовано 20 Янв 2021 в Новости, Новости судебной практики | Нет комментариев

Формальные нарушения требований при получении гражданства страны не могут быть основанием для лишения лица юридического общения с государством: ЕС
Формальные нарушения требований при получении гражданства страны не могут быть основанием для лишения лица юридического общения с государством. Власти должны учитывать все факторы, в частности, поведение человека после получения гражданства.
Европейский суд по правам человека вынес решение по делу ′′ Усманов против России ′′ (заявление No 43936/18), сообщает информационный ресурс ′′ ЕСПЧ. Украинский аспект «.
Гражданин Таджикистана Бахтияр Усманов переехал в Россию в 2007 году вместе с супругой и двумя детьми. Позже у них родилось еще двое детей.
В 2008 году получил российское гражданство. Десять лет спустя он был лишен гражданства на том основании, что в своем первичном заявлении он не представил какой-то информации (имена братьев и сестер).
ФСБ запретила ему въезд в Россию на 35 лет, поскольку он представлял угрозу национальной безопасности. Мужчине дали время покинуть территорию страны, а так как он этого не сделал, его посадили в СИЗО иностранцев. И суд вынес решение по принудительному висилку Усманова из России.
Попытки обжаловать эти решения оказались неудачными.
Высылка из страны произошла не только потому, что Усманов обратился к ЕСПЛ, применявшему временные меры в соответствии с правилом 39 Положения суда.
Заявитель сослался на статью 8 (право уважать частную и семейную жизнь) Конвенции о защите прав человека и основных свобод и заявил, что во время решения лишить его гражданства и высылки властей не было правильно учтите его семейную ситуацию и не объяснили, почему он угрожает национальной безопасности.
Страсбургский суд установил, что лишение гражданства заявителя нарушает его права согласно статье 8 Конвенции. Был лишен статуса правого в России и остался без документов, удостоверяющих личность.
Считалось, что в России люди должны были удостоверять личность необычно часто в повседневной жизни, начиная с покупки билета на поезд и заканчивая такими важными потребностями, как занятость или получение медицинской помощи.
Представитель правительства утверждал, что, установив факт неполной подачи информации в заявлении, у властей не осталось выбора, кроме как отменить решение о предоставлении ему гражданства независимо от времени, прочности его связей с Россией, его семьей ситуации или другие важные факторы.
Но ЕСПЛ оценил такой подход, как чрезмерный формализм. Этому в то время способствовала правовая база и привело к неспособности заявителя обеспечить адекватную защиту от свободного вмешательства. И лишение заявителя гражданства за такую ошибку без установления баланса было крайне несоразмерным. Поэтому Суд пришел к выводу, что место нарушения статьи 8 Конвенции мало.
Также не соблюдался соответствующий баланс между различными интересами в производстве по поводу запрета на въезд в Россию и административной высылки. Два производства не убедительно установили, что угроза якобы со стороны заявителя национальной безопасности перевешивает тот факт, что он долго прожил в России с гражданином России, с которым имел четверо детей, двое из которых родились в России. Особенно уместно было с учетом того, что во время пребывания в России заявитель не совершал никаких правонарушений. Соответственно мало места очередному нарушению статьи 8 Конвенции.
В связи с вышеупомянутыми выводами ЕСПЛ решил, что Россия должна выплатить Усманову 10 тыс. евро возмещение морального вреда.

 

Далее